AVS
Статті
Податок на прибуток
Мінімальне податкове зобов’язання: пам’ятка платника податків

Мінімальне податкове зобов’язання: пам’ятка платника податків

Дата публікації

14 Бер 2023

Термін «мінімальне податкове зобов’язання» містить пп. 14.1.114-2 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) – це мінімальна величина податкового зобов’язання зі сплати податків, зборів, платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, пов’язаних із виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, що належать до сільськогосподарських угідь, розрахована відповідно до ПКУ.

До сільськогосподарських угідь належить рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги (пп. 14.1.233 ПКУ та ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України).

Якщо говорити простими словами, мінімальне податкове зобов’язання (далі – МПЗ) – це мінімальна сума податків, які має сплатити до бюджету з огляду на площу землі та її нормативну грошову оцінку (далі – НГО) особа, що володіє чи користується сільгоспугіддями.

Зверніть увагу, що сума всіх сплачених такою особою податків не має бути меншою за МПЗ. А значить, коли за результатами звітного періоду особа сплатила меншу суму податків, ніж МПЗ, то особа має доплатити до бюджету різницю між МПЗ і сумою вже сплачених податків.

Звільнення від сплати МПЗ

Відповідно до п. 38-1.2 ПКУ МПЗ не визначають відносно:

земельних ділянок, які використовують дачні (дачно-будівельні) та садівничі (городницькі) кооперативи (товариства), а також набутих у власність/користування членами цих кооперативів (товариств) унаслідок приватизації (купівлі/продажу, оренди) у межах земель, що належали цим кооперативам (товариствам) на праві колективної власності чи були в їхньому постійному користуванні;

земель запасу;

невитребуваних земельних часток (паїв), розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування (окрім таких земельних часток (паїв), які органи місцевого самоврядування передали в оренду);

земельних ділянок зон відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на правах власності та/або користування й на 1 січня 2022 р. знаходилися у межах населених пунктів.

Також відповідно до п. 38.14 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ на період здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об’єднаних сил (ООС) щодо земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, що розташовані на тимчасово окупованій території та/або території населених пунктів на лінії зіткнення, МПЗ не визначається.

А в п. 69.15 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ зазначено, що тимчасово, за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки, не нараховується та не сплачується загальне МПЗ за земельні ділянки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та/або за земельні ділянки (згідно з переліком КМУ), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Хто зобов’язаний сплачувати МПЗ

МПЗ мають визначати всі категорії власників та користувачів сільськогосподарських угідь, зокрема, незалежно від статусу особи (юридична або фізична особа, у т. ч. ФОП) та системи оподаткування (загальна або спрощена).

Відповідно до п. 64 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ першим роком, за який треба визначати МПЗ є 2022 рік.

У рахунок сплати МПЗ можуть включаються такі сплачені податки, збори, платежі та витрати:

податок на прибуток або Єдиний податок;

ПДФО та військовий збір з доходів фізичних осіб, які перебувають з платником податку у трудових або цивільно-правових відносинах (крім доходів, сплачених за придбання товарів у фізичних осіб);

ПДФО та військовий збір з доходів за договорами оренди, суборенди, емфітевзису земельних ділянок с/г призначення;

ПДФО і військовий збір з доходів від продажу власної сільгосппродукції (для фізичних осіб);

рентна плата за спеціальне використання води;

земельний податок за земельні ділянки, віднесені до с/г угідь;

20% витрат на сплату орендної плати за землі віднесені до сільськогоподарських угідь, орендодавцями яких є юридичні особи, та/або які перебувають у державній чи комунальній власності.

У сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок не враховуються помилково та/або надміру сплачені у податковому (звітному) році суми податків, зборів, платежів.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему мінімального податкового зобов’язання, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

Як обчислити МПЗ

Для цього застосовують формули, передбачені пп. 38-1.1.1 та пп. 38-1.1.2 ПКУ.

Обчислення МПЗ щодо земельних ділянок, по яких проведено НГО:

МПЗ = НГОд x К x М/12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГОд – нормативна грошова оцінка відповідної земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного для справляння плати за землю;

К – відповідний коефіцієнт;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земля у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у т.ч. на умовах емфітевзису) платника податків.

Обчислення МПЗ щодо земельних ділянок, по яких не проведено НГО:

МПЗ = НГО x S x К x М/12, де:

МПЗ – мінімальне податкове зобов’язання;

НГО – нормативна грошова оцінка 1 га ріллі по АР Крим або області з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного для справляння плати за землю;

S – площа земельної ділянки, га;

К – відповідний коефіцієнт;

М – кількість календарних місяців, протягом яких земділянка у власності, оренді, користуванні на інших умовах (у т. ч. на умовах емфітевзису) платника податків.

