МНМА у 2026 році: гід з обліку від придбання до списання

Класифікація МНМА

Згідно пп. 5.2.2 НП(С)БО 7 «Основні засоби» МНМА – це одна з груп необоротних активів, які відносять до складу інших необоротних матеріальних активів. Відповідно до НП(С)БО 7 підприємства самостійно установлюють вартісні ознаки предметів, що входять до складу МНМА. І підприємство може необоротні активи зі строком використання більше року обліковувати у складі ОЗ: без виділення з них МНМА. З огляду на п. 5 НП(С)БО 7 воно може встановити й різні вартісні ознаки для різних видів необоротних активів з метою їх класифікації на ОЗ чи МНМА. На практиці більшість підприємств зважають на пп. 14.1.138 ПКУ, за яким для податкового обліку ОЗ встановлено межу в 20000 грн.

Отже МНМА є  рівноправним з ОЗ об’єктом  бухгалтерського та податкового обліку.  Облік МНМА, зазвичай, ведуть пооб’єктно, а аналітичний облік цих об’єктів можна вести із забезпеченням інформації про загальну кількість об’єктів та їх загальну вартість у розрізі класифікаційних підгруп.

Для бухобліку МНМА Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженою наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291 (далі – Інструкція № 291), передбачено субрахунок 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи». До цього рахунку підприємство може відкрити будь-який субрахунок, наприклад, 1121. Адже відповідно до Інструкції № 291 «…субрахунки використовуються підприємствами, виходячи з потреб управління, контролю, аналізу й звітності та можуть ними доповнюватися введенням нових субрахунків (рахунків другого, третього порядків) із збереженням кодів (номерів) субрахунків цього Плану рахунків. Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків, що не наведена в Інструкції, встановлюється підприємством, виходячи з норм цієї Інструкції, національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку та управлінських потреб».

Тобто для обліку різних об’єктів МНМА можна відкривати до рахунку 112 за потребою відповідні субрахунки.

Оприбуткування МНМА

Оприбутковують МНМА за первісною вартістю, визначеною п. 8 НП(С)БО 7. Завважимо, що вартісний критерій для МНМА визначають порівнянням саме первісної вартості цього необоротного активу, а не ціни придбання у постачальника. Адже первісна вартість, крім оплати постачальнику МНМА, включає інші витрати, пов’язані з придбанням МНМА і доведення його до придатного для експлуатації стану.

Зверніть увагу, вартісний критерій для МНМА є обліковою оцінкою, яку можна переглядати при зміні обставин, на яких було визначено цю оцінку або отримана додаткова

Інформація щодо МНМА. При цьому зміна облікової оцінки не стосується попередніх періодів і не є виправленням помилки (п. 6 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). Новий вартісний критерій для МНМА (нову облікову оцінку) застосовується перспективно: з періоду зміни, критерію. Мінфін у листі від 14.05.2012 р. № 31-08410-07-25/12004 прямо зауважує: «…зміна вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, розглядається як зміна облікових оцінок. У зв’язку із зміною вартісних ознак зміни в бухгалтерському обліку щодо основних засобів, зарахованих на баланс, не проводяться». Аналогічну тезу знаходимо у

п. 2.6 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. № 635.

Зверніть увагу, МНМА з метою податкового обліку не належать до основних засобів. Тому податкові різниці за ст. 138 ПКУ за такими активами у платника, який проводить коригування фінрезульт не виникають. Відповідно у рядках 1.1.1, 1.2.1 АМ додатка РІ до рядка 03 РІ Декларації відображається сума нарахованої амортизації основних засобів та/або нематеріальних активів без врахування амортизації МНМА.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку МНМА, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Документальне оформлення МНМА

Перш за все, складають наказ керівника про введення матеріального активу в експлуатацію. На підставі наказу та первинних документів від постачальника МНМА відображають на балансі підприємства.

Тобто для МНМА можна застосовувати форми, як для обліку ОЗ. Наприклад, для введення в експлуатацію можна оформити Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (ф. ОЗ-1) або інші форми документів, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.95 р. № 352, незважаючи на те, що цей наказ втратив чинність.

