Поворотна фінансова допомога-2026: порядок надання, оформлення

З позиції ПКУ під поворотною фінансовою допомогою (ПФД) розуміють суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування коштами, а також є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ). А з точки зору ЦКУ ПФД є різновидом позики. У цій статті ми розглянемо, що таке позика, нюанси укладання договорів ПФД, у якій формі можна надати та повернути ПФД.

Поворотна фінансова допомога: підстави та особливості надання

ПФД: форма договору, порядок складання

Порядок надання і отримання ПФД регулюють певні положення договору позики (§ 1 глави 71 ЦКУ).

Нагадаємо, що за договором фінансової позики у позичальника, який отримав від позикодавця гроші,  виникає зобов’язання повернути йому таку ж суму коштів (ст. 1046 ЦКУ). При цьому грошове зобов’язання має бути виконане в гривнях, хоча сторони договору позики можуть визначити грошовий еквівалент позики (а відповідно й ПФД) в інвалюті (ст. 533 ЦКУ). Тоді суму, що підлягає сплаті в гривнях, визначають за офіційним курсом НБУ до відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок не встановлено договором, законом чи іншим нормативно-правовим актом (див., наприклад, постанову ВСУ від 02.07.2014 р. у справі № 6-79цс14).

На практиці надання та повернення ПФД відбувається на підставі договору, який базується на договорі позики (див., наприклад, ІПК ДПС України від 05.05.2021 р. № 1838/ІПК/99-00-21-03-02-06). Відповідно до ст. 1047 ЦКУ договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми.

Тобто якщо сума ПФД більше 170 грн має бути письмовий договір на надання ПФД.

Завважимо, що договір позики вважають укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Зверніть увагу, що за одним договором позики (надання ПФД) варто видавати разову суму ПФД зі строком її повернення, який зазначається в договорі. Або у такому договорі на практиці слід зазначити граничну суму, яку за потреби отримувача позикодавець може надавати частинами протягом строку дії такого договору і строк повернення всієї виданої суми.

І відповідно до ПКУ надання, отримання та  повернення ПФД передбачає наявність договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ). З огляду на безпроцентність ПФД слід в договорі на її надання обов’язково це зафіксувати, що стане запорукою від нарахування та сплати процентів позичальником. Позаяк за договором позики, у якому не встановлений розмір процентів, його за замовченням визначають на рівні облікової ставки НБУ (ч. 1 ст. 1048 ЦКУ). Див. також лист Мінюсту України від 14.04.2004  р. № 19-5-375.

Хто може надавати ПФД

Законодавство не встановлює будь-яких обмежень щодо кола осіб, які можуть бути сторонами договору позики. Тому позикодавцями можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Чинним цивільним законодавством не передбачені обмеження також й щодо суми позики (див. Постанову ВС від 31.05.2021 р. у справі №127/984/20).

Також на законодавчому рівні відсутня пряма заборона щодо можливості надання ПФД неприбутковими організаціями, зокрема, громадською організацією. Наприклад, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України «Про громадські об’єднання» від 22.03.2012 р. № 4572-VI  (далі – Закон № 4572) громадське об’єднання зі статусом юридичної особи має право бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства.

Рівночасно громадська організація повинна вимогам щодо неприбуткових організацій, визначеним у п. 133.4 ПКУ. Зокрема, відповідно до пп. 133.4.2 доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами. А відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 11 Закону № 4572 статут громадського об’єднання має відображати джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання.

Отже громадська організація може надавати поворотну фіндопомогу за договором позики за умови, що правомірність таких дій визначена її установчими документами. Також зверніть увагу, що відповідно до ст. 1 Закону № 4572 громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів. Тобто тут немає обмежень чиї інтереси задовольняються.

Втім, для запобігання ризиків позбавлення статусу неприбуткової організації все ж потрібно проконсультуватися з юристами і з’ясувати, чи відповідає цілям та меті громадської організації надання поворотної допомоги іншим особам, аніж членів такої організації може бути позбавлена статусу неприбутковості.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку поворотної фіндопомоги, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Директор підприємства – позикодавець: нюанси надання ПФД

Директор, як фізособа може надавати ПФД підприємству, яким він керує. Але є певні застереження щодо цього.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є (за винятком комерційного представництва). Тобто слід уникати ситуації, коли договір, у тому числі позики (адже ПФД з юридичної позиції – це позика) з обох сторін підписує одна і та ж особа (фізособа, яка надає ПФД і та ж сама фізособа, яка представником (директором) юрособи, що отримує ПФД).

