Особливості визнання витрат у ФОП на загальній системі

Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП на загальній системі оподаткування  від провадження господарської діяльності визначені у пп. 177.4 Податкового кодексу України (далі – ПКУ):

• витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об’єкта витрат;
• витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку на доходи фізичних осіб (податок), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі;
• суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім ПДВ для ФОП, зареєстрованого як платник ПДВ, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості);
• суми єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом;
• платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності ФОП, роялті на користь правовласників, як винагорода за використання об’єктів авторського права і (або) суміжних прав чи як відрахування на користь правовласників на підставі договорів, укладених таким платником податку з організаціями колективного управління;
• інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов’язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в пп.пп.177.4.1-177.4.3 ПКУ. До таких витрат відносять витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв’язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов’язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов’язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг).

ФОП на загальній системі оподаткування мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов’язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат.

Далі – про особливості визнання окремих витрат ФОП на загальній системі.

Лікарняні, виплачені ФОП найманому працівнику

Нагадаємо, що згідно зі ст. 12 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі – Закон № 1105) право на страхові виплати за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані особи – громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їхніх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана ВРУ. Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), зайняття підприємницькою та іншою діяльністю, якщо інше не передбачено законом.

Підставою для призначення, зокрема, допомоги по тимчасовій непрацездатності є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність листок непрацездатності (п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону № 1105).

Оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності, зокрема, у випадках, зазначених у п. 1 (тимчасова непрацездатність внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасова непрацездатність на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві) ч. 1 ст. 15 Закону № 1105, здійснюється за рахунок коштів роботодавця у порядку, встановленому КМУ (ч. 2 ст. 15 Закону № 1105).

Типову форму, за якою ведуть облік доходів і витрат ФОП і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність (далі – Типова форма) та Порядок її ведення затверджено наказом Мінфіну України від 13.05.2021 р. № 261 (далі – Порядок № 261).

Згідно з п. 6 розд. ІІ Порядку № 261 в графі 7 «витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах/за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру» Типової форми відображається сума витрат на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах, або за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру. У цій же графі відображається сума нарахованого та виплаченого матеріального забезпечення у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності найманого працівника (оплата перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця).

Витрати ФОП на загальній системі: як підтвердити

Нагадаємо, що об’єктом оподаткування ФОП – загальносистемника є чистий оподатковуваний дохід: різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов’язаними з господарською діяльністю такої ФОП (п. 177.2 ПКУ).

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (п. 44.1 ПКУ).

Первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов’язкові реквізити, зазначені у ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-ХІV.

Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код суб’єкта господарювання з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, номер документа, підстава, для здійснення операцій, дані про документ що засвідчує особу – одержувача тощо.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему витрат ФОП на загальній системі, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

ФОП на загальній системі – платник ПДВ: чи зазначати ПДВ у Типовій формі

ФОП – загальносистемник (платник ПДВ) не включає до витрат і доходу суми ПДВ, що входять до ціни придбаних або проданих товарів (робіт, послуг). Отже такі ФОП у Типовій формі суми доходів і витрат відображають без ПДВ.

Амортизаційні витрати ФОП

Суми амортизації основних засобів включаються до складу витрат ФОП із дотриманням таких умов:

• витрати на придбання основних засобів, їх самостійне виготовлення, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних засобів (крім поточного ремонту) підтверджені документально;
• відповідні основні засоби використовуються у господарській діяльності ФОП;
• ФОП веде окремий облік таких витрат.

Податківці в Узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань визначення об’єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб – підприємців, які перебувають на загальній системі оподаткування документального підтвердження витрат, затвердженій наказом Мінфіну України від 10.02.2022 р. № 66 (далі – УПК № 66),  пояснили, зокрема, особливості визнання амортизаційних витрат ФОП.

Так, використання основних засобів може бути підтверджено, зокрема, первинними документами, що створюються в процесі певного виду діяльності, де використання таких основних засобів є необхідним для провадження господарської діяльності (приміщення — для виробництва товарів чи стаціонарної торгівлі, вантажний автомобіль — для надання послуг з перевезень тощо). Безпосередньо факт того, що фізична особа вирішила застосовувати відповідний основний засіб у господарській діяльності, буде підтверджувати, зокрема, повідомлення контролюючому органу за формою 20-ОПП згідно з Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженим наказом Мінфіну України від 09.12.2011 р. № 1588.

В свою чергу, про систематичне використання приміщення для стаціонарної торгівлі можуть свідчити, наприклад, реєстрація за адресою приміщення реєстратора розрахункових операцій або одержані від постачальників накладні на доставку товару до такого приміщення.

Документи, що підтверджують витрати на придбання основних засобів, зберігаються ФОП до закінчення строку, протягом якого останній зі звітних періодів (в якому амортизаційні відрахування з відповідних об’єктів основних засобів відображались у складі витрат) підлягає перевірці відповідно до вимог ПКУ.

Розрахунок амортизації основних засобів та нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу нарахування амортизації, за яким річна сума амортизації визначається діленням первісної вартості об’єкта основних засобів, яка амортизується, на строк корисного використання об’єкта основних засобів (пп. 177.4.7 ПКУ);

Амортизація розраховується з урахуванням встановленого пп. 177.4.9 ПКУ мінімально допустимого строку корисного використання об’єкта основних засобів (в роках).

Облік вартості, яка амортизується, ведеться за кожним об’єктом (пп. 177.4.8 ПКУ).

Об’єктом основних засобів, вартість якого амортизується, не може бути земельна ділянка, об’єкт житлової нерухомості чи легковий автомобіль.

ФОП можуть використовувати положення щодо амортизації з  НП(С)БО 7 «Основні засоби», а саме:

1) нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання;

2) нарахування амортизації припиняється, починаючи з місяця, наступного за місяцем вибуття об’єкта основних засобів (внаслідок його продажу, ліквідації тощо), переведення його на реконструкцію, модернізацію, добудову, дообладнання, консервацію.