Облікова політика може працювати на користь підприємства при податкових перевірках: за умови її грамотного опрацювання. Поговоримо про ключові аспекти облікової політики в умовах воєнного стану.
Суть облікової політики (далі – ОП) зводиться до того, що це сукупність принципів, методів та процедур, що використовуються підприємством для ведення бухобліку, складання та подання фінзвітності.
Якщо на підприємстві один керівник – директор – і згідно зі статутом на нього покладено обов’язок визначати ОП, обрання ОП оформляється наказом директора.
Якщо обов’язок обрання ОП покладено на засновників, ОП визначають загальні збори засновників, що оформляється протоколом.
Зверніть увагу на термін «використовується». Він означає, що якщо у підприємства немає в обліку якоїсь категорії активів чи зобов’язань (наприклад, біологічних активів), то і описувати підходи до їх обліку в обліковій політиці немає потреби.
Є декілька категорій облікових рішень: альтернативні (коли підприємство обирає підхід до обліку), безальтернативні та самостійні (коли підприємство самостійно щось розробляє).
Бухгалтерське законодавство досить часто передбачає декілька варіантів методів оцінки, обліку та процедур. Наприклад, передбачено декілька методів нарахування амортизації основних засобів.
В ОП ми якраз і закріплюємо обраний підприємством варіант обліку з альтернативних варіантів, передбачених законодавством.
В ОП фіксують ті принципи оцінки та методи обліку, які передбачають декілька варіантів на вибір підприємства або щодо яких існує невизначеність.
Що це означає? Це значить, що в ОП прописують тільки альтернативні та самостійні рішення.
Тому немає сенсу переписувати в ОП норми, які є безальтернативними в законодавстві.
Зверніть увагу, що ОП має бути в усіх підприємств – незалежно від їх масштабів і видів діяльності, форми й організації бухобліку. Якщо на підприємстві немає ОП, то достовірність фінзвітності підприємства буде поставлена під сумнів.
Крім того, для платників податку на прибуток без ОП буде складно доводити правомірність відображення доходів і витрат, якщо бухстандарти передбачають декілька варіантів дій. І податківці цим не сповільняться скористатися.
Що шукають податківці в ОП
В рамках пп. 20.1.6 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податківці мають право запитувати та вивчати під час проведення перевірок первинні документи, що використовуються в бухгалтерському обліку, регістри, фінансову, статистичну та іншу звітність, пов’язану з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, виконанням вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи. І цим вони активно користуються: в рамках податкової перевірки першим, що запитають – це облікову політику.
Однією з поширених помилок платників, якою користуються податківці, є те, що фактичний облік на підприємстві не відповідає тим положенням, які закріплені в ОП.
Як показує судова практика, при складанні облікової політики уже не достатньо орієнтуватись на Методрекомендації щодо облікової політики, затверджені наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635 (далі – Методрекомендації № 635).
Адже для податкових органів треба аргументувати всі обрані облікові підходи та застосовані оцінки
Припустимо, в наказі про ОП для всіх основних засобів зафіксували прямолінійний метод амортизації.
Іноді й самі суди витребують у підприємства ОП як доказову базу.
Ще однією типовою помилкою є встановити наказом про ОП ліквідаційну вартість абсолютно для всіх об’єктів основних засобів на одному рівні (припустимо, такою, яка дорівнює нулю).
Чим небезпечне таке положення? Ліквідаційна вартість важлива для розрахунку амортизації, тобто впливає на суму амортизаційних витрат. І на практиці трапляються випадки, коли податківці визнавали необґрунтованим установлення нульової ліквідаційної вартості, наприклад, щодо транспортних засобів. І вважали, що в такому разі підприємство завищувало суми амортизації.
Ліквідаційна вартість для кожного конкретного об’єкта основних засобів установлюється окремо комісією при введенні об’єкта в експлуатацію.
Факт визначення комісією ліквідаційної вартості доцільно оформляти актом довільної форми, який може бути додатком до акту приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів. Тож тут потрібно підходити індивідуально.
Ми рекомендуємо в ОП закріплювати підходи до встановлення ліквідаційної вартості основних засобів: як вона розраховується, коли може переглядатися тощо.
Податківці шукають неоднозначні формулювання в ОП. Так, під час розробки облікової політики треба звертати увагу, щоб її положення були максимально однозначними. Інакше під час перевірки ДПС може прочитати окремі норми по-своєму, що надалі може зіграти проти підприємства.
Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему облікової політики, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.
