Прощення боргу фізичній та юридичній особам: облік та оподаткування

Відповідно до ст. 605 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) можна припинити зобов’язання через прощення боргу, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора. На практиці чималі випадки прощення боргу (списання дебіторської заборгованості): зокрема, прощення сум наданої фізособам поворотної фінансової допомоги чи  заборгованості юрособи – покупця за раніше відвантажені йому товари тощо.

Тобто підприємство – кредитор вправі скористатися ст. 605 ЦКУ та списати дебіторку, яка на момент списання не є безнадійною. Розглянемо, як ці операції відображаються в бухобліку та впливають на оподаткування підприємства – кредитора.

Бухгалтерський облік

Тут все залежить від того, створювався під дебіторську заборгованість резерв сумнівних боргів чи ні.

Одразу нагадаємо, що мікропідприємства,  платники єдиного податку 3 групи та  непідприємницькі товариства, зокрема, неприбуткові організації не повинні створювати резерв сумнівних боргів (п. 7 та пп. 2.2 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Решта підприємств мають це робити відповідно до НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість». Але вони створюють резерв сумнівних боргів (п. 7 НП(С)БО 10), якщо дебіторка:

• поточна, тобто строк її погашення до 12 місяців;

• не отримана шляхом придбання та не призначена для продажу;
• погашається грошовими коштами або їхніми еквівалентами чи інструментами власного капіталу, тобто є фінансовим активом (п. 4 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»).

Резерв сумнівних боргів не створювали. У цьому випадку списання суми дебіторської заборгованості відображають Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» (977 «Інші витрати діяльності») Кт 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з різними дебіторами») на суму списаної заборгованості.

Резерв сумнівних боргів створювали (Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 38 «Резерв сумнівних боргів). У разі існування резерву проводки щодо списання прощеної дебіторської заборгованості такі:»): Дт 944  Кт 38 (методом  «сторно») або Дт 38 Кт 719 «Інші доходи від операційної діяльності» коригування резерву на суму прощеної дебіторки; Дт 949, 977 Кт 36, 37 – безпосереднє її списання з балансу.

Податок на прибуток

Малодохідники. Підприємство – кредитор, яке не застосовує різниці з розд. ІІІ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток базуються на даних бухгалтерського обліку.  

Високодохідники та малодохідники – добровольці на коригування. Ці платники при списанні дебіторської заборгованості застосовують коригувальні різниці з пп. 139.2.1 та 139.2.2 ПКУ, а саме:

• на суму  створеного резерву сумнівних боргів РСБ – збільшують фінансовий результат до оподаткування (пп. 139.2.1 ПКУ);
• на суму коригування резерву сумнівних боргів – зменшують фінансовий результат до оподаткування (абз. 2 пп. 139.2.2 ПКУ).

У разі списання дебіторської заборгованості, яка відповідає/не відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПКУ, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 ПКУ підлягає збільшенню на суму списаної заборгованості (категорія 102.12 ЗІР).

Слід взяти до уваги, що аванс (передоплата), за яким не отримано товари вважають безповоротною фінансовою допомогою. Якщо підприємство – кредитор надало боржнику (дебітору) товари (роботи, послуги), які залишилися неоплаченими, то ці товари (роботи, послуги) вважають безоплатно наданими.  Якщо боржник – платник податку на прибуток, то факт безповоротності чи безоплатності не призводить до коригувань  фінансового результату.

Фінансовий результат до оподаткування збільшують при прощенні боргу:

• платникам податку на прибуток за нульовою ставкою; неплатникам податку на прибуток (крім фізосіб, як сплачують ПДФО); платникам податку – пов’язаним особам, які  задекларували від’ємне значення об’єкта оподаткування у звітному році, що передує року прощення боргу  (пп. 140.5.10 ПКУ);
• неприбутковим організаціям (пп. 140.5.9 ПКУ);
• суб’єктам сфери фізичної культури і спорту (пп. 140.5.14 ПКУ).  

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку списання дебіторської заборгованності тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

ПДВ

Прощення грошового боргу.  За логікою при прощенні грошового боргу покупцю за отримані ним та неоплачені товари сума компенсації складає нуль. Тож і база оподаткування ПДВ має змінитися, адже тепер вона дорівнює не договірній вартості, а мінімальній базі оподаткування. Нагадаємо, що мінімальна база оподаткування:

• для придбаних товарів має бути не меншою від ціни їх придбання (п. 188.1, 189.1 ПКУ);
• для самостійно виготовлених товарів має бути не меншою від їх звичайної ціни (п. 188.1 ПКУ).

Якщо слідувати букві закону (ПКУ), то згідно з п. 192.1 ПКУ на дату прощення кредитор – платник ПДВ виписує розрахунок коригування на «обнулювання» бази оподаткування та відповідно нарахованого ПДВ. Цей розрахунок коригування направляють покупцю – боржнику для реєстрації в ЄРПН. Також кредитору потрібно у цьому ж місяці скласти податкову накладну (з типом причини 15) на суму перевищення мінімальної бази оподаткування бази над фактичною ціною (п. 201.4 ПКУ). Цю податкову накладну боржнику не передають.

У категорії 101.06 ЗІР податківці надавали роз’яснення: «… що покупцем не були повернуті продавцю раніше поставлені товари/послуги та протягом терміну позовної давності не відбулося оплати за такі товари/послуги, то, незалежно від того чи було проведено процедуру досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості, чи ні, продавець не має законодавчих підстав на коригування суми податкових зобов’язань з ПДВ при списанні дебіторської заборгованості». Тобто податківці вважають, що у продавця у випадку списання грошової дебіторки немає законодавчих підстав для коригування податкових зобов’язань з ПДВ. Наразі це роз’яснення переведено до нечинних.

Якщо кредитор прощає «товарний» борг, то податківці говорять, що постачальник може  коригувати ПДВ лише на підставі розрахунку коригування (див. лист ДПСУ від 08.10.2019 р. № 659/6/99-00-07-03-02-15/ІПК).

ПДФО

Відповідно до абз. 1 пп. «д» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО включається дохід у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку (крім суми прощеного (анульованого) основного боргу платника податку за іпотечним кредитом в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою житлової нерухомості), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. При цьому оподаткування  ПДФО можливо у разі,  якщо сума прощеного боргу перевищує 25% однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2023 році –1675,00 грн. (6700,00 грн. × 25%).

Підприємство – кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника (дебітора). Кредитор сповіщає боржника про прощення боргу: шляхом направлення рекомендованого листа  з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору.

Суму прощеного (анульованого) боргу кредитор включає до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому було прощено такий борг.      Відповідно до п. 4 розд. IV Порядку в додатку 4 «Відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору» (форма 4ДФ)» до Розрахунку у графі 6 «Ознака доходу» зазначається ознака доходу, наведена у розд. 1 «Довідник ознак доходів фізичних осіб» додатка 2 до Порядку.

Згідно з Довідником ознак доходів фізичних осіб:

• за ознакою доходу «126» відображається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 ПКУ), зокрема, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, що перевищує у 2023 році – 1675,00 грн;
• за ознакою доходу «189» відображаються інші доходи, зокрема, основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує у 2023 році – 1675,00 грн. та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

ПДФО боржник з прощеного боргу сплачує самостійно та відображає його суми у річній податковій декларації про майновий стан та доходи.

Якщо кредитор належним чином не повідомив боржника про прощення боргу, тоді кредитор є податковим агентом і має виконати всі його функції щодо оподатковуваного доходу фізособи.