Також для обліку МНМА підприємство може розробити внутрішні первинні документи.

На практиці зчаста користуються формами з наказу Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818:

• Акт введення в експлуатацію основних засобів;
• Акт приймання-передачі основних засобів;
• Акт внутрішнього переміщення основних засобів;
• Акт передачі на ремонт, реконструкцію та модернізацію основних засобів;
• Акт приймання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих основних
• засобів;
• Акт списання основних засобів (часткової ліквідації);
• Інвентарна картка обліку об’єкта основних засобів;
• Інвентарна картка групового обліку основних засобів;
• Акт списання групи основних засобів;
• Розрахунок амортизації інших необоротних матеріальних активів.

Амортизація МНМА

Завважте, що відповідно до п. 27 НП(С)БО 7 до інших необоротних матеріальних активів можна застосовувати такі методи амортизації:

• прямолінійний;
• виробничий;
• 50%/50%  (у першому місяці використання амортизацію нараховують в розмірі 50% вартості об’єкта, решту 50% нараховують у місяці вилучення об’єкту з числа активів (списання з балансу));
• 100% (у першому місяці використання одразу нараховують амортизацію в розмірі 100% вартості об’єкта).

З числа інших необоротних активів два останніх методі застосовуються лише до МНМА та бібліотечних фондів.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів. Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигід від його використання.

Вартість, яка амортизується, у разі зміни методу амортизації визначається як різниця між первісною (переоціненою) вартістю необоротного активу (з урахуванням модернізації, модифікації, добудови, дообладнання, реконструкції) та ліквідаційною вартістю і сумою накопиченої амортизації (зносу).

Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів нараховується відповідно до п. 27 П(С)БО 7. Отже, у разі зміни методу амортизації з прямолінійного на метод нарахування 100% вартості в першому місяці, залишкова вартість такого об’єкта малоцінних необоротних матеріальних активів може бути замортизована у місяці, наступному за місяцем таких змін (див. лист Мінфіну від 25.07.2013 р. № 31-08410-07-27/22430).

Списання МНМА

Нагадаємо, що відповідно до п. 33 НП(С)БО 7 об’єкт основних засобів (МНМА теж вважаються ОЗ) виключають зі складу активів (списують з балансу), зокрема, у випадку його невідповідності критеріям визнання активом. Тобто, якщо від використання МНМА вже не очікується отримання майбутніх економічних вигід, то їх  потрібно списати (ліквідувати) (п. 3 НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

Рішення про списання (ліквідацію) об’єкта МНМА після його огляду приймає постійно діюча  інвентаризаційна комісія. Детально про це мовиться у Методичних рекомендаціях з бухгалтерського обліку ОЗ, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 (далі – Методрекомендації № 561).

Так, згідно з п. 41 Методрекомендацій № 561 постійно діюча комісія здійснює безпосередній огляд об’єкта, що підлягає списанню; встановлює причини невідповідності критеріям активу; визначає можливість продажу (передачі) об’єкта іншим підприємствам, організаціям та установам або використання окремих вузлів, деталей, матеріалів, що можуть бути одержані при демонтажі, розбиранні (ліквідації) основних засобів, встановлює їх кількість і вартість; складає і підписує акти на списання основних засобів.

У актах на списання в обов’язковому порядку наводяться дані, що характеризують об’єкти ОЗ: рік виготовлення або будівництва об’єкта, дату його надходження на підприємство і початку експлуатації, первісну (переоцінену) вартість об’єкта, суму нарахованого зносу, передбачений і фактичний строк корисного використання, проведені ремонти, причини вибуття тощо (п. 42 Методрекомендацій № 561).

Форма акту (акт на списання ОЗ (форма № ОЗ-3)) можна взяти, зокрема, з наказу Мінстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 29.12.1995 р. № 352, або розробити власну  форму, яка має містити всі обов’язкові реквізити первинних документів та розкриває зміст господарської операції (ліквідації).

Складені комісією Акти списання (інші документи), згідно з п. 43 Методрекомендацій № 561 мають бути затверджені керівником підприємства. І тільки після цього ці документи передають в бухгалтерію для відображення операції по списанню в обліку.

