Облікова політика

Дата публікації
09 Чер 2021

Що таке облікова політика

Першочерговим завданням під час організації бухгалтерського обліку на підприємстві є визначення його облікової політики. Дане питання у компетенції власника (власників) або керівника підприємства (ч. 2 та ч. 5 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV, далі — Закон про бухоблік).

Облікова політика — це сукупність принципів, методів і процедур, що використовує підприємство для складання та подання фінансової звітності (ст. 1 Закону про бухоблік, п. 3 р. І НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»).

Отже, кожне підприємство, зважаючи на специфіку своєї діяльності, обирає ті бухоблікові принципи, методи та процедури, які йому найбільше підходить, з-поміж запропонованих П(С)БО або МСФЗ.  Тобто підприємство має право вибору лише там, де П(С)БО чи МСФЗ передбачають багатоваріантність. Тож сукупність обраних підприємством принципів, методів і процедур для складання та подання фінзвітності формує його облікову політику.

А ось одноваріантні методи оцінки, обліку та процедури прописувати в обліковій політиці підприємства недоцільно (п. 1.3 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства,  затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635, далі – Методрекомендації № 635).  Адже їх використання  обов’язкове для усіх підприємств.

Орієнтовний перелік того, що слід зазначити в обліковій політиці наведено в п. 2.1 р. II Методрекомендацій № 635. Звісно, це не вичерпний перелік елементів облікової політики підприємства.

У бухгалтерській нормативці є чимало білих плям, які на практиці доводиться компенсувати положеннями наказу про облікову політику. Наприклад, відсутність методики дисконтування довгострокової заборгованості (кредиторської та дебіторської), проведення якого є обов’язковим, змушує підприємства прописувати в обліковій політиці порядок розрахунку теперішньої вартості довгострокових зобов’язань, підхід до визначення ставки дисконтування та кількості періодів дисконтування. Ще одним яскравим прикладом є бухгалтерський облік сум ПДВ, ключові моменти якого підприємства, за рекомендацією Мінфіну (див. лист Мінфіну від 12.09.2019 р. № 35210-07-10/22881), часто регламентують у своїй обліковій політиці. Адже після втрати чинності з 09.08.2019 р. Інструкція з бухгалтерського обліку податку на додану вартість, затвердженої наказом Мінфіну від 01.07.97 р. № 141, підприємство самостійно вирішує як йому вести бухоблік ПДВ, головне — щоб це не суперечило нормам бухгалтерських стандартів.

Доволі часто в наказі про облікову політику чи його додатках прописують правила документообороту, визначають технологію обробки облікової інформації тощо.

Обрана облікова політика повинна застосовуватися всіма філіями, відділеннями, представництвами та іншими відокремленими підрозділами підприємством.

Завдання облікової політики

Правильно обрана облікова політика та її дотримання має забезпечити:

  • єдність вимог та підходів до ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;
  • формування раціональної системи інформаційного забезпечення для управління підприємством;
  • податкову оптимізацію.

Головною метою ведення бухгалтерського обліку та складання фінзвітності є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності й рух грошових коштів підприємства для прийняття ними виважених управлінських рішень. І саме дотримання облікової політики (послідовне застосовуванням обраних методів, правил і процедур) дозволяє забезпечити порівнюваність і зіставність показників фінансової звітності одного підприємства за різні періоди та фінансову звітів різних підприємств.

Відсутність або не дотримання облікової політики на підприємстві може, призвести до помилок в бухгалтерському, управлінському та податковому обліках та негативно вплинути на достовірність фінансової звітності.

Останні роки все частіше підприємства формують свою облікову політику враховуючи податково-оптимізаційний її аспект.

Як інструмент податкового планування

          Вітчизняне податкове законодавство недосконале. Це дає можливість платникам в межах нормативного поля оптимізувати оподаткування. Податкове планування вирішує наступні завдання: як підприємству не переплачувати податки, за можливості переносити базу оподаткування на наступні звітні періоди (тим самим відтерміновувати сплату податків), уникати штрафів за порушення податкового законодавства.

          Оскільки податковий облік базується на даних бухгалтерського обліку, тож облікова політика має безумовний вплив на обсяги та строки податкових платежів. Тобто формуючи облікову політику підприємства, для цілей оптимізації варто обирати  ті методи та процедури, які дають змогу зменшити або відтермінувати витрати зі сплати податків.

