Автомобіль на підприємстві: технічне обслуговування та ремонт

У процесі експлуатації автомобіля певні його частини зношуються або ламаються. Тож для завчасного запобігання та усунення цих неприємностей підприємство повинно проводити технічне обслуговування, а за необхідності поточний або капітальний ремонт автомобіля. Далі розповімо про бухгалтерський та податковий облік таких операцій. Адже «залізні коні» є атрибутом будь-якого підприємства.

Технічне обслуговування: як розуміти

Підприємствам, які експлуатують автомобілі у питаннях технічного обслуговування потрібно користуватися Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затвердженим наказом Мінтрансу України від 30.03.1998 р. № 102 (далі – Положення № 102). Саме воно визначає порядок проведення технічного обслуговування і ремонту дорожніх транспортних засобів і розповсюджується незалежно від форм власності на юридичних та фізичних осіб – суб’єктів підприємницької діяльності, які експлуатують транспортні засоби.

Відповідно до п. 1.3 Положення № 102 технічне обслуговування (ТО) – комплекс операцій чи операція щодо підтримки роботоздатності або справності виробу під час використання за призначенням, зберігання та транспортування.  Завважимо, що в Положенні № 102 термін «виріб» не розкрито, але зрозуміло, що йдеться про колісні транспортні засоби, у тому числі про автомобілі. Також Положення № 102 пояснює, що сезонне технічне обслуговування виконується для підготовки виробу до використання в осінньо-зимових чи весняно-літніх умовах.

До системи технічного обслуговування, зокрема, відносять (п. 1.3 Положення № 102):

• перше технічне обслуговування (ТО-1). Примірний перелік операцій ТО-1 наведено в додатку А до Положення № 102;
• друге технічне обслуговування (ТО-2). Примірний перелік операцій ТО-2 наведено в додатку Б до Положення № 102;
• сезонне технічне обслуговування. Примірний перелік операцій сезонного технічного обслуговування наведено в додатку В до Положення № 102;
• технічне обслуговування під час консервації дорожнього транспортного засобу (ДТЗ).

Діагностика: що це таке

Найпоширенішим видом технічного обслуговування є проведення діагностики автомобіля. Додамо, що жоден з діючих нормативних документів, які регулюють питання технічного обслуговування та ремонту автотранспортних засобів, не дають чіткого визначення, що таке діагностика автомобіля. На нашу думку, фактично діагностика являє собою контроль (перевірку) технічного стану автомобіля. Адже відповідно до Положення № 102 контрольно-діагностичні роботи входять до переліку операцій ТО-1.

Завважимо, що зчаста саме діагностика є підставою для проведення подальшого ремонту автомобіля. Так, станція техобслуговування (СТО) може здійснювати поточний ремонт за заявкою замовника або за результатами діагностики (п. 3.12 Положення № 102). Також згідно п. 3.15 Положення № 102 капітальний ремонт проводять за необхідності за результатами діагностики технічного стану дорожньо-транспортного засобу.

Заміни на ДТЗ як операції з техобслуговування  

В п. 3.19 Положення № 102 прямо зазначено, що операції щодо заміни на дорожньо-транспортному засобі шин та акумуляторних батарей не належать до реконструкції, модернізації, технічного переозброєння та інших видів поліпшення цього засобу. Отже, такі заміни – це операції з технічного обслуговування автомобіля.

Також Положення № 102 згадує про інші заміни, які при певних умовах відносять або до поточного, або до капітального ремонту.

Ремонт автомобіля: як класифікувати

Автомобіль є об’єктом основних засобів (ОЗ), тож за допомогою у класифікації ремонтів звернімося до Методичних рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. № 561 (далі – Методрекомендації № 561). Методрекомендації № 561 виокремлюють:

• капітальні інвестиції – модернізація, модифікація, добудова, реконструкція в основні засоби;
• поточні витрати, пов’язані з їх технічним оглядом, технічним обслуговуванням, ремонтом тощо.

У п. 29 Методрекомендацій № 561 зазначено, що рішення щодо такої класифікації витрат приймає керівник підприємства. Якщо роботи, здійснювані з основними засобами, спрямовані на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, то витрати на них визнають капітальними інвестиціями. Тобто вони збільшують первісну вартість основних засобів.

Також п. 14 НП(С)БО 7 «Основні засоби» передбачено, що первісна вартість основних засобів збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигід, первісно очікуваних від використання об’єкта.

Витрати на капітальний ремонт об’єктів основних засобів визнають витратами звітного періоду. Проте такі витрати також можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо такі витрати не можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основного засобу (п. 30 Методрекомендацій № 561).

У п. 15 НП(С)БО 7 сказано, що витрати, які здійснюються для підтримання об’єкта в робочому стані (проведення технічного обслуговування, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигід від його використання, включаються до складу витрат.

