Помилково отримані кошти: як обліковувати та оподатковувати

Наразі загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні регламентує Закон України «Про платіжні послуги» від 30.06.2021 р. № 1591-IX (далі – Закон № 1591). Він містить поняття «помилкова платіжна операція» – платіжна операція, внаслідок якої з вини надавача платіжних послуг здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі.

Помилковий переказ

По суті, мовиться про помилковий переказ, пряме визначення якого містив попередник Закону № 1591, а саме: Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.94.2001 р. № 2346-III (далі – Закон № 2346). Законом № 2346 було визначено, що помилковим переказом вважають рух певної суми, внаслідок якого через провину банку або іншого суб’єкта переказу відбувається її списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача чи видача йому цієї суми у готівковій формі (абз. 2 п. 1.24 ст. 1). Зверніть увагу, у Законі № 1591 йдеться про вину лише надавача платіжних послуг, зокрема, банку, а в Законі № 2346 згадувалося й про інших суб’єктів переказу.  Тобто допускалося, що помилковий переказ може виникнути через необачність платника податків – суб’єкта господарювання. Власне і зараз можливі помилкові перекази з вини платника податків – суб’єкта господарювання. Також у Законі № 1591 є наступні визначення:

• неналежна платіжна операція – платіжна операція, внаслідок якої з вини особи, яка не є ініціатором або надавачем платіжних послуг, здійснюється списання коштів з рахунку неналежного платника та/або зарахування коштів на рахунок неналежного отримувача чи видача йому коштів у готівковій формі;
• неналежний отримувач – особа, на рахунок якої без законних підстав зарахована сума платіжної операції або яка отримала суму платіжної операції в готівковій формі;
• неналежний платник –  особа, з рахунку якої списано кошти без законних підстав (помилково або неправомірно).

Закон № 2346 теж містив поняття «неналежний отримувач», «неналежний переказ», «неналежний платник».

Отже певна тотожність понять з Закону № 1591 та Закону № 2346 дуже важлива. Також зауважимо, що безготівкові розрахунки здійснюються відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затвердженої  постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 163 (далі – Інструкція № 163). А зараз подивимося, якою є процедура «виправлення» помилкової платіжної операції та відповідальність за неї.

Помилкова платіжна операція

Частиною 1 ст. 51 Закону № 1591 передбачено, що надавачі платіжних послуг зобов’язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб’єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.

Надавач платіжних послуг зобов’язаний розглядати заяви (повідомлення) користувача щодо помилкових платіжних операцій, надавати користувачу можливість одержувати інформацію про хід розгляду заяви (повідомлення) і повідомляти в письмовій формі про результати розгляду заяви (повідомлення) у строк, встановлений договором, але не більше строку, передбаченого законом для розгляду звернень (скарг) громадян (ч. 3 ст. 31 Закону №  1591).

Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;

2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;

3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1% суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10% суми платіжної операції.

У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов’язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов’язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку помилкового отриманих коштів, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.

Зверніть увагу, що платник несе відповідальність за відповідність інформації, зазначеної ним у платіжній інструкції, суті платіжної операції. У разі виявлення невідповідності інформації платник має відшкодувати надавачу платіжних послуг шкоду, заподіяну внаслідок такої невідповідності інформації (ст. 87 Закону № 1591).

Платник зобов’язаний відшкодувати шкоду, заподіяну надавачу платіжних послуг, що його обслуговує, внаслідок недотримання цим платником вимог щодо захисту інформації і здійснення неправомірних дій з компонентами платіжної інфраструктури (у тому числі платіжними інструментами, обладнанням, програмним забезпеченням). У разі недотримання користувачем зазначених вимог надавач платіжних послуг, що обслуговує платника, звільняється від відповідальності перед платником за виконання платіжних операцій.

