Підсумований облік робочого часу ведемо правильно

Що таке підсумований облік робочого часу

Якщо постає запитання «що таке підсумований облік», то відповідати слід з точки зору застосування цього виду обліку робочого часу. Застосовується підсумований облік робочого часу там  де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена щоденна або щотижнева тривалість робочого часу.

Може запроваджуватися:

• на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях;
• в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях;
• на деяких видах робіт. 

При запровадженні   слід слідкувати за тим щоб тривалість робочого часу за обліковий період не перевищувала нормального числа робочих годин (ст. 50 и 51 КЗпП). 

Зверніть увагу!!! 

Нормальна тривалість робочого часу в період дії воєнного стану інша, ніж у мирний час.

З 24.03.2022 р. до 19.07.2022 р. у ст. 6 Закону № 2136 передбачалися можливість застосовувати збільшені норми тривалості робочого часу для усіх працівників. Нормальна тривалість робочого часу працівників у період воєнного стану не може перевищувати 60 годин на тиждень.

Для працівників, яким відповідно до законодавства встановлюється скорочена тривалість робочого часу, тривалість робочого часу не може перевищувати 50 годин.

Починаючи з 19.07.2022 р., збільшені норми тривалості робочого часу допускається застосовувати лише для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури (в оборонній сфері, сфері забезпечення життєдіяльності населення тощо), а саме до 60 годин. 

Законодавчі акти, які регулюють підсумований облік робочого часу

Окремого законодавчого акту, який би регулював питання застосування підсумованого обліку робочого часу немає.

Натомість є ст. 61 КЗпП та Методичні рекомендації із застосування підсумованого обліку робочого часу № 138 (далі – Методрекомендації № 138).

Також, коли працюємо із підсумованим обліком робочого часу слід враховувати ряд норм, а саме:

ст. 54 КЗпП;

ст. 55 КЗпП;

ст. 59 КЗпП;

ст. 63 КЗпП; 

ст. 70 КЗпП;

ст. 65 КЗпП; 

ст. 72 КЗпП;

ст. 73  КЗпП;  

ст. 106 КЗпП. 

Примітка. У період дії воєнного стану не застосовуються норми ст. 53 (тривалість роботи напередодні святкових, неробочих і вихідних днів), ч. 1 ст. 65, ч. 3-5 ст. 67 та ст. 71-73 (святкові і неробочі дні) КЗпП.

Тобто на період дії воєнного стану не діють норми КЗпП щодо:

• скорочення роботи на одну годину як при п’ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні напередодні святкових і неробочих днів;
• тривалості робочого дня напередодні вихідних днів при шестиденному робочому тижні не більше 5 годин;
• обмеження граничних норм надурочних робіт;
• перенесення вихідного дня на наступний після святкового або неробочого;
• перенесення вихідних та робочих днів відповідно до рекомендації Кабінету Міністрів України;
• заборони залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні;
• компенсації за залучення до робіт у вихідні, святкові і неробочі дні.

Оплата праці при підсумованому обліку робочого часу 

У разі застосування підсумованого обліку робочого часу розпорядок робочого дня та графіки змінності мають бути розроблені таким чином, щоб робочий час, який зобов’язані відпрацювати працівники за обліковий період, встановлений у колективному договорі, відповідав передбаченій законодавством нормі робочих годин, що припадає на цей період. (лист Мінсоцполітики від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282).

У кінці кожного облікового періоду працівникам нараховується належна їм заробітна плата згідно з чинними умовами оплати праці: виплачуються оклади, доплати й надбавки, в т. ч. за роботу в нічний час, роботу у святкові та неробочі дні тощо. Після закінчення облікового періоду (місяця, кварталу чи півріччя) у разі наявності надурочних годин виконується їх оплата.

Мінсоцполітики у листі від 21.02.2017 р. № 242/0/102-17/282 нагадує, що відповідно до ст. 3-1 Закону про оплату праці розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати. Тобто якщо працівником виконана місячна норма праці, йому мають нарахувати заробітну плату не нижче розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас в разі укладення трудового договору про роботу на умовах неповного робочого часу, а також при невиконанні працівником у повному обсязі місячної (годинної) норми праці мінімальна заробітна плата виплачується пропорційно до виконаної норми праці.

Приклад.

 У вересні 2022 року за місячним окладом працівнику нараховано 5300 грн. Але за таких умов він має отримати ще і доплату до 6500 грн (6500 – 5300 = 1200 грн).

Якщо працівник таку норму відповідно до його графіку не виконав (, мінімальна оплата праці повинна буде виконуватися пропорційно фактично виконаній нормі робочого часу. Наприклад, мав відпрацювати  175 годин, але фактично відпрацьовано 119 годин, тому 6500/175 х 119 = 4420 грн – це розмір оплати, нижче якого зарплата працівника не повинна бути.

Надурочними є роботи понад встановлену тривалість робочого дня. Робота понад норму робочого часу, передбаченого графіком в окремі дні, тижні, місяці облікового періоду, у разі збереження норми робочого часу за обліковий період, не є надурочною. Перепрацювання норми робочого часу, що виникає в окремі дні за підсумованого обліку, може компенсуватися додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в інші дні облікового періоду.

У разі підсумованого обліку робочого часу робота у святкові та неробочі дні, що визначені ст. 73 КЗпП, за графіком включається в норму робочого часу за обліковий період, установлену на підприємстві. Години роботи, що перевищують цю норму, вважаються надурочними та оплачуються в подвійному розмірі. Але вкотре нагадуємо, що в період дії воєнного стану не діє норма ст. 73 КЗпП, тобто немає ані святкових, ані неробочих днів.

