Договір позички: відмінності від договору позики, облік, оподаткування

Договір позички

За договором позички одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов’язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку (ч. 1 ст. 827 ЦКУ). Позичкодавцем може бути як фізична, так і юридична особа. Предметом договору позички виступає річ, яка визначена індивідуальними ознаками і зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Як і в договорі найму, предметом можуть бути й майнові права.

Користування річчю вважають безоплатним, якщо сторони прямо домовилися про це або якщо це випливає із суті відносин між ними. Тож у питаннях щодо позички, якщо інше не передбачено законодавством, слід керуватися нормами ЦКУ щодо найму (оренди).

На практиці договір позички називають безоплатним користуванням.

Строк договору позички має бути зафіксований у ньому самому. За відсутності такої домовленості такий строк визначають відповідно до мети користування річчю.

Зверніть увагу! Юридична особа, яка провадить підприємницьку діяльність, не може передавати речі у безоплатне користування особі, яка є її засновником, учасником, керівником, членом її органу управління або контролю (ч. 2 ст. 829 ЦКУ).

Договір позики

За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості (ст. 1046 ЦКУ).

Наприклад, до договору про надання поворотної фінансової допомоги застосовують ті ж самі вимоги, що й до договору позики. Нагадаємо, що для цілей оподаткування поворотною фінансовою допомогою є сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Докладно про договір позики, про поворотну фінансову допомогу можна прочитати у статтях:

Поворотна фінансова допомога для підтримання чи відновлення діяльності підприємства, ФОП

Поворотна фінансова допомога: окремі нюанси отримання, погашення, обліку

ФОП: надання, отримання поворотної фінансової допомоги

Особливості застосування договору позички

Позичка транспортного засобу

Нотаріальне посвідчення договору. Податківці вважають, що за відсутності нотаріального посвідчення договору позички транспортного засобу це договір є нікчемним. Головний аргумент при цьому – ч. 4 ст. 828 ЦКУ, у якій зазначено, що письмова форма і нотаріальне посвідчення потрібні договорам позички транспортних засобів (крім наземних самохідних транспортних засобів), у яких хоча б одна зі сторін – фізична особа.

І на підставі цього податківці стверджують: якщо договір позички авто нікчемний, то платник податків має компенсувати податковий кредит, отриманий у складі ціни придбання товарів, зокрема, пального, які використано при експлуатації запозиченого автомобіля.

Наприклад, у постанові Другого апеляційного адмінсуду від 11.04.2023 р. у справі № 480/10216/21 та від 21.02.2023 у справі № 480/8914/21 (було розглянуто спір між податківцями та платником податків щодо відсутності нотаріального посвідчення договору позички. Податківці наголосили, що у законодавстві України  немає такого поняття, як «наземні самохідні транспортні засоби». Тож якщо суб’єкт господарювання бере у користування у фізосіб на умовах договору позички будь-які транспортні засоби, то вони мають нотаріально посвідчувати такі договори.

Але судді вважають: коли в позичку фізособа передає автотранспортний засіб, то нотаріально посвідчувати такий договір не обов’язково. Також судді зазначили, що відсутність нотаріального посвідчення договорів позички транспортних засобів не свідчить про недійсність таких правовідносин. І наголосили, що вказаний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 09.07.2020 у справі № 640/1834/19.

Тому немає обов’язку нараховувати компенсуючі податкових зобов’язання з ПДВ на товари (зокрема, паливно-мастильні матеріали), використані при експлуатації автомобіля, отриманого за непосвідченими нотаріально договорами позички.

Але хочемо попередити: за відсутності прецедентного права в Україні інші платники податків подібними рішеннями скористатися не можуть. Тому радимо нотаріально посвідчити договір позички, щоб запобігти неприємностей з податківцями та позовів до суду з метою доказати правомірність відсутності такого посвідчення.

ПДФО та військовий збір. Зокрема, в ІПК ДПСУ від 14.05.2020 р. № 2010/6/99-00-04-06-03-06/ІПК сказано, що договір позички легкового автомобіля є правочином, що покладає на його сторони (позичкодавця та користувача) взаємні зобов’язання. Тому в розумінні ПКУ  податковий обов’язок зі сплати податкових зобов’язань може виникнути як у позичкодавця, так і у користувача, в залежності від прав та обов’язків, які фактично виникають у таких осіб на підставі цього договору.