Що слід прописати в ОП
Орієнтовний перелік елементів, які можуть бути прописані в обліковій політиці, наведений у п. 2.1 розд. II Методрекомендацій № 635.
Але варто зауважити декілька моментів:
- Дисконтування довгострокових заборгованостей за НП(С)БО. Якщо ви не готові обстоювати позицію про недисконтування, в ОП доцільно закріпити методику дисконтування.
Бо як показує судова практика, податківці можуть «по-своєму» розраховувати і теперішню вартість, і ставки дисконтування. А якщо ви закріпите в ОП положення про дисконтування, вам легше буде обґрунтовувати правильність своїх розрахунків.
На наш погляд, в ОП слід зафіксувати, як мінімум:
- формулу розрахунку теперішньої (дисконтованої) вартості довгострокової заборгованості;
- підходи до визначення ставки дисконтування для кожного з видів довгострокових заборгованостей;
- кількість періодів дисконтування — рік, квартал, місяць;
- як буде обліковуватися довгострокова заборгованість на кожну подальшу дату балансу.
- Підтвердження господарності операції. Ідеться про (не)нарахування податкових зобов’язань (ПЗ) з ПДВ на підставі пп. «г» п. 198.5 ПКУ при різного роду безоплатних роздачах, операціях з уцінки запасів, списання зразків товарів, обов’язкової видачі працівникам спецхарчування (молока) тощо.
Так ось, податківці в подібних випадках не вимагають нараховувати компенсуючі ПЗ з ПДВ за п. 198.5 ПКУ, якщо вартість таких товарів включається в продажну вартість готової продукції, товарів, послуг. Підтверджувати це повинні калькуляція ціни або інший аналогічний документ, визначений ОП (див. лист ДПСУ від 25.05.2020 р. № 2183/6/99-00-07-03-02-06/ІПК).
- До ОП необхідно заносити тільки ті положення, якими підприємство керуватиметься у своїй повсякденній діяльності. Те, чого в обліку немає – в обліковій політиці не розписуємо.
- Якщо ви мікропідприємство. НП(С)БО 25 дає вам низку облікових «послаблень». Наприклад, можливість не створювати резерви. Тож про ці послаблення в обліку слід прописати в обліковій політиці.
Коли можна вносити зміни в ОП
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV одним із принципів, на яких ґрунтуються бухгалтерський облік та фінансова звітність, є послідовність – постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної ОП. Зміна ОП можлива лише у випадках, передбачених НП(С)БО, МСФЗ та НП(С)БО у держсекторі, і має бути обґрунтована та розкрита у фінансовій звітності.
Тобто один раз обрана ОП застосовується підприємством постійно рік у рік. Змінювати її на власний розсуд не дозволяється.
Звідси висновок: перевидавати наказ про ОП щороку наново не треба. Так само, як і не можна вносити зміни в ОП без видимих на те підстав.
Але ж коли можна вносити зміни до ОП?
ОП обов’язково переглядають в ситуації, коли змінюються вимоги органу, який затверджує НП(С)БО – Мінфіну. Тобто коли вносяться зміни до бух нормативки.
Але корективи до ОП вносять тільки в тому випадку, якщо зміни в НП(С)БО впливають на ОП (тобто передбачають варіантність методик обліку й оцінок).
Добровільні зміни також можливі. Але тільки в ряді випадків:
- змінюються статутні вимоги (тобто внесені зміни до статуту, які зачіпають сферу бухобліку на підприємстві). Це може бути зміна або додавання видів діяльності і по ним раніше не були розписані облікові аспекти;
- або зміни ОП забезпечать достовірніше відображення подій/госпоперацій у бухобліку та фінзвітності підприємства.
Важливо пам’ятати, що зміни в ОП вимагають ретроспективного перерахунку. А ретроспективний перерахунок передбачає застосування нової ОП до подій і операцій так, нібито вона застосовувалася завжди, а не з моменту її встановлення. Своєю чергою це спричинить необхідність:
1) коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року;
2) повторного подання порівняльної інформації у фінансовій звітності. Тобто за попередні періоди звітність складають так, ніби в ній уже застосовувалася змінена ОП.
Але потрібно чітко вирізняти зміну облікових оцінок і зміну облікової політики – це різні речі. На відміну від зміненої ОП нова змінена облікова оцінка починає застосовуватися в обліку і фінзвітності з дати зміни такої облікової оцінки. Перераховувати минулі періоди в такому разі не потрібно.
Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...
Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...
