Працівник не на роботі через воєнний стан: як оформити та оплачувати дні відсутності

Дата публікації
11 Бер 2022

До уваги! З 24 лютого 2022 року на всій території  нашої держави Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено військовий стан. Про окремі нюанси застосування заходів воєнного стану ми розповіли в статті Неподання звітності, несплата податків: чого чекати від форс-мажору.

Зараз ми розглянемо, як діяти  роботодавцю в цей період, бо працівники більшості підприємств, які наближені до зони бойових дій або безпосередньо в ній знаходяться можуть бути відсутні на роботі з певних поважних причин. 

Оформлення мобілізованих працівників під час воєнного стану

У цьому випадку вважається, що працівники виконують державні або громадські обов’язки у робочий час.  Відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у такий період працівникам гарантується збереження місця роботи (посади) і середнього заробітку. Середній заробіток зберігається за рахунок роботодавця та обчислюється згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100. Середню заробітну плату рахують виходячи  з  виплат  за  останні  два календарні місяці роботи, що передують  місяцю мобілізації працівників. 

Стаття 119 КЗпП України. Цією статтею встановлено, що працівникам, залученим до виконання обов’язків, передбачених законами України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі – Закон № 2232), «Про альтернативну (невійськову) службу», «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», надаються гарантії та пільги відповідно до цих законів.

Зверніть увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 2 Закону № 2232 військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період та військова служба за призовом осіб із числа резервістів в особливий період –  це різні види військової служби.

Під час мобілізації призови на військову службу надходять з територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК). ТЦК має надати працівнику повістку, хоча може статися, що  до працівника могли також просто зателефонувати ТЦК або він самостійно з’явився туди. За наявності повістки роботодавець має видати наказ на увільнення працівника від роботи увільнення від роботи (звільнення від виконання посадових обов’язків) у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, на особливий період, зі збереженням місця роботи, посади і середнього заробітку на період проходження військової служби. 

Якщо повістки немає й відповідно невідома дата призову працівника, роботодавцю слід звернутися до ТЦК, де працівник перебуває на обліку із запитом щодо підтвердження такої дати. У запиті слід зазначити мету отримання такої інформації – для  законодавчого забезпечення гарантії працівнику на час служби. 

Аналогічно за працівниками, призваними, зокрема, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності та у фізичних осіб – підприємців, в яких вони працювали на час призову (ст. 119 КЗпП). 

Щоб отримувати актуальні роз’яснення з питань нарахування зарплати, нюансів трудових відносин у період воєнного стану тощо підпишіться на нашу розсилку, і ми оперативно повідомимо про появу нових відеоуроків та аналітичних матеріалів на ці та інші важливі теми.

Підписатися на розсилку

Як оформити працівника добровільця територіальної оборони

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про основи національного спротиву» від 16.07.2021 р. № 1702-IX (далі – Закон № 1702) територіальна оборона є складовою національного спротиву. Це система загальнодержавних, воєнних і спеціальних заходів, що здійснюють у мирний час та в особливий період з метою протидії воєнним загрозам, а також щоб надати допомогу у захисті населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій (п. 16 ч. 1 ст. 1 Закону № 1702). 

Територіальна оборона складається з військової, цивільної та військово-цивільної складових (ч. 1 ст. 4 Закону № 1702). 

Військова складова територіальної оборони включає органи військового управління, військові частини Сил територіальної оборони Збройних Сил України, інші сили і засоби сил безпеки та сил оборони, які залучають до виконання завдань територіальної оборони. До цієї складової залучаються працівники, які уклали контракти про проходження військової служби, які призвані як резервісти або під час мобілізації. 

Військово-цивільна складова територіальної оборони включає штаби зон (районів) територіальної оборони та добровольчі формування територіальних громад, які залучають до територіальної оборони. 

