Відшкодування збитків: особливості визнання та стягнення

Дата публікації
26 Жов 2021

Збитками за загальними правилами визнають:

  • витрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі (ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ);
  • витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
  • доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).

У ч. 1 ст. 623 ЦКУ сказано, що боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредитору завдані цим збитки. Але для процедури стягнення збитків має бути наявний повний склад господарського правопорушення: зокрема, порушення зобов’язання, причинний зв’язок, збитки, вина (ст. ст. 614, 623 ЦКУ, ст. 226 Господарського кодексу України, далі – ГКУ).

Поняття збитків та шкоди

На практиці зчаста змішують поняття збитків і шкоди. Рівночасно шкода може бути матеріальною і нематеріальною, а збитки завжди є матеріальною шкодою. Себто збитки мають грошовий  вираз шкоди, яку завдано у процесі господарських відносин одному їх учаснику через протиправні дії  чи бездіяльність іншого учасника. Стягнути збитки можна за претензією або в судовому порядку.

Якщо піти претензійним шляхом, то потрібно звернутися до ст. 222 ГКУ. Саме вона встановлює досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності і пояснює, як оформити претензію і як додати до неї документи. Зокрема, потрібно навести докази, що підтверджують обставини, на підставі яких пред’явлено претензію; вказати вимоги заявника з посиланням на нормативні акти; навести суму грошової претензії та її розрахунок.

Якщо досудові дії не привели до вирішення проблеми з компенсації (відшкодування) збитків, залишається судовий позов. Тут варто пам’ятати про Господарський процесуальний кодекс України (далі – ГПКУ). Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 27 ГПКУ при виборі суду за загальним правилом орієнтуються на місцезнаходження або місце проживання боржника. Вимоги до позовної заяви перелічує ст. 162 ГПКУ. І головне, до позову слід додати докази виникнення збитків; копії документів, що підтверджують розрахунок суми збитків; оригінал квитанції про сплату судового збору тощо.

І якщо зі збитками у вигляді зазнаних витрат все більш-менш зрозуміло, адже їх можна фактично визначити, то з такою складовою збитків, як упущена вигода є сенс повозитися.  

Упущена вигода

У національному законодавчому полі, крім ст. 22 ЦКУ,  термін «упущена вигода» поряд з поняттями з ЦКУ та ГКУ містить також Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» від 16.04.1991 р. № 959-XII.

Це – дохід або прибуток, який міг би одержати суб’єкт ЗЕД у разі здійснення зовнішньоекономічної операції та який він не одержав внаслідок дії обставин, що не залежать від нього. Як бачимо, безперечною умовою для визначення упущеної вигоди є обґрунтований розмір передбачуваного доходу або прибутку. Якщо звернутися до ЦКУ, то він (ч. 4 ст. 623) з упущеною вигодою ототожнює неодержані доходи і наголошує: під час їх визначення враховують заходи, вжиті кредитором щодо одержання цих доходів.

На початку ми вже згадували ст. 22 ЦКУ, за якою особа має право на відшкодування збитків, завданих їй у результаті порушення її цивільного права, у т. ч. у вигляді упущеної вигоди. Завважте, що за приписами цієї статті збитки відшкодовують у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування в меншому або більшому розмірі. Аналогічний вищезазначеному підхід знаходимо й у ст. 225 ГКУ, яка говорить про неодержаний прибуток (утрачену вигоду), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов’язання другою стороною.

Отже упущена вигода – це одна зі складових збитків. Що важливо, на практиці під реальними (фактичними) збитками розуміють уже зазнані, себто понесені витрати, а упущену вигоду  розглядають як доходи  (прибуток), на які особа лише очікувала.

До розповсюджених прикладів упущеної вигоди можна віднести:

  • псування орендарем майна орендодавця. Через подібне орендодавець несе витрати на ремонт, до завершення якого  втрачає можливість отримання  доходів від надання цього майна у користування іншому орендарю;
  • невчасне постачання сировини, через що підприємство – замовник певний  період не може виробляти продукцію, внаслідок чого втрачає можливий прибуток від її реалізації тощо.

Пройдіть тест на 10 запитань

Судова практика

Цікавою та корисною при визначенні розміру упущеної вигоди може стати  окрема судова практика. Скажімо, в постанові ВСУ від 03.08.2018 р. у справі № 923/700/17 (далі – Постанова № 923/700/17) зазначено: відшкодування збитків (упущеної вигоди) є видом цивільно-правової відповідальності, яку може бути покладено на відповідача лише «…за наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності». Себто саме позивач зобов’язаний довести як наявність збитків і протиправність поведінки їх заподіювача, так і відповідний причинний зв’язок. Відповідач і собі доводить відсутність у своїх діях провини в заподіянні збитків.

Верховний Суд виносить вердикт: особа, яка вимагає відшкодування упущеної вигоди, повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому судді посилаються на ч. 1 ст. 142 ГКУ, за якою прибуток (дохід) суб’єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності. За їх позицією неодержаний дохід (упущена вигода) – це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які підтверджують реальну можливість  отримання потерпілим суб’єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей) за відсутності правопорушення. При цьому як упущену вигоду відшкодовують ті збитки, які могли б бути реально отримані за належного виконання зобов’язання.

У рамках справи саме кредитор мав довести, що упущена вигода – це дохід, який реально був би ним отриманий у разі належного виконання боржником своїх обов’язків, на пред’явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди). І ще. В Постанові № 923/700/17 прямо зазначено: теоретичне обґрунтування можливості отримання доходу — це не підстава для його стягнення.

У розрахунку розміру упущеної вигоди може допомогти й постанова ВСУ від 11.04.2018 р. у справі № 921/377/14-г/7.