Наприклад, податок на прибуток обчислюють виходячи з бухгалтерського фінрезультату, визначеного за вимогами П(С)БО чи МСФЗ і відкоригованого на податкові різниці, прописані в р. ІІІ та підрозділі 4 р. ХХ ПКУ (пп. 134.1.1 ПКУ). Підприємства (платники податку на прибуток) із річним обсягом доходу менше 40 млн. грн можуть відмовитися від застосування податкових різниць із р. ІІІ ПКУ. В останніх є більше можливостей для податкової оптимізації, оскільки податкові різниці, як правило, нівелюють таку можливість.

До прикладу створення резерву сумнівних боргів дозволяє оптимізувати  сплату податку на прибуток тільки у підприємств, які не застосовують податкові різниці. Адже витрати на створення такого резерву зменшують об’єкт оподаткування цього податку уже в тому періоді, коли виникають сумніви в погашенні дебіторської заборгованості і не потрібно чекати строків закінчення позовної давності. Тоді як у високодохідників, які застосовують податкові різниці, об’єкт оподаткування зменшиться на суму безнадійної дебіторської заборгованості лише у звітному періоді її фактично списання.

Завдяки вибору в обліку методів прискореного зменшення залишкової вартості та/або мінімальних за ПКУ строків корисного використання необоротних активів, можна швидше списати на витрати (а отже зменшити об’єкт оподаткування) більшу частину їх вартості. Також доцільно вибирати для малоцінних необоротних активів метод амортизації, який передбачає списання на витрати 100% їх вартості у звітному періоді початку їх використання (п. 27 П(С)БО 7 «Основні засоби»).

Уцінка запасів на дату балансу, а також переоцінка необоротних активів також за певних умов можуть сприяти оптимізації оподаткування.

Опираючись на дані бухгалтерського обліку, платники ПДВ визначають мінімальну базу оподаткування з ПДВ для операцій з необоротними активами. Тобто під час постачання (списання) необоротних активів ПДВ-зобов’язання нараховують виходячи з договірної вартості, але не нижче балансової (залишкової) вартості таких необоротних активів за даними бухобліку (п. 188.1 та 189.1 ПКУ). Тож на базу оподаткування таких операцій впливає як метод амортизації, терміни корисного використання та проведення переоцінок  необоротних активів.

Вимоги до оформлення

Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві несе власник (власники) або вповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства й установчих документів (ч. 3 ст. 8 Закону про бухоблік).

Традиційно облікову політику оформляють окремим розпорядчим документом (наказом) керівника підприємства. Дотримуватися положень цього організаційно-розпорядчого документа повинні усі працівники підприємства, залучені до облікових процесів.

Жодної типової форми цього документу у нормативно-правових документах немає.

Під час оформлення наказу про облікову політику дотримуються загальних вимог до складання організаційно-розпорядчих документів (див. Правила організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджені наказом Мінюсту від 18.06.2015 р. № 1000/5). Так, оформлення реквізитів такого документа та порядок їх розташування мають відповідати Національному стандарту України «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів. ДСТУ 4163-2003», затвердженому наказом Держкомітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 р. № 55.

Отже, наказ про облікову політику повинен містити наступні реквізити:

  • назву виду документа
  • дату документа
  • найменування підприємства;
  • місце складання;
  • порядковий номер документа;
  • заголовок до тексту;
  • текст документа (преамбула і розпорядча частина);
  • підпис керівника.

Облікова політика може бути сформована за:

  • П(С)БО;
  • МСФЗ;
  • НП(С)БО у державному секторі.

Про те, на базі яких стандартів підприємство, організація чи установа веде бухгалтерський облік та складає фінансову звітність слід обов’язково зазначити у преамбулі наказу про облікову політику.

Якісно складена облікова політика підприємства – унікальним документ, адже враховує специфіку його діяльності та фіксує обрану сукупність принципів, методів та процедур, найбільш підходящу саме цьому підприємству.

Не варто недооцінювати значення наказу про облікову політику у судових спорах з податківцями. Адже правомірність застосування того чи іншого методу амортизації, принципу розподілу витрат, особливостей формування собівартості, варіанта обліку курсових різниць і т.д., можна підтвердити саме наказом про облікову політику підприємства. У таких судових спорах служителі Феміди  насамперед звертаються до норми наказу про облікову політику (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 18.04.2017 р. № К/800/19261/16 у цій справі, постанову Рівненського окружного адмінсуду від 20.06.2017 р. у справі № 817/3369/15, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.03.2019 р. № 520/754/19, постанову Шостого апеляційного адмінсуду від 28.04.2021 р. у справі № 640/24685/19).

