Медичне страхування відноситься до добровільного виду страхування – на основі договору між страхувальником і страховиком (ст. 6 Закону Законом України «Про страхування» від 07.03.1996 р.№ 85/96-ВР, далі – Закон № 85/96).
Загальні положення
Страхувальниками визнаються юридичні особи, фізичні особи – підприємці та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України (ст. 3 Закону № 85/96). Страхувальники можуть укладати із страховиками договори про страхування третіх осіб (застрахованих осіб) лише за їх згодою, крім випадків, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до пп. 14.1.52-1 ПКУ договір добровільного медичного страхування – це договір страхування, який передбачає страхову виплату, що здійснюється закладам охорони здоров’я у разі настання страхового випадку, пов’язаного із хворобою застрахованої особи або нещасним випадком. Такий договір має також передбачати мінімальний строк його дії один рік та повернення страхових платежів виключно страхувальнику при достроковому розірванні договору.
Тобто ключовими ознаками договору, який відповідає наведеному визначенню, є:
1) страхова виплата, яка здійснюється безпосередньо закладам охорони здоров’я в разі настання страхового випадку. Тобто в разі, якщо договір передбачає виплату на користь застрахованої особи (наприклад, для відшкодування витрат на придбання ліків), то такий договір не відповідає наведеному визначенню;
2) мінімальний строк дії договору – не менше року;
3) у разі дострокового розірвання договору повернення страхових платежів здійснюється виключно страхувальнику (тобто роботодавцю-резиденту).
Слід також звернути увагу на те, що з метою застосування пільги і зменшення бази нарахування ПДФО та військовий збір, на 30% зменшується нарахована заробітна плата працівнику за місяць.
Страховий платіж (страховий внесок, страхова премія) – це плата за страхування, яку страхувальник зобов’язаний внести страховику згідно з договором страхування (ст. 10 Закону № 85/96).
Оподаткування страхових виплат
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розд. IV ПКУ, згідно з пп. 163.1.1 якого об’єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід. Статтею 165 ПКУ встановлено виключний перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку. Водночас перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ПКУ, зокрема, сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою — резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ).
Згідно з пп. 14.1.48 ПКУ заробітна плата для цілей розд. IV ПКУ – це основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Так, не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, яка не перевищує 30% нарахованої заробітної плати протягом звітного податкового місяця.
Разом з тим, якщо сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування працівників, сплачених роботодавцем – резидентом, перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків і оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку страхових платежів, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.
Положення пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ застосовуються до страхових внесків, сплачених юридичною особою (роботодавцем) за договорами добровільного медичного страхування безпосередньо працівників. Тобто суми страхових внесків, сплачених юридичною особою (роботодавцем) за договорами добровільного медичного страхування членів сім’ї першого ступеня споріднення працівника включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків та оподатковується податком на доходи фізичних осіб на загальних підставах.
Отже внески на добровільне медичне страхування звільняються від податку на доходи й військового збору у ситуації при здійсненні платежі на страхування свого найманого працівника в межах 30% нарахованої такій особі зарплати (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ). Якщо ж підприємство оплачує медичну страховку для когось із членів сім’ї працівника (як, власне, і для будь-якої іншої сторонньої особи), то пільги немає. Усю суму страхових внесків у такому разі, як додаткове благо обкладають 18% ПДФО та 1,5% військового збору. А оскільки мовиться про дохід у негрошовій формі, то потрібно потрібно застосовувати коефіцієнт 1,242236.
Відображення у звітності
У додатку 4ДФ до об’єднаного розрахунку такий дохід відображають з ознакою доходу – «124». Ознака доходу для відображення». Інша справа, коли медичну страховку за фізособу сплачує її член сім’ї першого ступеня споріднення – у такому разі податку та збору не буде завдяки пп. «б» пп. 164.1.16 ПКУ.
Єдиний внесок не нараховують у будь-якому випадку (хоч працівника застраховано, хоч членів його родини). Адже п. 2 розд. ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170, встановлено, що платежі за договорами добровільного медичного страхування працівників і членів їх сімей не є базою нарахування єдиного внеску.
Страхові внески за договором добровільного медичне страхування визнають іншими витратами операційної діяльності й відображають їх на субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності». Свого часу про це було зазначено у листі Мінфіну України від 22.03.10 р. № 31-34000-20-10/6144. Якщо не йдеться про щомісячні платежі, витрати на сплату такого платежу слід відносити на витрати майбутніх періодів (рахунок 39) з наступним розподілом протягом періоду, за який вони здійснені.
Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...
Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...
