Податок на репатріацію в Україні

Репатріація (лат. repatriatio) у перекладі з латині буквально означає «повернення на батьківщину». Але не думайте, що це поняття стосується лише людей. Ось бухгалтери як ніхто знають, що насправді сфера застосування такого поняття набагато ширша.

У вітчизняному законодавстві наразі термін «репатріація» відсутній, хоча багато років тому згадку про репатріацію, а точніше про податок на репатріацію, можна було зустріти в Законі України «Про оподаткування податку на прибуток підприємств». У сучасних реаліях Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ми маємо справу з податком з доходів нерезидента. Але за сталою традицією поряд з податком з доходів нерезидента будемо оперувати також й податком на репатріацію.

Що таке податок на репатріацію

Відповідно до пп. 141.4.2 ПКУ податок з доходів нерезидента утримується при здійсненні на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-якої виплати з доходу з джерелом його походження з України. Себто вимога стосується доходу, отриманого нерезидентом (у тому числі на його рахунки нерезидента в гривнях).

Обов’язок щодо утримання та сплати податку на репатріацію покладено на резидентів, до яких згідно з пп. 14.1.213 ПКУ відносять:

• юросіб та їх відокремлених осіб, які утворені та провадять свою діяльність відповідно 
• до законодавства України з місцезнаходженням як на її території, так і за її межами;
• дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва 
• України за кордоном, які мають дипломатичні привілеї та імунітет;
• фізосіб – резидентів – фізичних осіб, які мають місце проживання в Україні.

Щодо фізичних осіб – резидентів пп. 141.4.2 ПКУ уточнює, що мовиться про фізичну особу –  підприємця та фізичну особу, яка провадить незалежну професійну діяльність. Зокрема,  уповноваженими утримувати податок на репатріацію є ФОП: як на загальній системі, так і спрощеній системі. 

Отже ФОП (у тому числі єдинники) та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, при виплаті нерезиденту – юридичній особі доходів, визначених пп. 141.4.1 ПКУ, мають утримувати податок з таких доходів та подавати декларацію з податку на прибуток підприємств, за формою затвердженою наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897 (далі – декларація з податку на прибуток).

А це значить, що фізичні особи – резиденти, які не є підприємцями або не провадять незалежну професійну діяльність, податок з доходів нерезидентів не утримують та декларацію з податку на прибуток не подають (див. ЗІР, категорія 102.16).

Зверніть увагу, що неприбуткові організації теж мають утримувати та перераховувати до бюджету податок з доходів нерезидента при виплаті оподатковуваних за ПКУ доходів з пп. 141.4.1. На цьому наголошують податківці в категорії 102.04 ЗІР. Неприбутківці при цьому повинні також подавати декларацію з податку на прибуток, де у рядку 23 ПН зазначають суму сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді. Докладніше про звітність за виплаченими нерезиденту доходами його «податковими агентами» ми розповімо пізніше.

З-поміж нерезидентів податок на репатріацію має утримувати інший нерезидент, який провадить господарську діяльність через постійне представництво на території України і також здійснює на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України. 

Які доходи нерезидента оподатковуються податком на репатріацію 

Відповідно до пп. 141.4.1 ПКУ це:

     а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за позиками та борговими зобов’язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

     б) дивіденди, які сплачуються резидентом;

     в) роялті;

     г) фрахт та доходи від інжинірингу;

     ґ) лізингова/орендна плата, що вноситься резидентами на користь нерезидента – лізингодавця/орендодавця за договорами оперативного лізингу/оренди;

     д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту;

     е) прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження інвестиційних активів;

     є) доходи, отримані від провадження спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

     ж) винагорода за провадження нерезидентами або уповноваженими ними особами культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності на території України;

     з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів щодо брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом на території України на користь резидентів;

     и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (у тому числі страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

     і) доходи, одержані від діяльності у сфері розваг (крім діяльності з проведення лотереї);

     ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертвувань на користь нерезидентів;

     й) доходи від відчуження прав на видобуток та розробку родовищ корисних копалин, мінеральних джерел та інших природних ресурсів, розташованих на території України, що належать нерезиденту;

     к) інші доходи від провадження нерезидентом господарської діяльності на території України, крім доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів, виконаних робіт, наданих послуг, переданих, виконаних, наданих резиденту (постійному представництву іншого нерезидента) від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг із міжнародного зв’язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Якщо вам важливі нюанси податку на прибуток не лише на тему податку на репатріацію, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

Ставки податку на репатріацію

Загальна ставка податку на репатріацію – 15%.

Для окремих доходів нерезидента встановлені інші ставки. Зокрема,

прибутки нерезидентів, отримані у вигляді доходів від  безпроцентних (дисконтних) облігацій чи казначейських  зобовְ’язань – 18% (пп. 141.4.3 ПКУ);

фрахт – 6 % (пп. 141.4.4 ПКУ);

страхові платежі (страхові внески, страхові премії) та страхові виплати (страхові відшкодування) у межах договорів страхування або перестрахування ризиків, у тому числі страхування життя на користь нерезидентів – 0 %, 4 %, 12 % (пп. 141.4.5 ПКУ);

проценти за позиками або фінансовими кредитами, наданими резидентам за виконання умов згідно пп. 141.4.11 ПКУ – 5 % (пп. 141.4.11 ПКУ).

Як обчислюють податок на репатріацію з негрошового доходу

Якщо дохід виплачується нерезиденту у будь-якій формі, відмінній від грошової, або якщо податок на доходи нерезидента не було утримано з відповідного доходу під час виплати, такий податок підлягає нарахуванню та сплаті з огляду на такий розрахунок (див. лист ДПСУ від 04.06.2020 р. № 8939/7/99-00-07-02-01-07:

Пс = СД × 100 / (100 – СП) – СД:

де Пс – сума податку до сплати;

СД – сума виплаченого доходу;

СП – ставка податку, встановлена пп. 141.4.2 ПКУ.

