Бухгалтерський облік основних засобів-2026: як відрізнити ремонт від модернізації

Це дуже важливо, бо класифікація витрат на поточний та капітальний ремонт, модернізацію чи реконструкцію основних засобів (ОЗ) необхідна для правильного їх відображення на обліку. Позаяк витрати на поточні ремонти відносять до витрат періоду, а різного роду покращення збільшують вартість об’єкта з наступною амортизацією протягом періоду корисного використання цього об’єкту ОЗ.

Загальні положення щодо витрат на ремонт ОЗ тощо

У п. 14 НП(С)БО 7 «Основні засоби» прямо зазначено:

• первісна вартість ОЗ збільшується на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення  майбутніх  економічних  вигод,  первісно очікуваних  від  використання об’єкта.  

Отже, якщо мовиться про поліпшення ОЗ, після яких очікується збільшення економічних вигод, такі витрати підприємство має амортизувати. Прикладами збільшення економічних вигод можна назвати, зокрема:

• добудову приміщення складу, що дозволить збільшити обсяги послуг зберігання тощо; модернізацію виробничого обладнання, після якої став можливим випуск нового виду продукції;
• встановлення газо-балонного обладнання на автомобіль, внаслідок чого очікується економія витрат на пальне.

Звичайні ремонти (наприклад, для підтримання ОЗ в належному технічному стані) – інша річ. Так, згідно п. 15 НП(С)БО 7:

• витрати, що здійснюються для підтримання об’єкта робочому стані (проведення   технічного огляду, нагляду, обслуговування, ремонту тощо) та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від   його  використання, включаються до складу витрат. Завважимо, що тут ключовою фразою є «підтримання об’єкта робочому стані». До таких витрат можна віднести ремонт авто після ДТП або поточний ремонт виробничого обладнання.

До речі, витрати на капітальний ремонт об’єктів ОЗ визнають витратами звітного періоду. Проте такі витрати також можуть бути визнані капітальними інвестиціями, якщо такі витрати не можуть бути ідентифіковані з окремою замортизованою частиною (компонентом) основного засобу (п. 30 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, далі – Методрекомендації № 561).

Тому вкрай важливо розуміти різницю між поточним та капітальним ремонтом.

Хто має класифікувати витрати

Ці рішення приймає керівник підприємства, а бухгалтер одноособово або у складі відповідної комісії (наприклад, інвентаризаційної) може надати рекомендації.

Фахові поради дає п. 29 Метрекомендацій № 561: рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт, тобто, чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта, що приведе у майбутньому до збільшення економічних вигод, чи здійснюються вони для підтримання об’єкта в придатному для використання стані та одержання первісно визначеної суми майбутніх економічних вигод від його використання, приймається керівником підприємства з урахуванням результатів аналізу існуючої ситуації та суттєвості таких витрат. 

На практиці для закріплення такого рішення слід оформити наказ керівника. У ньому обов’язково зазначити, що зокрема, витрати на реконструкцію об’єкта ОЗ визнавати такими, що призведуть до збільшення економічних вигод.

Не варто забувати при класифікації витрат на ремонт їх суттєвість, яку бажано зафіксувати в обліковій політиці. Наприклад, витрати на ремонт вартістю менше ніж 15 000 грн одразу включати до витрат періоду. Якщо ж мовиться про витрати вищої вартості, то рішення про їх класифікацію приймає вже керівник підприємства.

Приклад класифікації витрат на ремонт та поліпшення

Таблиця

Для довідки!

У питаннях класифікації витрат щодо різних об’єктів ОЗ допоможуть також нижче наведені нормативно-правові акти та роз’яснення. Адже такі НПА прямо пов’язані з нормами щодо техобслуговування, поточного та/або капітального ремонту. І у будь-якому разі їх ключовим моментом є або збільшення майбутніх вигод, або підтримання об’єкта ОЗ у відповідному робочому стані.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку ремонту основних засобів, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Ремонт та обслуговування автомобіля

Скажімо, для більшого розуміння того, які витрати належать до технічного огляду та обслуговування автомобілів, можна скористатися Положенням про технічне обслуговування і ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту, затверджених наказом Мінтрансу України від 30.03.1998 р. № 102 (далі – Положення № 102). Наприклад, п. 3.19 Положення № 102 визначено, що заміна шин та акумуляторів не відноситься до реконструкції, модернізації, технічного переоснащення та інших видів покращень автомобіля. Тобто, такі витрати завжди будуть витратами періоду.

