Питання використання генераторів залишаються актуальними, допоки є стабілізаційні або екстрені відключення електропостачання. Почнемо з загальних вимог щодо застосування та оподаткування операцій з застосування електродизельних генераторів.
Зберігання пального
Відповідно до п. 24 розд. ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 р. № 3817-ІХ установлено, що на період дії воєнного стану в Україні, та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування:
- суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг);
- зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання на підставі декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального (далі – Декларація), яка безоплатно подається до територіального органу ДПС (див. категорію 113.04 ЗІР).
Отже у період дії воєнного стану в Україні та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування) суб’єкт господарювання має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, зокрема, без отримання ліцензії на право зберігання пального (див. категорію 113.04 ЗІР).
Крім того, право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання Декларації до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Декларація подається до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику (Головних управлінь ДПС в областях та м. Києві) за місцем здійснення зберігання пального (див. категорію 113.04 ЗІР).
Екологічний податок
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13.12.2022 р. № 2836-ХІ тимчасово, на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування, для цілей застосування розд. VIII (Екологічний податок) ПКУ, із визначення стаціонарних джерел забруднення (в значенні пп. 14.1.230 ПКУ) виключені електрогенераторні установки, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД. Податківці у категорії 117.02 ЗІР зазначають: у власників електрогенераторних установок, що класифікуються за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД, податкові зобов’язання з екологічного податку не виникають.
Крім того, у період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування суб’єкт господарювання, який використовує електрогенераторну установку, що класифікується за кодом 8502 згідно з УКТ ЗЕД (інших об’єктів оподаткування екологічним податком не має), не подає до контролюючого органу податкову декларацію з екологічного податку та заяву про відсутність у звітному році об’єктів обчислення екологічного податку (див. категорію 117.05 ЗІР).
Використання дизельного генератора
Підприємства для визначення кількості витраченого пального з метою списання його вартості на витрати ведуть журнал обліку роботи генератора. Крім того, на практиці керівник наказом призначає відповідальну особу, яка щомісяця складає Звіт про використання пального (ПММ) для роботи генератора. Такий Звіт є підставою для визначення кількості використаних ПММ та списання їх на витрати. Для списання також оформлюють відповідний Актом на списання ПММ за довільною формою, яка відповідає всім вимогам до первинних документів. Підприємства самостійно розробляють норми витрат пального для власних генераторів, виходячи з певних умов їх використання, зокрема, навантаження, від умов експлуатації, якості пального, кліматичних умов тощо.
Завважимо, що наразі діють Норми паливно-мастильних матеріалів для спеціального рухомого складу, затверджені наказом Мінтранспорту та зв’язку України від 03.03.2008 р. № 244 (далі – Норми № 244). Щоправда, вони призначені для підприємств, які входять до сфери управління Державної адміністрації залізничного транспорту України, тобто необов’язкові для інших підприємств. Втім підприємство може скористатися цими нормами: наприклад, п. 1.9 Норм № 244 зазначено, що норми витрат пального на роботу устаткування (генераторів, компресорів, насосів та ін.) спеціалізованих транспортних засобів (майстерень для діагностування, технічного обслуговування, ремонту та ін.), що працюють від двигуна внутрішнього згорання, приймають у розмірі 0,04 кг на кожний кВт номінальної потужності двигуна на одну годину роботи устаткування.
Також підприємство може орієнтуватися на норми витрачання пального, які зазначені в технічному документі на генератор. Ці норми й будуть базовими. Крім того, підприємство може встановити норми витрачання пального шляхом експериментального дослідження, себто на підставі об’єму пального, яке витрачається за певний час роботи генератора. Встановлені норми витрачання пального закріплюють наказом керівника підприємства. А його списання підтверджують складанням акту на списання пального (у довільній формі). Рекомендуємо складати такий акт щомісячно.
Якщо вам важливі нюанси бобліку не лише на тему використання генераторів, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.
Форма 20-ОПП
Щодо необхідності подання форми 20-ОПП при використанні генераторів. Податківці надавали роз’яснення, що з метою визначення поняття «об’єкт», на якому може зберігатися пальне, що використовується для заправлення електрогенераторної установки, суб’єкту господарювання необхідно керуватися інформацією, зазначеною у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП, про місце розташування відповідного устаткування. Але наразі це роз’яснення переведено до нечинних у зв’язку з набранням чинності окремими нормами Закону України від 18 червня 2024 року № 3817-IX «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (див. категорію 113.04 ЗІР).
Якщо юридична особа перебуває на обліку у контролюючому органі за неосновним місцем обліку за місцезнаходженням приміщення (власного або орендованого), про яке вже подавалося Заява за ф. 20-ОПП, застосовується принцип укрупнення інформації про об’єкт оподаткування. І суб’єкту господарювання повідомляти контролюючий орган за основним місцем обліку подавати Заяву за ф. 20-ОПП про паливний генератор, який експлуатуються за адресами розташування власних або орендованих приміщень юридичної особи, стосовно яких подавалася Заява за ф. 20-ОПП, не потрібно (див. категорію 116.11 ЗІР).
Про бухгалтерський облік придбання генератора ми розповідали у статті «Придбання генератора: облік, оподаткування, ліцензії»
Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...
Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...
