Форс-мажор під час воєнного стану: операції в ЗЕД, знищення запасів  

У ст. 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів  від 11 квітня 1980 року (далі – Конвенція 1980) знаходимо тези про форс-мажор. Зокрема, в ній сказано про звільнення сторони ЗЕД-договору від відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань, якщо невиконання:

• було викликано перешкодою; 
• перешкода була поза її контролем; 
• через перешкоду від сторони не можна було розумно очікувати врахування цієї перешкоди при укладенні договору; 
• сторона не могла розумно уникнути перешкоду та подолати її саму або її наслідки. 

Форс-мажор у сфері ЗЕД

Сторонам зовнішньоекономічного договору слід ретельно підходити до складання одного з важливих розділів ЗЕД-договору – «Форс-мажорні обставини». ЗЕД-договір взагалі, у тому числі вищезгаданий розділ складають з урахуванням норм ЦКУ, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII (далі – Закон № 959), відомої й загальноприйнятої міжнародної практики.

Завважимо, що розділ «Форс-мажорні обставини» містить, зокрема, відомості про те, за яких випадків умови ЗЕД-договору можуть бути не виконані сторонами, наприклад, стихійні лиха, воєнні дії, ембарго, втручання з боку влади та інше. Згідно міжнародній практиці при визнанні форс-мажору беруть до уваги:

• незалежність обставин від волі учасників відносин (форс-мажорні обставини знаходяться поза впливом сторін);
• надзвичайний характер обставин;
• невідворотність (непереборність) обставин;
• непередбачуваність обставин (їх настання та наслідки неможливо передбачити);
• наявність причинно-наслідкового зв’язку між певною обставиною та неможливістю виконання зобов’язання.

На практиці завдяки формулюванням з розділу «Форс-мажорні обставини» сторони звільняються від виконання зобов’язань на строк дії цих обставин, або можуть відмовитися від виконання ЗЕД-договору частково або в цілому без додаткової фінансової відповідальності. Крім того, тут зазначають, що строк дії форс-мажорних обставин підтверджується ТПП відповідної країни.

Зверніть увагу, що Закон № 959 не містить поняття форс-мажорних обставин. Рівночасно відповідно до його ст. 6 суб’єкти ЗЕД при складанні тексту ЗЕД-договору мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України. Тож нам може ще допомогти інформація з додатку 2 до постанови КМУ і НБУ «Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.1995 р. № 44 (далі – Постанова № 444), у якій наведено приклади форс-мажорних застережень.

Згідно з ними сторони звільняються від виконання своїх зобов’язань на час дії форс-мажорних обставин, зокрема, війни, воєнних дій. Також кожна зі сторін має право на розірвання ЗЕД-договору (контракту) і не несе за це відповідальності. Але за певних умов: по-перше, сторони повинні зафіксувати, що розірвання можливе коли дія форс-мажору триває більш як … днів;  по-друге, одна зі сторін повинна повідомити про це іншу  сторону  не  пізніш  як  за … днів  до  розірвання ЗЕД-контракту; по-третє, достатнім  доказом дії форс-мажорних обставин є документ,  який виданий організацією, назву якої прямо зазначено у форс-мажорному застереженні.  

Майте на увазі також, що форс-мажорне застереження з додатку 2 до Постанови № 444 передбачає: виникнення форм-мажорних обставин не є підставою для відмови покупця від плати за товари (роботи, послуги), поставлені до виникнення форс-мажору.

Отже при складанні розділу «Форс-мажорні обставини» ЗЕД-договору слід зазначити, за яких обставин сторони такої угоди не зможуть виконати її умов. До речі, форс-мажорні обставини автоматично – на весь період їхньої дії – продовжують термін виконання зобов’язань сторін за ЗЕД-договором.

Підтвердженням форс-мажорних обставин, зазвичай, є довідка ТПП чи іншого уповноваженого органу країни місцезнаходження сторони ЗЕД-договору  чи третьої країни згідно з умовами такого договору. 

Зокрема, в ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII сказано, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-договору або третьої країни відповідно до умов цього договору.

А це означає, що настання форс-мажору можуть засвідчити різні уповноважені органи іноземних держав, статус яких визначає їхнє національне законодавство. Про це, зокрема, свого часу було сказано в листі  ДПАУ від 10.08.2004 р. № 15183/7/23-5317. Як сказано у ньому, офіційним підтвердженням форс-мажорних обставин є оригінал документа уповноваженого органу країни щодо їх виникнення. Цей документ є фірмовим бланком уповноваженого органу і повинен містити такі реквізити та інформацію:

• дату, вихідний номер, назву документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо), текст підтвердження, підпис посадової особи, її посада тощо;
• дати настання та закінчення терміну дії непереборної сили. За відсутності у документі дати закінчення терміну форс-мажорних обставин податкові органи не повинні брати його до уваги.
• Вищезгаданий документ слід легалізувати у консульській установі України в країні, де стався форс-мажор, або засвідчити у посольстві відповідної держави в Україні та легалізувати до МЗС.

Легалізація не потрібна, коли:

• сторони ЗЕД-договору – резиденти країн – учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Тоді застосовують спрощену процедуру підтвердження офіційних документів – апостиль;
• документи видані компетентними органами країн, із якими Україна уклала договори про правову допомогу (див. лист Мін’юсту України від 12.02.2021 р. № 1326/12.1.1/26-21).

У додатку до вищеназваного листа ДПАУ також наведено лист Мінекономіки України від 29.06.2004 р. № 50-29/1102 з узагальнюючою інформацією про практику підтвердження форс-мажорних обставин.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему форс-мажору, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Втрата (знищення) запасів: підтвердження форс-мажору

Податківці у категорії 101.15 ЗІР сказано, що підтвердження знищення (втрати) товарів платника внаслідок настання дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану повинно здійснюватися на підставі відповідних первинних документів та за наявності сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Зокрема, ТПП визнає військову агресію обставинами непереборної сили і підтверджує, що  зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є «…надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)».

Завважимо, що нещодавно  ДПС та ТПП України обговорили підходи до засвідчення форс-мажорних обставин. Втім сертифікат ТПП залишається одним з підтверджувальних документів.

Щодо первинних документів. Податківці наголошують, що з питань оформлення, відображення у первинних документах та документального підтвердження знищення (втрат) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно звернутися до Міністерства фінансів України. Рівночасно вони зазначають, що з метою документальної фіксації знищення (втрати) товарів внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану платнику податку доцільно:

• провести інвентаризацію;
• звернутися до органів ДСНС, які мають скласти акт пошкодження майна із зазначенням причини;
• звернутись до місцевих органів влади, які можуть додатково підтвердити факт знищення товарів;
• здійснити всі можливі заходи з фіксації факту пошкодження майна (фото / відео зйомка).

І ще податківці зазначають, що відповідно до п. 32-1 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ тимчасово, протягом дії воєнного, надзвичайного стану, не вважаються використаними платником податку в неоподаткованих ПДВ операціях, або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку, товари придбані в оподатковуваних ПДВ операціях, знищені (втрачені) внаслідок дії обставин непереборної сили у період дії воєнного, надзвичайного стану.

До наведених у цьому пункті операцій норми п. 198.5 ПКУ не застосовуються.

Докладніше про облік та оподаткування списання знищених, зіпсованих запасів в період воєнного стану у статті «Списання знищених, зіпсованих запасів в період воєнного стану-2022».

Також завважимо, що з практикою Верховного Суду щодо форс-мажору та істотної зміни обставин можна ознайомитися тут.