Річний перерахунок ПДВ: пам’ятка платника

Дата публікації

06 Січ 2023

Не дивлячись, на здавалось би, прості правила здійснення перерахунку ПДВ за підсумками року даний механізм викликає запитання у бухгалтерів. Поговоримо про цей перерахунок більш детально.

Суть річного перерахунку ПДВ

Розподіл ПДВ згідно з п. 199.1 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) здійснюють шляхом нарахування компенсуючих податкових зобов’язань. Такі податкові зобов’язання (далі – ПЗ) компенсують частину ПДВ, сплаченого при придбанні товарів/послуг, необоротних активів. Але це стосується тільки тих активів, що використовуються одночасно в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях.

Тож у разі, якщо придбані з ПДВ товари, послуги, необоротні активи можна чітко розділити на такі, що використовувалися в оподатковуваних, і такі, що використовувалися в неоподатковуваних операціях (тобто одночасного використання конкретних товарів, послуг, необоротних активів в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях не відбувалося), то річний перерахунок робити по таким активам не потрібно. Позаяк ПЗ з ПДВ якщо і нараховувалися, то за п. 198.5 ПКУ, а не за п. 199.1 ПКУ.

Крім того, зверніть увагу: наступні випадки – це коли неоподатковувані або звільнені операції здійснювалися, проте річного перерахунку, як і нарахування ПЗ з ПДВ за п. 199.1 ПКУ, робити не потрібно:

здійснення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ПКУ (реорганізація юросіб (злиття, приєднання, поділ, виділення та перетворення));
здійснення операцій, передбачених пп. 197.1.28 ПКУ (постачання товарів або послуг у частині суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету);
здійснення операцій, передбачених п. 197.11 ПКУ (постачання товарів та послуг на митній території України, що фінансуються за рахунок міжнародної технічної допомоги);
здійснення операцій за п. 197.24 ПКУ оператора телекомунікацій з надання телекомунікаційних послуг у частині здійснення благодійного телекомунікаційного повідомлення на благодійні цілі;
здійснення операцій з ввезення на митну територію України або операцій з постачання на митній території України товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19), перелік яких визначено КМУ (п. 71 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ).

Протягом року компенсуючі ПЗ нараховують, виходячи із:

минулорічного значення анти-ЧВ, якщо неоподатковувані операції здійснювалися минулого року (п. 199.2 ПКУ);
поточного значення анти-ЧВ (розраховане за підсумками першого періоду (місяця/кварталу), в якому вперше з’явилися неоподатковувані операції), якщо неоподатковувані операції минулого року були відсутні або ж платник зареєстрований у поточному році (п. 199.3 ПКУ).

А вже за підсумками року розраховують нове анти-ЧВ на базі фактично здійснених розрахунків неоподатковуваних операцій у сумарній кількості операцій.

Тобто алгоритм перерахунку має декілька етапів:

розрахунок анти-ЧВ;
перерахунок нарахованих протягом року «компенсуючих» ПЗ;
складання і реєстрація розрахунків коригування до складених раніше податкових накладних (далі – РК та ПН відповідно). Максимум таких ПН може бути 12 шт. – на кожен місяць окремо;
відображення результатів перерахунку в декларації ПДВ, обов’язково за грудень, навіть якщо не зареєстрували РК;
відображення результатів перерахунку в бухгалтерському обліку.

Розрахунок анти-ЧВ

Безпосередньо розрахунок слід здійснювати в таблиці 1 додатка Д6. Для цього ми беремо загальний обсяг постачань за рік, а також обсяг оподатковуваних постачань – розраховуємо ЧВ. Цей показник визначається як відношення обсягу оподатковуваних постачань до загального обсягу усіх постачань. На противагу ЧВ показник анти-ЧВ визначаємо шляхом зворотнього обрахунку (100% – ЧВ).

Перерахунок ПЗ виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій здійснюється в порядку та за формою згідно з таблицею 2 додатка Д6.

Коли проводимо перерахунок

Зареєструвати РК до зведених ПН потрібно протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем місяця, в якому зазначені РК до них складено.

