Чи може роботодавець не виплачувати зарплату під час війни?

Питання оплати та не оплати праці зараз дуже чуттєве, як для працівників так і для роботодавців. Чи можна не платити зарплату? Які строки виплати зарплати, чи можна раз на місяць? Куди звертатися працівнику, якщо зарплату не виплачують?

В ст. 10 Закону № 2136 врегульовано питання оплати праці під час дії воєнного стану.

Зазначається, що заробітна плата виплачується працівнику на умовах, визначених трудовим договором.

Також, акцентовано увагу, що роботодавець повинен вживати всіх можливих заходів для  своєчасної виплати зарплати працівникам

Якщо роботодавець порушив зобов’язання щодо строків оплати праці його звільнять від відповідальності, якщо доведе, що це порушення сталося внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили. Якщо ці обставини не буде  доведено – роботодавець несе відповідальність згідно з законодавством.

Звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання внаслідок ведення бойових дій або дії інших обставин непереборної сили (форс-мажор) не звільняє від від обов’язку виплати заробітної плати.

Строк виплати заробітної плати може бути відтермінований до моменту відновлення діяльності підприємства, у разі неможливості своєчасної виплати заробітної плати внаслідок ведення бойових дій.

Строки виплати зарплати

Тут жодних кардинальних змін не відбулося. Як і раніше керуємося статтею 115 КЗпП і виплачуємо заробітну плату не рідше двох разів на місяць, через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Виплата зарплати один раз на місяць є порушенням.

Часто надходять запитання такого характеру, чи можна виплатити зарплату один раз на місяць, на початку місяця наперед за весь місяць? І в автора вникає справедливо зустрічне запитання, а звідки Ви знаєте, що працівник відпрацює місяць до кінця і не прогуляє, не захворіє чи його не мобілізують. Тобто, жодних виплат раз на місяць наперед бути не може.

Навіть, якщо застосовується спрощений режим регулювання трудових відносин, заробітна плата виплачується працівнику у строки, встановлені цією статтею, та визначені трудовим договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

Середня зарплата мобілізованим працівникам

З 19.07.2022 року внесено зміни до частини третьої ст. 119 КЗпП.

Законом України від 01.07.2022 № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі — Закон), який 19.07.2022 набрав чинності, внесено зміни до статті 119 КЗпП  в частині виключення норми щодо збереження роботодавцем середнього заробітку працівникам, призваним на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.

Прикінцевими та перехідними положеннями Закону 2352 не визначено жодних особливостей застосування положень частини третьої статті 119 КЗпП, з дня набрання чинності Законом за працівниками, призваними (прийнятими) на військову службу як до дня набрання чинності Законом, так і після цього, передбачено обов’язок збереження лише місця роботи і посади.

Відтак, з моменту набрання чинності Законом, не вбачається правових підстав для продовження виплати роботодавцем середньої заробітної плати працівникам, які були прийнятті (призвані) на військову службу до дня набрання чинності Законом. Такої думки фахівці Мінекономіки висловили у Лист від 26.07.2022 р. № 4711-06/52362-09)

Тобто з 19.07 не зберігається середня зарплата, але місце роботи і посаду слід зберігати.

Якщо ж у роботодавця є бажання й надалі робити виплати таким проацівникам, він має право. Але це вже не буде називатися «середня зарплата», це вже будуть додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників

Тобто,  небюджетні роботодавці сміливо можуть скористатися порадою Держпраці (лист від 28.07.2022 р. № 2498/4/4.1-ЗВ-22а). Зокрема, відповідно до ст. 9 1 КЗпП підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Згідно з ч. 2 та 3 ст. 13 КЗпП у колективному договорі встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та ін.). Колективний договір може передбачати додаткові порівняно з чинним законодавством і угодами гарантії, соціально-побутові пільги.

Тобто комерційні роботодавці можуть зберігати середній заробіток за працівниками й  надалі, але це вже право, а не обов’язкова гарантія.

В цьому випадку слід видати окремий наказ (розпорядження) з посиланням на ст. 9 1 КЗпП, колективний договір та/чи рішення керівника. 

Та, автор не радить називати таку виплату «матеріальна допомога»

Середня зарплата  працівників в ТРО

«На час виконання державних або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час, працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку».(ч. 1 ст. 119 КЗпП)

Пунктом 3 форми контракту добровольця територіальної оборони, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 07.03.2022 № 84, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2022 за № 307/37643 (далі — Форма контракту), передбачено, що на добровольця територіальної оборони, який уклав цей контракт, поширюються гарантії соціального і правового захисту, передбачені Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та статті 119 КЗпП.