Для обчислення МПЗ за обома формулами потрібно брати до уваги, що коефіцієнт встановлено:

для фізосіб – платників єдиного податку 4 групи, які здійснюють діяльність як фермерське господарство, – у розмірі 0,025 (пп. 381.1.3 ПКУ);

для інших платників, які зобов’язані сплачувати МПЗ – у розмірі 0,05 (пп. 381.1.1 та пп. 381.1.2 ПКУ).

Згідно з п. 67 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ під час розрахунку МПЗ за 2022 та 2023 податкові (звітні) роки застосовують пільгову ставку 0,04. ФОП – платники єдиного податку 4 групи за цей пільговий період застосовують ставку 0,02.

ПКУ встановлено, що обчислюють МПЗ за той період року, коли зобов’язані МПЗ-особи володіли чи користувалися сільськогосподарськими угіддями (пп. 381.1.4). А це значить, що особі, яка користувалася такими угіддями неповний звітний рік, то для обчислення МПЗ враховують фактичну кількість місяців користування/володіння такими землями. Наприклад, новий власник/користувач має обчислювати МПЗ із місяця, в якому він набув право власності або право користування такими угіддями, і до кінця календарного року (п. 381.4 ПКУ).

Якщо держреєстрація переходу права власності або права користування сільськогосподарськими угіддями відсутня, то протягом календарного року МПЗ зобов’язаний визначати попередній власник (орендар чи користувач).

Як звітувати з МПЗ

Розрахунок МПЗ проводять:

платники єдиного податку 1, 2 та 3 група (фізичні особи) – у додатку 2 до декларації платника єдиного податку – фізичної особи-підприємця;

платники єдиного податку 3 група (юридичні особи) – у додатку до декларації платника єдиного податку третьої групи;

платники єдиного податку 4 група – у додатку 3 до декларації платника єдиного податку четвертої групи;

платник єдиного податку за ставкою 2% – у розділі II декларації платника єдиного податку третьої групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в України;

фізичні особи на загальній системі оподаткування – у додатку МПЗ до декларації про майновий стан та доходи.

Відповідальність за порушення порядку обчислення МПЗ

ПКУ не встановлює окрему відповідальність щодо МПЗ. Отже, у разі несплати або несвоєчасної сплати МПЗ застосовують штрафні санкції, передбачені ст. 123 та ст. 124 ПКУ. Також може бути застосована пеня, передбачена ст. 129 ПКУ.

Відповідно до п. 65 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ не застосовують штрафні санкції:

за ст. 123 ПКУ – при визначенні податкових зобов’язань платників з урахуванням МПЗ за 2022 рік;
за ст. 124 ПКУ – за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов’язання з податку на доходи, розрахованого контролюючим органом з урахуванням загального МПЗ за 2022 рік.

Окремі особливості обчислення та сплати МПЗ

Податок на прибуток. При позитивному значенні різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок платник податку зобов’язаний збільшити визначену в податковій декларації суму податку на прибуток підприємств, що підлягає сплаті до бюджету, на суму такого позитивного значення та сплатити таку збільшену суму податку до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств (пп. 141.9.5 ПКУ).

У разі визначення платником податку від’ємного значення об’єкта оподаткування у податковому (звітному) році позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок підлягає сплаті до бюджету в порядку та строки, визначені ПКУ для сплати податку на прибуток підприємств. Сума податку на прибуток підприємств у частині позитивного значення такої різниці не враховується у загальній сумі сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок у наступному податковому (звітному) році. Позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та загальною сумою сплачених податків, зборів, платежів та витрат на оренду земельних ділянок є частиною зобов’язань з податку на прибуток підприємств.

Фізичні особи – платники ПДФО. Для фізичних осіб, які не зареєстровані як ФОП, МПЗ обчислюють контролюючі органи за податковою адресою таких осіб до 1 липня року, наступного за звітним і надсилають податкове повідомлення-рішення (ППР). На підставі такого отриманого ППР фізичні особи мають сплатити визначену в них суму МПЗ протягом 60 днів із дня вручення. У разі незгоди з розрахунком МПЗ фізична особа має право звернутися до податкового органу для проведення звірки даних протягом 30 днів з дня вручення ППР.

Платники ПДФО сплачують позитивне значення різниці між сумою загального МПЗ та сумою сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів, пов’язаних з виробництвом та реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або з власністю та/або користуванням (орендою, суборендою, емфітевзисом, постійним користуванням) земельними ділянками, віднесеними до сільськогосподарських угідь. До загальної суми сплачених протягом податкового (звітного) року податків, зборів, платежів для платника ПДФО – фізичної особи включаються: податок на доходи фізичних осіб та військовий збір з доходів від продажу власної сільськогосподарської продукції; земельний податок за земельні ділянки, віднесені до сільськогосподарських угідь (пп. 170.14.5 ПКУ).

Проходить набір