Акумулятори на підприємстві: нюанси використання, облік

Як і використанню та обліку шин, застосуванню акумуляторних батарей, зокрема, для автотранспортних засобах, властиві певні особливості. Перш за все, це пов’язано з тим, що акумулятори відносять до хімічних джерел струму, за порушення поводження з якими передбачена певна відповідальність. Докладніше про це – далі.

Загальні норми щодо використання акумуляторів

Правові, організаційні та економічні засади у сфері поводження з хімічними джерелами струму встановлено Законом України «Про хімічні джерела струму» від 23.02.2006 № 3503-IV (далі – Закон № 3503). У ст. 2 Закону № 3503 зазначено: до хімічних джерел струму відносять джерела електричної енергії, яка виробляється шляхом перетворення хімічної енергії в електричну, що складаються з одного чи декількох неперезаряджувальних первинних елементів або перезаряджувальних вторинних елементів (акумуляторів), у тому числі інтегрованих у вироби промислового чи побутового призначення.

Споживачами хімічних джерел струму є юридичні або фізичні особи, які використовують їх або вироби з інтегрованими хімічними джерелами струму.

Відповідно до ст. 17 Закону № 3503 юридичні та фізичні особи (суб’єкти підприємницької діяльності), які використовують хімічні джерела струму, зокрема, зобов’язані:

• здійснювати облік придбання та експлуатації хімічних джерел струму, обсягів 
• накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію;
• надавати в установленому порядку інформацію щодо обсягів придбання та 
• експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію.

Згідно ст. 17 Закону № 3503 порядок обліку придбання, експлуатації хімічних джерел струму, накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію та надання інформації визначає Кабмін. На жаль, досі такого порядку немає. Але існують інші нормативно-правові акти, якими у сфері поводження з хімічними джерелами струму й послуговуються суб’єкти підприємництва. Про окремі з них ми розповімо пізніше.

А у ст. 21 Закону № 3503 зазначено, що за порушення його норм суб’єкти підприємництва несуть відповідальність згідно із законом. Так, згідно ст. 82-7 КУпАП за:

• порушення порядку обліку придбання та експлуатації хімічних джерел струму або 
• порядку обліку обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію накладають штраф на посадових осіб від 51 до 85 грн;
• ненадання в установленому порядку інформації або надання неправдивої інформації щодо обсягів придбання та експлуатації нових хімічних джерел струму, обсягів накопичення відпрацьованих хімічних джерел струму та передачі їх на утилізацію штрафують посадових осіб від 85 до 170 грн.

Використання акумуляторних батарей

Правила використання акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів  (далі – КТЗ) регулюють Правила експлуатування акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансу від 02.07.2008 р. № 795 (далі – Правила № 795). Вони поширюються також на юридичних і фізичних осіб, діяльність яких пов’язана з застосуванням акумуляторних свинцевих стартерних батарей. 

Підпункт 1.2.3 Правил № 795, зокрема, визначають: 

• акумулятор – оборотне електрохімічне джерело електричної енергії, що має два 
• електроди із свинцевого сплаву, які поміщені в електроліт;
• акумуляторна свинцева стартерна батарея (далі – акумуляторна батарея) – сукупність послідовно з’єднаних свинцевих акумуляторів, розміщених у спільному корпусі.

У п. 1.5 Правил № 795 сказано, що споживачі застосовують цей норматив  з метою забезпечення належного технічного стану КТЗ; упорядкування обігу, обліку наробітку і списання акумуляторної батареї тощо. 

Так, для убезпечення технічного стану КТЗ, акумуляторної батареї та досягнення максимального строку служби споживачі мають експлуатувати акумуляторну батарею за приписами виробників КТЗ, акумуляторних батарей та за вимогами Правил № 795. Основні типи акумуляторних батарей вітчизняного виробництва наведено в додатку 1 до Правил № 795, а рекомендації щодо вибору акумуляторної батареї – у п. 2.6 цих Правил.

Експлуатація акумуляторних батарей

Акумуляторні батареї, які перебувають в експлуатації, підлягають обліку наробітку та відстеженню їх обігу (розд. VIII Правил № 795). Зокрема, обліковують обсяги списаних та переданих на утилізацію акумуляторних батарей. Дані обліку і обігу кожної акумуляторної батареї відображають у Картці обліку наробітку та відстеження обігу акумуляторної батареї (далі – Картка обліку). Форму цієї Картки наведено в додатку 12 до Правил № 795 і в ній спеціально призначена посадова особа відображає дані обліку під час виконання сезонного обслуговування КТЗ, поставлення акумуляторної батареї на збереження та у разі списання. Картку обліку зберігають щонайменше протягом трьох років після списання акумуляторної батареї.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку акумуляторів тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Ремонт акумуляторних батарей

Несправні акумуляторні батареї відновлюють виконанням операції/операцій поточного або капітального ремонту, якщо це економічно доцільно.

Поточний ремонт акумуляторної батареї – операції з відновлення полюсних виводів, перемичок; заміни ручок для перенесення, кришок, пробок, їхніх ущільнювачів; заміни електроліту.   

Капітальний ремонт акумуляторної батареї – операції із заміни акумуляторів, моноблока, блоків електродів.

Увага! відповідно до Правил № 795 під час зберігання, застосування, виконання операцій з технічного обслуговування і ремонту акумуляторної батареї слід дотримуватися вимог законодавства з охорони праці, зокрема, Правил.  Порядок зберігання акумуляторних батарей встановлено у розд. VІ Правил № 795. 

