Форс-мажор в 2022 році: визнання та оформлення обставин непереборної сили

Дата публікації
30 Бер 2022

Вукраїнському законодавстві форс-мажор умовно ототожнено з поняттям «непереборна сила». Наприклад, у  ст. 617 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) непереборну силу розцінюють як підставу для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання. Подібну тезу містить й ст. 218 Господарського кодексу України (далі – ГКУ). А згідно  ст. 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні)» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР (далі – Закон про ТПП) форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) називає надзвичайні та невідворотні обставини, які об’єктивно унеможливлюють виконання зобов’язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Щоправда, колись ВГСУ в листі від 09.09.2001 р. № 01-2.2/279 зазначив, що поняття «форс-мажор» та «непереборна сила» не є тотожними. Позаяк категорія непереборної сили включає в себе лише стихійні природні явища, а  категорія форс-мажору охоплює лише скінченний список  подій суспільного життя, які сторони на диспозитивних підставах визначають в договорі як право на звільнення від подальшого виконання зобов’язань.

У будь-якому випадку, відповідне підтвердження форс-мажорних обставин  сприяє пом’якшенню, а то й уникненню певної відповідальності, принаймні, на період їх дії. Мовиться про штрафні санкції, збитки, упущену вигоду. Далі – докладніше про це.  

Що відносять до форс-мажору

У ч. 2 ст. 141 Закону про ТПП чітко зазначено, що до форс-мажорних обставин об’єктивно відносять, у тому числі, збройний конфлікт, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальну військову мобілізацію, військові дії тощо. Характерною ознакою форс-мажору вважають, зокрема, його надзвичайність, себто коли подія має винятковий характер і знаходитися поза межами впливу відповідної сторони відносин. Також форс-мажору характерна непередбачуваність події та її наслідків, які неможливо було передбачити, скажімо, на момент укладення договору (контракту). 

У пп. 3.1.1 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженому рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 р. № 44(5) (далі – Регламент № 44(5)) теж наведено визначення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили). А п. 4.1 Регламенту № 44(5) уточнює:  ТПП засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) відповідно до умов ЗЕД-договорів та міжнародних договорів України, норм законодавства, відомчих нормативних актів, а також умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами. Але за умови, що в цих документах безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції ТПП. До компетенції регіональних ТПП відноситься засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), якщо у відповідних документах це також безпосередньо передбачено. Зверніть увагу, що в п.4.2 Регламенту № 44(5) відсутня згадка про зовнішньоторговельні угоди та міжнародні договори України, натомність є наголошення на нормативних актах органів місцевого самоврядування.

З огляду на вищезазначене, суб’єктам господарювання (юрособам та ФОП) важливо передбачувати в договорах форс-мажор та його наслідки. На цьому наголошує й ч. 4 ст. 219 ГКУ, за якою сторони зобов’язання можуть передбачити певні обставини, які через їхній надзвичайний характер є підставою для звільнення сторін від господарської відповідальності в разі порушення зобов’язання у зв’язку з цими обставинами, а також порядок засвідчення факту їх виникнення. Свого часу й Мінюст у листі від 30.05.2014 р. № 6602-0–26-14/8.1 на це звертав увагу. 

Тож нагадаємо випадки, коли та як визнається форс-мажор та про його наслідки.

Форс-мажор і фінансова відповідальність за податкові порушення

У статті «Неподання звітності, несплата податків: чого чекати від форс-мажору» ми вже розповіли, як воєнний форс-мажор впливає на відповідальність платників податків. Зокрема, акцентували, що  платники податків відповідно до пп. 112.8.9 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) звільняються від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у зв’язку із настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), засвідчених ТПП.

Зонішньоекономічний форс-мажор 

Сторони ЗЕД-договори з наслідками форс-мажору можуть ознайомитися в ст. 79 Конвенції ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів  від 11 квітня 1980 року (далі – Конвенція про міжнародну купівлю-продаж). Зокрема, в ній сказано про звільнення сторони ЗЕД-договору від відповідальності за невиконання будь-якого зі своїх зобов’язань, якщо невиконання:

  • було викликано перешкодою; 
  • перешкода була поза її контролем; 
  • через перешкоду від сторони не можна було розумно очікувати врахування цієї перешкоди при укладенні договору; 
  • сторона не могла розумно уникнути перешкоду та подолати її саму або її наслідки. 

