Автомобіль у ДТП: облік, оподаткування ремонту

Види страхування щодо  автомобілів на підприємстві поділяють на: страхування цивільної відповідальності (т. зв. автоцивілка), пов’язаної з експлуатацією транспортного засобу та страхування майна, тобто безпосередньо автомобіля.

Автоцивілка – поліс обов’язкового страхування автоцивільної відповідальності (ОСАЦВ). За цим видом страхування передбачено відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров’ю та/або майну осіб, які постраждали в результатіДТП. При цьому страхове відшкодування отримує не страхувальник, а потерпілий. Тобто якщо авто підприємства потрапило в ДТП (і водій цього авто не винен у пригоді), то за страховим відшкодуванням слід звертатися до страхової компанії винуватця такої пригоди.

КАСКО – вид добровільного страхування майна. Поліс КАСКО дозволяє застрахувати автомобіль від ризиків фізичного пошкодження, знищення чи крадіжки. Залежно від переліку страхових ризиків та рівня покриття витрат страхувальника, передбачених у договорі страхування, вартість поліса може змінюватися.

Зверніть увагу! Страховик перераховує страхове відшкодування тому суб’єкту господарювання, який ремонтує автомобіль.

У випадку, коли підприємство – власник автомобіля планує ремонтувати застраховане авто власними силами, то про це зазначають в договорі страхування. Тоді під час настання страхового випадку кошти від страховика надходять на рахунок підприємства.

На практиці ж, ремонт застрахованого авто найчастіше довіряють сторонній організації: станції техобслуговування або сервісному центру. Тоді страхова компанія перераховує страхове відшкодування безпосередньо цій організації.

Ремонт авто за рахунок страхового відшкодування

Бухоблік

За операцією ремонту автомобіля за рахунок страхового відшкодування в обліку підприємства будуть відображені як витрати, так і доходи.

За загальними правилами ремонт не є поліпшенням об’єкта основних засобів (далі – ОЗ), крім капітального ремонту, проведеного у випадках, передбачених п. 30 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 (далі – Меторекомендації № 561). Однак ремонт авто після ДТП до винятків, перелічених в цій нормі, не належить. До того ж на практиці ремонт автомобіля, який зазнав пошкоджень в ДТП, проводять з метою підтримати об’єкта в придатному для використання стані, щоб в подальшому отримувати економічні вигоди. Рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт (ремонт це чи поліпшення) приймає керівник підприємства, зважаючи, зокрема, на суттєвість понесених витрат. Таке рішення оформлюють відповідним наказом (п. 29 Методрекомендацій № 561).

Припустимо, що підприємство ремонтує постраждалий в ДТП автомобіль з метою підтримання його в придатному для використання стані, а не з метою поліпшення. Тому витрати, понесені підприємством на підтримання об’єкта в робочому стані, в бухобліку відносять до витрат періоду (п. 15 НП(С)БО 7 «Основні засоби»).

Якщо ж проходить заміна окремих важливих компонентів (частин) автомобіля (наприклад, двигуна), її можна відобразити як заміну об’єкта ОЗ за умови, що термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання ОЗ, до яких належить цей компонент. В цьому випадку заміну такого компонента відображають як капітальні інвестиції у придбання нового об’єкта ОЗ і списання заміненого об’єкта (п. 29 Методрекомендацій № 561).

Проведення ремонту автомобіля власними силами оформляють Актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів (це може бути форма № ОЗ-2). За участю сторонньої організації – актом виконаних ремонтних робіт, отриманим від підприємства автосервісу.

Залежно від напрямку використання автомобіля, витрати на ремонт відносять на рахунки 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності».

На суму страхового відшкодування підприємство повинно визнати дохід, незалежно від того, отримає воно кошти на власний рахунок чи вони надійдуть ремонтній організації. Дохідвизнають під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, якщо його суму можна достовірно визначити (п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід»). Дохід виникає в сумі збитку, визначеній страховою компанією в страховому акті, тобто це сума за мінусом франшизи. Його відображають за дебетом субрахунку 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» та кредитом субрахунку 746 «Інші доходи» в періоді прийняття рішення страховою компанією про виплату страхового відшкодування.

Якщо сума відшкодування надходить безпосередньо автосервісній організації, після проведення ремонту підприємство робить проводки: Дт субрахунку 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» Кт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків», 377 «Розрахунки з іншими дебіторами».

Податок на прибуток

ПКУ не передбачає коригувань фінрезультату до оподаткування на витрати, понесені на ремонт ОЗ, якщо такий засіб використовують в господарській діяльності підприємства. Тобто витрати на ремонт за рахунок страхового відшкодування автомобіля для цілей податку на прибуток відображають за правилами бухобліку. Як правило, автомобіль ремонтують протягом місяця, тож його з експлуатації не виводять.