Цивільна складова територіальної оборони включає державні органи, органи місцевого самоврядування, які залучають до територіальної оборони. Порядок утворення і діяльності добровольчих формувань територіальних громад, набуття та припинення членство в добровольчих формуваннях регулює Положення про добровольчі формування територіальних громад, затверджене постановою КМУ від 29.12.2021 р. № 1449 (далі – Положення № 1449). Пунктом 16 Положення № 1449 передбачено укладання контракту добровольця територіальної оборони. Форму такого контракту та посвідчення добровольця територіальної оборони затверджено наказом Міноборони України від 07.03.2022 р. № 84.

Контракт добровольця територіальної оборони. Облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, веде ТЦК за територіальним принципом. Командир добровольчого формування веде іменний список добровольчого формування (п. 22 Положення № 1449). До появи офіційного контракту облік вели за спрощеним порядком через воєнний стан у країні: за даними паспорту та ідентифікаційного коду.

Відтепер ситуація наступна. Контракт укладається між командиром добровольчого формування на рівні територіальної громади та громадянином України (або іноземцем чи особою без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах впродовж останніх п’яти років). Контракт укладають у чотирьох примірниках, які мають однакову юридичну силу та зберігаються:

  • у командира військової частини Сил територіальної оборони ЗСУ;
  • у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
  • у командира;
  • у добровольця.

Контракт добровільця є строковим та укладається строком на три роки.

Працівник, які долучилися до військової складової територіальної оборони і уклали контракти про проходження військової служби, призвані як резервісти або під час мобілізації, увільняють від роботи відповідним наказом. За ними зберігають місце роботи, посаду і середній заробіток за ст. 119 КЗпП.

Рівночасно й Управління Держпраці у Черкаській області наголошує:  за працівниками, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, зберігається місце роботи, посада і середній заробіток –  на підставі підписаного контракту.

Організація віддаленої роботи для працівників під час війни

Тим співробітникам, які можуть працювати дистанційно, варто оформити такий  вид роботи. Дистанційна робота за визначенням з ч. 1 ст. 602 КЗпП – це форма організації праці, за якої робота виконується працівником поза робочими приміщеннями чи територією власника або уповноваженого ним органу, в будь-якому місці за вибором працівника та з використанням інформаційно-комунікаційних технологій.

Відповідно до ч. 11 ст. 602 КЗпП на період  карантину для оформлення дистанційної роботи  можна  обмежитися лише наказом. 

Ми цінуємо та хочемо підтримати бухгалтерів та ФОП, які незважаючи на ситуацію займаються своєю освітою, тому підготували спеціальні умови для вас. Залишайте заявку та дізнавайтеся подробиці у менеджера.

Дізнатися більше про Сервіс

Об’ява простою під час воєнного стану 

Для працівників, які не можуть працювати дистанційно, оформлюють простій. За ч. 1 ст. 34 КЗпП простій передбачає призупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами. 

Мовиться про простій не з вини працівника: тому на практиці на підприємстві складають акт простою, в якому фіксують причини, які зумовили призупинення роботи.  Якщо простій має цілодобовий (тижневий) характер, власник або уповноважений ним орган повинен у наказі обумовити необхідність присутності або відсутності працівника на роботі. При цьому питання необхідності присутності або відсутності на роботі працівників у разі простою може бути вирішено у Правилах внутрішнього трудового розпорядку підприємства. Саме цей документ визначає права і обов’язки працівників і адміністрації, визначає час початку і закінчення роботи, зобов’язання адміністрації організувати облік явки на роботі і залишення роботи тощо.

Потім на підставі акта роботодавець видає наказ, у якому зокрема, зазначає час простою, порядок оплати працівникам на період простою. Оплачують простій в розмірі не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (ч. 1 ст. 113 КЗпП).

