Додаткове благо-2025: відповіді на актуальні запитання

У статті «Додаткове благо-2025: класифікація, оподаткування» ми розібрались с поняттям додаткового блага та його правовим регулюванням, розглянули приклади окремих видів додаткових благ та їх оподаткування. Сьогодні ми продовжимо розмову про додаткове благо: а саме, відповімо на найбільш актуальні запитання.

Доставка працівників до місця роботи та з роботи

Чи вважаються додатковим благом витрати на доставку працівників до місця роботи та з роботи? Як обліковувати ці витрати?

Доставка працівників до місця роботи та назад є додатковою соціальною гарантією, яку роботодавець закріплює у колективному договорі, а за відсутності такого – у трудовому договорі. Організацію перевезення затверджують відповідним наказом (розпорядженням) керівника, так само призначають відповідальних за цей процес уповноважених осіб, затверджують графік перевезення з огляду на змінність роботи, маршрут тощо.

Вартість послуг із перевезення працівників до місця роботи та назад, яке організовує роботодавець не є додатковим благом, але ці суми входять до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу працівників як інший дохід. Тож його  обкладають ПДФО (18%) та військовим збором на загальних підставах (див. наприклад, ІПК ДФСУ від 18.09.2018 р. № 4081/6/99-99-13-02-03-15/ІПК, категорію ЗІР 103.02). Базу оподаткування ПДФО, а саме вартість спожитої послуги розвезення роботодавець – податковий агент збільшує на натуральний коефіцієнт.

І в більш пізній ІПК ДПСУ від 04.06.2025 р. № 3068/ІПК/99-00-24-03-03 ІПК зазначено, що вартість послуг з перевезення працівників до місця роботи та назад, яке організовується юридичною особою (роботодавцем включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу як інший дохід та оподатковується податком на доходи фізичних осіб і військовим збором на загальних підставах та є базою нарахування єдиного внеску.

Для обчислення військового збору натуральний коефіцієнт не застосовують.

На практиці витрати на перевезення відображають на тих самих рахунках, на які  відносять зарплату працівників, яких доставляють:

• 91 «Загальновиробничі витрати» – працівники виробничих підрозділів;
• 92 «Адміністративні витрати» – працівники адміністративного персоналу;
• 93 «Витрати на збут» – працівники зі збуту.

Крім того, для обліку витрат можна обрати єдиний субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності», тим паче що, зазвичай, для перевезення будь-кого з працівників використовують один і той самий транспортний засіб.

Докладніше про організацію доставки працівників та її оподаткування див. у статті «Доставка працівників до місця роботи».

Добровільне медичне страхування

Чи оподатковують як додаткове благо внески на добровільне медичне страхування найманих працівників? Як обліковувати такі внески?

Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено п. 164.2 ПКУ. Зокрема, це сума страхових платежів (страхових внесків) за договорами добровільного медичного страхування, сплачена будь-якою особою – резидентом за платника податку чи на його користь, крім сум, що сплачуються роботодавцем-резидентом за свій рахунок за договорами недержавного пенсійного забезпечення платника податку та/або за договорами добровільного медичного страхування в межах 30% нарахованої заробітної плати такому працівнику (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ).

Отже внески на добровільне медичне страхування звільняються від ПДФО і військового збору при здійсненні платежів на страхування свого найманого працівника в межах 30% нарахованої такій особі зарплати (пп. «в» пп. 164.2.16 ПКУ).  Якщо підприємство оплачує медичну страховку для когось із членів сім’ї працівника, то всю суму страхових внесків у такому разі, як додаткове благо обкладають 18% ПДФО та 5% військового збору. А оскільки мовиться про дохід у негрошовій формі, то потрібно ще й застосовувати натуральний коефіцієнт.

Страхові внески за договором добровільного медичне страхування визнають іншими витратами операційної діяльності, відображають їх на субрахунку 949 (див. також лист Мінфіну від 22.03.2010 р. № 31-34000-20-10/6144). Якщо витрати на сплату внесків вносять наперед, тобто не йдеться про щомісячні платежі, суму такого платежу відносять на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів» і пропорційно розподіляють протягом періоду, за який такий платіж внесено.

Докладніше про добровільне медичне страхування див. у статті «Добровільне медичне страхування працівників».

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку додаткового блага, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Продаж майна фізичній особі

Юридична особа продає нерухоме майно фізичній особі? Чи оподатковується його вартість ПДФО?

У цьому випадку фізична особа фактично несе витрати на придбання майна, тож об’єкта оподаткування ПДФО у фізичної особи не виникає.

Втім, якщо при продажу нерухомого майна юридичною особою надається індивідуальна знижка фізичній особі, то у фізичної особи виникає дохід у розмірі наданої знижки, який оподатковується на загальних підставах (див. категорію 103.02 ЗІР).

А в ІПК ДПСУ від 28.10.2024 р. № 5008/ІПК/99-00-24-03-03 податківці наголошують. Об’єктом оподаткування ПДФО та військовим збором доходу у вигляді вартості проданого нерухомого майна фізичній особі є звичайна ціна, яка відповідає рівню ринкової ціни. А у разі, якщо юридична особа здійснює продаж нерухомого майна нижче звичайної ціни, то дохід у вигляді суми знижки включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку – фізичної особи, як додаткове благо та оподатковується ПДФО та військовим збором на загальних підставах.

При цьому юридична особа зобов’язана виконати всі функції податкового агента, встановлені ПКУ.

Прощення (анулювання) боргу фізичної особи

Який порядок оподаткування при прощенні підприємством боргу фізособи?

Відповідно до абз. 1 пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. При цьому оподаткування  ПДФО можливо у разі,  якщо сума прощеного боргу перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2025 році –  2000 грн (8000 грн × 25%).

Завважимо, що підприємство – кредитор зобов’язаний повідомити фізичну особу (платника податку – боржника (дебітора). Кредитор сповіщає боржника про прощення боргу: шляхом направлення рекомендованого листа  з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору.

Суму прощеного (анульованого) боргу кредитор включає до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому було прощено такий борг. Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Отже якщо підприємством – кредитором було здійснено прощення (анулювання) основної суми боргу (кредиту) фізособи, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається її додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податків з урахуванням пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ та оподатковується ПДФО. Крім того, зазначений дохід є об’єктом оподаткування військовим збором.

Також згідно з п. 179.1 ПКУ платник податку зобов’язаний подавати декларацію про майновий стан і доходи.

Докладніше про прощення боргу див. у статті «Прощення боргу фізичній та юридичній особам: облік та оподаткування».