Якщо договір позички визнано нікчемним, то є ризик, що податківці можуть настоювати на ПДФО та ВЗ, бо фактично немає домовленості про безоплатність. Але ці питання, зокрема, правомірності визнання договору нікчемним лежать у юридичній площині. Тому варто звернутися за юридичною допомогою, якщо хочете відстояти своє право необов’язкового нотаріального посвідчення договору позички. Або нотаріально посвідчити такий договір, щоб не було тяганини з податківцями.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку за договорами позички, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Безоплатне користування майном ФОП

У категорії 107.01.03 ЗІР податківці на питання «Чи виникає дохід у ФОП платника ЄП (крім е-резидента) при отриманні майна в безоплатне користування за договором позички?» відповіли наступне:

 «…оскільки передача майна фізичній особі – підприємцю на підставі договору позички, не передбачає переходу права власності на таке майно до фізичної особи – підприємця – платника єдиного податку, то доходу у розумінні п. 292.1 ст. 292 ПКУ у такого підприємця не виникає».

Як бачимо, у цьому роз’ясненні мовиться про саму передачу майна. Але користування майном за договором позички є безоплатним, й відповідно, виникає об’єкт оподаткування.   

Так, в окремих роз’ясненнях вони наголошують (див., наприклад, https://dp.tax.gov.ua/media-ark/local-news/print-424206.html): « …з метою оподаткування для платника податку – користувача операція з отримання майна у безоплатне користування за договором позички розглядається як безоплатне отримання послуг. При цьому слід враховувати положення п. 4 ст. 632 ЦКУ, відповідно до якого якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

<…>

З огляду на зазначене, при отриманні майна у безоплатне користування за договором позички до суми доходу фізичної особи – підприємця платника єдиного податку включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду послуг з урахуванням звичайних цін».

Аналогічне твердження містить категорія 108.01.02 ЗІР: до суми доходу юридичної особи платника єдиного податку третьої групи включається вартість безоплатно отриманих протягом звітного періоду товарів (робіт, послуг) з урахуванням звичайних цін. При цьому поняття звичайна ціна визначено пп. 14.1.71 ПКУ з урахуванням особливостей, обумовлених ст. 39 ПКУ.

Рівночасно щодо ФОП – єдинника (крім е-резидента) є наступне роз’яснення. Вартість безоплатно отриманих за усною домовленістю товарів (робіт, послуг) згідно з нормами п. 292.3 ПКУ не включається до суми доходу ФОП – платника єдиного податку. Разом з тим, вартість безоплатно отриманих за усною домовленістю товарів (робіт, послуг) включається до загального річного оподатковуваного доходу фізичної особи. Тому така особа повинна подати річну декларацію з податку на доходи фізичних осіб та сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у такій податковій декларації (див. категорію 107.01.03 ЗІР).

У податковому роз’ясненні зазначено, що безоплатно надані послуги – це роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості. І, зокрема, ФОП на загальній системі оподаткування включає до складу загального оподатковуваного доходу вартість безоплатно отриманих товарів по даті їх реалізації за ціною, визначеною на рівні не нижче звичайної ціни. При цьому вартість безоплатно отриманих послуг включається до складу загального оподатковуваного доходу такого ФОП.

Бухоблік

Юрособа – отримувач майна. Юрособа – отримувач майна у користування за договором позички обліковує його на забалансовому рахунку 01 «Орендовані необоротні активи». Адже в опису до цього рахунку зазначено, що тут обліковують активи у вигляді основних засобів, нематеріальних активів, інших необоротних активів, що отримані підприємством на підставі відповідних договорів, зокрема, але не виключно оренди (лізингу).

Зверніть також увагу на облік безоплатно отриманих послуг юрособою – отримувачем.

На практиці мають місце два варіанти.

Варіант 1. Взагалі не відображати безоплатно отримані послуги. Позаяк прямо не виконуються критерії визнання доходів та/або витрат: згідно п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід» та п. 5 НП(С)БО 16 «Витрати».

Варіант 2. Відповідно до принципу повного висвітлення фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі (п. 6 розд. ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Тож з огляду на це можна одночасно показати отримані безоплатно послуги за їх справедливою вартістю у витратах та доходах: Дт 23, 91-94 Кт 719.  

Юрособа – позичкодавець. Юрособа – позичкодавець продовжує обліковувати передане майно на балансі та нараховує амортизацію на необоротні активи (п. 16 НП(С)БО 14 «Оренда», п. НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Передачу основних засобів відображають в аналітиці: наприклад, Дт субрахунок 105 «Транспортні засоби»/Позичка Кт субрахунок 105 «Транспортні засоби». Також в аналітиці слід суму амортизації на запозичені основні засоби слід відображати на окремому субрахунку: наприклад, Дт 23, 91-94 Кт 131/Позичка.

Оскільки майно передане річ у безоплатне користування, то доходів від безоплатно наданих послуг не виникає з огляду на п. 5 НП(С)БО 15 «Дохід».