Наприклад: нерезидент отримує дохід у негрошовій формі від резидента – платника податку на прибуток підприємств у вигляді корпоративних прав вартістю 100000 грн, який оподатковується за ставкою 15%. Сума податку до сплати становить 17647 грн (100000 × 100 / (100 – 15) – 100000).

Сплачують податок на репатріацію до бюджету під час виплати доходу, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України з країнами резиденції осіб про уникнення (запобігання) подвійному оподаткуванні.

Як нерезиденту отримати довідку про сплачений в Україні податок

Відповідно до міжнародних договорів про уникнення (усунення) подвійного оподаткування, якщо нерезидент отримує доходи в Україні, йому дозволено  зменшувати свої податкові зобов’язання на суму сплаченого в Україні податку. Це можливо лише за наявності довідки, яка має підтвердити розмір і факт сплати нерезидентом податку в Україні. Така довідка обов’язково повинна бути в паперовій формі (див. ЗІР, категорія 102.16).

Форму і правила отримання цієї довідки встановлено Порядком видачі довідки про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) та форми цієї довідки, затвердженим наказом Мінфіну України від 03.12.2012 р. № 1264 (далі – Порядок № 1264). Для її отримання нерезиденту потрібно письмово звернутися до податкової за місцезнаходженням (місцем проживання) резидента або постійного представництва нерезидента, які виплатили оподатковуваний дохід нерезиденту. Звернення оформлюють у довільній формі українською мовою або іноземною мовою (разом з офіційним перекладом українською). Звернення про надання довідки нерезидент може надіслати до відповідного контролюючого органу безпосередньо, або через особу, яка виплачує нерезиденту доходи з джерелом їх походження з України, або через уповноважену особу, яка повинна підтвердити свої повноваження. В останньому випадку йдеться про так званого представника нерезидента –  платника податку, через якого відповідно до ст. 19 ПКУ такий платник податків веде справи, пов’язані з їх сплатою. 

У зверненні обов’язково вказують такі відомості (саме вони слугуватимуть підставою для заповнення довідки, п. 4.2 Порядку № 1264):

• про нерезидента:
• повну назву іноземної юрособи (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) фізособи, яка не є резидентом), що одержала дохід з джерелом його походження з України і звертається з проханням про видачу довідки;
• ідентифікаційний код (номер) цієї особи в країні резиденції (за наявності);
• місцезнаходження (місце проживання) нерезидента  в країні резиденції;
• про джерело доходу:
• повну назву (прізвище, ім’я та по батькові) резидента або постійного представництва нерезидента (податкового агента), що здійснив на користь нерезидента виплату доходів;
• його код за ЄДРПОУ (або реєстраційний номер облікової картки платника податків — для фізосіб);
• місцезнаходження (місце проживання) зазначеного резидента або постпредставництва нерезидента (податкового агента);
• період, у якому виплачувався дохід;
• вид та суму доходу;
• суму сплаченого в Україні податку.

До звернення не завадить додати копії платіжних доручень, які підтвердять перерахування сум доходів  та сплату податку з них. 

Довідку про сплачений нерезидентом в Україні податок на прибуток (доходи) видають безоплатно уповноваженому представнику заявника або відправляють поштою (з повідомленням про вручення). Якщо в видачі довідки відмовлено, то податківці мають надати обґрунтування цього. Відбувається все це протягом 5 робочих днів від дати одержання письмового звернення (див. наказ Міндоходів від 14.06.2013 р. № 161 «Про затвердження Інформаційних карток адміністративних послуг»).

Звітність про виплату доходів нерезиденту

Завважте, п. 103.9 ПКУ зобов’язує особу звітувати контролерам за своїм місцем знаходження (проживання) про виплачені нерезиденту у звітному періоді доходи походженням з України. У ньому також підкреслено: форму та порядок надання звіту про виплачені доходи, утримані та перераховані до бюджету податки на доходи нерезидентів встановлює Мінфін. Мовиться й про додаток ПН до рядка 23 ПН декларації з податку на прибуток, у якому здійснюється розрахунок таких зобов’язань (див. ІПК ДФСУ від 28.05.19 р. № 2421/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

Додаток ПН заповнюють окремо на кожного нерезидента, якому протягом звітного (податкового) періоду виплачено доходи з джерелом їх походження з України. Додаток ПН, як і декларацію з податку на прибуток, складають наростаючим підсумком за відповідний звітний (податковий) період, після чого дані його рядка 27 графи 6 таблиці 1 переносять до рядка 23 декларації з податку на прибуток. Також додаток ПН подають, якщо виплачувані нерезиденту доходи звільнено від оподаткування відповідно до норм чинних міжнародних договорів про уникнення (усунення) подвійного оподаткування. 

За відсутності показників у відповідних рядках Декларації з податку на прибуток та додатків до неї, у т.ч і додатка ПН (через відсутність операції (суми)), ці рядки прокреслюють. У електронній формі звітності рядки залишають порожніми. 

Звітні періоди

За п. 49.2 ПКУ резиденти, які виплачують доходи нерезидентам, зобов’язані за кожний звітний період, у якому виникають об’єкти оподаткування або декларовані показники, подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого вони є. І хоча податок на репатріацію утримують із доходів нерезидента (зокрема, у вигляді дивідендів), до бюджету його фактично сплачують згадані вище особи. Тож їм слід звітувати в установлені строки про виплачені доходи та утриманий із них податок на дохід нерезидентів.