Договір про спільну діяльність: правовий аспект

Дата публікації
01 Кві 2021

Українське законодавство надає низку можливостей як тим, хто лише має намір запустити власний бізнес, так і тим, у кого він уже є.

Скажімо, будь-який пересічний громадянин, який накопичив чимало коштів, має право об’єднати капітали зі своїм приятелем, заснувавши юрособу у формі товариства з обмеженою відповідальністю. Передбачається, що така юрособа будуватиме торговельний центр, потім — здаватиме приміщення в оренду, отримуватиме дохід, а різницю між доходом і витратами (тобто прибуток) спрямовуватиме своїм засновникам.

Своєю чергою, не заборонено об’єднувати не лише капітали й інше майно, але й також знання та вміння. Та й створювати нову юрособу необов’язково. Зробити це можна шляхом укладення договору про спільну діяльність (далі — договір СД), передбачивши в ньому всі умови щодо координації спільних дій та/або ведення сумісних справ.

Що таке договір про СД та які його види

За договором про СД сторони (учасники) зобов’язуються спільно діяти без створення юрособи для досягнення певної мети, що не суперечить закону (ч. 1 ст. 1130 Цивільного кодексу України, далі — ЦКУ). Зважаючи на цю дефініцію:

  • на підставі договору про СД (на відміну від засновницького договору) не відбувається утворення самостійного суб’єкта господарювання, у якого мають бути різноманітні дозвільні документи для ведення бізнесу. Але якщо для здійснення СД потрібна, скажімо, ліцензія, то таку ліцензію слід мати хоча б одному з її учасників. Крім того, оскільки договір про СД не утворює суб’єкта права, це означає, що у відносини з третіми особами може вступати один або декілька вповноважених учасників (ще варіант — усі разом);
  • діяти учасники мають для досягнення певної мети. Причому мета ця повинна бути спільною. Приміром, за договором будівельного підряду мета замовника — отримати побудований об’єкт нерухомості, а мета підрядника — одержати гроші за свою роботу. Тим часом за договором про СД щодо будівництва об’єкта нерухомості загальною метою учасників повинен бути побудований об’єкт. І вже потім настане черга ділити результат спільної діяльності — розподіляти право власності на цей об’єкт згідно з установленими в договорі про СД умовами;
  • мета, якої воліють досягти учасники договору, не може суперечити закону. Інакше договір може бути визнаний судом недійсним.

Існує два види договорів про СД (ч. 2 ст. 1130 ЦКУ): на основі об’єднання внесків учасників (просте товариство) чи без об’єднання внесків. На практиці найчастіше укладають договори простого товариства. За цим договором сторони (учасники) беруть зобов’язання об’єднати свої внески та спільно діяти для отримання прибутку або досягнення іншої мети. Договори без об’єднання внесків трапляються в галузі освітньої чи консалтингової діяльності, під час проведення маркетингових досліджень.

Проте будь-який договір про СД має бути укладений у письмовій формі (ч. 1 ст. 1131 ЦКУ). За бажанням сторін його можна засвідчити нотаріально. Та чи інша сторона може наполягати на укладенні нотаріальної форми договору.

Сторони договору про СД: лише суб’єкти господарювання?

ЦКУ не обмежує кількість учасників СД. Певна річ, таких учасників має бути не менш як два.

Укладати договори про СД можуть як юридичні, так і фізичні особи — не тільки зареєстровані як ФОП, але й звичайні громадяни.

Увага! Метою договору про СД за участю звичайного громадянина (не ФОП) не може бути отримання прибутку. Принаймні так вважають податківці.

А ось система оподаткування учасників СД ролі не відіграє. Платники єдиного податку (як юрособи, так і ФОП) мають право на укладання договорів про СД. Щоправда, слід зважати на те, що види діяльності, які провадять у межах того чи іншого договору про СД, повинні відповідати тим видам діяльності, здійснення яких надає право застосовувати спрощену систему оподаткування (ЗІР, категорія 107.05).

Договори про СД можна укладати і з нерезидентами (ст. 23 Закону України «Про режим іноземного інвестування» від 19.03.1996 р. № 94/96-ВР). Такі договори потрібно реєструвати в порядку, установленому Положенням про порядок державної реєстрації договорів (контрактів) про спільну інвестиційну діяльність за участю іноземного інвестора, затвердженим постановою КМУ від 30.01.1997 р. № 112.

Істотні умови договору про СД: уникаємо проблем

Припустімо, ви вирішили укласти договір простого товариства. У такому разі в договорі слід прописати:

  • склад сторін (учасників);
  • мету ведення СД;
  • строк дії договору;
  • порядок і строки здійснення внесків учасниками, їх розмір, можливо, порядок проведення оцінки внесків;
  • правовий статус майна, виділеного для СД;
  • обов’язки учасників щодо утримання спільного майна та порядок відшкодування витрат, пов’язаних із виконанням цих обов’язків;
  • порядок ведення справ товариством;
  • порядок відшкодування витрат і збитків, пов’язаних зі СД учасників;
  • порядок розподілу прибутку;
  • вказівку учасника, уповноваженого вести бухгалтерський та податковий облік СД;
  • порядок припинення договору.

Закон про окремі види СД може визначати особливі умови. А щодо важливих моментів ведення СД за договором простого товариства, то вони такі.

Внески. Усе те, що учасник уносить у СД, вважається його внеском. Таким внеском можуть бути не тільки гроші, але й інше майно. До того ж це можуть бути професійні й інші знання, навички та вміння, ділова репутація та ділові зв’язки (ч. 1 ст. 1133 ЦКУ).