Отже перерахунок здійснюється на останній день грудня: зробити перерахунок треба до 20.01.2023 р. для того, щоб своєчасно зареєструвати РК та відобразити результати перерахунку у декларації за грудень (її граничний термін подання – 20.01.2023 р.).

До речі, мораторій вже не діє, тож у разі порушення терміну реєстрації ПН/РК до платника податків може бути застосовано відповідальність:

за порушення граничного строку реєстрації – 2% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше ніж 1020 грн, незалежно від періоду запізнення;
у разі відсутності реєстрації протягом граничного строку (щодо ПН/РК, зазначених у податковому повідомленні-рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу) – 5% від обсягу постачання без ПДВ, але не більше ніж 3400 грн.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему річного перерахунку ПДВ, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

РК на перерахунок з ПДВ

РК на перерахунок з ПДВ має свої особливості. Так, у шапці РК треба ставити позначку «Х» у полях:

– «Підлягає реєстрації в ЄРПН постачальником (продавцем)»;

– «До зведеної податкової накладної»;

– «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини» (зазначається відповідний тип причини):

«08» – якщо РК складається до зведеної ПН, яка була складена відповідно до п. 199.1 ПКУ на суму нарахованих ПЗ за товарами/послугами/НА, які одночасно використовувалися в оподатковуваних операціях і в операціях, що не є об’єктом оподаткування;

«09» – якщо РК складається до зведеної податкової накладної, яка була складена відповідно до п. 199.1 ПКУ на суму нарахованих ПЗ за товарами/послугами/НА, які одночасно використовувалися в оподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях.

У заголовній частині усіх перерахункових РК слід зазначити:

дату складання розрахунку коригування («31122022», незалежно від того, яким місяцем датовано частково-компенсуючу ПН);
дату і номер зведено-часткової ПН;
у полі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» – умовний ІПН «600000000000». В інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.

Таблична частина заповнюється:

– розділ А: у рядку I «Сума коригування податкового зобов’язання та податкового кредиту», у тому числі в рядках II та/або III, IV залежно від ставки ПДВ (20%, 14% або 7%), зазначається сума податку, яка збільшує або зменшує (ставимо знак «-») суму податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 199.1 ПКУ;

– розділ Б: у гр. 1 ставимо порядковий номер рядка зведеної ПН, який коригуємо зі знаком «мінус», та наступний вільний порядковий номер (зі знаком «плюс»). Цим двом рядкам присвоюється одна група коригування (графа 2.2);

у графі 3 – дати та номери вхідних ПН, податковий кредит за якими компенсувався у частково-компенсуючій ПН (тобто номенклатура має відповідати номенклатурі ПН, яка підлягає коригуванню);

у гр. 2.1 зазначаємо код причини «202» («Коригування за підсумками року податкових зобов’язань, нарахованих згідно з п. 199.1 ПКУ»);

у гр. 13 зі знаком «мінус» зазначаємо значення графи 10 рядка частково-компенсуючої ПН, яка коригується;

у гр. 14 зі знаком «мінус» зазначається значення графи 11 рядка частково-компенсуючої ПН, яка коригується.

Графи 4.1, 4.2, 4.3, 6-12, 15 табличної частини в перерахунковому РК залишаються порожніми.

Відображаємо перерахунок у декларації

Коригування компенсуючих ПЗ, нарахованих в рамках п. 199.1 ПКУ, у зв’язку з річним перерахунком, відображається в спеціальних рядках 4.1.1, 4.2.1, 4.3.1 декларації з ПДВ –залежно від того, за якою ставкою (відповідно 20%, 7% або 14%) нараховувалися компенсуючі ПЗ у частково-компенсуючій ПН.

Щодо додатку 1 таблиця 1.2: суми коригування слід відобразити лише у тому разі, якщо відповідні РК не були своєчасно зареєстровані.

I навіть якщо такий РК платником податку через якісь причини було зареєстровано невчасно (або взагалі не зареєстровано), то результати річного перерахунку в обов’язковому порядку мають бути включені до декларації за грудень 2022 року. Якщо платник податку РК до зведених ПН за п. 199.1 ПКУ зареєструє до 20 січня 2023 року, без порушення граничних строків. то суми коригування в додатку Д1 до декларації відображати не слід.