Кредиторська заборгованість: облік, списання

Дата публікації
11 Чер 2022

Кредиторська заборгованість – це, зокрема, зобов’язання підприємства:

  • поставити товари, надати послуги, виконати роботи в рахунок отриманих платежів (авансу, передоплати) або
  • перерахувати кошти постачальнику (контрагенту) за отримані товари, надані послуги, виконані роботи з відстрочкою їх оплати.

Стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XI (далі – Закон про бухоблік) характеризує зобов’язання так: це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Дублює це поняття й п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

А ст. 509 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) визначено, що зобов’язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Як визнають та оцінюють зобов’язання, зокрема, кредиторську заборгованість, як їх розрізняють за видами та обліковують розглянемо далі.

Див. також «Розрахунки з дебіторами та кредиторами: як звіритися та підтвердити заборгованість»

Види кредиторської заборгованості

Нагадаємо, що підприємство відображає зобов’язання, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення (п. 5 НП(С)БО 11). Для цілей бухобліку зобов’язання поділяють на довгострокові та поточні.

Інформацію про наявні у підприємства зобов’язання, у тому числі, кредиторську заборгованість можна знайти, зокрема, в Балансі (Звіт про фінансовий стан) за формою № 1 (див. додаток 1 до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Зауважимо, що зобов’язання відображається у Балансі, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення (п. 2.5 розд. ІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 433). Також підприємства можуть додавати статті щодо власних зобов’язань із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку 3 до НПСБО 1.

Таблиця. Кредиторська заборгованість підприємства  

Код рядка БалансуНайменування рядкаРахунки/субрахунки бухгалтерського обліку*
1510Довгострокові кредити банків  501 «Довгострокові кредити банків у національній валюті» 502 «Довгострокові кредити банків в іноземній валюті» 503 «Відстрочені довгострокові кредити банків у національній валюті»
504 «Відстрочені довгострокові кредити банків в іноземній валюті»
1515Інші довгострокові зобов’язання  505 «Інші довгострокові позики в національній валюті»
506 «Інші довгострокові позики в іноземній валюті»
51 «Довгострокові векселі видані»
52 «Довгострокові зобов’язання за облігаціями»
53 «Довгострокові зобов’язання з оренди»
55 «Інші довгострокові зобов’язання»
1525Цільове фінансування48 «Цільове фінансування і цільові надходження»
1600Kороткострокові кредити банків  601 «Kороткострокові кредити банків у національній валюті»
602 «Kороткострокові кредити банків в іноземній валюті»
603 «Відстрочені короткострокові кредити банків у національній валюті»
604 «Відстрочені короткострокові кредити банків в іноземній валюті»
1605**Векселі видані62 «Kороткострокові векселі видані»
Поточна кредиторська заборгованість за:  
1610довгостроковими зобов’язаннями61 «Поточна заборгованість за короткостроковими зобов’язаннями»
1615товарами, роботами, послугами63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками»
1620розрахунками з бюджетом  641 «Розрахунки за податками»
642 «Розрахунки по платежах»  
1621у тому числі з податку на прибуток  641 «Розрахунки за податками» / «Податок на прибуток»  
1625розрахунками зі страхування65 «Розрахунки з страхування»
1630розрахунками з оплати праці66 «Розрахунки за виплатами працівникам»
1635**Поточна кредиторська заборгованість за одержаними авансами681 «Розрахунки за авансами одержаними»
1640**Поточна кредиторська заборгованість за розрахунками з учасниками67 «Розрахунки з учасниками»
1645**Поточна кредиторська заборгованість із внутрішніх розрахунків682 «Внутрішні розрахунки»
683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»
    1690    Інші поточні зобов’язання  605 «Прострочені позики в іноземній валюті»
606 «Прострочені позики в іноземній валюті»
644 «Податковий кредит»
684 «Розрахунки за нарахованими відсотками»
685 «Розрахунки з іншими кредиторами»
372 «Розрахунки з підзвітними особами»
1700Зобов’язання, пов’язані з необоротними активами, утримуваними для продажу, та групами вибуття680 «Розрахунки, пов’язані з необоротними активами та групами вибуття, утримуваними для продажу»

*За Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від  30.11.1999 р. № 291 (далі –  Інструкція № 291).