А ось неналежний отримувач протягом трьох робочих днів з дати надходження повідомлення надавача платіжних послуг платника про виконання помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції зобов’язаний ініціювати платіжну операцію на еквівалентну суму коштів, зараховану йому внаслідок помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, на користь такого надавача платіжних послуг (ст. 88 Закону № 1591).

Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, у разі згоди неналежного отримувача на повернення коштів зобов’язаний розблокувати кошти на рахунку неналежного отримувача та повернути їх неналежному платнику на підставі наданої неналежним отримувачем платіжної інструкції.

У разі відмови отримувача (неналежного отримувача) повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції на вимогу надавача платіжних послуг списання коштів з рахунку неналежного отримувача здійснюється у судовому порядку.

У разі порушення строку, встановленого ч. 1 ст. 88 Закону № 1591, неналежний отримувач зобов’язаний повернути суму помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції, та сплатити надавачу платіжних послуг пеню в розмірі 0,1% цієї суми за кожний день від дати завершення такої платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок, але не більше 10% суми платіжної операції.

Спори між надавачем платіжних послуг та неналежним отримувачем щодо помилкової, неналежної або неакцептованої платіжної операції розглядаються у судовому порядку.

Бухоблік помилкових коштів

Якщо отримувач точно знає, що отримані на поточний рахунок кошти помилкові, то немає підстав визнавати їх доходом (пп. 6.6 НП(С)БО 15 «Дохід»). Відповідно при повернення коштів немає витрат (пп. 9.4 НП(С)БО 16 «Витрати»). У цьому випадку проводки будуть такими: Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» (помилкове зарахування); Дт 685 Кт 311 (повернення помилкових коштів).

Якщо за порушення строку  повернення помилкових коштів (ч. 1 ст. 88 Закону № 1591) підприємство має сплатити пеню, то її суму у бухобліку відносять до інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16). Нарахування та сплата пені супроводжується проводками:

Дт 948 «Визнані штрафи, пені, неустойки» Кт 685;  Дт 685 Кт 311.

Податок на прибуток

Операції з помилкового одержання та повернення коштів на податок на прибуток не впливають. Позаяк вони оминають дохідно-витратні рахунки, тож не впливають на фінрезультат до оподаткування.  І у розд. III Податкового кодексу України (далі – ПКУ) відсутні вимоги щодо коригування фінрезультату до оподаткування у цьому випадку.      

ПДВ

У бутність Закону № 2346 було чимало роз’яснень щодо оподаткування ПДВ помилкових коштів. Наприклад, у категорії 101.04 ЗІР податківці зазначали наступне. На помилково отримані суми неналежний отримувач не повинен нараховувати податкові зобов’язання з ПДВ за умови, що:

• між ним і суб’єктом господарювання, який перерахував помилкові кошти, немає  договірних відносин;
• помилкові суми повернені у встановлений законодавством строк.

Зверніть увагу, що це роз’яснення стосується помилково зарахованих коштів з вини банку.

Наразі це роз’яснення має статус нечинного у зв’язку з втратою чинності Законом № 2346 відповідно до п. 2 розд. VIII Закону № 1591. А нового роз’яснення немає, хоча суть обліку помилково отриманих коштів не змінилася.

Також про оподаткування помилкових коштів, отриманих через необачність платників мовиться, наприклад, в ІПК ДПСУ від 24.11.2022 р. № 2055/ІПК/99-00-21-03-02-06, в ІПК ДПСУ від 23.09.2022 р. № 1534/ІПК/99-00-21-03-02-06.

Єдиний податок

Знов-таки, наразі немає «свіжих» роз’яснень щодо оподаткування отриманих юридичною особою – платником єдиного податку помилкових коштів. Зокрема, переведено до  нечинних   у зв’язку з втратою чинності Законом № 2346 з категорії 108.01.02 ЗІР роз’яснення щодо оподаткування такою особою суми коштів, яка помилково зарахована установою банку на рахунок платника та повернута протягом звітного періоду (наступних періодів).