Облік-2025: відповіді на актуальні запитання

Облік МШП

Підприємство придбаває різноманітні МШП (шурупи, викрутки тощо), які використовує у господарській діяльності на внутрішні потреби. Чи потрібно оприбутковувати кожний предмет окремо? Як обліковувати МШП?

Нагадаємо, що для цілей бухобліку МШП відносять до запасів, тобто це оборотні матеріальні активи. Відповідно до п. 6 НП(С)БО 9 «Запаси» запасами вважають також «малоцінні та швидкозношувані  предмети,  що  використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року».

При обліку МШП також використовують Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів, затверджені наказом Мінфіну України від 10.01.2007 р. № 2 (далі – Методрекомендації № 2).

Відповідно до п. 7 НП(С)БО 9 одиницею бухгалтерського обліку запасів є їх   найменування або однорідна група (вид). При цьому НП(С)БО 9 не надає визначення цих термінів. Щоправда можна пошукати допомогу в інших нормативно-правових актах. Наприклад, у п. 2 розд. І  Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказам Мінфіну України від 21.01.2016 р. № 13, сказано: назва товару – це слово, поєднання слів або слова та цифрового коду, які відображають споживчі ознаки товару та однозначно ідентифікують товар в документообігу суб’єкта господарювання.

А в пп. 14.1.131 ПКУ зазначено: однорідні (подібні) товари (роботи, послуги) – товари (роботи, послуги), що не є ідентичними, але мають схожі характеристики і складаються із схожих компонентів, у результаті чого виконують однакові функції порівняно з товарами та вважаються комерційно взаємозамінними.

Зверніть увагу! Відповідно до п. 2.1 розд. ІІ Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. № 635, розпорядчий документ про облікову політику визначає, зокрема, порядок визначення одиниці аналітичного обліку запасів. Тобто на практиці підприємства можуть об’єднувати в однорідні групи товари з різними найменуваннями, якщо вони підпадають під визначення ідентичних або однорідних. Про це зазначають у наказі про облікову політику підприємства.

Податківці також наголошують: можливість об’єднання в однорідні групи товарів з різними найменуваннями, які підпадають під визначення ідентичних чи однорідних, перебуває в компетенції підприємства, і це має бути визначено відповідним наказом про його облікову політику. Але таку однорідність можна створювати, якщо зміна найменування товару не призведе до зміни коду УКТ ЗЕД (див., наприклад,  ІПК ГУ ДФС в Дніпропетровській області від 14.06.2017 р. № 629/ІПК/04-36-12-01-16, ІПК ГУ ДФС в м. Києві від 07.06.2018 р. № 2506/ІПК/26-15-12-03-11).

Отже вести облік МШП можна по однорідним групам товарів з різними найменуваннями, наприклад, «шурупи», «викрутки» тощо. 

Для обліку МШП призначено однойменний рахунок 22, на який їх за видами предметів оприбутковують за первісною вартістю (п. 8 НП(С)БО 9). Визначають первісну вартість відповідно до п.п. 9-13 НП(С)БО 9.

При передачі в експлуатацію МШП списують з балансу на відповідні рахунки витрат: Дт 23, 91, 92, 93, 949 Кт 22.  В подальшому ведуть лише їх оперативний кількісний облік за місцями експлуатації (п. 23 НП(С)БО 9, п. 2.22 Методрекомендацій № 2).

Завважимо! Згідно з п.п. 24-28 НП(С)БО 9 підприємство на дату балансу може МШП, які знаходяться на складі:

• уцінювати до чистої вартості реалізації (Дт 946 «Витрати від знецінення запасів» Кт 22);
• дооцінювати в межах раніше проведеної уцінки (Дт 22 Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності»).

Також завважимо, що МШП, придатні до експлуатації можуть повернутися з місць використання на склад. У цьому випадку МШП  оприбутковують на рахунок 22 за чистою вартістю реалізації. Відповідно до п. 26 НП(С)БО 9 чиста вартість реалізації – це очікувана ціна продажу МШП за вирахуванням очікуваних витрат на їх збут.  Оскільки при передачі в користування за МШП було відображено витрати, то при їх поверненні визнають інший дохід від операційної діяльності на чисту вартість реалізації: Дт 22 Кт 719.

Оформлення документів

Чи можна використовувати фірмовий бланк, зокрема, на кадрових документах, актах повернення, накладних, рахунках?

Почнемо з того, що у друкарській діяльності фірмовий бланк позиціонується, як один з видів ділової поліграфії, який використовують для ведення як внутрішньої документації, так і офіційного документообігу з партнерами тощо.