Вочевидь, вкрай важливо розуміти різницю між поточним та капітальним ремонтом. Відповідно до п. 1.3 Положення № 102:

• поточний ремонт – ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності автомобіля і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами). Відповідно до п. 3.13 Положення № 102 до поточного ремонту автомобіля належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). Перелік базових агрегатів наводиться у додатку Г до Положення № 102. Серед них, наприклад, коробка передач. Будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту автотранспортних засобів (п.п. 1,3, 3.13, 3.14);
• капітальний ремонт — ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу автомобіля із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових. До капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова у легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів. До капітального ремонту причепів належать роботи, пов’язані із заміною рами (п.п. 1,3, 3.16).

Згідно з п. 29 Методрекомендацій № 561 заміна окремих важливих компонентів (частин) ОЗ (двигунів автомобіля тощо) може бути відображена як заміна об’єкта ОЗ, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання ОЗ, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміну такого компонента відображають як капітальні інвестиції у придбання нового об’єкта ОЗ і замінений об’єкт списується. Якщо один об’єкт ОЗ складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт ОЗ (п. 4 НП(С)БО 7). Див. також лист Мінфіну від 22.05.2017 р. № 35210-07/23-1937/1689.

Також додамо, що відповідно до п. 46 Методрекомендацій № 561 у разі часткової ліквідації об’єкта ОЗ його первісна (переоцінена) вартість та знос зменшуються відповідно на суму первісної (переоціненої) вартості та зносу ліквідованої частини об’єкта, а пропорційна ліквідованій частині сума сальдо з дооцінки (індексації) відображається зменшенням додаткового капіталу і збільшенням нерозподіленого прибутку. Підприємство припиняє визнавати частину об’єкта ОЗ, якщо цю частину замінено, а витрати на її заміну включено до первісної (переоціненої) вартості об’єкта. Якщо підприємство не може визначити первісну вартість заміненої частини, воно може її оцінити у сумі витрат на заміну.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку витрат техобслуговування та ремонт авто, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Бухгалтерський облік ремонтів

Залежно від напряму використання автомобіля витрати на ремонт включаються до складу:

• загальновиробничих витрат – за дебетом рахунків 20 ««Виробничі запаси», 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати» та кредитом рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками тa підрядниками», 65 «Розрахунки за страхуванням», 66 «Розрахунки за виплатами працівникам», 68 «Розрахунки за іншими операціями»;
• адміністративних витрат – за дебетом рахунку 92 та кредитом рахунків 20, 23, 63, 65, 66, 68 тощо;
• витрат на збут – за дебетом рахунку 93 та кредитом 20, 23, 63, 65, 66, 68 тощо;
• інших операційних витрат – за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності» та кредитом рахунків 20, 23, 63, 65, 66, 68 тощо.

Витрати на капітальний ремонт, які капіталізуються, відображають за дебетом субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» та кредитом 20, 23, 63, 65, 66, 68 тощо. Потім їх включають до первісної вартості автомобіля: за дебетом субрахунку 105 «Транспортні засоби» та кредитом субрахунку 152.

Приклад.  Підприємство для заміни зламаного двигуна на автомобілі, який обліковується як компонент автомобіля, придбало новий двигун вартістю 120000 грн. (у тому числі ПДВ – 20000 грн). Первісна вартість двигуна, який підлягає заміні, становить 85000 грн. Знос, який нараховано на двигун, дорівнює 45000 грн. Вартість робіт по заміні двигуна на СТО становить 18000 грн (без ПДВ). Знятий двигун оприбутковано як металобрухт для подальшого продажу за чистою вартістю реалізації в розмірі 30000 грн.

Бухгалтерський облік операцій наведено в таблиці.

Таблиця. Облік операції щодо заміни двигуна на автомобілі

Документальне оформлення послуг із технічного обслуговування

Порядок документального оформлення послуг із технічного обслуговування та ремонту дорожньо-транспортних засобів регулюють Правила надання послуг з технічного обслуговування і ремонту колісних транспортних засобів, затверджені наказом Мінінфраструктури України від 28.11.2014 р. № 615 (далі – Правила № 615).Зокрема, такі послуги надають замовникові на підставі договору про технічне обслуговування і ремонт дорожньо-транспортних засобів, укладеного відповідно до вимог цивільного законодавства між замовником і виконавцем (договір, наряд-замовлення, накладна, квитанція тощо) (п. 3 розд. ІІІ Правил № 615).

Із порядком документального оформлення передавання-приймання дорожньо-транспортних засобів та їхніх складових частин (систем) до технічного обслуговування та ремонту, оплати послуг, передавання-приймання дорожньо-транспортних засобів та їхніх складових частин (систем) після технічного обслуговування та ремонту можна ознайомитись у розд. IV, розд. V, розд. VII Правил № 615 відповідно.

Податок на прибуток

ПКУ не містить вимог щодо коригування фінансового результату на витрати, пов’язані з технічним обслуговуванням та ремонтом автомобіля, який обліковується як основний засіб господарського призначення. Водночас, згідно з п. 138.1 ПКУ фінансовий результат до оподаткування збільшують на суму витрат, визнаних відповідно до НП(С)БО чи МСФЗ, та пов’язаних із ремонтом невиробничих основних засобів. Оскільки технічне обслуговування і ремонт – різні речі, то вважаємо, що витрати на технічне обслуговування в такому коригуванні участі не беруть.