Поворотна фінансова допомога для підтримання чи відновлення діяльності підприємства, ФОП

Дата публікації
05 Кві 2022

У нелегкий воєнний період фінансова допомога суб’єктам господарювання, як ніколи на часі. Кошти необхідні не лише на підтримку господарської діяльності, в деяких випадках вони вкрай потрібні на відновлення діяльності взагалі. Грошовий потік може з’явитися з будь-яких джерел, не заборонених законодавством, наприклад, з банківських кредитів. Також живити фінансові потреби суб’єктів господарювання можуть позики, які на практиці для цілей оподаткування вважають поворотною фінансовою допомогою (далі – ПФД). Так, під ПФД розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування коштами, а також є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).

Поворотна фінансова допомога: загальні положення

У цивільному законодавстві термін ПФД відсутній. Така допомога є різновидом позики,  тожпорядок надання й отримання ПФД регулюють положення договору позики (§ 1 глави 71 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ). За договором позики у позичальника, який отримав від позикодавця, скажімо гроші,  виникає зобов’язання повернути йому таку ж суму грошових коштів (ст. 1046 ЦКУ). Завважте, що грошове зобов’язання за ст. 533 ЦКУ має бути виконане в гривнях, втім сторони договору позики можуть визначити грошовий еквівалент позики (ПФД) в інвалюті. У цьому випадку суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають за офіційним курсом НБУ відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлено договором, законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже отримання й погашення позики проходить в гривнях в еквіваленті інвалюти за курсом НБУ на день платежу (якщо договором не встановлено інший порядок її обрахунку) (див. постанову ВСУ від 02.07.2014 р. у справі № 6-79цс14).

Якщо в договорі позики основний борг прив’язано до інвалюти, додаткові платежі, які можуть виникнути за цим договором, (скажімо, проценти, пеня, штраф), розраховують виходячи з гривневого еквіваленту.

До речі, ПФД є безпроцентною за своєю суттю (див. пп. 14.1.257 ПКУ). Тому рекомендуємо в договорі на надання/отримання ПФД обов’язково зафіксувати її безпроцентність. Це убезпечить позичальника від нарахування та сплати процентів, позаяк за договором позики, у якому не встановлений розмір процентів, його за замовченням визначають на рівні облікової ставки НБУ (ч. 1 ст. 1048 ЦКУ). Див. також лист Мінюсту України від 14.04.2004  р. № 19-5-375.

У які формі укладають договір ПФД. Договір надання/отримання ПФД обов’язково укладають у письмовій формі, якщо його сума не менш як у 10 разів перевищує встановлений законом розмір НМДГ (170 грн), а коли позикодавцем є юридична особа –  незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦКУ).

Чи необхідно посвідчувати договір ПФД. Обов’язку нотаріального посвідчення надання/отримання ПФД ЦКУ не встановлює. Строк дії договору ПФД:

  • сторони встановлюють за домовленістю;
  • він починається з моменту передачі грошей, оскільки такий договір вважається укладеним саме тоді (ч. 1 ст. 1046 ЦКУ).

Як нюанси враховують при передачі/отриманні грошей. У договорі ПФД сторонам варто передбачити:

  • момент передачі грошей (наприклад, одразу ж після підписання договору, через певну кількість робочих днів тощо);
  • розмір суми, яку передають чи перераховують (повну суму ПФД одразу після оформлення договору, певними частинами в певний період – дні, тижні тощо);
  • спосіб передачі (перерахування) грошей.

У якій формі можна надати/отримати ПФД

ПФД можна надавати/отримувати як безготівкою, так і готівкою. Конкретні умови та порядок надання ПФД  і повернення грошей (в готівковій чи в безготівковій формі) варто зазначити в договорі. Також рекомендуємо зафіксувати вид документу, за яким буде оформлено передачу грошей (ч. 2 ст. 1047 ЦКУ). Це може бути:

  • платіжне доручення на перерахування;
  • виписка банку про зарахування; 
  • розписка позичальника;
  • видатковий касовий ордер;
  • інший документ.

