Акредитивні розрахунки у ЗЕД: ефективний захист від валютних та комерційних ризиків

Акредитивну форму розрахунків за експортно-імпортними операціями в міжнародній торгівлі вважають надійним способом розрахунків. Просунуті вітчизняні суб’єкти ЗЕД вже встигли оцінити переваги акредитивів. У цій статті ми нагадаємо про них, а також розповімо новачкам про головні принципи такої форми розрахунків, зокрема, з нерезидентами.  

Що таке акредитив та навіщо він потрібен підприємству

В Україні порядок проведення розрахунків за акредитивами (в гривнях та іноземній валюті) регулюють, зокрема, § 3 глави 74 ЦКУ та Положення про порядок здійснення банками операцій за акредитивами, затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 р. № 514 (далі – Положення № 514).

Так, відповідно до п. 3 розд. І Положення № 514 під час здійснення розрахунків за ЗЕД-контрактом використовують усі акредитиви, що передбачені діючими уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів. Зокрема, мовиться про Уніфіковані звичаї та правила для документарних акредитивів, у редакції МТП від 25.10.2006 р., які діють з 01.07.2007 р. (UCP 600), які є обов’язковими для всіх сторін, якщо інше не передбачено умовами акредитива.

Мінекономіки України на підставі листа НБУ від 13.06.2024 № 57-0008/45418 підтверджує, що для документарних акредитивів в Україні застосовують Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів (Uniform Customs and Practice for Documentary Credits), публікація Міжнародної торгової палати за № 600. При цьому ці Уніфіковані правила застосовуються лише у випадку, якщо посилання на такі документи міститься у тексті документарного акредитиву.

Отже згідно з вищезазначеним листом НБУ банки України здійснюють операції за акредитивами відповідно до вимог статей 1093-1098 ЦКУ, Положення № 514 та Уніфікованих правил та звичаї для документарних акредитивів (UCP 600).

Документарний (резервний або стендбай) акредитив є поширеним видом забезпечення виконання договору про поставку (закупівлю).

Загальні правила щодо відкриття, авізування, супроводження, виконання та закриття резервних акредитивів, що здійснюють банки для будь-яких фізичних чи юридичних осіб, представництв юридичних осіб-нерезидентів під час їх розрахунків у національній та іноземній валюті або для забезпечення виконання їх зобов’язань за договорами, оформленими відповідно до вимог законодавства

України або за документами, що мають силу договору та / або для власних потреб, встановлені розд. IV Положення № 514.

А у п. 4 розд. І Положення № 514 наведені визначення термінів, що стосуються акредитивної форми розрахунків, у тому числі в сфері ЗЕД. Зокрема, акредитив – це грошове зобов’язання банку-емітента виконати зобов’язання проти належного представлення. У сфері ЗЕД розрахунки за акредитивами провадять як при експорті, так і при імпорті.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку акредитивної форми розрахунків, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Нюанси застосування акредитива

Наказодавець акредитива для його відкриття подає до банку-емітенту заяву про відкриття документарного акредитива довільної форми із зазначенням усіх обов’язкових реквізитів, визначених п. 14 розд. ІІ Положення № 514. Зокрема, це:

• сума та назва валюти акредитива (назву зазначають літерним або цифровим кодом інвалюти відповідно до Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затверджених постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34);
• опис товару (робіт, послуг), який не суперечить опису, зазначеному в контракті;
• номер і дата ЗЕД-контракту;
• перелік документів (назву документів), проти яких здійснюватиметься платіж за акредитивом, і кількість їх оригіналів та/або копій;
• спосіб виконання акредитива – шляхом платежу за пред’явленням або шляхом платежу з відстроченням тощо;
• комісійні винагороди та відшкодування витрат – за чий рахунок підлягають сплаті комісійні винагороди та відшкодування витрат банків.

Правильність заповнення всіх необхідних реквізитів заяви про відкриття акредитива в банку-емітенті перевіряють, зокрема, на їх відповідність таким реквізитам ЗЕД-контракту, як наказодавець акредитива, бенефіціар, валюта і сума (якщо вони зазначені в контракті), опис товару (робіт, послуг), перелік документів.

Характеристика акредитивів

Нижче у таблиці наведено характеристики акредитивів за деякими ознаками.