МНМА можна утилізувати: так поводяться з тими відходами від ліквідації МНМА, які потребують обов’язкової утилізації (для цього має бути залучене спеціалізоване підприємство).

Зазвичай ж, ліквідовані МНМА демонтують (розбирають) на запчастини, які можна використовувати у власній госпдіяльності (наприклад, як деталі для іншого обладнання) та на відходи, які можна здати, скажімо, на металобрухт.

Зазвичай, на підставі цього рішення керівник затверджує наказ про ліквідацію МНМА: шляхом демонтажу, розбирання або утилізації.

Податок на прибуток

Різниці, які визначаються згідно зі ст. 138 ПКУ, за МНМА не виникають. Адже МНМА у податковому обліку не відносяться до основних засобів. Таким чином, у рядках 1.1.1 та 1.2.1 АМ додатка РІ до Декларації зазначаються різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів без врахування амортизації МНМА, інформація щодо яких також не відображається у додатку АМ до Декларації.

Форма 20-ОПП

Якщо МНМА призначені для ведення господарської діяльності та фізично розміщені у приміщеннях платника податків (офіси, склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), про які повідомлено контролюючі органи як про об’єкт оподаткування, то керуючись принципом укрупнення інформації, надавати окремо відомості за формою 20-ОПП про них не потрібно. Інакше, прийдеться подавати ще форму 20-ОПП.

Пунктом 63.3 ПКУ встановлено, що платник податків зобов’язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за місцезнаходженням (місцем проживання) (основне місце обліку) та за місцем розташування (реєстрації) підрозділів, рухомого та нерухомого майна, об’єктів оподаткування (неосновне місце обліку), а також повідомляти про всі об’єкти оподаткування контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з Порядком обліку платників податків, затвердженим наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588 (далі – Порядок № 1588).

Об’єктами оподаткування і об’єктами, пов’язаними з оподаткуванням, є майно та дії, у зв’язку з якими у платника податків виникають обов’язки щодо сплати податків та зборів.

Відповідно до п. 8.4 розд. VIIІ Порядку № 1588 у повідомленні про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП надається інформація про всі об’єкти оподаткування, що є власними, орендованими або переданими в оренду.

Під час надання повідомлень за ф. № 20-ОПП застосовується принцип укрупнення інформації, яка надається про об’єкт оподаткування.

Принцип укрупнення інформації передбачає групування об’єктів оподаткування за ознакою їх однотипності.

Отже, у разі, якщо МНМА, якими володіє/користується суб’єкт господарювання, призначені для ведення господарської діяльності та фізично розміщені у приміщеннях платника податків (офіси, склади, гаражі, магазини, місця зберігання тощо), про які повідомлено контролюючі органи як про об’єкт оподаткування, то керуючись принципом укрупнення інформації надавати окремо відомості про них не потрібно.

На підставі належним чином зареєстрованої ПН підприємство має право на податковий кредит, якщо при придбанні МНМА сплачено ПДВ.

ПДВ

Підприємство – платник ПДВ, яке придбаває МНМА, відображає податковий кредит за цими активами. Потім бере до уваги напрям подальшого використання придбаних МНМА: у господарській чи негосподарській діяльності. Якщо використання не пов’язане з господарською діяльністю, підприємство має нарахувати податкове зобов’язання з ПДВ згідно з пп. «г» п. 198.5 ПКУ.

У разі списання МНМА їх вважають такими, що не можуть бути використані у межах господарської діяльності платника ПДВ. А це значить, що при списанні МНМА, придбаних з ПДВ для використання в оподатковуваних операціях (для списання МНМА, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, – у разі, якщо під час такого придбання суми податку були включені до складу податкового кредиту), податкові зобов’язання з ПДВ (п. 198.5 ПКУ):

• нараховуються, якщо вартість таких МНМА не включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню;
• не нараховуються, якщо вартість таких МНМА включається до вартості іншої готової продукції, операції з постачання якої підлягають оподаткуванню.