Готівкові обмеження: на які операції не поширюються?

Готівкові та безготівкові розрахунки

Готівкові розрахунки – це платежі готівкою суб’єктів господарювання (далі – СГ) і фізичних осіб за реалізовану продукцію/товари, виконані роботи чи надані послуги, а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції/товарів, робіт, послуг та іншого майна (пп. 5 п. 3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148, далі – Положення № 148).

СГ можуть здійснювати розрахунки готівкою між собою і з фізособами через касу або шляхом переказу коштів (п. 5 Положення № 148).

Безготівкові розрахунки – це перерахування коштів із рахунків платників на рахунки отримувачів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів (п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22).

Зверніть увагу! Розрахунки, які здійснюють готівкою без відкриття рахунка шляхом унесення готівки до кас банків або небанківських установ для подальшого її переказу іншим СГ або фізичним особам для платників коштів є готівковими, а для отримувачів – безготівковими (п. 10 Положення № 148).

Обмеження готівкових розрахунків

СГ протягом одного дня мають право здійснювати розрахунки готівкою (п. 6 Положення № 148):

• між собою – на суму не більш як 10000 грн;
• з фізособами – на суму не більш як 50000 грн.

Фізособи (не СГ) можуть здійснювати готівкові розрахунки (п. 7 Положення № 148):

• із СГ протягом одного дня – у розмірі не більш як 50000 грн;
• між собою за договорами купівлі-продажу, які підлягають нотаріальному посвідченню, у сумі до 50000 грн включно.

Платежі понад граничні суми проводять через банки або небанківські установи шляхом переказу коштів із поточного рахунка на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку.

На які операції готівкові обмеження не поширюються

Пунктом 8 Положення № 148 визначено, що обмеження готівкових розрахунків не стосуються:

• розрахунків СГ із бюджетами та державними цільовими фондами;
• добровільних пожертвувань та благодійної допомоги;
• використання готівки, виданої на відрядження;
• виплат, пов’язаних з оплатою праці;
• використання готівкових коштів із фонду оперативно-розшукових (негласних слідчих) дій.

Решта видів готівкових розрахунків, крім перелічених вище, підпадають під обмеження.

Як обійти обмеження готівкових розрахунків

Уникнути обмежень готівкових розрахунків можна такими шляхами:

• перерахувати кошти з поточного (депозитного або акредитивного) рахунка платника на поточний рахунок одержувача;
• унести готівку до каси банку для зарахування на поточний рахунок одержувача;
• здійснити переказ коштів понад установлені граничні суми шляхом зарахування їх на депозит нотаріуса, з подальшим перерахуванням коштів одержувачу;
• поділити необхідну для оплати суму на частини, кожна з яких не перевищує 10 або 50 тис. грн, і сплатити їх у різні дні;
• провести «змішаний» розрахунок: частково в готівковій формі, а частково (на суму перевищення) — у безготівковій.

Відповідальність за порушення готівкових обмежень

Контроль за готівковими розрахунками здійснюють органи податкової служби (ст. 19 ПКУ). Вони ж розглядають справи про адміністративні правопорушення, повʼязані з обігом готівки (ст. 234-2 КпАП).

Порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у т.ч. перевищення граничних сум розрахунків готівкою, призводить до накладення адмінштрафу на підприємців та посадових осіб юрособи в розмірі від 100 до 200 НМДГ (від 1700 грн до 3400 грн). У разі повторного порушення протягом року штраф становитиме від 500 до 1000 НМДГ (від 8500 грн до 17000 грн) – ст. 163-15 КпАП.

Штраф можуть накласти не пізніше ніж через два місяці з дати порушення (ст. 38 КпАП).

Фінмоніторинг-2020

У випадку зняття готівкових коштів із поточних рахунків із метою здійснення готівкових розрахунків із фізособами СГ зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, необхідні банку для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу. У разі ненадання такого документа банк може відмовити клієнту в знятті готівки (п. 6 Положення № 148).

Крім цього, 28 квітня 2020 року почав діяти Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX (далі – Закон). На його виконання НБУ затвердив Положення про здійснення банками фінансового моніторингу.

Законом підвищено межу для здійснення фінмоніторингу – зі 150 тис. грн до 400 тис. грн. Проте готівкові перекази на суму понад 5 тис. грн потребують обовʼязкової ідентифікації клієнта.

Фінмоніторингові вимоги не поширюються на:

• перекази незалежно від суми для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки, якщо її номер супроводжує переказ (такий платник визнається вже ідентифікованим під час отримання картки);
• усі готівкові перекази в межах України в сумі до 5 тис. грн;
• зняття коштів із власного рахунка.

Тож запровадження оновленого механізму фінмоніторингу призвело до додаткових обмежень операцій із готівкою.

Проте з 1 квітня почала діяти постанова Правління НБУ від 17.03.2020 р. № 32, якою затверджено положення про систему BankID (див. постанову НБУ 32). Абоненти (наразі 14 банків) уже можуть використовувати  систему для ідентифікації та верифікації клієнтів. Як пояснено на Урядовому порталі BankID – це спосіб електронної автентифікації громадян за допомогою їхніх даних в обслуговуючому банку. Коли клієнт має намір скористатися електронною послугою, портал формує електронний запит до банку для отримання його персональних даних (П.І.Б., паспорт, ІПН тощо). На підставі отриманих даних банк проводить автентифікацію особи.