Облікова політика підприємства

Дата публікації

22 Гру 2023

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV (далі – Закон про бухоблік) одним з принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності є послідовність: це постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. При цьому зміна облікової політики можлива лише у випадках, передбачених, зокрема, НП(С)БО і повинна бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.

Сама ж облікова політика характеризується, як сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності (ст.1 Закону про бухоблік).

Облікова оцінка – це попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами (п. 3 НП(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»). Вона є складовою облікової політики, яку слід щорічно слід переглядати з метою правильного розподілу вищезазначених доходів і витрат.

Отже підприємство має регулярно переглядати й облікову політику, й облікові оцінки, щоб на основі правильних даних бухгалтерського обліку складати достовірну фінансову звітність. І робити це краще до початку облікового року. Завважимо, що ані Закон про бухоблік, ані НП(С)БО не містять заборону про зміни політики, скажімо, в середині року, також відсутні безпосередні рекомендації щодо регулярного перегляду облікових оцінок.

Положення про облікову політику

При підготовці Положення про облікову політику Для підприємств, які ведуть облік за нацстандартами призначено Методичні рекомендації щодо облікової політики підприємства, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635 (далі – Методрекомендації № 635).

У п. 1.3 Методрекомендацій № 635 зазначено, що до розпорядчого документу про облікову політику, яка є елементом системи організації бухгалтерського обліку на підприємстві доцільно включати:

принципи, методи і процедури, які використовуються підприємством для ведення бухгалтерського обліку, складання і подання фінансової звітності;
попередні оцінки, які використовуються підприємством з метою розподілу витрат між відповідними звітними періодами.

При цьому облікова політика може враховувати організаційно-правову форму підприємства, галузеві особливості економічної діяльності, обсяги виробництва тощо.

Приклади оцінок:

метод вибуття запасів;
визначення (метод оцінки) ступеня завершеності операції для надання послуг та виконання робіт;
перелік та склад загальновиробничих витрат і база їх розподілу;
перелік та склад статей калькулювання собівартості продукції, робіт, послуг тощо.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему облікової політики, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Які розділи мають бути у Положенні про облікову політику

Пункт 2.1 Методрекомендацій № 635 фактично перелічує розділи Положення про облікову політику. Зокрема, згадує розділ про суттєвість. Так, п. 2.20 Методрекомендацій № 635 говорить о кількісних критеріях і якісних ознаках суттєвості інформації про господарські операції, події та статті фінансової звітності.

Наприклад, можна установити такі межі суттєвості:

кількісні критерії суттєвості інформації про господарські операції та події:

окремих об’єктів обліку, що належать до активів, зобов’язань та власного капіталу підприємства, – 3 % підсумку всіх активів, зобов’язань і власного капіталу відповідно;
окремих видів доходів і витрат – 2 % чистого прибутку (збитку) підприємства;
проведення переоцінки або зменшення корисності об’єктів основних засобів – відхилення залишкової вартості від їхньої справедливої вартості у розмірі 10% такого відхилення;
визначення подібних активів – різниця між справедливою вартістю об’єктів обміну не повинна перевищувати 10%;
визначення звітного сегмента при розкритті інформації про сегменти – 10% від чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
інші господарські операції та події – 5%;

кількісні критерії суттєвості для статей фінансової звітності:

для статей балансу – 5% від суми підсумку балансу;
для статей звіту про фінансові результати – 5% від суми чистого доходу від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);
для статей звіту про рух грошових коштів – 5% від суми чистого руху грошових коштів від операційної діяльності;
для статей звіту про зміни у власному капіталі – 5% від розміру власного капіталу підприємства.

Звертаємо увагу, що складанні облікової політики також слід не забувати і про особливості дисконтування довгострокових заборгованостей за НП(С)БО. Тобто в обліковій політиці підприємству доцільно закріпити методику дисконтування, зокрема:

формулу розрахунку теперішньої (дисконтованої) вартості довгострокової заборгованості;
підходи до визначення ставки дисконтування для кожного з видів довгострокових заборгованостей;
кількість періодів дисконтування – рік, квартал, місяць;
як буде обліковуватися довгострокова заборгованість на кожну подальшу дату балансу.

Ще один з важливих моментів. І він стосується порядку внесення змін до облікової політики. Зокрема, згідно з п. 3.2 Методрекомендацій № 635 облікова політика може бути змінена, як правило, з початку року.

А відповідно до п. 3.4 Методрекомендацій № 635 розпорядчий документ про облікову політику може бути прийнятий як базисний на час діяльності підприємства, до якого за потреби вносяться зміни з визначеного часу.

Тож підприємство може вносити відповідні зміни до розпорядчого документа про облікову політику протягом року з урахуванням норм, передбачених пп. 3.2-3.4 Методрекомендацій № 635 (див. лист Мінфіну від 14.08.2016 р. № 31-11410-07-10/23534).

А це значить, що:

змінити облікову політику підприємство може у виняткових випадках, прямо встановлених в НП(С)БО;
перегляд облікової політики має бути обґрунтований.

Отже облікова політика може змінюватися у випадках, якщо:

змінюються на підприємстві статутні вимоги;
змінюються вимоги органу, який здійснює функції з державного регулювання методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності, себто Мінфіну;
зміни облікової політики забезпечать більш достовірне відображення подій (господарських операцій) у бухобліку і фінзвітності.

Згідно п. 10 НП(С)БО 6 не вважають зміною облікової політики її нові правила для: