Прострочена дебіторська заборгованість-2022

Дата публікації
21 Тра 2022

Дебіторська заборгованість – сума  заборгованості дебіторів підприємству на певну дату.  Дебіторами ж вважають юридичних та фізичних осіб, які внаслідок  минулих  подій  заборгували  підприємству певні  суми грошових коштів, їх еквівалентів або інших активів. Саме такі визначення містить п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість».

Що таке прострочена дебіторська заборгованість

Пункт 4 НП(С)БО 10 також розшифровує, що таке поточна, довгострокова, сумнівна та безнадійна заборгованості. А ось, що вважати простроченою дебіторською заборгованістю НП(С)БО 10 умовчує. Наприклад, згідно Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов’язань бюджетних установ, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.04.2014  р. № 372, прострочена дебіторська заборгованість – це дебіторська заборгованість, що виникає на 30-й день після закінчення терміну обов’язкового платежу згідно з укладеними договорами або якщо дата платежу не визначена після виписування рахунку на оплату. З цього доходимо висновку, що підприємства класифікують дебіторку, як прострочену, якщо скажімо, строк виконання платежу чи постачання за договором порушено. Зараз ми не будемо вдаватися в деталі врегулювання порушених договірних відносин, а закцентуємося на простроченій дебіторській заборгованості, її трансформації у безнадійну та обліку й оподаткуванню зі списання останньої.  

Додамо, що інформацію про наявну у підприємства дебіторську заборгованість надає, зокрема, Баланс (Звіт про фінансовий стан) за формою № 1 (див. додаток 1 до НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). Нагадаємо, що активи, до яких відносять й дебіторську заборгованість,  у Балансі відображають за умови, що їх оцінка може бути достовірно визначена і очікується отримання в майбутньому економічних вигід, пов’язаних з їх використанням (п. 2.3 розд. ІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Мінфіну України від 28.03.2013 р. № 433). Також підприємства можуть додавати статті щодо дебіторської заборгованості із збереженням їх назви і коду рядка з переліку додаткових статей фінансової звітності, наведених у додатку 3 до НПСБО 1.

Таблиця. Дебіторська заборгованість підприємства

Код рядка БалансуНайменування рядкаРахунки/субрахунки бухобліку
1040Довгострокова дебіторська заборгованість181 «Заборгованість за майно, що передано у фінансову оренду» 182 «Довгострокові векселі одержані» 183 «Інша дебіторська заборгованість»
1120*Векселі одержані34 «Kороткострокові векселі одержані»
1125Дебіторська заборгованість за продукцію, товари, роботи, послуги 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками»
Дебіторська заборгованість за розрахунками:  
1130за виданими авансами371 «Розрахунки за виданими авансами»
1135З бюджетом641 «Розрахунки за податками» 642 «Розрахунки за обов’язковими платежами»
1136у тому числі з податку на прибуток641 «Розрахунки за податками» / «Податок на прибуток»
1140*Дебіторська заборгованість за розрахунками з нарахованих доходів373 «Розрахунки за нарахованими доходами»
1145*Дебіторська заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків  682 «Внутрішні розрахунки» 683 «Внутрішньогосподарські розрахунки»
1155Інша поточна дебіторська заборгованість372 «Розрахунки з підзвітними особами» 374 «Розрахунки за претензіями» 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» 376 «Розрахунки за позиками членам кредитних спілок» 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» 378 «Розрахунки з державними цільовими фондами» 379 «Розрахунки за операціями з деривативами»  65 «Розрахунки за страхуванням»
1190Інші оборотні активи 643 «Податкові зобов’язання»
*Додаткові рядки (статті фінансової звітності)

Інформація про прострочену дебіторську заборгованість: де використовують

Контроль над станом розрахунків з контрагентами є важливою складовою бухобліку, і першочергова мета такого контролю – не допустити порушення строків розрахунків або постачання за договором. Для цього підприємства проводять звіряння розрахунків – для підтвердження реальності заборгованості.  Причому звіряти розрахунки важливо не тільки під час проведення інвентаризації, а й на протязі дії договору про постачання продукції (виконання робіт, надання послуг). Такі звіряння допомагають вчасно виявляти дебіторську заборгованість, яка є простроченою або взагалі за якою вже сплив строк позовної давності. Прострочена заборгованість автоматично потрапляє у зону ризику, себто її за певних умов потрібно вважати сумнівною, й відповідно, створювати резерв сумнівних боргів. Щодо безнадійної заборгованості у підприємства один шлях – списання з обліку.

Див. також Розрахунки з дебіторами та кредиторами: як звіритися та підтвердити заборгованість

Як створюють резерв сумнівних боргів під дебіторську заборгованість

Сумнівний борг за визначенням з п. 4 НП(С)БО 10 – це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує непевність в її погашенні боржником.  За сумнівною дебіторською заборгованістю створюють резерв сумнівних боргів (далі – РСБ).

Звертаємо увагу на лист Мінфіну України від 09.12.2003 р. № 31-04200-30-5/7021, у якому  зазначено: «…якщо обставини засвідчують і професійним судженням  підтверджують    невпевненість   одержання   доходу   (непогашення дебіторської  заборгованості),  то  створюється  резерв  сумнівних боргів».

Також звертаємо увагу на лист ГоловКРУ від 01.03.2011 р. № 25-18/287. Незважаючи на те, що цей лист стосується бюджетників та держпідприємств, з нього комерційні підприємства можуть позичити дещо корисне.  Так,  ревізори у вищезгаданому листі звертають увагу на необхідність ведення на підприємствах і в організаціях претензійно-позовної роботи, яку випереджає затвердження положень про юридичну службу, порядок ведення цієї роботи тощо. Тож підприємство має здійснюватися попередній контроль за виконанням господарських договорів, зокрема з метою вжиття дієвих заходів щодо стягнення боргів, недопущення спливу позовної давності і, як результат, запобігання збитків. Такий контроль забезпечується документально: наприклад,  листами з вимогою погашення заборгованості, позовом до суду тощо.

Також вважаємо, що під час ухвалення рішення щодо визнання заборгованості безнадійною за НП(С)БО 10 можна зважати й на вимоги пп. 14.1.11 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Таке твердження базується на тісному зв’язку податкового та бухгалтерського обліку для визначення об’єкту оподаткування податком на прибуток.

Воєнний стан, як форс-мажорна обставина, перетворює майже всі дебіторські заборгованості на сумнівні. Але форс-мажорний сумнів потребує документального підтвердження. Нагадаємо, що ТПП України в листі від 28.02.2022 р. № 2024/02.0-7.1 засвідчила наявність форс-мажору (обставин непереборної сили) для всіх суб’єктів підприємництва – з 24.02.2022 р. до закінчення воєнних дій.

Нещодавно на сайті ТПП України з’явилося нове роз’яснення, що в разі необхідності, сторона, яка порушила свої зобов’язання в період дії форс-мажорних обставин, також має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).  

Див. також Форс-мажор в 2022 році: визнання та оформлення обставин непереборної сили

Згідно з п. 7 НП(С)БО 10 РСБ створюють за дебіторською заборгованістю, яка:

  • є поточною (виникла під час нормального операційного циклу або належить до погашення протягом 12 місяців від дати балансу);
  • є фінансовим активом (контракт, що дає право отримати кошти чи інший фінансовий актив від другої сторони, п. 4 НП(С)БО 13 «Фінансові інструменти»);
  • не є придбаною та призначеною для продажу заборгованістю.

Не зобов’язані створювати РСБ мікропідприємства,підприємства – платники єдиного податку третьої групи і непідприємницькі товариства (пп. 2 п. 2, п. 7 розд. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»).

Для визначення величини РСБ застосовують або абсолютну суму сумнівної заборгованості, або             коефіцієнт сумнівності (п. 8 НП(С)БО 10). Підприємство самостійно обирає метод: залежно від виду дебіторської заборгованості та наявних даних, як необхідні для застосування того чи іншого методу визначення РСБ.

Вибір методу визначення РСБ, а за потреби й спосіб визначення коефіцієнта сумнівності підприємство фіксує в свїй обліковій політиці (п. 2.1 Методичних рекомендацій щодо облікової політики підприємства, затверджених наказом Мінфіну України від 27.06.2013 р. № 635). Також у листі Мінфіну України від 07.07.2004 р. № 31-04200-01-29/12137 (далі – Лист № 12137) рекомендовано для бухобліку РСБ складати такий первинний документ, як розрахунок резерву.

Для бухгалтерського обліку РСБ використовують рахунок 38 «Резерв сумнівних боргів». До цього рахунку Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291, не передбачає окремих субрахунків. Втім у вже згаданому Листі № 12137 Мінфін говорить про можливість застосування окремих аналітичних рахунків або субрахунків на рахунку 38 відносно статей поточної дебіторської заборгованості, сумнівну частину якої забезпечено створеним резервом.