Оформлення відпустки  під час війни

Ще один варіант для працівників, які не можуть працювати дистанційно: зокрема, оформлення щорічної або соціальної відпустки. Як варіант, відпустка без збереження зарплати, термін якої в карантин за згодою сторін може перевищувати 15 календарних днів (ч. 3 ст. 26 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР). Згідно з постановою КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 зі змінами, внесеними постановою КМУ від 23.02.2022 р. № 229,  в Україні карантин діятиме до 31.05.2022 р.

Часті запитання
Працівник не вийшов на роботу в умовах війни. Чи можуть його звільнити за прогул?
Прогулом вважають, зокрема, самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки, припинення виконання трудових обов’язків до закінчення строку трудового договору.

Не може вважатися прогулом відсутність працівника на роботі з поважних причин. Війна є такою поважною причиною. І Державна служба України з питань праці закликає роботодавців не звільняти робітників за прогул через неявку на роботу через війну (https://dsp.gov.ua/?s=%D0%BF%D1%80%D0%BE%D0%B3%D1%83%D0%BB).

Якщо працівник не виходить на зв’язок, не виходить на роботу роботодавець це може класифікувати за такими причинами:
«НЗ» (неявка з нез’ясованих причин);
«ІВ» (інші види неявок, що передбачені колективними договорами, угодами);
«І» (інші причини неявки).
Чи може у період воєнного стану роботодавець з власної ініціативи звільнити працівника?
В Управлінні Держпраці в Закарпатській області попереджають, що звільнення працівників за ініціативою роботодавця з підстав запровадження воєнного стану не допускається і буде кваліфікуватися як грубе порушення законодавства про працю, за що статтею 172 Кримінального кодексу України передбачена відповідальність (https://uz.dsp.gov.ua/index.php/statti-interv-iu/1831-chy-maie-pravo-robotodavets-u-period-voiennoho-stanu-zvilnyty-naimanoho-pratsivnyka). І зауважують, що нині роботодавці мають використати всі можливості для збереження за своїми працівниками роботи (переведення на дистанційну, надомну роботу, об’ява простою тощо).
Як у період озброєної агресії застосувати гнучкий графік роботи?
Нагадаємо, що гнучкий режим робочого часу – це форма організації праці, за якою допускається встановлення іншого режиму роботи, ніж зазначений у правилах внутрішнього трудового розпорядку. При застосуванні такого трудового режиму важливо дотримуватися норми тривалості робочого часу.
У роз’ясненні РНБО України сказано, зокрема, про особливості застосування гнучкого режиму робочого часу (https://telegra.ph/CHI-MOZHUT-VAS-ZV%D0%86LNITI-Z-ROBOTI-03-13). Тут нагадують, що:

застосування гнучкого режиму робочого часу не впливає на нормування та оплату праці працівників, порядок нарахування та розмір доплат, премій, не надає пільг при обчисленні стажу роботи тощо;

в умовах гнучкого режиму робочого часу тривалість зміни не може перевищувати 12 годин на добу. Максимальна сумарна тривалість робочого часу на добу для жінок з дітьми повинна не перевищувати 10 годин;

на час збройної агресії, гнучкий режим робочого часу може встановлюватися розпорядженням власника або уповноваженого ним органу. Працівник має ознайомитися з документом протягом двох днів з дня його прийняття, але до запровадження гнучкого режиму робочого часу. У такому разі норми щодо істотної зміни умов праці не застосовуються.
Проходить набір
Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

    Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

    Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
    20 Лип 2021
    Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

      Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

      Світлана Шанайда
      Спікер Світлана Шанайда
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        Найближчі курси
        Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

          Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

          Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
          20 Лип 2021
          Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”

            Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

            Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
            25 Чер 2021
            Онлайн-курс з Перевірок

              Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

              Ігор Січеславський
              Спікер Ігор Січеславський
              16 Сер 2021
              Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

                Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

                Світлана Шанайда
                Спікер Світлана Шанайда
                Онлайн-курс з Податку на Прибуток

                  Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

                  Галина Морозовська
                  Спікер Галина Морозовська