Чи можна отримати від нерезидента-засновника валютну позику
На практиці підприємства, які мають у складі засновників (учасників) нерезидентів, можуть отримувати від них валютну позику, т. зв. поворотну фінансову допомогу в інвалюті. Зазвичай, на строк більше одного року. Отже законодавчих заборон немає.
При цьому відповідно до Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації про договори, які передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками, затвердженого постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 6 (далі – Положення № 6), банки зобов’язані надавати НБУ інформацію про договори, що передбачають виконання резидентами боргових зобов’язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами і позиками (див., наприклад, лист НБУ від 17.01.2019 р. № Р/25-0006/2831). Позичальник може з власної ініціативи обрати банк для розрахунків за валютною позикою (п.п. 5, 6 Положення № 6). Банк протягом 5 днів після такого звернення, але не пізніше дня здійснення першої валютної операції через цей банк, має надати повідомлення про такий договір НБУ(п. 7 Положення № 6).
Якщо позику від нерезидента зараховують на рахунок, відкритий за кордоном і обслуговують його без використання рахунку в Україні, то інформацію про такі договори до НБУ не передають.
Зверніть увагу, що уповноважений банк повинен надати в НБУ для облікового запису за конкретним договором такі документи:
- договір позики з нерезидентом;
- реєстраційні документи нерезидента;
- довідка від нерезидента про джерела походження коштів;
- документ про кінцевих бенефіціарних власників нерезидента.
У бухобліку операції з такими довгостроковими позиками поділяють на декілька етапів:
- визнання та оцінка зобов’язання за валютною позикою;
- дисконтування цього довгострокового зобов’язання;
- розрахунок курсових різниць за такою валютною заборгованістю.
Як визнати та оцінити зобов’язання за валютною позикою
Нагадаємо, що довгостроковими вважають зобов’язання, які не підлягають погашенню впродовж операційного циклу підприємства чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу (п. 4 НП(С)БО 11 «Зобов’язання»).
Тож, якщо інвалютну позику підприємство отримує на строк понад12 місяців від дати балансу, то її відображають як довгострокове фінансове зобов’язання (п.п. 4, 5, 7 НП(С)БО 11, п. 4 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»).
Обліковують такі довгострокові позики відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291 (далі — Інструкція № 291), на субрахунку 506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті».
У п. 9 НП(С)БО 11 зазначено, що довгострокові зобов’язання відображають в балансі за їхньою теперішньою вартістю. Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємств (п. 4 НП(С)БО 11). Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання (п. 9 НП(С)БО 11, абз. 2 п. 12 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).
Завважимо, з метою визначення зобов’язання за валютною позикою (субрахунок 506) підприємство має також орієнтуватися на норми НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». А отже відповідно до п. 5 НП(С)БО 21 операції в іноземній валюті при первісному визнанні необхідно перераховувати у гривні за курсом НБУ, що діє на дату здійснення операції, тобто на дату визнання такого зобов’язання.
Зверніть увагу також на Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затверджене постановою Правління НБУ від 02.01.2019 р. № 5 (далі – Положення № 5). Відповідно до п. 52, п. 108, пп. 4, пп. 4-1п. 109 Положення № 5 кошти у вигляді інвалютної позики від нерезидента спочатку зараховуються на розподільчий рахунок банку. Потім з цього рахунку валютні кошти (не пізніше наступного банківського дня) направляються на поточний валютний рахунок підприємства.
Отже з огляду на вищезазначене отриману валютну позику відображають за курсом НБУ на дату її зарахування на розподільчий рахунок банку: Дт 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті» Кт 506.
Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку дисконтування валютної заборгованості, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.
Перекласифікація зобов’язання
Частину довгострокових зобов’язань за основною сумою отриманої позики, що підлягає погашенню протягом 12 місяців із дати балансу, треба переводити до складу поточних зобов’язань: Дт 506 Кт 612 «Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями в іноземній валюті».
Як дисконтувати валютну заборгованість
Дисконтування – визначення поточної вартості грошового потоку з урахуванням його вартості, яка прогнозується на майбутнє. Довгострокові валютні зобов’язання дисконтують за загальними правилами. Перш за все, слід визначити ставку дисконтування. Ставка дисконтування – це коефіцієнт, що застосовується для визначення поточної вартості виходячи з грошових потоків, які прогнозуються на майбутнє, за умови їх зміни протягом періодів прогнозування (п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМУ від 10.09.2003 р. № 1440).
Рекомендації щодо вибору ставки дисконтування див. у інформаційному повідомленні Мінфіну від 21.07.2020 р. Зазвичай, для дисконтування використовується ринкова ставка – передбачувана процентна ставка, за якою підприємство змогло б залучити позику (кредит) на аналогічних умовах. При цьому можуть братися до уваги схожі умови отримання позик (кредитів): вид валюти, сума позики, період погашення, територія тощо.