ПДВ

Ремонт автомобіля власними силами відображають за загальними правилами. Тобто підприємство має право на податковий кредит за товарами/послугами, придбаними для ремонту на підставі виписаної постачальником та зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему ремонту застрахованого авто, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Списання авто, яке не підлягає ремонту

Бухоблік

Автомобіль як об’єкт ОЗ визнають активом, якщо існує імовірність отримання в майбутньому економічних вигод від його використання (п. 6 НП(С)БО 7). Якщо внаслідок ДТП авто вже не підлягає відновленню, воно підлягає списанню з балансу, оскільки перестає відповідати цьому критерію (п. 33 НП(С)БО 7).

Визначати непридатність автомобіля до використання, неефективність або недоцільність його відновлення (ремонту, модернізації тощо) повинна постійно діюча комісія. Відповідно до п. 41 Методрекомендацій № 561 вона:

• здійснює безпосередній огляд пошкодженого в ДТП авто;
• установлює причини невідповідності критеріям визнання активом;
• установлює осіб, з вини яких авто передчасно вибуває з експлуатації, вносить пропозиції про їх відповідальність;
• визначає можливість продажу авто іншим суб’єктам господарювання або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, які можуть бути отримані при його розібранні, установлює їх кількість і вартість;
• оформляє акт на списання.

Для списання з балансу автомобіля можна використати Акт на списання автотранспортних засобів типової форми № ОЗ-4 або скласти аналогічний документ довільної форми. В останньому випадку він повинен мати всі реквізити первинного документа. Та головне, щоб акт підтверджував, що ОЗ неможливо використати за первісним призначенням. Оскільки причиною вибуття авто стала ДТП, до акта додають копію аварійного сертифіката (п. 42 Методрекомендацій № 561).

Нарахування амортизації за пошкодженим автомобілем припиняють в місяці, що настає за місяцем його вибуття (п. 29 НП(С)БО 7). Тож в бухобліку спочатку слід нарахувати амортизацію за місяць, в якому відбувається ліквідація авто, а вже потім списувати його залишкову вартість.

Накопичену амортизацію списують за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів» та кредитом субрахунку 105 «Транспортні засоби». Залишкову вартість авто списують за дебетом субрахунку 976 «Списання необоротних активів». На цьому ж субрахунку відображають витрати, пов’язані з ліквідацією ОЗ – на розбирання, транспортування тощо (п. 29 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Якщо під час ліквідації автомобіля були отримані запчастини, деталі чи вузли і вони відповідають критеріям визнання активом, то їх оприбутковують до складу запасів. Для цього використовують рахунок 20 «Виробничі запаси» або 22 «Малоцінні швидкозношувані предмети».

Залежно від мети використання таких запасів, відрізнятиметься їх облікова вартість. Якщо підприємство має намір реалізувати ці запаси, то їх обліковують за чистою вартістю реалізації. Це очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9 «Запаси»).

Якщо запчастини та деталі, отримані від ліквідації авто, підприємство використає на власні потреби (наприклад для ремонту іншого авто), то в обліку їх відображають за ціною можливого використання (п. 2.13 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2).

Податок на прибуток

Платники податку на прибуток, які застосовують коригувальні різниці з р. ІІІ ПКУ, повинні скористатися положенням ст. 138 ПКУ під час ліквідації автомобіля. Тобто потрібно фінрезультат до оподаткування:

• збільшити на залишкову вартість ліквідованого авто, визначену за правилами бухгалтерського обліку;
• зменшити на залишкову вартість цього авто, визначену з врахуванням положень п. 138.2 ПКУ.

Інші операції, пов’язані з розібранням авто та оприбуткуванням запчастин, відображають за правилами бухгалтерського обліку, адже для них р. ІІІ ПКУ жодних коригувань не передбачено.

ПДВ

Загалом ліквідація ОЗ є операцією з постачання і, відповідно, об’єктом обкладення ПДВ (пп. 14.1.191 ПКУ). Однак п. 189.9 ПКУ дозволяє не нараховувати цей податок, якщо відбувається вимушене списання ОЗ. Тобто коли на це впливає не безпосередньо підприємство, а зовнішні, незалежні від нього обставини. Саме таким випадком є ДТП.

Аби не нараховувати податкові зобов’язання під час ліквідації автомобіля, підприємству слід документально підтвердити факт вимушеного списання. У випадку знищення, розібрання або перетворення ОЗ в інший спосіб, внаслідок чого їх вже не можна використати за первісним призначенням, документальним підтвердженням буде Акт списання основних засобів (див. Узагальнюючу податкову консультаціющодо документального підтвердження знищення або зруйнування основних виробничих або невиробничих засобів, затверджену наказом Мінфіну від 03.08.2018 р. № 637).

Підтвердні документи платник ПДВ має право подати за власною ініціативою або на запит податкового органу. Це можна зробити особисто (через уповноважену особу), поштою з повідомленням про вручення та описом вкладення або в електронній формі.

Таким чином, при належному документальному оформленні списання автомобіля, податкові зобов’язання не нараховують.

Оприбуткування запчастин, отриманих під час ліквідації автомобіля, жодним чином не позначиться на ПДВ-обліку. А якщо такі запчастини підприємство буде продавати, то воно повинно нарахувати податкові зобов’язання в загальному порядку.