ПДФО: відповіді на актуальні запитання

Як підприємству оподатковувати прощення боргу фізичній особі?

По-перше, підприємство – кредитор зобов’язане повідомити платника податку – боржника (дебітора) про прощення боргу: шляхом направлення рекомендованого листа  з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору.

По-друге, суму прощеного (анульованого) боргу підприємство – кредитор має включити до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому був прощений такий борг. Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Завважимо, що відповідно до абз. 1 пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо сума прощеного боргу перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2023 році –1675,00 грн (6700,00 грн × 25%), у 2024 році – 1775 грн (6700,00 грн × 25%)), тоді постає необхідність оподаткування  ПДФО.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:

• за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2023 році – 1675,00 грн, у 2024 році – 1775 грн;
• за ознакою доходу «189» відображаються інші доходи, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2023 році – 1675,00 грн, у 2024 році – 1775 грн та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

При цьому ПДФО боржник з прощеного боргу сплачує самостійно та відображає його суми у річній податковій декларації про майновий стан та доходи.

Якщо підприємство – кредитор належним чином не повідомило боржника про прощення боргу, тоді  воно є податковим агентом і має виконати всі його функції щодо оподатковуваного доходу фізособи. 

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему ПДФО, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Коли підприємству слід проводити перерахунок ПДФО?

Підприємство – роботодавець платника ПДФО зобов’язаний здійснити перерахунок суми доходів, нарахованих такому платнику ПДФО у вигляді заробітної плати, а також суми наданої податкової соціальної пільги (далі – ПСП) (пп. 169.4.2 ПКУ):

• за наслідками кожного звітного податкового року під час нарахування заробітної плати за останній місяць звітного року;
• під час проведення розрахунку за останній місяць застосування ПСП у разі зміни місця її застосування за самостійним рішенням платника ПДФО або у випадках, визначених пп. 169.2.3 ПКУ;
• під час проведення остаточного розрахунку з платником ПДФО, який припиняє трудові відносини з таким роботодавцем.

За пп. 169.4.2 ПКУ  роботодавець та/або податковий агент має право здійснювати перерахунок сум нарахованих доходів, утриманого податку за будь-який період та у будь-яких випадках для визначення правильності оподаткування, незалежно від того, чи має платник податку право на застосування ПСП.

У тому числі перерахунок ПДФО здійснюється за місцем застосування ПСП.

Не проводять річний перерахунок ПДФО щодо:

• фізосіб, із якими укладено договори цивільно-правового характеру, позаяк це не трудові відносини;
• працівників, звільнених протягом року, позаяк перерахунок ПДФО проводять у місяці їх звільнення.

Отже перерахунок ПДФО підприємство проводить щодо:

• доходів працівників у вигляді зарплати (основної та додаткової);
• доходів, що до неї прирівнюються.

Перелік виплат, які можуть бути включені до фонду оплати праці наведено в Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженій наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5.

Як застосовувати податкову знижку за навчання у 2023 році?

Нагадаємо, що для отримання податкової знижки на навчання за 2023 рік фізособі потрібно подати декларацію до 31 грудня 2024 року включно. Адже  відповідно до пп. 166.4.3 ПКУ, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

Алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку на суму витрат, понесених за навчання за наслідками звітного податкового року, наступний:

• визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП та утриманого податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
• визначається сума (вартість) витрат платника податку – резидента, дозволених до включення до податкової знижки на підставі підтверджуючих документів;
• розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язання у зв’язку з використанням права на податкову знижку:

із суми ПДФО, утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік, віднімаємо суму ПДФО, визначену як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником податку витрат на оплату за навчання, та ставки податку;

водночас, у разі отримання платником протягом звітного року доходів у вигляді заробітної плати, які оподатковувалися за різними ставками податку, сума ПДФО, на яку зменшуються податкові зобов’язання, розраховується шляхом визначення часток (у відсотках) доходу, оподаткованих за різними ставками ПДФО, в загальній сумі річного загального оподатковуваного доходу.

Суму, яка має бути повернута платнику податку, зараховують на його банківський рахунок протягом 60 календарних днів після надходження податкової декларації про майновий стан і доходи.

Для отримання податкової знижки на навчання фізична особа – платник ПДФО зобов’язана подати до податкового органу разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи копії платіжних та розрахункових документів. Зокрема, квитанції, фіскальні чеки, прибуткові касові ордери, що ідентифікують надавача послуг і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх отримувача), а також копію договору з навчальним закладом, в якому обов’язково повинно бути відображено заклад освіти – надавача послуг і здобувача освіти – отримувача послуг, вартість таких послуг і строк оплати за такі послуги; довідку про отримані у звітному році доходи; документи, які підтверджують ступінь споріднення (у разі компенсації вартості здобуття дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти члена сім’ї першого ступеня споріднення) тощо (див. категорію 103.06.03 ЗІР).

Який розмір податкової соціальної пільги застосовувати у 2024 році?

Відповідно до  п. 169.1 ПКУ платник ПДФО має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати (інших прирівняних до неї відповідно до законодавства виплат, компенсацій та винагород). При цьому розмір такого доходу не повинен перевищувати розмір місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 грн. У 2024 році такий прожитковий мінімум дорівнює 3028 грн, тож граничний розмір доходу, до якого застосовується ПСП у 2024 році становить 4240 грн (3028 грн × 1,4).

Загальний розмір ПСП дорівнює 50% прожиткового мінімуму працездатної особи, який діє на 1 січня поточного року. Як ми вже зазначили, на 2024 рік прожитковий мінімум працездатної особи встановлено на рівні  3028 грн.

Загальний розмір ПСП дорівнює 1514 грн (3028 грн × 0,5). Разом з тим, для певних категорій платників передбачені підвищені розміри ПСП – 150% від загальної ПСП (у 2024 р. –  2271 грн) або 200% від загальної ПСП (у 2024 р. – 3028 грн).

Якщо протягом року збільшується прожитковий мінімум, на ПСП це не впливає. 

Отже право на ПСП має кожен працівник, який отримує зарплату, якщо (пп. 169.2.3 ПКУ):

• сума нарахованої йому місячної плати не перевищує граничного розміру доходу  для її застосування;
• не отримує одночасно стипендію, грошове чи майнове (речове) забезпечення як учень, студент, аспірант, ординатор, ад’ютант, військового службовець, які виплачують з бюджету.

Також ПСП не застосовують до доходу від підприємницької, а також іншої незалежної професійної діяльності.

Зауважимо, що ПСП застосовується тільки для розрахунку для ПДФО, себто на суму військового збору не впливає.