Порушення законодавства: окремі види, відповідальність

Покупець повертає товар. Чи має суб’єкт господарювання – продавець обов’язково скласти акт на видачу коштів?

Якщо сума коштів, виданих при поверненні товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги, перевищує 100 грн, матеріально відповідальна особа господарської одиниці або особа, яка безпосередньо здійснює розрахунки, повинна скласти акт про видачу коштів (п. 8 розд. ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Мінфіну від 14.06.2016 р. № 547). В акті необхідно зазначити дані документа, що встановлює особу покупця, який повертає товар (відмовляється від послуги), відомості про товар (послугу), суму виданих коштів, номер, дату і час видачі розрахункового документа, який підтверджує купівлю товару (отримання послуги).

Акти про видачу коштів зберігаються протягом трьох років. При цьому суб’єкт господарювання зобов’язаний надати зазначені акти контролюючим органам під час проведення перевірки.

При цьому відповідальність до суб’єкта господарювання за не складання у разі повернення товару чи рекомпенсації раніше оплаченої послуги акту про видачу коштів або не зазначення у ньому необхідних відомостей чинним законодавством не передбачена.

Суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО не створив і на вимогу покупця не надіслав електронний фіскальний чек на надану адресу електронної пошти. Яка відповідальність може бути застосована до суб’єкта господарювання?

Суб’єкт господарювання, який застосовує ПРРО та створив в електронній формі фіскальний чек має видати розрахунковий документ, а саме надіслати його, зокрема, на надану покупцем адресу електронної пошти. Тоді розрахунковий документ вважається виданим покупцю.

Якщо фіскальний чек не створено в електронній формі та не надіслано споживачу у зручний для нього спосіб, то наявне порушення, встановлене п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, товарів (робіт, послуг)» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР.

За таке порушення передбачена відповідальність у розмірах:

• 100% вартості товарів (робіт, послуг), проданих з порушеннями,– за порушення, вчинене вперше;
• 150% вартості товарів (робіт, послуг), проданих з порушеннями, – за кожне наступне вчинене порушення.

ФОП 2 групи для проведення господарських операцій використовує власний поточний рахунок фізособи. Чи вважається це порушенням?

Податківці в категорії 107.05 ЗІР зазначили, що ФОП 1-3 групи не можуть використовувати поточні рахунки фізичних осіб, що відкриваються ними для власних потреб для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

Це твердження базується на Інструкції про порядок відкриття та закриття рахунків користувачам надавачами платіжних послуг з обслуговування рахунків, затвердженій постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 162 (далі – Інструкція № 162).

Так, для проведення операцій, пов’язаних із здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності, забороняється використовувати поточні рахунки фізосіб, що відкриваються для власних потреб. За поточними рахунками в національній валюті фізосіб – резидентів здійснюються платіжні операції, які не пов’язані зі здійсненням підприємницької та незалежної професійної діяльності (абз. 3 п. 24 розд. І Інструкції № 162).

Щодо відповідальності податківці акцентують ось на чому.  

Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством (абз. 1 п. 44.1 ПКУ).

А за неведення обліку або неналежне ведення обліку доходів і витрат, для яких законодавством України встановлено обов’язкову форму обліку, передбачене попередження або накладення штрафу у розмірі від трьох до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 164-1 КУпАП).

За повторні такі порушення, допущені протягом року накладають штраф у розмірі від п’яти до восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Крім того, платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до ПКУ за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій (п. 300.1 ПКУ).

Якщо вам важливі нюанси не лише на тему порушення законодавства та відповідальності за це, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Під час фактичної перевірки ФОП контролери виявили не оформленні трудових відносин з працівниками. Які штрафні санкції загрожують ФОП?

Якщо під час перевірки податківцями виявлено факти недотримання ФОП – роботодавцем неоформлення трудових відносин з працівниками, то до такого роботодавця застосовується штраф відповідно до ст. 125-1 ПКУ.

Також за порушення ФОП – роботодавцем порядку подання інформації про фізичних осіб – платників податків накладається штраф у порядку та розмірах, визначених п. 119.1 ПКУ.

Крім того, податківці фіксують факт такого порушення, оформлюють акт перевірки. Копію акту направляють до органів Держпраці для вжиття заходів відповідно до вимог чинного законодавства.

ФОП за договором комісії з резидентом здійснює продаж товарів нерезиденту, тобто виступає комісіонером. Чи буде ФОП відповідати за порушення нерезидентом – покупцем строків розрахунків за відвантажені йому товари комітента – резидента?

Згідно з ст. 1011 ЦКУ за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента. Комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов’язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 1014 ЦКУ).

За договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору (ч. 2 ст. 1016 ЦКУ).

У разі порушення третьою особою договору, укладеного з нею комісіонером, комісіонер зобов’язаний негайно повідомити про це комітента, зібрати та забезпечити необхідні докази. Комітент має право вимагати від комісіонера відступлення права вимоги до цієї особи (ч. 4 ст. 1016 ЦКУ).

Порушення резидентами строку розрахунків у сфері ЗЕД тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3% суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у гривнях або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом НБУ, встановленим на день виникнення заборгованості (ч. 3 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 р. № 2473-VIII, далі – Закон № 2473).

Податківці зазначають: відповідальність, передбачена ст. 13 Закону № 2473, за порушення резидентами строку розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності при виконанні договорів комісії, покладається на сторону договору, яка набуває права і стає зобов’язаною за зовнішньоекономічним договором, укладеним з третьою особою, тобто на комісіонера.