Поворотна фінансова допомога: відповіді на актуальні запитання

Поворотною фінансовою допомогою (далі – ПФД) вважають суму коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування коштами, а також є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

По суті, ПФД є позикою. Порядок її надання та отримання підпорядковуються нормам § 1 глави 71 ЦКУ.

Докладно про основні вимоги до надання, отримання, обліку та оподаткування ПФД ми розповіли в статтях:

«Поворотна фінансова допомога для підтримання чи відновлення діяльності підприємства, ФОП»;

«Поворотна фінансова допомога: окремі нюанси отримання, погашення, обліку»;

«ФОП: надання, отримання поворотної фінансової допомоги».

У цій консультації ми продовжимо тему ПФД та відповімо на актуальні запитання щодо неї.

Чи може директор надати ПФД юридичній особі, керівником якої він є? Чи є якісь особливості щодо такої ПФД?

Так, директор, як фізособа може надавати ПФД підприємству, яким він керує. Але завважте на певні застереження щодо цього.

Відповідно до ч. 3 ст. 238 ЦКУ представник не може вчиняти правочини від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є (за винятком комерційного представництва). Тобто слід уникати ситуації, коли договір, у тому числі позики (адже ПФД з юридичної позиції – це позика) з обох сторін підписує одна і та ж особа (фізособа, яка надає ПФД і та ж сама фізособа, яка є представником (директором) юрособи, що отримує ПФД).

Якщо  директор підписує договір від імені підприємства – позичальника і одночасно від імені фізособи – позикодавця, то виникає питання щодо дійсності правочину (див., наприклад, постанову ВСУ від 23.09.2014 р. у справі № 3-110гc14).

Тому на практиці підписання договору від імені підприємства у цій ситуації доручають або заступнику директора, або за відсутності такої посади – комусь з працівників підприємства (на підставі відповідної довіреності).

Зверніть увагу, що неповернення ПФД протягом 12 календарних місяців з дня її отримання небезпечно з позиції оподаткування для платників єдиного податку 1-3 груп (пп. 3 п. 291.11 ПКУ). Платників податку на прибуток обмеження щодо строку ПФД не стосується, тобто строки повернення ПФД можуть бути будь-якими за погодженням сторін. Але є певні нюанси щодо бухобліку ПФД. Так, не дисконтується лише короткострокова заборгованість, строк погашення якої не більше 12 місяців з дати балансу (п. 11 НП(С)БО 11 «Зобов’язання»). Якщо термін ПФД перевищує цей строк є дисконтування.

Чи вважається фінансовою послугою для підприємства – платника податку на прибуток на загальних підставах отримання ПФД від засновника – фізособи?

Нагадаємо, що фінансова послуга – операція або декілька операцій, пов’язаних однією правовою метою, з фінансовими засобами, що здійснюються в інтересах інших осіб, ніж надавач такої фінансової послуги, а також послуги, прямо визначені спеціальними законами як фінансові послуги (п. 64 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» від 14.12.2021 р. № 1953-IX, далі – Закон № 1953). Надавач фінансових послуг – фінансова установа, а у випадках, прямо визначених спеціальними законами, – інша юридична особа або філія іноземної юридичної особи, яка має право надавати фінансові послуги відповідно до цього Закону та спеціальних законів (п. 33 ст. 1 Закону № 1953). Тож Закон № 1953 регулює ринок фінансових послуг, діяльність надавачів фінансових послуг.

У ситуаціях з ПФД мовиться про позику. А ці відносини регулює ЦКУ. Нагадаємо, що ПФД за своєю суттю є різновидом позики і на практиці надання та повернення ПФД відбувається на підставі договору, який базується на договорі позики (див., наприклад, ІПК ДПС України від 05.05.2021 р. № 1838/ІПК/99-00-21-03-02-06). Відповідно до ПКУ надання, отримання та  повернення ПФД передбачає наявність договору, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов’язковою до повернення (пп. 14.1.257 ПКУ).

Отже відповідно до ст. 1047 ЦКУ договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми.

Тобто якщо сума ПФД більше 170 грн має бути письмовий договір на надання ПФД.

Ще декілька важливих нюансів щодо ПФД від фізособи – засновника. При поверненні ПФД не є доходом цієї фізособи, але цю операцію відображають у додатку 4ДФ до Розрахунку сум доходу: за ознакою доходу «153» (див. роз’яснення податківців)/

А в категорії 103.25 ЗІР податківці уточнюють: при виплаті на користь фізособи основної суми ПФД, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому в додатку 4ДФ до Розрахунку, за ознакою доходу «153» відображається сума нарахованого доходу у графі 3а, сума виплаченого доходу – у графі 3, а у графах 4а, 4, 5а та 5 – проставляються нулі.