Нараховують резерв за дебетом субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» та кредитом рахунку 38.

Облік списання безнадійної дебіторської заборгованості

Безнадійною дебіторською заборгованістю вважається поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість в її неповерненні боржником або за якою минув строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10).

Списання безнадійної заборгованості:

  • за рахунок резерву сумнівних боргів (якщо йдеться про фінансовий актив) –  за дебетом рахунку 38 та кредитом відповідного субрахунку рахунку 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». У разі недостатності цього резерву надлишок заборгованості списують  за дебетом субрахунку 944 «Сумнівні та безнадійні борги» та кредитом відповідного субрахунку рахунку 36 та/або субрахунку 377;
  • за рахунок витрат поточного періоду (якщо йдеться про заборгованість, що не є фінансовим активом) – за дебетом субрахунку 944  та кредитом субрахунків  371 «Розрахунки за виданими авансами»,  372 «Розрахунки з підзвітними особами», 377 тощо.

Списану дебіторську заборгованість відображають на позабалансовому рахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» і обліковують її протягом не менше ніж трьох років. Суми безнадійної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги, яка є фінансовим активом списують за рахунок резерву сумнівних боргів.

Див. також  Списання грошової безнадійної дебіторської заборгованості: облік та оподаткування

Безнадійна дебіторська заборгованість та ПДВ

Покупець – дебітор не повернув продавцю – кредитору раніше поставлені товари/послуги. Також протягом терміну позовної давності дебітор не оплатив такі товари/послуги. У цьому випадку незалежно від того чи було проведено процедуру досудового врегулювання сумнівної дебіторської заборгованості, чи ні, продавець не має законодавчих підстав на коригування ПДВ при списанні такої дебіторської заборгованості (див. категорію 101.06 ЗІР).

Податківці наголошують, що дебіторська заборгованість у платників ПДВ за касовим методом може бути списана після закінчення строку позовної давності за такою заборгованістю та після вжиття необхідних заходів щодо її стягнення. При цьому списання дебіторської заборгованості з метою оподаткування ПДВ вважається іншим видом компенсації вартості поставлених товарів (послуг). А отже платник ПДВ, який застосовує касовий метод визначення податкових зобов’язань, на дату списання простроченої дебіторської заборгованості за поставлені та не оплачені товари (послуги) повинен нарахувати ПДВ.  

Безнадійна дебіторська заборгованість та податок на прибуток

Безнадійною заборгованістю з позиції пп. 14.1.11 ПКУ вважають прострочену заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашену внаслідок недостатності її майна. Також безнадійною вважають:

  • заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;
  • заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами в установленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Безнадійність дебіторської заборгованості у вищезгаданих випадках необхідно довести (див. Узагальнюючу податкову консультацію щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною відповідно до підпункту «а» підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, затверджену наказом Мінфіну України від 03.04.2018 р. № 400).

Прострочена заборгованість: заборгованість фізичних або юридичних осіб, для примусового погашення якої не вистачає майна боржника (пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ). Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, передбачених ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. № 1404-VIII (далі – Закон № 1404). Мовиться про:

  • ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях;
  • постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Виконавчий документ повертається стягувачу, зокрема якщо (п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404):

  • у боржника немає майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем, згідно із цим Законом, заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
  • стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;
  • у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (ч. 4 ст. 37 Закону № 1404).

Отже за відсутності в боржника-юрособи майна, необхідного для повного погашення заборгованості, за пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ  її визнають безнадійною. Щоправда, за умов, що здійснені виконавцем за Законом № 1404 заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, а інше майно в боржника відсутнє. Що й підтверджує постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа в порядку й на умовах, визначених Законом № 1404 (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 16.07.2020 р. № 2915/ІПК/26-15-04-04-11).

Але наявності тільки такої постанови недостатньо, адже виконавче провадження у справі може ще бути відкритим і стягував, крім окремих випадків, має право повторно пред’явити виконавчий документ до виконання (ч. 5 ст. 37 Закону № 1404).

Тож виходить, що в цій ситуації 100-відсоткових підстав для визнання такого боргу безнадійним за пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ немає і безнадійною слід вважати заборгованість, за якою повністю закрито виконавче провадження.