Часті запитання
Як підприємству – платнику податку на прибуток відобразити в обліку суму отриманої упущеної вигоди?
Ця сума є доходом підприємства, який слід обліковувати на субрахунку 715 «Одержані
штрафи, пені, неустойки». Адже саме тут узагальнюють інформацію про штрафи, пені, неустойки та інші санкції за порушення господарських договорів, які визнані боржником або щодо яких одержані рішення суду, арбітражного суду про їх стягнення, а також про суми з відшкодування зазнаних збитків. А як ми з’ясували, упущена вигода входить до складу збитків. Щодо податку на прибуток завважимо, що Податковий кодекс України не передбачає коригувань щодо операцій з отримання упущеної вигоди.
Чи можна вважати збитками оплату послуг адвоката, якого задіяли для стягнення заборгованості через суд?
Загалом збитки, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, перелічені в ст. 225 ГКУ. Мовиться про вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб’єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов’язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати в разі належного виконання зобов’язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди. А чи можна вважати збитками інші додаткові витрати, пов’язанні зі стягненням основних збитків? Наприклад, підприємство оплатило послуги адвоката, який представляє його у суді за позовом щодо стягнення заборгованості і збитків, пов’язаних із цим. У розумінні ст. 623 ЦКУ та ст. 224 ГКУ витрати на такі юридичні послуги не є збитками. Тому що подібні витрати не носять обов’язкового характеру і їх розмір не знаходиться у причинному зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором. Тож стягувати, як понесені збитки, вартість оплати адвоката підстав немає.
Кого з працівників можна притягнути до відшкодування збитків?
Відповідно до Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) працівники повинні нести матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству внаслідок порушення покладених на них трудових обов’язків. Але матеріальна відповідальність виникає за одночасного виконання наступних умов(ч. 2 ст. 130 КЗпП):
• шкоду заподіяно внаслідок порушення покладених на працівника трудових обов’язків, які він має виконувати відповідно до обійманої посади. Ці обов’язки мають бути зазначені у відповідній посадовій інструкції;
• заподіяна пряма дійсна шкода підприємству. Під нею розуміють втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства провести витрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або якісь додаткові витрати, тобто викликані порушенням працівником трудових обов’язків грошові виплати (п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 29.12.1992 р. № 14);
• шкоду заподіяно підприємству, установі, організації через протиправні дії (бездіяльність) працівника, тобто за наявності умислу або необережності, а також за підтвердження зв’язку між порушенням і завданою підприємству шкодою.
Як визначити збитки, нанесені матеріально-відповідальним працівником?
За ст. 1353 КЗпП є декілька способів визначення збитків за умови, що працівник має обмежену та/або повну матеріальну відповідальність.
Якщо шкоду заподіяно ненавмисно, то збиток визначають за фактичними витратами на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу за установленими нормами.
При розкраданні, нестачі або умисному знищенні або умисному псуванні речей шкоду розраховують за цінами, актуальними в цій місцевості на день відшкодування шкоди.
У разі розкрадання або нестачі продукції і товарів на підприємствах громадського харчування (на виробництві та в буфетах) і в комісійній торгівлі розмір шкоди визначається за цінами, встановленими для продажу (реалізації) цієї продукції і товарів.
Важливе зауваження: розмір збитку, що відшкодовується з вини декількох працівників (колективна відповідальність) визначають для кожного з них з урахуванням ступеня вини, виду й межі матеріальної відповідальності. Також може бути передбачено окремий порядок визначення розміру шкоди, що підлягає відшкодуванню. У тому числі в кратному обчисленні, заподіяної підприємству, установі, організації крадіжкою або втратою окремих видів майна та інших цінностей, також у випадках, коли її фактичний розмір перевищує номінальний (ч. 4 ст. 1353 КЗпП).
Наприклад, якщо мовиться про розкрадання, знищення (псування), нестачу або втрату дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння та валютних цінностей слід послуговуватися
Законом України від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР.

Проходить набір
Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

    Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

    Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
    20 Лип 2021
    Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

      Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

      Світлана Шанайда
      Спікер Світлана Шанайда
      Статті по темі
      13 Травня 2021

      Податок на прибуток в Україні: порядок сплати, ставки, останні новини

      Автор статьи Зоряна Куриляк
      30 Вересня 2021

      Фінансова звітність неприбуткових організацій

      Автор статьи Наталія Киріченко
      12 Серпня 2021

      Облік МНМА та МШП

      Автор статьи Любомир Антонюк
      26 Квітня 2021

      Списання грошової безнадійної дебіторської заборгованості: облік та оподаткування

      Автор статьи Сергій Мефоденко
      05 Серпня 2021

      Резерв відпусток

      Автор статьи Галина Казначей
      28 Липня 2021

      Дисконтування: реалії сьогодення

      Автор статьи Сергій Мефоденко
      23 Липня 2021

      Нецільова благодійна матеріальна допомога

      Автор статьи Любомир Антонюк
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        [utm_campaign_i][/utm_campaign_i] [utm_source_i][/utm_source_i] [utm_medium_i][/utm_medium_i] [utm_term_i][/utm_term_i] [utm_content_i][/utm_content_i] [gclid_i][/gclid_i]
        Найближчі курси
        Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

          Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

          Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
          20 Лип 2021
          Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”

            Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

            Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
            25 Чер 2021
            Онлайн-курс з Перевірок

              Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

              Ігор Січеславський
              Спікер Ігор Січеславський
              16 Сер 2021
              Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

                Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

                Світлана Шанайда
                Спікер Світлана Шанайда
                Онлайн-курс з Податку на Прибуток

                  Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

                  Галина Морозовська
                  Спікер Галина Морозовська