Вважаємо, головне щоб первинний чи кадровий документ містив обов’язкові реквізити, адже прямі заборони на використання фірмового бланку при оформленні документів підприємства відсутні. Завважимо, що відносно первинних документів у п. 2.6 Положення про документальне оформлення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88, сказано: первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватися із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов’язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм.

Нагадаємо, що ДСТУ 4163:2020 встановлює вимоги до організаційно-розпорядчих документів незалежно від носія інформації і не згадують таке поняття, як фірмовий бланк.

Зверніть увагу, що дія ДСТУ 4163:2020 поширюється, зокрема на: організаційні (положення, статути, посадові інструкції, штатні розписи тощо); розпорядчі (постанови, рішення, накази, розпорядження); інформаційно-аналітичні (акти, довідки, доповідні записки, пояснювальні записки, службові листи тощо) документи, створювані в результаті діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, підприємств, організацій та інших юридичних осіб незалежно від їхнього функціонально-цільового призначення, рівня і масштабу діяльності та форми власності.

Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту та місця розташування реквізитів у документах; вимоги до бланків та оформлення документів; вимоги до виготовлення документів.

Склад реквізитів документів містить п. 4, а вимоги до змісту та розташування реквізитів документів містить п. 5 ДСТУ 4163:2020. І, по суті, фірмовий бланк містить реквізити, які дозволені ДСТУ 4163:2020.

Ще звертаємо увагу на Збірник уніфікованих форм організаційно-розпорядчих документів. Зокрема, він містить окремі форми кадрової документації, наприклад, уніфіковану форму наказу (розпорядження) про прийняття на роботу. Зокрема, у Збірнику зазначено, що наказ про прийняття на роботу,  про переведення (переміщення) працівника, про звільнення переважно оформлюють на спеціальних бланках. Збірник надає також пояснення щодо заповнення уніфікованих форм.

Підкреслимо ще раз: прямої заборони на використання фірмових бланків для складання кадрових документах, актів повернення, накладних, рахунків немає.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку МШП, оформлення документів і витрат, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Облік витрат

Як підприємству обліковувати витрати на виготовлення технічного паспорту об’єкта нерухомого майна?

Почнемо з того, що за загальним визначенням технічний паспорт – це документ, що складається в результаті проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомості. Технічний паспорт – не є правовстановлюючим документом, який дає право володіти, користуватись чи розпоряджатись нерухомістю. Цей документ є технічним обрисом нерухомості з текстовими та графічними даними.

Наприклад, у п. 2 Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою КМУ від 12.05.2023 р. № 488 (далі – Порядок № 488) зазначено, що технічний паспорт – це документ, що складається з текстових та графічних матеріалів, які містять інформацію про склад, фактичну площу, об’єм, технічний стан об’єкта нерухомого майна, виготовлених на підставі матеріалів технічної інвентаризації за результатами технічної інвентаризації на дату її проведення. Відомості, які містяться у технічному паспорті перелічені в п. 11 Порядку № 488.

Вважаємо, що витрати на оформлення технічного паспорту визнавати нематеріальним активом немає підстав, адже він не відповідає критеріям визнання його таким активом, зазначеним у НП(С)БО 8 «Нематеріальні активи». Крім того, навряд чи можна стверджувати про  імовірність одержання майбутніх економічних вигод,  пов’язаних з його використанням.

Збільшувати первісну вартість об’єкта нерухомого майна також не бачимо підстав. Нагадаємо, що витрати, які враховуються у первісній вартості необоротного активу (ОЗ) перелічені в п. 8 НП(С)БО 7 «Основні засоби». Серед них згадуються, зокрема, інші  витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням ОЗ до  стану,  у  якому  вони  придатні  для використання із запланованою метою. Але отримання технічного паспорту до таких витрат не відносяться.

Отже залишаються витрати, які неможливо прямо  пов’язати  з  доходом  певного періоду. Вони відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені (п. 7 НП(С)БО 16 «Витрати»).

Попередню оплату послуг не визнають витратами (пп. 9.2 НП(С)БО 16). Отримання ж оформленого технічного паспорту засвідчує факт надання послуг, на цю дату виникають зобов’язання перед виконавцем послуг, що призводить до  зменшення власного капіталу  підприємства. А значить, підприємство у періоді отримання технічного паспорту визнає витрати (рахунок 92 «Адміністративні витрати», як  винагорода за професійні послуги  (юридичні,  аудиторські,  з  оцінки майна то що) або рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності»).

Фактична оплата отриманого технічного паспорта вже не впливає на визнання витрат.