Коригування фінрезультату при списанні безнадійної дебіторської заборгованості

Платники податку на прибуток, які проводять коригування фінансового результату до оподаткування згідно з пп. 134.1.1 ПКУ (обов’язково або добровільно) коригують такий фінрезультат,  зокрема, на різниці, пов’язані з резервом сумнівних боргів. Для коригувальних різниць передбачено додаток РІ до  Декларації з податку на прибуток.

Таблиця. Безнадійна заборгованість: коригування фінрезультату

Рядок додатку РІЗміст рядкаЗміст коригуванняДжерело інформації для заповнення  рядка
2.1.2Сума витрат на формування резерву сумнівних боргів (п. 139.2 ПKУ)Фінрезультат  збільшуютьОбороти за дебетом субрахунку 944 та кредитом субрахунку 38
2.2.2Сума коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування (п. 139.2 ПKУ)Фінрезультат зменшуютьОбороти  за дебетом субрахунку 944 з кредитом рахунку 38 (методом «сторно») або дебетом рахунку 38 з кредитом субрахунку 719 «Інші доходи від операційної діяльності»
2.1.3Сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (пп. 139.2.1 ПKУ)Фінрезультат збільшуютьОбороти за дебетом субрахунку 944 з кредитом рахунків 36, 37
2.2.3Сума списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним пп. 14.1.11 ПKУ (пп. 139.2.2 ПKУ)Фінрезультат зменшуютьОбороти за дебетом рахунку 38 з кредитом рахунків 36, 37 – за рахунок резерву сумнівних боргів. Обороти за дебетом субрахунку 944 з кредитом рахунків 36 чи 37 – на суму перевищення заборгованості над розміром створеного резерву сумнівних боргів
Часті запитання
У підприємства залишилися кошти на поточному рахунку в неплатоспроможному банку, щодо якого ведеться процедура ліквідації. Як підприємство має відобразити таку заборгованість банку?
Кошти, що залишаються в такому банку можна класифікувати як сумнівну заборгованість, себто як поточну дебіторську заборгованість щодо якої існує невпевненість у її погашенні боржником. Адже підприємство не впевнено чи вистачить ліквідатору банку грошей для задоволення його вимог як кредитора. Таку сумнівну заборгованість в бухобліку доцільно обліковувати за Дт 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» Кт 31 «Рахунки в банках». За необхідності потрібно створити під неї резерв сумнівних боргів, позаяк така дебіторська заборгованість є фінансовим активом, бо банк винен гроші, і відповідає визначенню сумнівного боргу. А отжена таку заборгованість поширюється вимога п. 7 НП(С)БО 10. У випадку, коли вимоги підприємства не будуть задоволені через брак коштів у банка, який ліквідується, таку заборгованість визнають безнадійною і списують з обліку: Дт 38 Кт 377 або Дт 944 Кт 377, коли підприємство може не створювати забезпечення (резерви) відповідно до п. 7 НП(С)БО 25.
Податківці в ІПК ДПСУ від 19.12.2019 р. № 2016/6/99-00-07-02-02-15/ІПК зауважують, що кошти підприємства, що знаходяться на поточному рахунку банку, можуть бути визнані безнадійною заборгованістю відповідно до вимог пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ у разі наявності підтвердних документів про припинення банку-боржника як юридичної особи у зв’язку з його ліквідацією.
Як визначити строк позовної давності для визнання дебіторської заборгованості безнадійною?
Строк позовної давності – це строк, у межах якого підприємство (чи інший суб’єкт) може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права чи інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України, далі – ЦКУ). Зобов’язання вважається порушеним, якщо воно не виконане або виконане з недотриманням умов, які передбачені змістом зобов’язання, зокрема, умовами договору. Загальний строк позовної давності становить 3 роки (ст. 257 ЦКУ). Втім, сторони договору за домовленістю, яку слід зафіксувати в письмовій формі мають право збільшити цей строк.
Проходить набір
Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

    Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

    Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
    20 Лип 2021
    Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

      Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

      Світлана Шанайда
      Спікер Світлана Шанайда
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        Найближчі курси
        Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

          Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

          Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
          20 Лип 2021
          Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”

            Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

            Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
            25 Чер 2021
            Онлайн-курс з Перевірок

              Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

              Ігор Січеславський
              Спікер Ігор Січеславський
              16 Сер 2021
              Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

                Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

                Світлана Шанайда
                Спікер Світлана Шанайда
                Онлайн-курс з Податку на Прибуток

                  Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

                  Галина Морозовська
                  Спікер Галина Морозовська