Облік та оподаткування в неприбуткових організаціях: відповіді на актуальні запитання

Тему обліку та оподаткування в неприбуткових організаціях ми вже детально розглядали, зокрема, в статтях:

Неприбуткові організації: облік, документування

Неприбуткові організації: облік, оподаткування

Неприбуткові організації: ризики втрати статусу неприбутківця

У цій статті також розглянемо відповіді на окремі актуальні запитання.

Якщо неприбуткова організація виплачує дохід нерезиденту, то чи має вона утримувати та сплачувати податок на репатріацію? Як звітувати за такими доходами?

Так, при виплаті нерезиденту доходу з джерелом походження з України неприбуткова організація відповідно до абз. 1 пп. 141.4.2 ПКУ має утримати податок з таких доходів: за ставкою в розмірі 15%. Якщо чинним міжнародним договором про уникнення подвійного оподаткування встановлено інші правила, ніж передбачені ПКУ, то застосовують правила міжнародного договору (п. 3.2 ПКУ).

Завважимо, що порядок застосування міжнародного договору України про уникнення подвійного оподаткування щодо повного або часткового звільнення від оподаткування доходів нерезидентів із джерелом їх походження з України регулює ст. 103 ПКУ.

При цьому відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного зокрема, в п. 141.4 ПКУ несуть платники податку, які здійснюють відповідні виплати (п. 137.3 ПКУ).

Отже при виплаті доходу нерезиденту неприбуткова організація є зобов’язаною з утримання податку з доходів нерезидента, який перераховується до бюджету.

Щодо звітності за такими виплатами нерезиденту. Як відомо, неприбуткові організації     подають Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. № 553 (далі – Звіт про доходи), та річну фінансову звітність.

Разом зі Звітом про доходи неприбуткові організації, які утримують та вносять до бюджету податок на доходи нерезидентів, мають також надати декларацію з податку на прибуток. У такій декларації неприбуткові організації заповнюють рядок 23 ПН, у якому зазначає суму сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді. Крім того, неприбуткова організація заповнює таблицю 1 «Розрахунок (звіт) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України» додатка ПН до рядка 23 ПН Декларації, інші показники не заповнює та інші додатки до Декларації не подає.

Чи може громадська організація надавати консультаційні послуги юридичним особам та ФОП з питань ведення бізнесу на підставі договорів ГПХ?

Спочатку з’ясуємо статус громадської організації. Для цього нагадаємо, що порядок утворення, реєстрації, діяльності та припинення громадських об’єднань визначає Закон України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI (далі – Закон № 4572).

Громадським об’єднанням згідно з ч. 1 ст. 1 Закону № 4572 є добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів.

Громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи (ч. 3 ст. 1 Закону № 4572).

Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи є непідприємницьким товариством, основною метою якого не є одержання прибутку (ч. 5 ст. 1 Закону № 4572).

Громадські об’єднання утворюються і діють відповідно до принципів, визначених ст. 3 Закону № 4572. Зокрема, доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

Відомості, які має містити статут громадського об’єднання, містить ст. 11 Закону № 4572. Зокрема, це відомості про мету (цілі) та напрями діяльності такого об’єднання; джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання тощо.

Для виконання своєї статутної мети (цілей) громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право володіти, користуватися і розпоряджатися коштами та іншим майном, яке відповідно до закону передане такому громадському об’єднанню його членами (учасниками) або державою, набуте як членські внески, пожертвуване громадянами, підприємствами, установами та організаціями, набуте в результаті підприємницької діяльності такого об’єднання, підприємницької діяльності створених ним юридичних осіб (товариств, підприємств), а також майном, придбаним за рахунок власних коштів, тимчасово наданим у користування (крім розпорядження) чи на інших підставах, не заборонених законом (ч. 1 ст. 24 Закону № 4572).

Завважимо, що громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право здійснювати підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об’єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об’єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об’єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону № 4572).

Отже, громадська організація має статус неприбуткової організації й відповідно  може отримувати доходи (прибутки) від підприємницької діяльності за певних умов:

• така діяльність є сумісною з основним видом діяльності такої організації в межах профільного законодавства, який має бути направлений для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних та інших інтересів, що в цілому є некомерційною діяльністю;
• отримані доходи (прибутки) спрямовуються на фінансування видатків для отримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами, без розподілу отриманих доходів або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов’язаних з ними осіб.