Загалом же, відповідно до п. 1.3 Положення № 102:

поточний ремонт – ремонт, який виконується для забезпечення або відновлення роботоздатності автомобіля і полягає в заміні і (або) відновленні окремих частин (може виконуватись заявочно або за результатами діагностування агрегатним, знеособленим та іншими методами).

За п. 3.13 Положення № 102 до поточного ремонту автомобіля належать роботи, пов’язані з одночасною заміною не більше двох базових агрегатів (крім кузова і рами). Перелік базових агрегатів наводиться у додатку Г до Положення № 102. Серед них, наприклад, коробка передач. Будь-який ремонт агрегатів належить до поточного ремонту автотранспортних засобів (п.п. 1,3, 3.13, 3.14);

капітальний ремонт – ремонт, який виконується для відновлення справності та повного або близького до повного відновлення ресурсу автомобіля із заміною чи відновленням будь-яких частин, у тому числі базових. До капітального ремонту належать роботи, пов’язані із заміною кузова у легкових автомобілів, рами для вантажних автомобілів або одночасною заміною не менш трьох базових агрегатів. До капітального ремонту причепів належать роботи, пов’язані із заміною рами (п.п. 1,3, 3.16).

Оскільки майже всі підприємства мають на балансі автотранспортні засоби, то важливим нагадуванням для них буде наступне. Згідно з п. 29 Методрекомендацій № 561 заміна окремих важливих компонентів (частин) ОЗ (двигунів автомобіля тощо) може бути відображена як заміна об’єкта ОЗ, якщо термін корисного використання такої частини відрізняється від терміну корисного використання ОЗ, до яких належить цей компонент. У цьому випадку заміну такого компонента відображають як капітальні інвестиції у придбання нового об’єкта ОЗ і замінений об’єкт списується. Якщо один об’єкт ОЗ складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об’єкт ОЗ (п. 4 НП(С)БО 7).

Капітальний ремонт основних засобів

Зазвичай, такі ремонти вельми дороговартісні. Тому підприємства побоюються відносити на витрати навіть той капремонт, який відповідає критеріям витрат поточного періоду і капіталізують ці ремонтні витрати.

Також зчаста при обліку капітальних витрат орієнтуються на облік об’єкта ОЗ частинами. Наприклад, якщо термін експлуатації будівлі складає 50 років, а даху – 15 років, то новий дах враховують як окремий об’єкт ОЗ відповідно до п. 4 НП(С)БО 7. Тобто у разі заміни даху «старий» об’єкт списують та оприбутковують новий об’єкт (дах).

Завважимо, що у випадку з будівлями тощо орієнтуються, зокрема, на Примірний перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуг з ремонту приміщень, будинків, споруд.

Також свого часу у листі Держбуду від 30.04.2003 р. № 7/7-401 було сказано щодо порядку  віднесення ремонтно-будівельних робіт до капітального та поточного ремонтів. Зокрема, було акцентовано на тому, що:

• капітальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робіт експлуатації
• будівлі в цілому або її частин (за умови їх автономності);
• поточний ремонт повинен провадитись з періодичністю, що забезпечує ефективну експлуатацію будівлі або об’єкта з моменту завершення його будівництва (капітального ремонту) до моменту постановки на черговий капітальний ремонт (реконструкцію).

Технічне обслуговування устаткування (виробничого обладнання)

У цьому випадку можна умовно орієнтуватися на Положення про технічне обслуговування устаткування підприємств гірничо-металургійного комплексу.

Так, додаток 1 до цього Положення містить операції з технічного обслуговування.

Висновки. Що потрібно зробити бухгалтеру для правильного відображення в обліку витрат на ремонт чи поліпшення:

• якщо понесено витрати на техобслуговування, техогляд чи поточний ремонт, їх слід списати на витрати періоду;
• слід порівняти вартість ремонту із суттєвим критерієм з наказу про облікову політику;
• якщо цей критерій перевищено, тоді слід звернутися до керівника за письмовим розпорядженням щодо порядку обліку витрат на ремонт з метою покращення об’єкта ОЗ.