Як вносяться зміни до облікової політики

Облікова політика може змінюватися тільки, якщо (п. 9 П(С)БО 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах»):

Популярні питання
Чи потрібно щороку перезатверджувати наказ про облікову політику
Ні, цього робити не потрібно.
Достатньо затвердити цей документ один раз і з року в рік його застосовувати і лише за потреби вносити зміни в нього.
Один із фундаментальних принципів бухобліку та фінзвітності є принцип послідовності, який передбачає постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики (ст. 4 Закону про бухоблік, п. 6 р. ІІІ НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Завдяки цьому принципу забезпечуються порівнюваність і зіставність показників фінзвітності одного підприємства за різні періоди та фінзвітності різних підприємств.
Яка відповідальність за відсутність на підприємстві наказу про облікову політику
Відсутність на підприємстві затвердженого наказу про облікову політику контролери можуть розцінити як порушення правил ведення бухгалтерського обліку (ст. 1642 КпАП). А таке правопорушення тягне за собою накладення адмінштрафу в розмірі від 136 грн до 255 грн (за повторне протягом року правопорушення – від 170 грн до 340 грн).
Але складати протоколи про таке правопорушення вправі лише органи Державної аудиторської служби (ст. 2341 КпАП). А цей контролюючий орган може завітали з перевіркою лише до тих підприємств, які отримують кошти з бюджету чи співпрацюють із бюджетними установами й організаціями. А ось посадовим особам (керівнику та головному бухгалтеру) решти підприємств хвилюватися не варто, їм за такі погрішності адмінштраф накласти нікому.
Чи вважається зміною облікової політики зміна методу амортизації необоротного активу
Метод амортизації може бути переглянуто підприємством у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від використання об’єкта основних засобів (п. 28 П(С)БО 7 «Основні засоби»). При цьому нарахування амортизації за новим методом починається з місяця, наступного за місяцем прийняття рішення про зміну методу амортизації.
Оскільки дане питання є спірним запускається правило: якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікових оцінок, то це відображають як зміна облікових оцінок (п. 14 П(С)БО 6).
Погоджується з цим і Мінфін (див. його лист від 02.11.2009 р. № 31-34000-20-23-5535/5708).
  • змінюються статутні вимоги;
  • змінюються вимоги органу, який затверджує Національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
  • зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.

Зміни в облікову політику вносять шляхом внесення змін (доповнень) до діючого наказу про облікову політику або затвердженням нового наказу про облікову політику. При цьому зробити це можна у будь-який  час впродовж року (див. лист Мінфіну від 14.08.2016 р. № 31-11410-07-10/23534).

Зміна облікової політики вимагає:

  • ретроспективного застосування (тобто застосування нової облікової політики щодо операцій, інших подій та умов так, начебто ця політика застосовувалася завжди);
  • наведення порівняльної інформації у фінансовій звітності;
  • розкриття у примітках (причини та суть зміни, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення, факт повторного подання порівнянної інформації у фінансових звітах або недоцільність її переобрахунку).

Врахуйте, що не вважається зміною облікової політики встановлення облікової політики для (п. 10 П(С)БО 6):

  • подій або операцій, які відрізняються за змістом від
    попередніх подій або операцій.
  • подій або операцій, які не відбувалися раніше.

Якщо неможливо розрізнити зміну облікової політики та зміну облікових оцінок, то це розглядається і відображається як зміна облікових оцінок (попередня оцінка, яка використовується підприємством з метою розподілу витрат і доходів між відповідними звітними періодами). На відміну від зміни облікової політики, зміну облікової оцінки застосовують перспективно (тобто лише до нових подій та операцій).

Проходить набір
Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0 + BAS

    Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

    Світлана Шанайда
    Спікер Світлана Шанайда
    Онлайн-курс по Бухгалтерії ФОП

      Навчіться вести бухгалтерію ФОП без помилок, щоб працювати впевнено і без ...

      Анастасія Волевач
      Спікер Анастасія Волевач
      05 Кві 2021
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        [utm_campaign_i][/utm_campaign_i] [utm_source_i][/utm_source_i] [utm_medium_i][/utm_medium_i] [utm_term_i][/utm_term_i] [utm_content_i][/utm_content_i] [gclid_i][/gclid_i]
        Найближчі курси
        Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”
        • Набір відкритий
        Анастасія Волевач Ірина Тимошенко

        Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

        Онлайн-курс з Перевірок

          Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

          Ігор Січеславський
          Спікер Ігор Січеславський
          Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0 + BAS

            Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

            Світлана Шанайда
            Спікер Світлана Шанайда
            Онлайн-курс з Податку на Прибуток

              Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

              Галина Морозовська
              Спікер Галина Морозовська