Ремонт орендованих основних засобів

Відповідно до ст. 776 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) поточний ремонт речі, переданої в найм, провадиться наймачем (орендарем) за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто в договорі оренди сторони можуть передбачити відшкодування орендодавцем витрат, понесених орендарем на ремонт орендованого об’єкта. 

Облік орендних операцій регулює НП(С)БО 14 «Оренда», яке не встановлює особливих правил для розподілу ремонтів на поточний (підтримка орендованих об’єктів у робочому стані) та капітальний ремонт або поліпшення основних засобів). Тож у цьому випадку орендар керується загальними нормами: п. 15  НП(С)БО 7 «Основні засоби» та п. 29 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від № 561 (далі – Меторекомендації № 561). Ці норми визначають, що рішення про характер і ознаки здійснюваних підприємством робіт приймає керівник підприємства, виходячи, зокрема, із суттєвості понесених витрат. При класифікації робіт враховують наступні фактори:

• чи спрямовані вони на підвищення техніко-економічних можливостей (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція) об’єкта;
• чи приведуть у майбутньому до збільшення економічних вигід;
• чи здійснюються лише для підтримання об’єкта в придатному для використання стані.

Якщо у зв’язку з проведеними роботами підприємство не очікує на збільшення первісно очікуваних економічних вигід, а лише відновлює його технічні характеристики (підтримує об’єкт в належному стані), то такі роботи класифікують як ремонт.

Якщо внаслідок проведених робіт підприємство очікує  на підвищення техніко-економічних можливостей об’єкта, та як наслідок, збільшення економічних вигід від його використання у майбутньому. 

До поліпшень відносять, зокрема:

• модернізацію, модифікацію об’єкта ОЗ з метою продовжити термін його експлуатації чи збільшити виробничу потужність;
• заміну окремих частин устаткування/обладнання з метою підвищити якість продукції;
• запровадження більш ефективного технологічного процесу, що дозволить зменшити первісно очікувані виробничі витрати;
• добудову/перебудову/надбудову приміщення чи будівлі, внаслідок чого збільшуються її площа, обсяг та умови виконання робіт. 

Підходи щодо визначення того, які роботи вважають ремонтом, а які – поліпшенням слід зазначити у наказі про облікову політику підприємства. Ці закарбовані положення мають застосовуватися всіх основних засобів на підприємстві.

А власне сам розподіл витрат, понесених на ремонт, є важливим для бухгалтерського обліку. Рішення керівника стосовно робіт, які належить провести у зв’язку з ремонтом основних засобів оформлюють відповідним наказом.

Якщо ремонтні роботи, які проводяться для підтримки об’єкта оренди в робочому стані не компенсуються орендодавцем або компенсуються ним після повернення об’єкта оренди, орендар включає у витрати звітного періоду (п. 15 НП(С)БО 7, п. 32 Метрекомендацій № 561). Вартість таких проведених робіт відображають на тих самих рахунках бухобліку, що і суми орендної плати. Залежно від сфери використання орендованого об’єкта, це може бути рахунок 23, 91, 92, 93, 94. 

Щодо витрат на поліпшення. На суму самостійно понесених витрат орендар створює об’єкт основного засобу за субрахунком 117. Відносно такого об’єкту визначають строк корисного використання та обирають метод амортизації. На практиці – це очікуваний строк оренди та прямолінійний метод відповідно.

Компенсація вартості ремонту

Зазвичай, якщо договір оренди містить умови про відшкодування вартості ремонту, то в ньому передбачають один із варіантів:

• орендодавець компенсує вартість ремонту грошима одразу після проведення ремонту або після повернення об’єкта оренди;
• суму компенсації за ремонт зараховують в рахунок орендної плати. 

У листі Мінфіну від 27.02.2006 р. № 31-34000-20-16/4000 зазначено, що зобов’язання орендодавця щодо компенсації здійснених орендарем поліпшень об’єкта орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, що передбачено договором оренди, відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV відображається на підставі первинного документа, у якому має зазначатися, зокрема, узгоджена сторонами сума компенсації (обсяг господарської операції). На суму такого зобов’язання орендодавець збільшує первісну вартість повернутого з оренди майна.

Бухгалтерський облік операцій з ремонту орендованого об’єкта основних засобів

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку ремонту орендованих основних засобів, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Податковий облік

ПДВ. Якщо ремонтні роботи виконано підрядним способом, то належним чином складена та зареєстрована підрядником в ЄРПН податкова накладна дає замовнику робіт право на податковий кредит. До податкового кредиту відносять вхідний ПДВ,  з яким придбано матеріали, запчастини тощо для проведення ремонту власними силами.

Якщо відремонтований об’єкт основних засобів використовують в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, компенсуючі податкові зобов’язання за п. 198.5 ПКУ не нараховують.

Якщо орендар отримує компенсацію витрат від орендодавця, то нараховує податкове зобов’язання (пп. «б» п. 198.5  ПКУ).

Якщо орендодавець не відшкодовує витрати, понесені орендарем, а той повертає орендований об’єкт основних засобів разом з проведеними поліпшеннями, то податківці вважають таку ситуацію даруванням (п. 187.1 ПКУ, лист ДФСУ від 06.02.2017 р. № 2101/6/99-99-15-03-02-15). За роз’ясненням податківців орендар має нарахувати податкове зобов’язання виходячи з вартості придбаних товарів (робіт, послуг) на здійснення ремонту.

ПДФО. Якщо орендодавець є звичайною фізособою, тобто не ФОП і не компенсує витрати орендаря, то у фізособи виникає додаткове благо – у сумі вартості отриманих поліпшень (пп. 164.2.17 ПКУ). Його відображають у додатку 4ДФ розрахунку сум доходу: з ознакою доходу «126»). Зі суми такого доходу слід утримати та сплатити ПДФО і військовий збір.

Податок на прибуток

Витрати, понесені на поточний ремонт орендованих основних засобів, відображають у складі поточних витрат, які впливають на загальних підставах на фінансовий результат до оподаткування. Якщо мовиться про ремонт невиробничих основних засобів, то платники податку на прибуток, які застосовують податкові різниці мають збільшитина суму витрат на ремонтбухгалтерський фінрезультат до оподаткування (п. 138.1 ПКУ).

Щодо витрат на поліпшення. Ми вже сказали, що на суму самостійно понесених витрат орендар створює об’єкт основного засобу.  

Витрати на поліпшення (ремонт) орендованих основних засобів, що збільшують майбутні економічні вигоди, які спочатку очікувалися від їх використання, у податковому обліку відображаються як окремий об’єкт групи 9 «інші основні засоби» з мінімально допустимим строком корисного використання 12 років.

Водночас при визначенні об’єкта оподаткування платники податку – орендарі на підставі положень абзацу другого п. 138.1 та абзацу другого п. 138.2 ПКУ)мають збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму нарахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до НП(С)БО або МСФЗ та зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму розрахованої амортизації вартості поліпшення (ремонту) орендованих основних засобів відповідно до п. 138.3 ПКУ (див. категорію 102.05 ЗІР).