Стаття 119 КЗпП регламентує гарантії для працівників на час виконання державних або громадських обов’язків..

Мінекономіки зазначилиУ зв’язку із цим та враховуючи, що норми Закону № 2352 та Форми контракту не містять змін у правовому регулюванні соціального і правового становища членів добровольчих формувань територіальних громад (далі — ДФТГ), зокрема і в частині збереження за ними середнього заробітку, законодавчих підстав для припинення виплати збереженого середнього заробітку зазначеним категоріям працівників не вбачається.

Також слід зауважити, що частиною першою статті 119 КЗпП чітко визначено збереження згаданих гарантій саме на час виконання державних та/або громадських обов’язків, якщо за чинним законодавством України ці обов’язки можуть здійснюватись у робочий час. Отже, на думку Мінекономіки, роботодавець вправі вимагати від добровольця — члена ДФТГ підтвердження того, що виконання поставлених командиром завдань здійснюється у робочий час.

Як зменшити розмір оплати праці

Стаття 3 Закону 2136 значно спрощує зміну істотних умов праці, в тому числі зменшення розміру оплати праці в період дії воєнного стану.

У період дії воєнного стану повідомлення працівника про зміну істотних умов праці та зміну умов оплати праці, передбачених частиною третьою статті 32 та статтею 103 Кодексу законів про працю України, здійснюється не пізніш як до запровадження таких умов. Тобто, не потрібен двомісячний строк попередження про зміну в оплаті в бік погіршення. Можна сьогодні видати наказ про зменшення окладу, ознайомити під підпис працівника і з завтрашнього дня ці зміни набувають чинності.

Відпустки без збереження зарплати

В першу чергу звернімо увагу на нову відпустку без збереження зарплати про яку зазначається у частині четвертій ст. 12 Закону 2136. Це абсолютно НОВИЙ від відпустки!

Її надання врегульовано саме ч. 4 ст. 12 Закону № 2136, а не нормами Закону про відпустки. На такий вид відпустки взагалі не поширюються норми Закону про відпустки. 

Така відпустка надається працівнику, який:

• або виїхав за межі території України;
• або набув статусу внутрішньо переміщеної особи.

Щоб надати таку відпустку потрібні підтвердні документи

Відпустка надається в обов’язковому порядку, тобто роботодавець не може відмовити у наданні такої відпустки. Надається вона не примусово, а тільки «за заявою працівника»

Максимальна тривалість такої відпустки обмежена — 90 к. дн. Проте конкретну тривалість відпустки працівник визначає самостійно у заяві.

Можна за цією відпусткою звертатися декілька разів, але Мінекноміки вважає, що

загальна тривалість відпусток (частин), яку працівник може вимагати надати відповідно до цієї норми не може перевищувати 90 днів протягом дії воєнного стану.

Час перебування у такій відпустці не зараховують до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку

Страхового та трудового стажу, то тут як і з іншими видами неоплачуваних відпусток: немає сплати ЄСВ — немає стажу. 

Надати таку відпустку можна не раніше дати набуття чинності новою ч. 4 ст. 12 Закону про відпустку, тобто не раніше 19.07.2022 р.

Достроково припинити цю відпустку можна у випадку, коли до закінчення 90 к. дн. або того періоду, на який працівник таку відпустку взяв (наприклад, на 50 к. дн.):

• припиниться воєнний стан;
• за бажанням працівника;
• працівник повернеться додому (не виконується умова про виїзд за кордон або в межах України втратиться статус ВПО).

Працівник може звільнитися під час перебування у такій відпустці

Підставою для надання відпустки є заява працівника. Про це прямо вказано у нормі ч. 4 ст. 12 Закону № 2136.

Також, є відпустка без збереження заробітної на період дії воєнного стану і вона врегульована частиною третьою ст. 12 Закону 2136. Ця відпустка на відміну від попередньої не має обмежень по кількості днів і не потрібно документальних підтверджень, які надають право на таку відпустку.

Також можна надавати відпустки без збереження зарплати врегульовані ст. 25 та ст. 26 Закону про відпустки. Оскільки карантин продовжено до 31.12.2022 можна надавати відпустку без збереження на період карантину.

До кого звертатися працівнику, якщо зарплату не виплачують?

Працівник має право звернутися до Держпраці із відповідною заявою. На звернення працівника Держпраці відреагує позаплановим заходом контролю, що зараз дозволено нормами ст. 16 Закону 2136.

У період дії воєнного стану Держпраці дуже лояльні до роботодавця. У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.