Якщо  директор підписує  договір від імені підприємства – позичальника і одночасно від імені фізособи – позикодавця, то виникає питання щодо дійсності правочину (див., наприклад, постанову ВСУ від 23.09.2014 р. у справі № 3-110гc14).

Тому на практиці підписання договору ПФД від імені підприємства у цій ситуації доручають або заступнику директора, або за відсутності такої посади – комусь з працівників підприємства (на підставі відповідної довіреності).

ПФД готівкою: обмеження

Відповідно до пп. 5 п. 3 розд. І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148 (далі – Положення № 148) готівкові розрахунки/розрахунки готівкою – платежі готівкою суб’єктів господарювання і фізичних осіб за реалізовану продукцію (товари, виконані роботи, надані послуги), а також за операціями, які безпосередньо не пов’язані з реалізацією продукції (товарів, робіт, послуг) та іншого майна.

У п. 8 розд. ІІ Положення № 148 п. 6 Положення № 148 зазначено випадки, яких обмеження щодо розрахунків готівкою не стосуються. Серед них немає ПФД. Тож згідно п. 6 Положення № 148 слід дотримуватися в операціях з фізособою таких обмежень щодо розрахунків готівкою за один день: ≤ 50000 грн за одним або кількома платіжними документами. Таких обмежень слід дотримуватися також при поверненні допомоги.

Видача суб’єктом господарювання протягом одного дня фізичній особі готівки в сукупному розмірі, який перевищує 50000 грн., вважається порушенням граничної суми розрахунків (категорія 109.13 ЗІР).

Установи/підприємства мають право тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують самостійно встановлений ними ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує самостійно встановлений ліміт каси, здається до банків для її зарахування на банківські рахунки (п. 15 розд. ІІ Положення № 148). Тож, якщо ліміт каси більше 50000 грн, то можна отримати в касу, наприклад, 100 тис. грн, 50000 грн. видати в день оприбуткування грошей, а решту 50000 грн видати на наступний день. Якщо з лімітом не виходить, то оприбутковувати в касу по 50000 в різні дні, і видавати по 50000 в дні оприбуткування.

Якщо повернення ПФД передбачається на рахунок фізособи, то у призначенні платежу має бути зазначено, наприклад: повернення поворотної фінансової допомоги за договором  №___ від_______.

Повернення ПФД майном

За правовою суттю договір ПФД передбачає її повернення коштами. Але сторони можуть прийняти рішення про повернення фіндопомоги товарно-матеріальними цінностями. Вважаємо, що рекомендації, як правильно оформити таке рішення краще всього дадуть юристи. Адже в інтернеті зустрічаються різні думки на цю тему. Дехто вважає, що у такому разі можна укласти додаткову угоду до договору про повернення ПФД, яка й визначатиме порядок цього повернення. Тобто по факту цим додатком договір позики перетворюють на договір купівлі-продажу.

Інші стверджують, що додатком до договору позики (ПФД) не можна замінити грошову заборгованість товарною. Але можна скористатися ст. 604 ЦКУ, за якою зобов’язання за договором грошової позики можна припинити за домовленістю сторін шляхом заміни первісного зобов’язання новим зобов’язанням між тими самими сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов’язання, пов’язані з первісним зобов’язанням, якщо інше не встановлено договором. Тож первісне грошове зобов’язання можна замінити товарним зобов’язанням. Для цього потрібно укласти окремий договір про заміну первісного грошового зобов’язання товарним.

Ще додамо, що на практиці  сторони укладають окремий договір на постачання (продаж) ТМЦ, а потім проводять взаємозалік однорідних грошових вимог: між сумами ПФД та грошовою дебіторською заборгованістю, наприклад, за реалізовані ТМЦ. Позаяк згідно ч. 1 ст. 601 ЦКУ зобов’язання можна припинити зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання котрих настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.