Облік і обіг капітально відремонтованих акумуляторних батарей ведуть в окремій Картці обліку. Якщо акумуляторну батарею переставляють з одного КТЗ на інший, у Картці обліку зазначають відповідні дату і наробіток акумуляторної батареї, а також дату встановлення в інший КТЗ.

Списання акумуляторної батареї

Акумуляторну батарею, яка вичерпала встановлений ресурс списують згідно з висновками комісії, яку за наказом керівника підприємства уповноважують визначати фактичний технічний стан акумуляторної батареї та приймати рішення стосовно:

• подальшого експлуатування акумуляторної батареї, її ремонту;
• оформлення претензій до продавця (виробника, виконавця робіт з гарантійного обслуговування та/або ремонту акумуляторної батареї чи КТЗ);
• списання, передання на утилізацію тощо.

За прийняття комісією рішення щодо зняття акумуляторної батареї з експлуатації у Картці обліку зазначають причину такого зняття.  Наприклад, такою причиною може стати ситуація, коли облік наробітку акумуляторної батареї відповідає експлуатаційній (тимчасовій) нормі середнього  ресурсу акумуляторної батареї і вона природно зношена до граничного стану, за якого подальша експлуатація економічно недоцільна чи небезпечна.

Оформлена Картка обліку з висновками про списання акумуляторної батареї слугує актом на списання. Визначення граничного стану акумуляторної батареї (додаток 13 до Правил № 795) забезпечують перевіркою ємності повністю зарядженої акумуляторної батареї.

Якщо акумуляторна батарея за технічним станом непридатна для виконання функцій за призначенням, але не вичерпала встановлений ресурс, її списують на підставі рішення комісії згідно з оформленням відповідного акту списання, до якого додають Картку обліку.

Справні складники списаних акумуляторних батарей (акумулятори, блоки електродів, моноблоки, кришки акумуляторів чи акумуляторних батарей, полюсні виводи, перемички) у разі потреби використовують для ремонту інших акумуляторних батарей і утримують на балансі як запасні частини: на однойменному  субрахунку 207. 

Норми та тимчасові норми

Крім Правил № 795, питання використання, обігу та списання акумуляторних батарей також регламентують Експлуатаційні норми середнього ресурсу акумуляторних свинцевих стартерних батарей колісних транспортних засобів і спеціальних машин, виконаних на колісних шасі, затверджені наказом Мінтрансу від 20.05.2006 р. № 489 (далі – Норми № 489). Так, із застосуванням Правил № 489 визначають експлуатаційну (тимчасову) норму середнього ресурсу чи залишковий ресурс акумуляторної батареї.

Норми та тимчасові норми – це документи, що регламентують середній ресурс акумуляторних батарей, які використовують у складі КТЗ. Зазначені норми не можуть бути меншими за гарантійні зобов’язання виробника (продавця) акумуляторних батарей. 

Досягнення наробітку середнього ресурсу акумуляторних батарей установленої норми – це обов’язкова, але недостатня умова для їх списання. Вирішальною підставою для списання акумуляторних батарей є ознаки їх граничного стану.

Зокрема, тимчасові експлуатаційні норми середнього ресурсу використовують, якщо кумуляторні батареї живлять рушій, прилад чи інший пристрій електричного устаткування КТЗ основної комплектності, які не передбачено виробником КТЗ.

Норми середнього ресурсу акумуляторної батареї для фактичних умов експлуатації у разі необхідності коригують за методикою, яку наведено в розд. 6 Правил № 489. У разі виявлення виробничих чи експлуатаційних дефектів акумуляторної батареї , яка не підлягає ремонту або ремонт якої економічно недоцільний, її списують на підставі акту незалежно від відповідності фактичного ресурсу Нормам № 489.

Бухгалтерський облік

Аналітичний облік акумуляторних батарей забезпечується даними з Картки обліку. Первісну вартість акумуляторної батареї визначають відповідно до п. 9 НП(С)БО 9 «Запаси». Для обліку акумуляторів використовують субрахунок 207 «Запасні частини», до якого можна відкрити наприклад, окремий субрахунок 2073.

Відповідно до п. 3.19 Положення про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженого наказом Мінтрансу України від  30.03.1998 р. № 102, операції із заміни акумуляторів не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та до інших видів його поліпшення. Виходить, що заміну акумуляторної батареї варто розглядати, як технічне обслуговування автомобіля.

Тож при використанні автомобіля вартість придбаних акумуляторних батарей, переданих до експлуатації на КТЗ можна включати до витрат поточного періоду: в залежності від напряму використання автомобіля. А облік витрат на списання акумуляторної батареї у цьому випадку також варто відображати на тих  рахунках, на які було віднесено вартість такої батареї при її передачі до експлуатації. 

Зауважимо, що списану акумуляторну батарею можна, наприклад, використовувати як запчастини для інших акумуляторних батарей. Крім того, її можна обміняти, продати тощо. При цьому таку акумуляторну батарею оприбутковують (п.п. 2.12, 2.13  Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2):

• за чистою вартістю реалізації (для продажу);
• в оцінці можливого її використання (для подальшого використання підприємством).

Списану таким чином акумуляторну батарею оприбутковують за дебетом субрахунку 209 «Інші матеріали» та кредитом субрахунку 719 «Інші доходи операційної діяльності».

Приклад.  Підприємство придбало акумуляторну батарею на умовах постоплати вартістю 2400 грн (у тому числі ПДВ – 300 грн.). Батарею було встановлено на легкове авто, яке обслуговує менеджерів зі збуту. Після досягнення акумуляторною батареєю граничного стану наробітка її списано за рішенням комісії. Акумуляторну батарею з метою подальшого продажу оприбутковано за чистою вартістю реалізації – 500 грн.

Таблиця. Облік придбання, списання акумуляторної батареї