Переоцінка основних засобів: нюанси обліку

Переоцінка ОЗ: загальні правила

Переоцінка не є обов’язковою, ця процедура є добровільною. Про це наголосив Мінфін ще у листі від 20.03.2003 р. № 053-2940. Зокрема, у ньому Мінфін зазначив, що переоцінка ОЗ не є імперативною, а має лише  дозвільний характер. Тобто підприємство облік ОЗ може здійснювати за пріоритетною – історичною (фактичною, первісною) вартістю придбання (спорудження  тощо) цих об’єктів або за переоціненою вартістю.

Згідно з абз. 1 п. 16 НП(С)БО 7 «Основні засоби» підприємство може переоцінювати об’єкт основних засобів, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. Переоцінку проводять за рішенням керівництва підприємства.

Проводить переоцінку ОЗ підприємство на дату балансу, якщо залишкова вартість ОЗ істотно (суттєво) відрізняється від справедливої вартості (п. 16 Н(С)БО 7).

Зверніть увагу, що межу суттєвості, яку беруть за орієнтир при прийнятті рішення про проведення переоцінки підприємство встановлює самостійно. Розмір межі суттєвості фіксують у наказі про облікову політику.

У пп. 2.20.1 розд. ІІ  Методичних рекомендаці1 з облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну від 27.06.2013 р. № 635 (далі – Методрекомендації № 635), зазначено, що кількісний критерій суттєвості відхилення залишкової вартості необоротних активів від їх справедливої вартості, а також визначення подібності активів доцільно визначити у діапазоні до 10% справедливої вартості активу (об’єктів обміну).

І у п. 35 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 (далі – Методрекомендації № 561), сказано: порогом суттєвості для проведення переоцінки або відображення зменшення корисності об’єктів ОЗ може прийматися величина, що дорівнює 1% чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10% відхиленню залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості

Тож на практиці за межу суттєвості для цілей переоцінки ОЗ беруть 10% справедливої вартості активу, тобто приймають рішення про проведення переоцінки тоді, коли залишкова вартість об’єкта ОЗ відрізняється від справедливої на 10%.

Аналогічну позицію знаходимо у листі Мінфіну від 29.07.2003 р. № 04230-108.

Втім, вищенаведені критерії є рекомендаційними, тому підприємство може визначити іншу межу суттєвості, яку обов’язково фіксують у наказі про облікову політику.

При прийнятті рішення про переоцінку ОЗ слід зважати на такі нюанси:

• у разі переоцінки об’єкта ОЗ на ту саму дату здійснюється переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт. Групою ОЗ вважається сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання об’єктів основних засобів;
• якщо підприємство один раз переоцінило об’єкти ОЗ однієї групи, то воно й надалі зобов’язано проводити переоцінку цієї групи ОЗ. І робити це слід з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу істотно не відрізнялася від справедливої вартості (п. 16 НП(С)БО 7, п. 35 Методрекомендацій № 561).

Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди,  якщо амортизація їх вартості здійснюється за методами «50%/50%» або «100%» вартості. Якщо ж ці необоротні активи амортизують за прямолінійним чи виробничим методом, переоцінка дозволена (п. 16 НП(С)БО 7, п. 35 Методрекомендацій № 561).

Дооцінка залишкової вартості об’єкта ОЗ. Вона здійснюється, якщо справедлива вартість більша за первісну, тобто у цьому випадку залишкова вартість об’єкта ОЗ збільшується;

Уцінка залишкової вартості об’єкта ОЗ. Вона здійснюється, якщо первісна вартість більша за справедливу, тобто у цьому випадку залишкова вартість об’єкта ОЗ зменшується.

Важливо! Переоцінка впливає на розмір власного капіталу (чисті активи) підприємства. А розмір таких активів є ключовим під час виходу (виключення) учасника з товариства. Наприклад, у п. 4.20 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.02.2016 р. № 4 учасник товариства має право вимагати проведення з ним розрахунків на підставі дійсної (ринкової) вартості майна товариства. А отже господарським судом має бути задоволено клопотання учасника, який вийшов (виключений) з товариства, про здійснення експертної оцінки дійсної (ринкової) вартості необоротних і оборотних активів товариства та його зобов’язань для обчислення вартості частини майна, що належить до сплати такому учаснику.

Зокрема, можна провести дооцінку на підставі вже наявної експертної (ринкової) оцінки.

Ще раз нагадаємо, порядок проведення переоцінки ОЗ та застосування її результатів встановлюють п.п. 16-21 НП(С)БО 7 та п.п. 35-40 розд. 7 Методрекомендацій № 561.

Кореспонденція рахунків з обліку операцій по переоцінці ОЗ наведено в розд. 5 додатку до Методрекомендацій № 561.

Порядок проведення переоцінки

1 етап. Керівник підприємства приймає рішення про проведення переоцінки на основі отриманої від бухгалтерії інформації. Це рішення оформлюють відповідним наказом (іншим розпорядчим документом), у якому зазначають безпосередньо об’єкти ОЗ, які підлягають переоцінці.