Розділ «Форс-мажорні обставини» – це один із рекомендованих розділів ЗЕД-договору та, без перебільшення, найвідповідальніший. Так було, принаймні в бутність Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженого наказом Мінекономіки України від 06.09.2001 р. № 201 (далі – Положення № 201). Цей норматив втратив силу на підставі наказу Мінекономрозвитку України від 06.07.2020 р. № 1275, але рекомендації Положення № 201 було побудовано з урахуванням норм ЦКУ, Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII (далі – Закон № 959), відомої й загальноприйнятої міжнародної практики. Тому суб’єкти ЗЕД сміло можуть послуговуватися настановами з Положення № 201 щодо структури ЗЕД-договору, формулювань його розділів, зокрема, розділу «Форс-мажорні обставини»   тощо. 

При цьому в Законі № 959 поняття форс-мажорних обставин відсутнє.  Рівночасно в додатку 2 до постанови КМУ і НБУ «Про типові платіжні умови            зовнішньоекономічних договорів (контрактів)  і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті» від 21.06.1995 р. № 44 (далі – Постанова № 444) наведено форс-мажорні застереження. Згідно з ними сторони  звільняються  від  виконання  своїх зобов’язань на час  дії  форс-мажорних   обставин, зокрема, війни, воєнних дій. Також кожна зі сторін має право на   розірвання   ЗЕД-договору   (контракту)   і    не    несе за це відповідальності. Але за певних умов: по-перше, сторони повинні зафіксувати, що розірвання можливе коли дія форс-мажору триває більш як днів;  по-друге, одна зі сторін повинна повідомити про це іншу  сторону  не  пізніш  як  за днів  до  розірвання ЗЕД-контракту; по-третє, достатнім  доказом дії форс-мажорних обставин є документ,  який виданий організацією, назву якої прямо зазначено у форс-мажорному застереженні.  

Завважте, що форс-мажорне застереження з додатку 2 до Постанови № 444 передбачає, що виникнення форс-мажорних обставин не  є  підставою  для  відмови покупця від плати за товари (роботи, послуги),  поставлені  до  виникнення форс-мажору.

Але давайте повернемося до порядку складання розділу «Форс-мажорні обставини» ЗЕД-договору.  Як ми вже з’ясували, що у ньому слід зазначити, за яких обставин сторони такої угоди не зможуть виконати її умов. До речі, форс-мажорні обставини автоматично – на весь період їхньої дії – продовжують термін виконання зобов’язань сторін за ЗЕД-договором.

Підтвердженням форс-мажорних обставин, зазвичай, є довідка ТПП чи іншого уповноваженого органу країни місцезнаходження сторони ЗЕД-договору  чи третьої країни згідно з умовами такого договору. 

Наприклад, у ч. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII сказано, що підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони ЗЕД-договору або третьої країни відповідно до умов цього договору.

А це означає, що настання форс-мажору можуть засвідчити різні уповноважені органи іноземних держав, статус яких визначає їхнє національне законодавство. Про це дізнаємося, зокрема, з  листа  ДПАУ від 10.08.2004 р. № 15183/7/23-5317 (далі – лист № 15183). Як сказано у ньому, офіційним підтвердженням форс-мажорних обставин є оригінал документа уповноваженого органу країни щодо їх виникнення. Цей документ є фірмовим бланком уповноваженого органу і повинен містити такі реквізити та інформацію:

1) дату, вихідний номер, назву документа (свідоцтво, сертифікат, висновок, довідка тощо), текст підтвердження, підпис посадової особи, її посада, відбиток печатки тощо;

2) дати настання та закінчення терміну дії непереборної сили. За відсутності у документі дати закінчення терміну форс-мажорних обставин податкові органи не повинні брати його до уваги.

Вищезгаданий документ слід легалізувати у консульській установі України в країні, де стався форс-мажор, або засвідчити у посольстві відповідної держави в Україні та легалізувати до МЗС.

Легалізація не потрібна, коли:

1) сторони ЗЕД-договору – резиденти країн – учасниць Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів. Тоді застосовують спрощену процедуру підтвердження офіційних документів – апостиль;

2) документи видані компетентними органами країн, із якими Україна уклала договори про правову допомогу (див. лист Мін’юсту України від 12.02.2021 р. № 1326/12.1.1/26-21)).

У додатку до листа № 15183 також наведено лист Мінекономіки України від 29.06.2004 р. № 50-29/1102 з узагальнюючою інформацією про практику підтвердження форс-мажорних обставин.

Трудові відносини: чи застосовують форс-мажор

Нагадаємо,  що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) та інших актів законодавства України, ухвалених відповідно до нього (ст. 4 КЗпП). Зауважимо: законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовими договорами з фізичними особами.