Якщо видача/повернення коштів за ПФД сторони здійснюють готівкою, слід зважати на норми Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі – Положення № 148) щодо готівкових обмежень. Нагадаємо, суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:

  • між собою –  у розмірі до 10000 грн уключно;
  • з фізичними особами – у розмірі до 50000 грн уключно.

Платежі понад установлені граничні суми треба проводити через банки або небанківські фінансові установи (п. 6 Положення № 148).

Фізособи можуть розраховуватися із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами –  у розмірі до 50000 грн уключно.

Платежі на суму, що перевищує 50000 грн, проводяться через банки або небанківські установи шляхом переказу коштів із поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку (п. 7 Положення № 148).

НБУ в листі від 22.05.2018 р. № 50-0007/28247 (далі – лист НБУ) підкреслював, що вимоги Положення № 148 поширюються на розрахунки за правочинами за участі суб’єктів господарювання, предметом яких є будь-які матеріальні та нематеріальні блага, які можуть бути оцінені в грошовій формі, у т.ч. на видачу та повернення коштів під звіт, фінансової допомоги, виплату зарплати тощо.

Також у листі НБУ зазначено:

  • кількість суб’єктів господарювання та фізосіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується;
  • підприємство може видавати через свою касу в один день ПФД кільком фізособам в у розмірі до 50000 грн кожному.

Тож сторонам слід враховувати всі вищезазначені положення під час укладення договору і вибору виду ПФД.  

Штраф за несвоєчасне повернення ПФД

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦКУ позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві  кошти у такій самій сумі в строк та порядку, установлені договором. За несвоєчасне повернення суми ПФД він має сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за ввесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 1050, ч. 2 ст. 625 ЦКУ). Також сторони можуть у договорі ПФД обумовити додаткові санкції за прострочення погашення боргу у вигляді штрафу, пені тощо.

Надання ПФД фізособі

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається (пп. 165.1.31 ПКУ):

  • основна сума ПФД, наданої платником податку іншим особам, яка йому повертається;
  • основна сума ПФД, яку отримує платник податку.

Суб’єкти господарювання (юрособи та ФОП) незалежно від обраної системи оподаткування при наданні ПФД фізособі виступають податковими агентами. Податковий агент, який надає ПФД фізособі, у тому числі працівнику, не зобов’язаний утримувати ПДФО, а також військовий збір (див. наприклад, ІПК ДПСУ від 27.05.2021 р. № 2093/ІПК/99-00-04-03-03-06). Якщо мовиться про ПФД, надану працівнику, то її суму не включають до бази нарахування ЄСВ, позаяк ПФД не є складовою заробітної плати.

Нагадаємо, що Держстат України ще в листі від 11.04.2005 р. № 9/2-2-9/116 наголошував: при наданні позики працівнику позикодавець не включає суму наданої позики до бази нарахування ЄСВ. Позаяк за п. 3.28 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату України від 13.01.2004 р. № 5  (далі – Інструкція № 5), позики, видані працівникам підприємств, не включають до фонду оплати праці. Якщо працівник не повертає ПФД, її суму вже розглядають як виплату з індивідуальним характером і на підставі пп. 2.3.4 Інструкції № 5 включають до фонду заробітної плати й до бази нарахування ЄСВ (див. також лист Держстату України від 08.06.2016 р. № 09.4-12/147-16).

Відповідно до Довідника ознак доходів фізичних осіб, наведеного у додатку 2 до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 р. № 4, основна сума ПФД, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, відображається у додатку 4ДФ за ознакою доходу «153». Сума ПФД, що отримується платником податку, відображається у додатку 4ДФ до Розрахунку за ознакою доходу «197». Аналогічні роз’яснення надають податківці.