**Додаткові рядки (статті фінансової звітності).

У цій статті ми розглянемо облік та списання кредиторської заборгованості у відносинах з контрагентами (постачальниками/покупцями товарів, робіт, послуг). А почнемо з того, що з метою її бухобліку слід розрізняти товарну та грошову кредиторку.

Товарна кредиторська заборгованість виникає за отриманими авансами чи попередньою оплатою з відстроченням постачання товарів (робіт, послуг). Зазвичай, цю заборгованість відображають за кредитом субрахунку 681 «Розрахунки за авансами одержаними».

Грошова кредиторська заборгованість виникає за отриманими товарами (роботами, послугами), за які не проведена оплата. Її відображають за кредитом субрахунків 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» чи 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Зауважимо, що кредиторську заборгованість обліковують доти, поки існує ймовірність її  погашення.

Кредиторська заборгованість в іноземній валюті

Зазвичай, така заборгованість актуальна при здійсненні зовнішньоекономічних операцій з розрахунками в інвалюті. Бухоблік операцій з інвалютою ведеться відповідно до вимог НП(С)БО 21 «Вплив змін валютних курсів». На дату отримання в інвалюті авансу (передоплати) від нерезидента цю суму перераховують у гривні із застосуванням курсу НБУ на дату одержання авансу (передоплати). Така кредиторська заборгованість не є монетарною статтею, позаяк її погашення має відбуватися товарами (роботами, послугами), тому на курсові різниці її не перераховують (п. 6 НП(С)БО 21).

А ось отримані від нерезидента товари (роботи, послуги) з відстроченням оплати призводять до виникнення кредиторки, як є монетарною статтею, яку належить перераховувати на курсові різниці.

Монетарні статті – це статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов’язання, які будуть отримані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їхніх еквівалентів. Немонетарні статті – статті інші, ніж монетарні статті балансу (п. 4 НП(С)БО 21).

Курсова різниця – різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах (п. 4 НП(С)БО 21).

Також п. 8 НП(С)БО 21 визначено: курсові різниці від перерахунку грошових коштів в іноземній валюті та інших монетарних статей про операційну діяльність відображаються у складі інших операційних доходів (витрат): позитивні курсові різниці включають до доходів за кредитом субрахунку 714 «Дохід від операційної курсової різниці»,  від’ємні курсові різниці відносять до витрат за дебетом субрахунку 945 «Витрати від операційної курсової різниці».

Списання кредиторської заборгованості

Бухгалтерський облік списання кредиторки

Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, його суму включають до складу доходу звітного періоду(п. 5 НП(С)БО 11). Себто кредиторську заборгованість у цьому випадку слід списати й одночасно визнати інший операційний дохід того періоду,  в  якому зобов’язання   визнано   таким,   що   не  підлягає  погашенню (див. лист Мінфіну України від 30.01.2006 р. № 31-34000-30-10/1617). Відображають такий дохід на  субрахунку 717 «Дохід від списання кредиторської заборгованості».

Зверніть увагу, що у п. 5 НП(С)БО не пояснюється, як саме визначити, що зобов’язання не підлягає погашенню. Натомність, за описом субрахунку 717 з Інструкції № 291 тут   узагальнюється інформація про доходи від списання кредиторської заборгованості, що виникла в ході операційного циклу, по закінченні строку позовної давності.

Отже кредиторську заборгованість списують, зокрема, через сплив  строку позовної давності. Тоді мовиться про безнадійну кредиторську заборгованість.

Позовна давність – строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ ).

У загальному випадку – це 3 роки (ст. 257 ).  Позовну давність можна збільшити за домовленістю сторін – на підставі договору у письмовій формі. Зменшення позовної давності не передбачено законом (ст. 259 ЦКУ).

У сфері ЗЕД строк позовної давності – 4 роки. Цей термін регламентує Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів від 14.06.1974 р., а використовувати його можуть резиденти країн –  учасниць цієї Конвенції за умови, що договір купівлі-продажу передбачає її застосування.  Перелік країн – сторін Конвенції містить лист МЗС України від 17.12.2007 р. № 72/19-612/1-3811.

Отже списують безнадійну кредиторку, в яку перетворюється прострочена кредиторська заборгованість, за якою сплив строк позовної давності.  

Зверніть увагу: на час дії карантину COVID-19 строки позовної давності (ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦКУ) зупинені (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦКУ). Карантин розпочався 12.03.2020 р. й триватиме по 31.08.2022 р. Це передбачено постановою КМУ від 27.05.2022 р. № 630.