Водночас у ст. 9 ЦКУ сказано, що його норми застосовують також до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.  Норми ЦКУ можуть бути поширені на трудові відносини, які неврегульовані законодавством про працю: наприклад, щодо відшкодування майнової та моральної шкоди.

Та чи можна вважати форс-мажорні обставини, зокрема, воєнний стан, підставою для звільнення та невиплати заробітної плати роботодавцем? У постанові  ВС від 05.05.2020 р. у справі № 243/9677/17 бачимо таку позицію: «…якщо у трудових правовідносинах існують обставини, які роботодавець не міг передбачити чи відвернути, та у період існування яких останній об’єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов’язання, передбачені умовами договору (контракту, угоди тощо), обов’язки, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників, то вимоги працівника про стягнення заборгованості із заробітної плати, компенсації за невикористану відпустку задоволенню не підлягають».

Також по цій справі визначено, що «…настання обставин непереборної сили, що встановлені цим висновком, свідчить про відсутність вини підприємства у затримці виплат позивачу належних при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП».

Але, як ми зазначали вище, наявність форс-мажорних обставин звільняє від відповідальності за невиконання зобов’язання, але не від їх виконання. До того ж, форс-мажорні обставини мають бути засвідчені відповідним чином, себто сертифікатом, виданим ТТП.

Про те, як це діє під час війни сказано в ст. 10 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136–IX: зокрема, роботодавець звільняється від відповідальності за порушення строків оплати праці, якщо це пов’язано з веденням бойових дій, але не звільняє його від обов’язку виплати заробітної плати. 

Як підтверджують форс-мажор під час воєнного стану-2022

ТПП суттєво спростила процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії воєнного стану. У цей час не потрібно обов’язково звертатися до ТПП та уповноважені нею регіональні ТПП і готувати  пакет документів, передбачений Регламентом № 44(5).  28.02.2022 р. на сайті ТПП було розміщено загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).  За змістом зразка, наведеного у цьому листі, є можливість за необхідністю роздруковувати відповідне підтвердження всім, кого це стосується. 

Тим самим ТПП визнала військову агресію обставинами непереборної сили і підтверджує, що  зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення є «…надзвичайними, невідворотними та об’єктивними обставинами для суб’єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких(-го) настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких(-го) стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили)». 

Сподіваємося, що ТПП надасть детальні роз’яснення щодо правового статусу цього підтверджуючого форс-мажорні обставини зразка.

Яскравим прикладом обліково-податкових наслідків воєнного форс-мажору можуть бути: списання втрачених, пошкоджених, зіпсованих товарів, інших оборотних активів; ліквідація основних засобів, подальше використання яких унеможливлюють ці обставини тощо. Докладніше про такі випадки ми розповімо в наступних статтях. Слідкуйте за нашими публікаціями.

Часті запитання
Чи можна через форс-мажор відстрочити податковий борг?
Так, за наявності доказів дії обставин непереборної сили, що призвели до загрози виникнення або накопичення податкового боргу платника податків він може відстрочити грошові зобов’язання або податковий борг. Про це зазначено в п. 100.5 ПКУ, а також у розд. II Переліку обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу, і доказів існування таких обставин, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2010 р. № 1235). Безпосередню процедуру надання відстрочення податкового боргу регулює Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов’язань (податкового боргу) платників податків, затверджений наказом Міндоходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 574.
Чи можна списати безнадійний через форс-мажор податковий борг?
Нагадаємо, що податковий борг платника податків, який виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) може бути списано (пп. 101.2.4 ПКУ).
Відповідно до пп. 4 п. 2.1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом Міндоходів і зборів України від 10.10.2013 р. № 577 термін «безнадійний податковий борг» означає податковий борг платника податків, що виник внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Цей факт підтверджують, зокрема, ТПП України – про настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території України; уповноважені органи іншої держави, які легалізовані консульськими установами України, – у разі настання обставин непереборної сили чи стихійного лиха на території такої держави.

Проходить набір
Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

    Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

    Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
    20 Лип 2021
    Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

      Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

      Світлана Шанайда
      Спікер Світлана Шанайда
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        Найближчі курси
        Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

          Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

          Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
          20 Лип 2021
          Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”

            Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

            Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
            25 Чер 2021
            Онлайн-курс з Перевірок

              Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

              Ігор Січеславський
              Спікер Ігор Січеславський
              16 Сер 2021
              Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

                Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

                Світлана Шанайда
                Спікер Світлана Шанайда
                Онлайн-курс з Податку на Прибуток

                  Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

                  Галина Морозовська
                  Спікер Галина Морозовська