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему обліку ПФД, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Фізична особа планує надати підприємству ПФД у сумі 100 тис. грн? Чи є обмеження щодо такої допомоги? Чи можна буде ПФД повернути готівкою однією сумою (100 тис. грн)?

Згідно зі ст. 1046 ЦКУ за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Законодавство не встановлює будь-яких обмежень щодо кола осіб, які можуть бути сторонами договору позики. Тому позикодавцем та позичальником можуть бути як юридичні, так і фізичні особи, як резиденти, так і нерезиденти. Чинним цивільним законодавством не передбачені обмеження також й щодо суми позики (див. Постанову ВС від 31.05.2021 р. у справі №127/984/20).

Немає заборони й на повернення ПФД (позики) фізособі готівкою через касу підприємства. Але треба зважати на граничні суми щодо здійснення розрахунків готівкою протягом дня за одним платіжним документом. Відповідно до пп. 1 п. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148, фізособи мають право здійснювати розрахунки готівкою із суб’єктами господарювання протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами у розмірі 50 000 грн.

Засновник надає фіндопомогу ТОВ на загальній системі оподаткування. Перераховує зі своєї банківської картки фізособи на рахунок ТОВ кошти просто з формулюванням  в платіжному документі «Поповнення рахунку». Розуміємо, що це є помилкою, підкажіть як її виправити?

Завважимо, що законодавство не обмежує форму надання ПФД, у тому числі засновником – фізособою (зокрема, готівкою, з картрахунку, поточного рахунку). Втім Інструкція про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг, затверджена постановою Правління НБУ від 29.07.2022 р. № 163, як встановлює  вимоги до платіжної інструкції при перерахуванні коштів не передбачає внесення будь-яких змін до платіжних документів. НБУ ще в листах від 09.06.2011 р. № 25-111/1438-7141 та від 26.09.2005 р. № 25-113/1506-9580 зазначав, що питання внесення змін до реквізиту «Призначення платежу» після зарахування коштів на рахунок одержувача необхідно вирішувати в порядку, погодженому між платником і одержувачем коштів. 

У наявній судовій практиці теж був обґрунтований вихід у вирішенні питання про уточнення призначення платежу після списання коштів з рахунку платника. Він полягає в обміні листами між сторонами платіжної операції (див., наприклад, ухвалу Київського апеляційного адмінсуду від 23.04.2014 у справі № 2а-3335/10/2670, ухвалу Житомирського апеляційного адмінсуду від 19.02.2013 у справі № 0670/3840/12, ухвалу ВАСУ від 13.11.2012 р № К-20530/10). І хоча ці листи НБУ та судові рішення стосуються періоду, який передує дії Закону України «Про платіжні послуги», вважаємо, що підхід до вирішення питання має бути аналогічний.

У ситуації, що ми розглядаємо є фактичне перерахування коштів фізособою – засновником на підставі договору про надання ПФД, але без точного призначення перерахування коштів. Просто було зазначено «Поповнення рахунку». На нашу думку, немає сенсу «ганяти» гроші взад-вперед, а варто скористатися можливістю листом узгодити фактичне призначення перерахованих коштів. Адже після зарахування коштів на рахунок одержувача такі питання необхідно вирішувати в порядку, погодженому між платником і одержувачем коштів (див. вище листи НБУ). 

Тому рекомендуємо звернутися з відповідним листом до засновника – фізичної особи, який перерахував кошти. У цьому листі  обґрунтувати підставу зарахування перерахованої суми, тобто послатися на відповідний договір про надання ПФД. Текст листа може бути приблизно таким: «<…00/00/0000 р. була перерахована сума …  на підставі платіжної інструкції … із неповним зазначенням призначення платежу. Просимо вважати ці кошти в сумі … як надання  поворотної фінансової допомоги, наданої за договором про надання поворотної фінансової допомоги №… від …  00/00/0000 р. … >».

Тобто складіть такий лист у довільній формі, завізуйте обома сторонами (ТОВ та засновник) розрахункової операції. Цей лист і буде підставою для зарахування отриманих ТОВ коштів у якості наданої ПФД засновником – фізичною особою.