У випадках, передбачених ПКУ, податкові агенти утримують ПДФО та військовий збір.  Зосібна, суму ПФД, не повернену своєчасно фізособою, включають до її загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (пп. 164.2.20 ПКУ). Таку суму ПФД обкладають ПДФО та військовим збором на загальних підставах.  

Бухгалтерський облік ПФД

Надання ПФД. Підприємство, яке надало ПФД визнає суму зобов’язання позичальника грошовою дебіторською заборгованістю. Її  обліковують відповідно до НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Якщо строк повернення ПФД не перевищує 12 місяців з моменту її надання, то цю господарську операцію показують в бухобліку, як виникнення короткострокової дебіторської заборгованості: за дебетом субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» та кредитом рахунків 30 «Готівка» (якщо її видали з каси готівкою) або 31 «Рахунки в банках» (коли її перераховано з банківського рахунку).  Повернену дебітором ПФД відображають за дебетом 30, 31 та кредитом 377.

Якщо строк повернення ПФД перевищує 12 місяців з моменту надання, її суму треба обліковувати як довгострокову дебіторську заборгованість на субрахунку 183 «Інша дебіторська заборгованість». Надання ПФД показують за дебетом  субрахунку 183 та кредитом рахунків 30, 31. Коли строк повернення ПФД або її частини стає менше 12 місяців з дати балансу, то відповідну суму треба обліковувати як короткострокову дебіторську заборгованість: за дебетом субрахунку 377 та кредитом субрахунку 183. Погашення ж такого боргу відображають за дебетом рахунків 30, 31 та кредитом субрахунку 377.

Якщо ПФД надано працівнику підприємства і погашення такого боргу проводиться за рахунок утримання відповідних сум із його зарплати, то цю операцію відображають за дебетом субрахунку 661 «Розрахунки за заробітною платою» та кредитом субрахунку 377.

Отримання ПФД. Короткострокову кредиторську заборгованість (строк погашення протягом 12 місяців з дати балансу) відображають за номіналом (сумою погашення) (п. 11 НП(С)БО 11 «Зобов’язання»). Довгострокові зобов’язання відображають в балансі за їх теперішньою вартістю (п. 9 НП(С)БО 11).

Отриману короткострокову ПФД обліковують за дебетом 30, 31 та кредитом 685 «Розрахунки з іншими кредиторами», довгострокову – за дебетом 30, 31 та кредитом 55 «Інші довгострокові зобов’язання». Переводять довгострокову ПФД до складу поточної за дебетом 55 та кредитом 685. Погашення короткострокової ПФД (її частини) обліковують за дебетом 685 та кредитом 30, 31, погашення довгострокової ПФД (її частини) – за дебетом 55 та кредитом  30, 31.

Чи створюють на ПФД резерв сумнівних боргів. Як ми вже зазначали, надана ПФД є звичайною грошовою дебіторською заборгованістю. При цьому поточна дебіторська заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної та призначеної для продажу), включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю (п. 7 НП(С)БО 10). Для визначення цієї величини на дату балансу обчислюють резерв сумнівних боргів (далі – РСБ). І якщо мовиться про створення РСБ за методом абсолютної суми сумнівної заборгованості за п. 8 НП(С)БО 10, то надана ПФД прийматиме участь у цьому розрахунку на загальних засадах. Це стосується короткострокової ПФД або частини довгострокової ПФД, яку віднесено до поточної дебіторської заборгованості. 

При визнанні такої заборгованості сумнівною під неї слід створювати РСБ: за дебетом субрахунку  944 «Сумнівні та безнадійні борги» та кредиту рахунку 38 «Резерв сумнівних боргів».

Оподаткування 

Податок на прибуток. ПКУ не передбачає передбачено коригування фінансового результату до оподаткування за операціями з отримання ПФД. Податківці, зокрема, пояснюють: за ПФД, наданою засновником на строк більше ніж 12 місяців коригувань немає, не проводять коригування й за операціями з дисконтування такої кредиторської заборгованості та амортизації дисконту протягом строку користування. Такі операції відображають згідно з правилами бухгалтерського обліку при формуванні фінансового результату до оподаткування.

