Додаткове благо-2025: класифікація, оподаткування

Поняття додаткового блага та його правове регулювання

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.47 ПКУ, додаткові блага – це  кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених розд. IV ПКУ).

Формальну класифікацію додаткових благ наведено у пп. 164.2.17 ПКУ.

Приклади додаткових благ та їх особливості

Подарунки працівникам, їх дітям, клієнтам тощо

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається вартість дарунків у частині, що не перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (пп. 165.1.39 ПКУ). У 2025 році неоподатковувана вартість подарунку складає 2000 грн (8000 грн × 25%).

Коли вартість негрошового подарунка перевищує вищезазначений граничний розмір, суму перевищення оподатковують як додаткове благо: відповідно до пп. «е» пп. 164.2.17, п. 174.6 ПКУ. 

Якщо вартість подарунків перевищує вказаний розмір, то дохід у вигляді суми такого перевищення є додатковим благом, яке оподатковується ПДФО згідно п. 164.5 ПКУ.

Для надання подарунків має бути документальна підстава: наказ (розпорядження) керівника підприємства, в якому зазначають:

• підставу та мету видачі подарунків;
• категорію осіб, для яких призначаються подарунки (працівники, діти працівників,
• клієнти тощо);
• порядок закупівлі та видачі подарунків. Зазвичай, кошторис витрат на придбання подарунків затверджують окремим додатком до наказу;
• термін виконання наказу;
• особа, відповідальна за закупівлю подарунків;
• порядок оформлення та подання звіту про фактичні витрати.

Для вручення подарунків оформлюють, зокрема:

• відомість видачі подарунків (за довільною формою) фізособам. У цій відомості зазначають дані фізособи, яка власне має розписатися про отримання подарунка. При видачі подарунків дітям одержувачем краще зазначати одного з їх батьків, адже коли вказати саму дитину, то саме вона вважатиметься одержувачем доходу. А значить, дані про дитину слід відобразити у додатку 4ДФ до об’єднаної звітності. А це передбачає наявність у неї ідентифікаційного коду (реєстраційного номеру облікової картки платника податків);
• видаткову накладну, якщо подарунки видають юрособам, наприклад, закладам освіти.

Ще на практиці для списання подарунків оформлюють акт на списання довільної форми: на підставі відомості видачі подарунків чи накладної.

Участь працівників в семінарах, конференціях, тренінгах тощо

Для того, щоб оплата участі не вважалася додатковим благом має бути:

• договір про надання інформаційно-консультаційних послуг між надавачем послуг та підприємством – роботодавцем, з якого випливає, що саме підприємство є замовником таких послуг;
• оформлений належним чином акт надання таких послуг підприємству – замовнику.

У категорії 103.04 ЗІР зазначено: у разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юрособа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юрособою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування ПДФО.

Якщо ж за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачена юрособою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, є доходом, отриманим ним у вигляді додаткового блага. Цей дохід включають до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковують ПДФО за ставкою 18%.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку та оподаткування додаткового блага, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Безоплатне харчування працівників

Відповідно до ст. 166 КЗпП роботодавець зобов’язаний видавати молоко і забезпечити лікувально-профілактичне харчування. Так, на роботах з шкідливими умовами праці працівникам видаються безплатно за встановленими нормами молоко або інші рівноцінні харчові продукти. А на роботах з особливо шкідливими умовами праці надається безплатно за встановленими нормами лікувально-профілактичне харчування.

Також обов’язок  роботодавців забезпечувати найманих працівників спеціальним харчуванням передбачено ст. 7 Закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 р. № 2694-XI.

Віднесення робіт до категорії із шкідливими та важкими умовами праці залежить від результатів атестації робочих місць за умовами праці. Порядок проведення такої атестації затверджений постановою КМУ від 01.08.1992 р. № 442.