Податковий облік списання кредиторської заборгованості

ПДВ при списанні кредиторської заборгованості

Грошова кредиторка. Податківці вважають наступне (див., наприклад, ІПК ГУ ДФСУ у Херсонськiй областi від 15.05.2018 р. № 2150/ІПК/21-22-12-02-1): товари/послуги, які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважають безоплатно отриманими. Оскільки відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п. 198.3 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), тому право на податковий кредит щодо таких товарів/послуг у платника податку відсутнє. Зменшення податкового кредиту у вказаному випадку здійснюється на підставі бухгалтерської довідки.

Товарна кредиторка. При надходженні авансового платежу у продавця товарів/послуг виникають податкові зобов’язання з ПДВ. Якщо товари/послуги не поставлено протягом терміну позовної давності, а кредиторська заборгованість за отриманим авансом списується, об’єкт оподаткування (операція з постачання товарів/послуг) відповідно відсутній. Постачальник має право зменшити раніше нараховану суму ПДВ на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної (див. ІПК ДФСУ від 20.07.2017 р. № 1283/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Податок на прибуток при списанні кредиторської заборгованості

ПКУ не передбачає коригувань фінансового результату в цьому випадку. Отже все відбувається за правилами бухобліку: сума списаної кредиторської заборгованості потрапляє до доходу платника податку і оподатковується податком на прибуток у складі фінансового результату на загальних підставах (див. лист ДФСУ від 19.01.2016 № 701/10/26-15-11-02-13). Це правило стосується як товарної, так і грошової кредиторської заборгованості.

Часті запитання
Чи можна списати кредиторську заборгованість, якщо підприємство – кредитора припинено (ліквідовано)?
Якщо кредитора ліквідовано, то дійсно вже не існує суб’єкта, якому потрібно та можна повернути борг. Так, в ухвалі Дніпропетровського апеляційного адмінсуду від 14.11.2017 р. у справі № 804/3808/176 визнано, що кредиторку при ліквідації юрособи списують. Рівночасно, слід отримати підтвердження цьому, зокрема, внесеною до Єдиного державного реєстру юридичних осіб,фізичних осіб – підприємців та громадських формувань запису про припинення кредитора як юрособи. Позаяк дата винесення судом рішення про визнання юрособи банкрутом не є датою її припинення (ліквідації) і не є датою припинення всіх господарських зобов’язань стороною яких є така юрособа (див., наприклад, ухвалу Львівського апеляційного адмінсуду від 29.10.2013 р. у справі № 35042/107).
У підприємства обліковується прострочена кредиторська заборгованість. З підприємством – кредитором немає зв’язку, а строк позовної давності за цією заборгованістю незабаром спливає. Чи може підприємство та коли списати її з обліку?
Вочевидь, що така прострочена кредиторська заборгованість не підлягає погашенню, позаяк за нею спливає строк позовної давності. Вважаємо, що підприємство може списати і одночасно визнати дохід в тому звітному періоді, в якому спливуть строки позовної давності. Для цього рекомендуємо підготувати письмове обґрунтування, зокрема, особи, відповідальної за стан розрахунків з дебіторами-кредиторами, додати до нього відповідні документи на підтвердження підстав для списання: наприклад, договір зі строками оплати товару (інших активів, робіт, послуг), накладні (товарно-транспортні, видаткові тощо). В письмовому обґрунтуванні слід зазначити дату закінчення строку позовної давності, реквізити кредитора, неможливість звіряння з кредитором суми заборгованості через відсутність зв’язку з ним тощо). На підставі вищезазначених документів керівник підприємства приймає рішення (розпорядження) про списання кредиторської заборгованості, яке стане підставою для відображення списання в бухобліку. Типової форми такого рішення (розпорядження) немає, отже його оформлюють у довільній формі.
Проходить набір
Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

    Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

    Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
    20 Лип 2021
    Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

      Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

      Світлана Шанайда
      Спікер Світлана Шанайда
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        Найближчі курси
        Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

          Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

          Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
          20 Лип 2021
          Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”

            Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

            Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
            25 Чер 2021
            Онлайн-курс з Перевірок

              Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

              Ігор Січеславський
              Спікер Ігор Січеславський
              16 Сер 2021
              Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

                Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

                Світлана Шанайда
                Спікер Світлана Шанайда
                Онлайн-курс з Податку на Прибуток

                  Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

                  Галина Морозовська
                  Спікер Галина Морозовська