ПДВ. Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів та/або послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 ПКУ (пп. «а» та пп. «б» п. 185.1 ПКУ). Операція з надання/отримання платником ПФД не підпадає під визначення операцій з постачання товарів/послуг, тому не є об’єктом оподаткування ПДВ (див. категорію 101.04 ЗІР).

Єдиний податок. Якщо ПФД не повернена протягом 12 місяців з дати отримання, на її суму збільшується дохід, який оподатковується єдиним податком (п. 292.11 ПКУ). Це відбувається в періоді, коли  пройде 12  місяців з дати отримання ПФД, а її так і не повернули.

ФОП на загальній системі оподаткування. ПФД не потрапляє до оподатковуваного ПДФО доходу ФОП-загальносистемника. Позаяк отримання ФОП ПФД (позики) відповідно до умов договору підлягає обов’язковому поверненню у визначений строк, то протягом дії договору її сума не включається до складу доходу такого суб’єкта господарювання.

Якщо сума ПФД не повертається у визначений у договорі термін, вона включається до складу доходів ФОП-загальносистемника та оподатковується на загальних підставах (див. категорію 104.04 ЗІР).

Часті запитання
Чи дисконтують ПФД?
Нагадаємо, що дисконтування – це приведення майбутньої вартості грошей до поточної або теперішньої їхньої вартості. Теперішня вартість – це дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, як очікується, буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства (п. 4 НП(С)БО 11). Дисконтують усі довгострокові дебіторські заборгованості та зобов’язання, включаючи ПФД.
Чи може ТОВ – платник єдиного податку третьої групи надавати ПФД іншій юрособі?
Нагадаємо, що є види діяльності, за умови здійснення яких юрособи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи (п. 291.5 ПКУ). Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у сфері фінансового посередництва (пп. 6 пп. 291.5.1 ПКУ).
Податківці в ІПК ДПСУ від 23.10.2021 р. № 4032/ІПК/99-00-18-04-03-06 з посиланням на визначення фінансових послуг за Законом України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 р. № 2664-III наголосили ось що.
Відповідно до абз. 3 ст. 333 Господарського кодексу України фінансове посередництво – діяльність, пов’язана з отриманням та перерозподілом фінансових коштів, окрім випадків, передбачених законодавством. Фінансове посередництво здійснюється установами банків та іншими фінансово-кредитними організаціями. Враховуючи зазначене, діяльність юрособи з надання ПФД іншим юридичним особам на постійній основі має ознаки фінансового посередництва. А отже є певний ризик для ТОВ – платника єдиного податку.
Чи оподатковують суму прощеного підприємством боргу фізособи за ПФД?
Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається основна сума боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства. Мовиться про борг за ПФД, прощений до закінчення строку позовної давності, якщо його сума перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Підприємство зобов’язане повідомити фізособу – боржника: рекомендованим листом з повідомленням про вручення або через укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу. Суму прощеного (анульованого) боргу за ПФД включають до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
ПДФО з такого доходу має сплатити та задекларувати самостійно фізособа – боржник.
Якщо підприємство не повідомляє боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п. 164.2 ПКУ, воно зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо такого доходу (абз. 1 пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ).
Проходить набір
Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

    Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

    Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
    20 Лип 2021
    Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

      Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

      Світлана Шанайда
      Спікер Світлана Шанайда
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        Найближчі курси
        Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

          Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

          Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
          20 Лип 2021
          Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”

            Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

            Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
            25 Чер 2021
            Онлайн-курс з Перевірок

              Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

              Ігор Січеславський
              Спікер Ігор Січеславський
              16 Сер 2021
              Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

                Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

                Світлана Шанайда
                Спікер Світлана Шанайда
                Онлайн-курс з Податку на Прибуток

                  Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

                  Галина Морозовська
                  Спікер Галина Морозовська