2 етап. Слід визначити справедливу вартість об’єкта ОЗ. Відповідно до п. 4 НП(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» вартістю вважають суму, за якою можна продати актив або сплатити зобов’язання за звичайних умов на певну дату.

Якщо отримано незалежну оцінку ОЗ, то за справедливу вартість слід брати вартість об’єкта ОЗ без ПДВ, яка зазначена у звіті про незалежну оцінку (див., наприклад, лист НБУ від 11.02.2008 р. № 12-112/199-1485).

3 етап. Обчислення індексу переоцінки ОЗ. У п. 17 НП(С)БО 7 зазначено, що переоцінена  первісна вартість та сума зносу об’єкта ОЗ визначається множенням відповідно первісної

вартості і суми зносу об’єкта ОЗ на індекс переоцінки.  Індекс переоцінки визначається діленням  справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість:  

Іп = Св : Зв, де

Іп – індекс переоцінки;

Св – справедлива вартість об’єкта ОЗ;

Зв – залишкова вартість об’єкта ОЗ.

4 етап. Проведення переоцінки ОЗ здійснюється у декілька кроків:

• крок 1 – дооцінка (уцінка) первісної вартості окремого об’єкта ОЗ;
• крок 2 – дооцінка (уцінка) зносу окремого об’єкта ОЗ.

Для цього слід первісну вартість і суму зносу окремого об’єкта ОЗ помножити на індекс переоцінки.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку переоцінки ОЗ, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Документальне оформлення переоцінки ОЗ

Результати переоцінки оформлюють первинним документом, який є підставою для їх відображення у бухгалтерському обліку. Оскільки для комерційних підприємств типових форм такої первинки немає, то  підприємство вправі самостійно розробити таку форму (п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну від 24.05.1995 р. № 88).

Зазвичай, у цій формі переоцінки вартості ОЗ наводять:

• інформацію по кожному з об’єктів ОЗ, що переоцінюються;
• первісну вартість, знос, залишкову вартість ОЗ до переоцінки;
• зазначають справедливу вартість ОЗ;
• коефіцієнт індексації;
• первісну вартість, знос, залишкову вартість ОЗ після переоцінки;
• результати переоцінки (безпосередні суми дооцінки (уцінки) залишкової вартості та зносу ОЗ).

Також можна скористатися Актом переоцінки основних засобів (форму затверджено наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818). Позаяк відповідно до п. 6 Порядку складання типових форм з обліку та списання основних засобів суб’єктами державного сектору, затвердженого наказом Мінфіну від 13.09.2016 р. № 818, ці типові форми з обліку та списання ОЗ можуть застосовуватися юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб’єктів господарської діяльності.

Після проведення переоцінки всі об’єкти ОЗ відповідної групи мають нову залишку вартість. Нарахування амортизації у бухгалтерському обліку після переоцінки ОЗ здійснюється виходячи з нової (переоціненої) вартості об’єкта ОЗ.

Бухгалтерський облік переоцінки ОЗ

В бухгалтерському обліку переоцінку ОЗ відображають за кожним окремим переоціненим об’єктом ОЗ.

Переоцінка ОЗ здійснюється вперше. Суму дооцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ включають до складу капіталу в дооцінках (п. 19 НП(С)БО 7). Тобто з застосуванням субрахунку 411 «Дооцінка (уцінка) основних засобів:

• Дт 10 Кт 411 – на суму дооцінки залишкової вартості об’єкта ОЗ;
• Дт 10 Кт 131 – на суму дооцінки зносу об’єкту ОЗ.

Уцінку залишкової вартості об’єкта ОЗ включають до складу витрат поточного періоду (п. 19 НП(С)БО 7). Тобто з застосуванням субрахунку 975 «Уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій»:

• Дт 975 Кт 10 – на суму уцінки (зменшення) розміру залишкової вартості об’єкта ОЗ;
• Дт 131 Кт 10 – на суму уцінки (зменшення) зносу об’єкту ОЗ.

На практиці зчаста виникають запитання, чи можна після переоцінки змінити строк корисного використання ОЗ лише у бухобліку.

Звертаємо увагу, що ПКУ не передбачено зміну строку корисного використання об’єктів ОЗ у податковому обліку у разі зміни термінів корисного використання таких об’єктів в бухгалтерському обліку, зокрема, внаслідок переоцінок (див., наприклад, ІПК ДФСУ від 11.06.2018 р. № 2563/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Водночас пп. 138.3.3 ПКУ встановлено, зокрема:

у разі коли строки корисного використання (експлуатації) об’єкта ОЗ в бухобліку дорівнюють або є більшими, ніж ті, що встановлені пп. 138.3.3 ПКУ, то для розрахунку амортизації використовуються строки корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, встановлені в бухобліку.

У наступній консультації ми продовжимо тему переоцінки ОЗ. Зокрема, впливу перецінки на податок на прибуток та особливості обліку проведення наступних переоцінок ОЗ.