Громадська організація доходи та витрати  відображає у Звіті про доходів, облік таких доходів та витрат ведуть за загальними правилами бухгалтерського обліку та на підставі первинних документів.

Отже якщо надання послуг, окреслених у запитанні, відповідає статуту і отримані від такої діяльності доходи використовуються громадською організацією для реалізації її статутних цілей, то порушення законодавства немає.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку в неприбуткових організаціях, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Чи може неприбуткова організація, а саме релігійна організація, яка проводить освітню діяльність виплачувати своїм працівникам місячні (квартальні) премії, що носять систематичний характер?

Релігійні організації можуть бути віднесені до неприбуткових організацій (пп. 133.4.6 ПКУ).

Діяльність релігійних організацій підпорядковується, у т. ч. Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» від 23.04.1991 р. № 987-ХІІ (далі – Закон № 987) та іншим законодавчим актам України (ч. 2 ст. 2 Закону № 987).

Нагадаємо, що доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (пп. 133.4.2 ПКУ).

А доходи неприбуткових релігійних організацій використовуються також для здійснення неприбуткової (добродійної) діяльності, передбаченої законом для релігійних організацій, у тому числі надання гуманітарної допомоги, здійснення благодійної діяльності, милосердя.

На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану не вважається порушенням вимог п. 133.4 ПКУ здійснення неприбутковою організацією передачі майна, надання послуг, благодійної допомоги, використання доходів (прибутків) для фінансування видатків, не пов’язаних з реалізацією мети та напрямів діяльності, передбачених її установчими документами, на цілі та на користь отримувачів, що визначені п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ.

Відповідно до ст. 7 Закону № 987 релігійні організації в Україні* утворюються з метою задоволення релігійних потреб громадян сповідувати і поширювати віру і діють відповідно до своєї ієрархічної та інституційної структури, обирають, призначають і замінюють персонал згідно зі своїми статутами (положеннями).

*До релігійних організацій відносять релігійні громади, управління і центри, монастирі, релігійні братства, місіонерські товариства (місії), духовні навчальні заклади, а також об’єднання, що складаються з вищезазначених релігійних організацій. Релігійні об’єднання представляються своїми центрами (управліннями).

Особливості трудових правовідносин у релігійних організаціях наведені у ст. 25 Закону № 987, тобто релігійна організація має право приймати на  роботу громадян.

При цьому умови праці встановлюються за угодою між  релігійною організацією та працівником і визначається трудовим договором, який укладається у письмовій формі.

Релігійна організація зобов’язана в установленому порядку зареєструвати трудовий договір.

У такому ж порядку реєструють документи, що визначають умови оплати праці священнослужителів, церковнослужителів, і осіб, які працюють у релігійних організаціях на виборних засадах.

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту регулюють, зокрема, КЗпП, Закон України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (далі – Закон № 108), інші нормативно-правові акти.

Відповідно до ст. 2 Закону № 108 складовими структури заробітної плати є:

• основна заробітна плата;
• додаткова заробітна плата;
• інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Так, додатковою заробітною платою є винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Згідно з пп. 2.2.2 розд. 2 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5 (далі – Інструкція № 5), до складу фонду оплати праці в частині фонду додаткової заробітної плати відносяться, зокрема, премії та винагороди, у тому числі за вислугу років, що мають систематичний характер, незалежно від джерел фінансування (крім сум, указаних у пп. 2.3.2 розд. 2 Інструкції № 5).

Отже виплата неприбутковою релігійною організацією премій своїм працівникам, що мають систематичний характер, у складі заробітної плати таких працівників не призводить підставою для виключення такої релігійної організації з Реєстру за умови, що такі виплати здійснюються з дотриманням вимог законодавства про працю.

Якщо ж релігійна організація не дотримується вимог пп. 133.4.1 та пп. 133.4.2 пПКУ (з урахуванням положень п. 63 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ), то вона підлягає виключенню з Реєстру з визначенням податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств відповідно до пп. 133.4.3 та пп. 133.4.4 ПКУ.