Консервація основних засобів: документування та облік

На практиці у підприємства можуть виникати ситуації, коли  певний період воно не буде використовувати основні засоби (ОЗ). Раніше, до війни, це частіше було у зв’язку з простоєм виробництва по причині відсутності сировини або кваліфікованих працівників, яким можна довірити експлуатацію високоточного обладнання тощо. Актуальним це питання стало у період воєнного стану: з чималих причин.

Отже мовиться про випадки, коли підприємство на деякий час припиняє виробничу та іншу господарську діяльність. Для того, щоб забезпечити збереження ОЗ до моменту, коли його використання знову стане доцільним та економічно ефективним, підприємства проводять т.зв. консервацію. 

Консервація ОЗ: організаційні моменти

У законодавчому поля термін «консервація» знаходимо у Положенні про порядок консервації основних виробничих фондів підприємств, затвердженому постановою КМУ від 28.10.1997 р. № 1183 (далі – Положення № 1183). Консервація основних фондів (розумійте ОЗ) –  комплекс заходів, спрямованих на довгострокове (але не більш як 3 роки) зберігання таких активів у разі припинення виробничої та іншої господарської діяльності з можливістю подальшого відновлення їх функціонування (п. 2 Положення № 1183).

Положення № 1183 визначає єдині організаційні основи та порядок підготовки до консервації, її проведення та розконсервації ОЗ. Положення  № 1183 обов’язкове для виконання підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, а також засновані на державній власності, крім підприємств, установ Державної кримінально-виконавчої служби (п. 1 Положення № 1183). 

Тож комерційні підприємства у питаннях консервації ОЗ можуть без будь-якого примусу користуватися рекомендаціями цього документу на власний розсуд. Тобто ці підприємства можуть застосовувати норми Положення № 1183 повністю або частково – у добровільному порядку (див. лист Мінрегіонбуду від 14.11.2012 р. № 7/15-18364). У цьому ж листі сказано, що після закінчення періоду консервації ОЗ потрібно розконсервувати і прийняти рішення про подальшу їх  експлуатацію чи ліквідацію.

Завважимо, що Мінрегіонбуд у вищезгаданому листі підкреслює: підприємства, для яких вимоги Положення № 1183 необов’язкові, можуть обирати інші строки консервації ОЗ. Тож строки консервації можуть значно перевищувати граничні строки, встановлені п. 2 Положення № 1183, тобто бути понад 3 років.  

Додамо, що існує окремий порядок консервації та розконсервації об’єктів незавершеного будівництва, який встановлено Положенням про порядок консервації та розконсервації об’єктів будівництва, затвердженим наказом Мінбуду від 21.10.2005 р. № 2.

Виникає питання щодо можливості часткової консервації ОЗ, яке у більшості випадків стосується об’єктів  виробничої або адміністративної нерухомості. Бо саме у ситуаціях із цими об’єктами виникає необхідність «заморозити» частину їх площі, скажімо, певну кількість етажів багатоповерхового будинку. Положення № 1183 прямо не говорить на таку можливість, але й не забороняє цього, НП(С)БО 7 «Основні засоби» також не проти часткової консервації. Тож ніхто і ніщо не забороняє, принаймні,  комерційним підприємствам робити це. 

Іноді виникають питання щодо необхідності консервації на період ремонтів (поточних, капітальніх) або на період поліпшень ОЗ. Впевнені, що цього робити не слід, оскільки ОЗ підприємства може бути законсервовано, якщо за техніко-економічним обґрунтуванням подальше використання їх у виробництві визнано тимчасово недоцільним (п. 3 Положення № 1183). А проведення ремонтів або поліпшень здійснюють з однією метою – підтримувати ОЗ в належному робочому стані або збільшувати майбутні економічні вигоди, первісно очікувані від їх використання (п.п. 14, 15 НП(С)БО 7). Як бачимо, у цьому випадку ніяким чином не йдеться про збереження ОЗ або  недоцільність їх використання.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку консервації ОЗ, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Прийняття рішення про консервацію

У п. 7 Положення № 1183 щодо підстав для консервації зазначені:

• акт КМУ – для підприємств, заснованих на державній власності. Проект такого акту подає в установленому порядку орган, уповноважений управляти майном таких підприємств; 
• рішення платника податку, погоджене з Міжвідомчою комісією, – для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (крім підприємств, заснованих на державній власності);
• рішення платника податку – для решти підприємств.