Ставка дисконту базується на ринковій ставці процента (до вирахування податків), яка застосовується для оцінки аналогічних активів і зобов’язань. Для вибору ринкових процентних ставок можна скористатися статистичною інформацією НБУ.
Якщо ж ринкову ставку визначити неможливо (немає достатньої інформації), ставка дисконтування може базуватися на ставці процента на можливі позики підприємства.
Як визначити теперішню вартість/ставку дисконтування
| № з/п | НП(С)БО | Зміст визначення | Посилання на норму НП(С)БО |
| 1 | НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» | Довгострокова дебіторська заборгованість відображається в балансі за її теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від виду заборгованості та умов її погашення | п. 12 |
| 2 | НП(С)БО 11 «Зобов’язання» | Довгострокові зобов’язання відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов’язання | п. 9 |
| Ставки дисконтування процентних довгострокових заборгованостей і зобов’язань (див. інфоповідомлення Мінфіну) варто визначати з огляду на ринкову ставку відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами та зобов’язаннями. За відсутності ринкової ставки відсотка ставку дисконту визначують на базі ставки відсотка на можливі позики підприємства або розраховують за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства ((WACC, %). Аналогічний підхід містить п. 14 НП(С)БО 28 «Зменшення корисності активів». Дисконтовану суму майбутніх платежів розраховують в кожному конкретному випадку на підставі аналізу первинних документів та сутності господарської операції з урахуванням договірних умов і вимог Закону про бухоблік та нацстандартів (див. інфоповідомлення Мінфіну). Щодо безпроцентних довгострокових заборгованостей і зобов’язань окреслюване коло можливостей для визначення ставки дисконту дещо ширше: це також і ставка на базі безризикової ставки, скоригованої на ризики, пов’язані з заборгованістю. За подібну ставку можна вважати ставку за дисконтними (без купонними) облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП). Ставку дисконтування можна визначити за формулою: Сд = Сдцп + к × Сдцп, де СД – ставка дисконтування, %; Сдцп – розмір ставки по ОВДП, %; k – коефіцієнт, що враховує ступінь ризику (премію за ризик) | |||
| 3 | НП(С)БО 12 «Фінансові інвестиції» | Фінансові інвестиції, що утримуються підприємством до їх погашення, відображаються на дату балансу за амортизованою собівартістю фінансових інвестицій. Різниця між собівартістю та вартістю погашення фінансових інвестицій (дисконт або премія при придбанні) амортизується інвестором протягом періоду з дати придбання до дати їх погашення за методом ефективної ставки відсотка | п. 10 |
| Приклад визначення суми амортизації дисконту, премії та амортизованої собівартості фінансових інвестицій за методом ефективної ставки відсотка наведено в додатку 1 до НП(С)БО 12 | |||
| 4 | НП(С)БО 14 «Оренда» | На початку строку оренди орендар визнає активи та зобов’язання за фінансовою орендою за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна, або, якщо вони нижчі за справедливу вартість, за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів, яка визначається на початку оренди. Орендар розраховує теперішню вартість мінімальних орендних платежів на дату початку оренди із застосуванням припустимої ставки відсотка в оренді, яка зазначається в договорі оренди. Якщо ставку в договорі оренди не визначено, то орендар застосовує ставку відсотка на можливі позики орендаря | п. 5 розд. ІІ |
| Приклад розрахунку теперішньої вартості наведено в додатку 1 до НП(С)БО 14 | |||
| 5 | НП(С)БУ 19 «Об’єднання підприємств» | Теперішня (дисконтована) сума, яка підлягає отриманню, що визначена за відповідною поточною відсотковою ставкою за вирахуванням резерву сумнівних боргів та витрат на отримання дебіторської заборгованості в разі потреби. Теперішня (дисконтована) сума, яка має виплачуватися при погашенні заборгованості, визначеної за відповідними поточними відсотковими ставками | п.п. 2, 8 додатку |
| 6 | НП(С)БО 26 «Виплати працівникам» | Для визначення теперішньої вартості зобов’язання за програмами виплат після закінчення трудової діяльності ставка дисконту обчислюється із застосуванням ринкової ставки доходу за високоліквідними корпоративними облігаціями на дату балансу. У разі відсутності активного ринку корпоративних облігацій використовується відсоткова ставка доходу за довгостроковими державними облігаціями на дату балансу. При цьому обирають облігації, валюта та строк погашення яких відповідають валюті та прогнозованому строку погашення зобов’язання за кожною програмою | п. 28 |
| 7 | НП(С)БО 28 «Зменшення корисності» | Ставка дисконту базується на ринковій ставці відсотка (до вирахування податку), що використовується в операціях з аналогічними активами. За відсутності ринкової ставки відсотка ставка дисконту базується на ставці відсотка на можливі позики підприємства або розраховується за методом середньозваженої вартості капіталу підприємства . При визначенні ставки дисконту враховуються ризики, крім ризиків, що були враховані при визначенні майбутніх грошових потоків | п. 14 |
Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...
Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...
