Податок на репатріацію: про актуальне

У статті «Податок на репатріацію в Україні» ми розповіли про головні нюанси податку на доходи нерезидентів з джерелом походження з України:

• що таке податок на репатріацію;
• які доходи нерезидента оподатковуються податком на репатріацію;
• про ставки податку на репатріацію;
• як обчислюють податок на репатріацію з негрошового доходу.

У цій консультації ми нагадаємо інші важливі нюанси, пов’язані з оподаткуванням доходів нерезидентів.

Чи можна та як подати заяву про видачу довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) електронній формі та отримати таку довідку?

Так, заяву про видачу такої довідки нерезидент може отримувати щороку від податкового органу у паперовій або електронній формі (п. 137.7 ПКУ).

Форма та порядок видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) затверджені наказом Мінфіну України від 28.07.2022 р. № 219 (далі – Порядок № 219).

Довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) видають безоплатно на підставі заяви, форму якої наведено у додатку до Порядку № 219 (п. 3 Порядку № 219). Подати таку заяву може нерезидент або уповноважена ним особа.

Відповідно до абз. 2 п. 4 Порядку № 219 заяву подають українською мовою у паперовій формі або засобами електронного зв’язку в електронній формі з урахуванням вимог ст. 42  ПКУ.

Протягом 5 робочих днів від дати одержання заяви податковий орган видає довідку або обґрунтовану відмову у її видачі (п. 5 Порядку № 219).

Податківці у категорії 102.16 ЗІР пояснюють, як подати заяву та отримати довідку в електронній формі через Електронний кабінет платника податків.  

На підставі яких показників складають довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи)?

Інформацію для складання довідки беруть з додатку ПН до декларації з податку на прибуток. Позаяк у цьому додатку (податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь нерезидентів, а також сум утриманого з них податку) містяться всі необхідні дані. Якщо нерезидент самостійно нараховує та сплачує податок, то дані для довідки беруть з наданих нерезидентом документів (п. 6 Порядку № 219).

Нерезидент – юрособа має переплату з податку на репатріацію. Як бути у цьому випадку?

Підпункт 141.4.2 ПКУ не передбачає звільнення від нарахування та сплати податку на репатріацію за наявності переплати з цього податку.  Отже платник податку, який виплачує нерезиденту – юрособі доходи з джерелом їх походження з України, незалежно від наявності переплати з цього податку зобов’язаний під час кожної виплати доходу нерезиденту утримувати та сплачувати до бюджету податок з таких доходів.

При цьому платник податку має право на повернення надміру сплаченого податку на доходи нерезидента у порядку, встановленому ПКУ.

Звернімося до п. 103.11 ПКУ: якщо нерезидент вважає, що з його доходів було утримано суму податку, яка перевищує суму, належну до сплати відповідно до правил міжнародного договору України, то він може подати заяву про повернення зайвої суми податку на доходи із джерелом їх походження з України.

Всі необхідні документи для розгляду такої заяви подає нерезидент або посадова (уповноважена) особа.

Податковий орган перевіряє (п. 103.12 ПКУ):

• відповідність даних, зазначених у заяві та підтвердних документах, фактичним даним та відповідному міжнародному договору України;
• факт перерахування до бюджету відповідних сум податку особою, яка виплатила доходи нерезиденту.

При підтвердженні факту зайво утриманого податку податківці приймають рішення про повернення відповідної суми нерезидентові.  Копії цього рішення надають особі – податковому агенту нерезидента та нерезиденту чи його уповноваженій особі. А висновок про повернення сум надміру сплаченого податку надсилають до відповідного казначейського органу. Казначейство перераховує на рахунок особи, яка надміру утримала податок з доходів нерезидента суму, зазначену у висновку (п. 103.13 ПКУ).

У разі відмови в поверненні суми податку податківці зобов’язані надати нерезиденту (уповноваженій особі) обґрунтовану відповідь.

Після отримання копії рішення податкового органу про повернення суми зайво утриманого податку або після зарахування коштів від казначейства особа, яка виплатила дохід нерезиденту повертає йому різницю між сумою податку, яка була утримана та сумою, належною до сплати відповідно до міжнародного договору України.

Кошти, які за рішенням податківців повинні повертатись особі, яка зайво утримала податок з доходів нерезидента, можуть бути зараховані в рахунок сплати інших податкових зобов’язань такої особи за її письмовою заявою, яка подається під час розгляду заяви нерезидента про повернення надміру утриманих сум податку. У цьому разі висновок про повернення надміру сплаченої суми податку до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів не надсилається (п. 103.14 ПКУ).

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему податку на репатріацію, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Чи поширюється дія довідки за минулий рік на поточний рік до подання нерезидентом довідки про резидентство?

Особа, яка виплачує доходи нерезидентові у звітному (податковому) році, у разі подання нерезидентом довідки з інформацією за попередній звітний податковий період (рік) може застосувати правила міжнародного договору України, зокрема щодо звільнення (зменшення) від оподаткування, у звітному (податковому) році з отриманням довідки після закінчення звітного (податкового) року (п. 103.8 ст. 103 ПКУ). Отже довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана (категорія 102.16 ЗІР).

Які документи потрібно надати фізособі резиденту для підтвердження статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу?

Підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом податковому агенту, який виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір України (п. 103.4 ПКУ).

Для підтвердження статусу бенефіціарного отримувача доходу податковий резидент повинен надати податковому агенту документи: заяву у довільній формі про наявність у такого нерезидента статусу бенефіціарного (фактичного) отримувача (власника) доходу та документи, які підтверджують такий статус. Зокрема, але не виключно, ліцензії, договори, офіційні листи компетентних органів), а також довідку (або її нотаріально засвідчену копію), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом, з якою укладено міжнародний договір України, а також інші документи, якщо це передбачено міжнародним договором України.