Вважаємо,  що комерційним підприємствам достатньо наказу керівника про здійснення консервації.

Документальне оформлення

Відповідно до п.6 Положення № 1183 консервація, утримання та розконсервація ОЗ підприємства відбуваються згідно з проектом консервації. Затверджують цей проект:

• орган, уповноважений управляти його майном, – для підприємств, заснованих на державній власності;
• власник (власники) за погодженням з міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади (за галузевим принципом) – для підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, або з Мінекономіки, якщо підприємство займається діяльністю, що стосується кількох галузей економіки;
• власник (власники) – для решти підприємств.

За рішенням керівників вищезазначених органів утворюються комісії з питань проведення консервації ОЗ.

Проект консервації складається з (п. 13 Положення № 1183):

• пояснювальної записки;
• технологічної документації здійснення консервації;
• переліку робіт, ресурсів (матеріальних і трудових) та кошторису витрат, пов’язаних з проведенням консервації та розконсервації ОЗ підприємства.

До речі, Положення № 1183 дуже прискипливо підходить до складання пояснювальної записки, до якої входять, зокрема, дані про вид і річні обсяги продукції, що випускається на потужностях (ОЗ) підприємства, які підлягають консервації, а також вплив консервації на численні економічні показники господарської діяльності підприємства; заходи щодо забезпечення безпеки робіт під час консервації та збереження законсервованих ОЗ протягом усього терміну консервації тощо. Вважаємо, що ця пояснювальна записка для комерційних підприємств необов’язкова, водночас рекомендуємо додати до проекту консервації:

• інвентаризаційну відомість об’єктів ОЗ, що підлягають консервації;
• акт технічного стану ОЗ до їх консервації;
• наказ (розпорядження) керівника підприємства про прийняття  рішення щодо консервації.

Рекомендуємо також для забезпеченні процесу  консервації ОЗ та їх подальшої розконсервації утворити на комерційному підприємстві комісію на чолі з керівником підприємства. Він же й встановлює порядок роботи цієї комісії, зокрема, з підготовки матеріалів, необхідних для проведення консервації ОЗ.  Тобто ця комісія має надати висновки щодо доцільності консервації ОЗ або їх списання, як морально та фізично застарілих. Завершальним етапом роботи комісії є складання Акту про тимчасове виведення ОЗ із експлуатації у зв’язку з консервацією. Затверджує цей документ орган, який схвалив проект консервації, зокрема, керівник комерційного підприємства. 

Бухгалтерський облік консервації ОЗ

Відповідно до п. 29 НП(С)БО 7 нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта ОЗ, переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію. Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання.

І відповідно до п. 27  Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561, ОЗ, які перебувають на консервації, не підлягають амортизації.

Витрати, які несе підприємство під час консервації, розглядають як витрати на пдітримання об’єкту ОЗ у робочому стані (п. 15 НП(С)БО 7). Вважаємо, що такі витрати не капіталізують, а відносять на субрахунок 977 «Інші витрати діяльності»). Подібну точку зору висловлював Мінфін у листі від 24.04.2009 р. № 31-34000-20-10/11663.

Переведення ОЗ на консервацію відображається лише на рахунках аналітичного обліку: наприклад, за дебетом субрахунку 105 «Транспортні засоби»/консервація та кредитом субрахунку 105 «Транспортні засоби»; за дебетом субрахунку 131 «Знос основних засобів»/консервація та кредитом субрахунку 131 «Знос основних засобів». 

Податок на прибуток

Нагадаємо, що об’єкт оподаткування податком на прибуток визначають за правилами бухгалтерського обліку. І відповідно до пп. 138.3.1 ПКУ розрахунок амортизації ОЗ здійснюють відповідно до НП(С)БО 7: на період консервації  амортизацію не нараховують, тобто вона не буде ані зменшувати, ані збільшувати фінрезультат до оподаткування (п. 23).