Відповідно до п. 10 Методрекомендацій № 138 час, відпрацьований за підсумованого обліку робочого часу понад встановлену норму тривалості робочого часу за обліковий період, вважається надурочним і оплачується у порядку, передбаченому ст.106 КЗпП, а саме:

• за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується у подвійному розмірі годинної ставки;
• за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата в розмірі 100 % тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, праця якого оплачується за погодинною системою, — за всі відпрацьовані надурочні години.

Всі години надурочної роботи оплачуються в кінці облікового періоду (абз. 2 п. 10 Методрекомендацій № 138).

Якщо вам важливі нюанси трудового законодавства не лише на тему підсумованого обліку, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

Наказ про підсумований облік робочого часу

Підсумований облік робочого часу можна запровадити шляхом видання наказу. 

Див. Зразок

Приклад наказу про введення підсумованого облікуробочого часу для сторожів офісу

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЗАРПЛАТНИК»

НАКАЗ

04.11.2021                                                 Київ                                                   № 280 – ОД

Про введення підсумованого обліку робочого часу для сторожів офісу

Апарат управління підприємства працює 5 днів на тиждень з 9:00 до 18:00 з вихідними днями в суботу та неділю. У будні дні офіс охороняється 15 годин (з 0:00 до 9:00 і з 18:00 до 24:00). У вихідні та святкові (неробочі) дні офіс охороняється цілодобово 24 години (з 0:00 до 24:00). У разі недотримання встановленої щоденної тривалості робочого дня на цих роботах потрібен підсумований облік робочого часу. За умовами роботи сторожів офісу немає можливості надавати їм перерву для відпочинку та харчування.

Зважаючи на викладене, керуючись чинним законодавством, за погодженням із профспілковим комітетом підприємства про введення та умови застосування підсумованого обліку робочого часу

НАКАЗУЮ:

1. Установити з 15.01.2022 р. у разі охорони офісу сторожами підприємства для сторожів офісу підсумований облік робочого часу без перерв для відпочинку та харчування з місячним обліковим періодом.

1.1. Вважати для працівників, не повністю зайнятих в обліковому періоді у зв’язку з пересуваннями по роботі (прийняттям на роботу, звільненням з роботи, переведенням по роботі), обліковим періодом фактичний час перебування працівника в режимі підсумованого обліку робочого часу.

1.2. Визначати календарну норму тривалості робочого часу за обліковий період за календарем 40-годинного 5-денного робочого тижня.

1.3. Виключати з календарної норми тривалості робочого часу під час розрахунку нормальної кількості робочих годин час дозволених законом неявок у годинах, що припадають на конкретні дні неявок згідно із затвердженим графіком змінності.

2. Інспектору з кадрів Василині Бойко

2.1. Ознайомити з наказом у триденний строк під підпис працівників підприємства.

2.2. У місячний строк внести пропозиції щодо кадрового складу сторожів офісу, у тому числі за сумісництвом.

2.3. За 45 днів до початку місячного облікового періоду разом із завідувачем господарства подавати на затвердження графіки роботи сторожів офісу.

3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.

Підстави: 

1. Витяг із протоколу засідання профспілкового комітету від 01.04.2011 р. з погодженням введення та умов застосування підсумованого обліку робочого часу.

Директор                                Скарбник                Галина СКАРБНИК

Табель обліку робочого часу

Табель обліку використання робочого часу — це основний документ, що є підставою для нарахування заробітної плати працівникам з почасовою системою оплати праці. У ньому слід фіксувати фактично відпрацьований працівником час (у годинах), і тому його має заповнювати наприкінці робочого дня відповідний працівник, якому доручено здійснювати контроль за виходом працівників на роботу та вести табель.

Наказом Держкомстату України від 08.12.2008 р. № 489 (далі – приказ № 489) затверджено типову форму № 5 «Табель обліку використання робочого часу». Вона носить рекомендаційний характер і складається із мінімальної кількості показників, необхідних для заповнення форм державних статистичних спостережень. При необхідності форма може бути доповнена іншими показниками, необхідними для обліку на підприємстві.

У разі потреби можна застосовувати й іншу форму табеля обліку робочого часу, але при цьому обов’язковим є наявність первинного обліку показників щодо використання робочого часу, явок та неявок працівників, які визначено формами державних статистичних спостережень з праці (лист Державної служби статистики України «Щодо заповнення табеля обліку використаного робочого часу» від 12.01.2012 р. № 9/4-10/9).

Наказом № 489 не визначено процедури ведення табеля обліку використання робочого часу. Табель є підставою для нарахування працівникам заробітної плати, допомоги по тимчасовій непрацездатності, сум за період щорічних відпусток, інших виплат. Складений і підписаний відповідальною за ведення табеля особою та погоджений керівником організації табель подається до бухгалтерії.

Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, та не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Відповідно табель обліку використання робочого часу заповнюється двічі на місяць:

• за першу половину місяця – для нарахування авансових платежiв;
• за весь мiсяць – для розрахунку заробітної плати за мiсяць.

Наприкiнцi мiсяця в табелi обліку використання робочого часу пiдраховується загальна кiлькiсть вiдпрацьованих днiв i днiв неявок на роботу. Табель подається до бухгалтерiї завчасно для своєчасного розрахунку заробiтної плати.

Тож, якщо графіки виходу працівників на роботу  – це план, то табель обліку робочого часу  – це факт (відображення фактичних явок та неявок працівників). Для підсумованого обліку робочого часу, як і для поденного ведення табелю обліку робочого часу є обов’язковим.