Внески учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає з договору або фактичних обставин. Однак задля уникнення майнових суперечок між учасниками, внески варто оцінити. Грошову оцінку внесків здійснюють за погодженням між ними (ч. 2 ст. 1133 ЦКУ). Тим часом якісь внески вони можуть оцінити й самі, склавши відповідний акт, а можуть звернутися до професійного оцінювача, який керується Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. № 2658-III.

Спільне майно. Те майно, яким учасники володіли на праві власності й унесли у СД, а також вироблена в результаті СД продукція та одержані від такої діяльності плоди й доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 1134 ЦКУ).

Проте учасники можуть володіти майном на підставах, відмінних від права власності (скажімо, на праві оренди). Якщо вони внесли це майно у СД, то його використовують в інтересах усіх учасників, і воно є їхнім спільним майном (ч. 1 ст. 1134 ЦКУ).

Ведення спільних справ. Кожен учасник має право діяти від імені всіх учасників. Однак договором може бути встановлено, що ведення справ може здійснюватись окремими учасниками або ж усіма спільно (ч. 1 ст. 1135 ЦКУ). Але останнє не завжди зручно — у разі спільного ведення справ для здійснення кожної операції доведеться отримувати згоду всіх учасників.

Для того щоб конкретний учасник міг здійснювати операції з третіми сторонами від імені всіх учасників, він повинен мати довіреність (ч. 2 ст. 1135 ЦКУ). Кожен учасник договору про СД має право ознайомлюватися з усіма документами щодо ведення спільних справ учасників. Інші учасники не можуть обмежувати це право учасника (навіть за його згодою) — ч. 1 ст. 1136 ЦКУ.

Розподіл прибутку. За загальним правилом прибуток, одержаний учасниками договору про СД, розподіляється пропорційно вартості їхніх внесків (ч. 1 ст. 1139 ЦКУ).

Водночас договором про СД чи іншою домовленістю учасників може бути передбачено інше. ЦКУ це дозволяє. Приміром, у договорі може бути встановлено, що прибуток, отриманий у результаті СД, ділиться між трьома учасниками договору в рівних частках.

Припинення договору. Договір про СД припиняється зі спливом строку, установленого цим договором. Тобто учасники самі визначають строк. Законодавство не встановлює у цій частині жодних обмежень.

Щоправда, є ще низка причин, які можуть призвести до припинення договору про СД. Вони перелічені у ч. 1 ст. 1141 ЦКУ. Скажімо, договір припиняється в разі досягнення мети СД або настання обставин, коли досягнення мети СД стало неможливим.

Повернення внесків. У разі припинення договору про СД майно, передане у спільне володіння та/або користування учасників, повертається учасникам, які його надали, без винагороди (ч. 2 ст. 1141 ЦКУ).

Увага! З моменту припинення договору про СД його учасники несуть солідарну відповідальність за невиконані загальні зобов’язання щодо третіх осіб (ч. 3 ст. 1141 ЦКУ).

Узяття на облік договорів про СД

На обліку в контролюючих органах мають перебувати договори про СД на території України без створення юрособи, на які поширюються особливості оподаткування діяльності за такими договорами, установлені ПКУ (п. 64.6 цього Кодексу). Особливості встановлено у частині справляння ПДВ й акцизного податку.

Увага! Якщо особа, уповноважена вести облік СД, не зареєстрована платником ПДВ і/або акцизного податку, а також діяльність у межах договору про СД не є такою, за якої слід реєструватися платником ПДВ і/або акцизного податку, на облік в орган ДПС такий договір окремо ставити не потрібно (ЗІР, категорія 116.03). Кожен учасник договору перебуває на обліку й виконує обов’язки платника податків самостійно.

Згідно з п. 4.6 розд. IV Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі – Порядок № 1588), для взяття на облік договору про СД особа, уповноважена вести облік СД, подає до контролюючого органу за своїм основним місцем обліку:

  • реєстраційну заяву платника ПДВ (за формою № 1-ПДВ);
  • заяву про реєстрацію платника акцизного податку (за формою № 1-АКПС):
  • заяву за формою № 1-ОПП;
  • копію договору (контракту) про спільну діяльність.

До цих документів долучають документи, перелічені в пп. 1 – 3 п. 4.6 розд. IV Порядку № 1588. Проте лише тоді, коли хоча б один з учасників – нерезидент у межах договору використовуватиме нерухоме майно держвласності та/або надра.

Проходить набір
Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

    Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

    Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
    20 Лип 2021
    Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

      Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

      Світлана Шанайда
      Спікер Світлана Шанайда
      Статті по темі
      15 Листопада 2021

      Як отримати відомості з Єдиного державного реєстру

      Автор статьи Віктор Кобилянський
      09 Листопада 2021

      Договір відступлення права вимоги

      Автор статьи Любомир Антонюк
      04 Листопада 2021

      Витяг з реєстру обтяжень рухомого майна: для чого потрібен, як отримати

      Автор статьи Віктор Кобилянський
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        [utm_campaign_i][/utm_campaign_i] [utm_source_i][/utm_source_i] [utm_medium_i][/utm_medium_i] [utm_term_i][/utm_term_i] [utm_content_i][/utm_content_i] [gclid_i][/gclid_i]
        Найближчі курси
        Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

          Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

          Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
          20 Лип 2021
          Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”

            Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

            Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
            25 Чер 2021
            Онлайн-курс з Перевірок

              Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

              Ігор Січеславський
              Спікер Ігор Січеславський
              16 Сер 2021
              Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

                Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

                Світлана Шанайда
                Спікер Світлана Шанайда
                Онлайн-курс з Податку на Прибуток

                  Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

                  Галина Морозовська
                  Спікер Галина Морозовська