Завважимо, що відповідно до розпорядження КМУ від 18.12.2017 р. № 1022-р втратили чинність окремі нормативно-правові акти, які встановлювали, зокрема:

• перелік виробництв, професій та посад, робота в яких дає право на безоплатне одержання лікувально-профілактичного харчування;
• порядок безоплатної видачі молока робітникам та службовцям, зайнятим на роботах зі шкідливими умовами.

Тому, на практиці норми забезпечення працівників, зайнятих на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, лікувально-профілактичним харчуванням встановлюють у Колективному договорі.

Вартість безоплатного лікувально-профілактичного харчування, молока або рівноцінних йому харчових продуктів, газованої солоної води не оподатковують ПДФО та військовим збором на підставі пп. 165.1.9 ПКУ.

Щодо ЄСВ завважимо наступне. Відповідно до п. 5 розд. ІІ Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою КМУ від 22.12.2010 р. № 1170, вартість виданого молока та лікувально-профілактичного харчування:

• не включається до бази нарахування ЄСВ;
• не належить до фонду оплати праці на підставі пп. 3.19 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5).

Безкоштовне харчування працівників за принципом «шведського столу»

Позиція податківців з цього питання наступна. Вони наголошують (див. ІПК ДПСУ від 12.12.2024 р. № 5692/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК), що пп. 164.2.17 ПКУ не містить посилань на те, що доходи, одержані платником податку у вигляді безоплатного харчування не оподатковуються ПДФО. Зазначене, на думку контролерів, лише може вказувати на те, що такі доходи не є додатковим благом. Разом з тим до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включають інші доходи, крім зазначених у ст. 165 ПКУ (пп. 164.2.20 ПКУ).

У вищезгаданій ІПК контролери спростовують думку платників податку, що неможливість персоніфікувати отриманий дохід може слугувати підставою для звільнення платника податків від сплати відповідних податків і зборів.

Висновок податківців: дохід, отриманий фізособою у вигляді вартості безоплатного харчування за принципом «шведського столу» включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу такого платника як інший дохід. Його оподатковують  ПДФО і військовим збором на загальних підставах та він є базою нарахування єдиного внеску.

Споживання води, кави, чаю

Щодо оподаткування ПДФО води, кави, чаю, придбаних за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу податківці зазначили (див. категорію 103.02 ЗІР): «…оподаткування доходів фізичних осіб, у тому числі одержаних у вигляді додаткового блага, виходячи з положень ПКУ, розглядається лише у разі їх одержання безпосередньо конкретним платником податку.

Таким чином, вода, кава, чай, придбані за рахунок коштів роботодавця, що призначені для споживання в офісі будь-яким працівником та відвідувачем офісу, не може розглядатися як об’єкт оподаткування податком на доходи фізичних осіб».

Особливості оподаткування негрошового додаткового блага

ПДФО. Якщо додаткові блага надають у негрошовій формі, об’єктом оподаткування ПДФО є вартість такого доходу, розрахована за звичайними цінами (правила їх визначення встановлені ПКУ), помножена на коефіцієнт, який обчислюють за такою формулою (п. 164.5 ПКУ):

К = 100 ÷ (100 – Сп),

де К – коефіцієнт;

Сп – ставка податку, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування.

Ставка ПДФО для додаткового блага становить 18%, значення натурального коефіцієнта дорівнює 1,219512.

Військовий збір. Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 ПКУ (пп. 1.2 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ). Тож об’єкти оподаткування ПДФО та військовим збором при наданні подарунків тотожні.

Вартість негрошового подарунка у сумі перевищення граничного розміру оподатковується ПДФО з застосуванням натурального коефіцієнта, а військовим збором – без урахування натурального коефіцієнта, оскільки п.16-1 підрозд. 10 розд. XX ПКУ не передбачає для нього натурального коефіцієнта. Тобто база оподаткування військовим збором визначається без застосування положень п. 164.5 ПКУ (див. категорію 126.05 ЗІР).