Можна використовувати і резервний акредитив (пп. 23 п. 4 розд. І Положення № 514): «це безвідкличне незалежне зобов’язання банку-емітента, надане бенефіціару на прохання наказодавця акредитива або за дорученням іншого банку, або від власного імені сплатити кошти за наказодавця акредитива (принципала) або за себе, або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповноважити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію в разі отримання вимоги платежу разом з іншими документами (якщо надання таких документів було передбачено умовами резервного акредитива). Резервний акредитив є формою забезпечення виконання зобов’язань та за своєю суттю є гарантією».

Підкреслимо, що акредитив – це дієвий спосіб мінімізації ризиків невиконання контрагентом зобов’язань, адже:

• при експорті банк-резидент (у разі потреби) для прийняття рішення щодо надання підтвердження акредитива здійснює аналіз фінансового стану банку-емітента з метою оцінки майбутніх ризиків. За погодженням між підтверджуючим банком і банком-емітентом забезпеченням підтвердження акредитива можуть бути, зокрема, кошти грошового забезпечення, що розміщуються в підтверджуючому банку; кредитні лінії/ліміти, відкриті/установлені підтверджуючим банком для банку-емітента; гарантії, що надаються на користь підтверджуючого банку третіми сторонами; інші види забезпечення, визначені законодавством України (п. 60 розд. ІІІ Положення № 514);
• при імпорті банк-емітент виконує зобов’язання за акредитивом шляхом, зазначеним в акредитиві, за умови належного представлення документів до виконуючого банку або до банку-емітента (платежу за пред’явленням документів, платежу з відстроченням або акцепту в банку-емітенті тощо) (п. 34 розд. ІІ Положення № 514).

Якщо йдеться про покритий акредитив, то його банк-емітент відкриває за умови, що він забезпечений коштами наказодавця акредитива, які бронюються на окремому рахунку в банку-емітенті. У разі відкриття непокритого акредитива банк-емітент гарантує оплату за акредитивом за умови надання йому належного забезпечення або без будь-якого забезпечення, у тому числі якщо на рахунку наказодавця акредитива тимчасово немає коштів (п. 18 розд. ІІ Положення № 514).

Акредитив є чинним з дати його відкриття, крім випадків, коли текст акредитива містить окрему умову щодо дати або події, після якої відкритий акредитив набере чинності.

Акредитив закривають в банку-емітенті після виконання всіх платежів або після закінчення строку дії акредитива за умови, що банк-емітент отримав усі необхідні підтвердження того, що документи за акредитивом не були подані (п. 46 розд. ІІ Положення № 514).

Наказодавець акредитива має право ініціювати дострокове закриття (анулювання) акредитива. Акредитив вважають анульованим при виконанні певних умов (п.п. 39, 40 розд. ІІ Положення № 514).

Також варто знати, що договірні відносини, що є між банками, які беруть участь у здійсненні операцій за акредитивами, або між наказодавцем акредитива та банком-емітентом не поширюються на бенефіціара. А під час здійснення операцій за акредитивами всі сторони мають справу лише з документами (проти яких здійснюватиметься платіж), а не з товарами, послугами або роботами, яких можуть стосуватися такі документи (пп. 6, 7 розд. І Положення № 514).

Решту особливостей здійснення банками операцій з акредитивами можна дізнатися з Положення № 514 або з консультацій відповідальних працівників банку-емітента, які нададуть кваліфіковану допомогу у цьому.

Умови та порядок проведення ЗЕД-розрахунків за акредитивами

Їх передбачають у ЗЕД-договорі між його сторонами: бенефіціаром і наказодавцем акредитива. Якщо в тексті такого договору передбачено, що розрахунки за акредитивами регулюють UCP 600, то це можливо тільки у разі їх несуперечності українському законодавству. Сам же акредитив є угодою, що відокремлена від контракту, на якому вона базується, а платіж за ним здійснюють в безготівковій формі шляхом переказу коштів відповідно до умов акредитива (п.п. 5 та 6 розд. І Положення № 514).

Відповідно до п. 4 розд. І Положення № 514:

• бенефіціар – це особа, на користь якої відкривається акредитив;
• наказодавець акредитива – особа, за дорученням якої в банку-емітенті відкривається акредитив.

Зверніть увагу, що Положення № 514 встановлює порядок здійснення операцій за документарними акредитивами в розрахунках за зовнішньоекономічними операціями уповноваженими банками. Але окремі його норми важливо знати і звичайним суб’єктам ЗЕД, які оберуть таку форму розрахунків. Позаяк спосіб платежів – це одна з істотних умов ЗЕД-контракту і його сторони в якості способу платежу можуть обрати умови документарного акредитива.