Перехід на єдиний податок 2% під час воєнного стану

На період дії режиму воєнного стану стало можливим застосування спрощеної системи оподаткування зі ставкою 2% єдиного податку.  Для цього законодавці доповнили п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Він не лише встановив тимчасові особливості сплати 2%-єдиного податку, а й надав можливість ФОП –

єдинникам 1 та 2 груп не сплачувати єдиний податок під час війни і не заповнювати податкову декларацію за період несплати єдиного податку. Зауважимо, що особливий порядок оподаткування діятиме тимчасово: з 1 квітня 2022 року до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України. Після припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України платники єдиного податку 3 групи зі ставкою 2% втрачають право на використання особливостей оподаткування згідно п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ. Вони автоматично повертаються на ту систему оподаткування, яку застосовували до переходу на 2%. Також будь-який з платників єдиного податку за ставкою 2% має право самостійно відмовитися від нього: з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому прийнято таке рішення (пп. 9.9. підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Тож давайте розберемо головні особливості єдиного податку 2% та окремі ключові моменти при переході на його сплату.

Хто може і кому заборонено перейти на 2% єдиного податку

Платниками єдиного податку 3 групи зі ставкою 2% можуть бути ФОП та юрособи –  суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми (пп. 9.2 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ). Щодо таких осіб, охочих перейти на 2%, не застосовують обмеження щодо кількості найманих працівників та обсягів доходу.

Платниками єдиного податку 3 групи, які використовують особливості оподаткування, встановлені п. 9 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ, без урахування обмежень з п. 291.5 ПКУ не можуть бути, зокрема:

ФОП та юрособи, що здійснюють:

• діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);
• обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, імпорту автомобілів легкових, кузовів до них, причепів та напівпричепів, мотоциклів, транспортних засобів, призначених для перевезення 10 осіб i більше, транспортних засобів для перевезення вантажів та діяльності фізичних осіб, пов’язаної з роздрібної торгівлі підакцизними товарами);
• видобуток, реалізацію корисних копалин;

страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

фізичні та юридичні особи – нерезиденти.

Як оподатковують операції платників єдиного податку

Нагадаємо, що згідно з пп. 9.5 підрозд. 8 розд. ХХ ПКУ платники єдиного податку зі ставкою 2% звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з ПДВ з операцій з постачання товарів, робіт та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Обрання або перехід на спрощену систему оподаткування платником з особливостями (за ставкою єдиного податку 2% доходу) суб’єкта господарювання відбувається на підставі заяви, форму якої затверджено наказом Мінфіну України від 16.07.2019 р. № 308. При цьому до заяви не додається розрахунок доходу за попередній календарний рік.

Нюанси її заповненні податківці розкривали в численних поясненнях. Зокрема, вони розповіли, що в зазначеній заяві  обов’язковими для заповнення є рядки 1, 2, 3, 4, 5.1, 5.1.1 (обов’язково зазначається ставка у відсотках до доходу – 2%, 6, 8. Графи заяви, що стосуються реєстрації платником ПДВ, в даному випадку не заповнюються тому, що на період перебування суб’єктів господарювання на третій групі єдиного податку зі ставкою 2% доходу реєстрацію платником ПДВ вважають призупиненою.

Суб’єкт господарювання вважається платником єдиного податку третьої групи з особливостями, встановленими цим пунктом:

● з 1 квітня 2022 року – у разі подання заяви до 1 квітня 2022 року;

● з наступного робочого дня після подання заяви – у разі подання заяви починаючи з 1 квітня 2022 року.

Податківці надавали окремі роз’яснення щодо цього. Зокрема, вони наголосили, що суб’єктам господарювання, які обирають 3 групу єдиного податку зі ставкою 2% доходу та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебувають у статусі платника ПДВ, у відповідності до положень пп. 9.5 та 9.9 підрозд.у 8 розд.  ХХ ПКУ реєстрація платника ПДВ не анулюється.

Всі операції з реалізації такими суб’єктами товарів, послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, вважаються такими, що не є об’єктом оподаткування  ПДВ, податкові накладні за такими операціями не складаються. Себто під призупинення розуміється призупинення прав та обов’язків, встановлені розд. V та підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ, але без анулювання реєстрації платником ПДВ.

Докладніше, як будуть відновляться  правила нарахування та сплати ПДВ для платників, які обрали ставку єдиного податку 2% доходу після завершення воєнного стану див. роз’яснення ДПСУ від 01.04.2022 р.

Так, операції з реалізації товарів або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, які здійснюють суб’єкти господарювання з 3 групи єдиного податку зі ставкою 2% та на час переходу на спрощену систему оподаткування перебували у статусі платника ПДВ, вважаються такими, що не є об’єктом обкладення ПДВ. Це звільнення від оподаткування ПДВ не поширюється на імпорт та постачання товарів із походженням із країни-агресора та окупанта.

Особливий режим оподаткування передбачає застосовування вимог п. 198.5 ПКУ, який доведеться задіяти після  припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану.

Для товарів та послуг, як використані у необ’єктних постачаннях базу оподаткування визначають на підставі п. 189.1 ПКУ. Для товарів та послуг вона не може бути нижчою за ціну придбання.

База оподаткування за необоротними активами, використаними в необ’єктних операціях, визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції. За за відсутності обліку необоротних активів – з огляду на звичайної ціни  (п. 189.1 ПКУ).

У добірці «Питання – відповіді щодо особливостей переходу платників на спрощену систему оподаткування» можна знайти багато важливої інформації щодо оподаткування в період знаходження на єдиному податку 2% і після цього.