Розрахунок та виплата дивідендів

Учасники господарського товариства мають право отримання дивідендів, як частки його прибутку  (п. 2 ч. 1  ст. 116 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України, далі – ГКУ).

З позиції бухгалтерського обліку дивідендами вважають частину чистого прибутку, розподілену між учасниками (власниками) відповідно до частки їх участі у власному капіталі підприємства (абз. 4 п. 4 НП(С)БО 15  «Дохід»). Податкове визначення дивідендів наступне: дивіденди – платіж, що здійснюється юридичною особою, в тому числі емітентом корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів чи інших цінних паперів, на користь власника таких корпоративних прав, інвестиційних сертифікатів та інших цінних паперів, що засвідчують право власності інвестора на частку (пай) у майні (активах) емітента, у зв’язку з розподілом частини його прибутку, розрахованого за правилами бухгалтерського обліку (пп. 14.1.49 Податкового кодексу України, далі – ПКУ).  Також з метою оподаткування до дивідендів прирівнюють певні платежі та виплати, зазначені у пп. 14.1.49 ПКУ.

Як розрахувати дивіденди

Базою для розрахунку дивідендів є частина балансового прибутку підприємства, яка залишається в розпорядженні юридичної особи – емітента корпоративних прав після повної сплати податків, зборів та  інших обов’язкових платежів. Виняток становлять дивіденди за привілейованими акціями, які  обов’язково виплачують за рахунок резервного капіталу. Разом з тим можлива виплата дивідендів з нерозподіленого чистого прибутку попередніх звітних періодів.

Відповідно до ст. 57 ГКУ в  установчих документах господарського товариства мають бути закріплені порядок розподілу його прибутків і збитків. І саме у порядку, встановленому установчим  документом, загальні збори учасників господарського товариства ухвалюють рішення про виплату дивідендів та їх розмір. Це рішення заносять до протоколу загальних зборів. На підставі такого рішення керівника підприємства видає наказ про нарахування та виплату дивідендів. Далі бухгалтерія на підставі цього наказу нарахує дивіденди, оподаткує їх відповідними податками та зборами, виплатить належним отримувачам і відобразить виплату дивідендів в обліку.

Зауважимо, що розмір дивідендів конкретного  учасника господарського товариства  визначається сумою  чистого прибутку та  часткою конкретного учасника у статутному (складеному) капіталі господарського товариства.

Нарахування та виплата  дивідендів у ТОВ

Питання нарахування та виплати дивідендів у  товариствах з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) регулюються Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»  від 06.02.2018 р. № 2275-VIII (далі – Закон про ТОВ).

Так, виплата дивідендів здійснюється у ТОВ за рахунок чистого прибутку товариства особам, які були учасниками госптовариства на день  ухвалення рішення про виплату дивідендів,  пропорційно до розміру їхніх часток. Розподіл  чистого прибутку товариства, ухвалення рішення  про виплату дивідендів належать до компетенції  загальних зборів учасників ТОВ (п. 12 ч. 2  ст. 30 Закону про ТОВ).

Зверніть увагу, що  питання про розподіл чистого прибутку ТОВ, про виплату дивідендів та їх  розмір слід обов’язково вносити до порядку денного річних загальних зборів учасників ТОВ. Такі збори мають бути скликані протягом  шести місяців наступного за звітним року, якщо  інше не встановлено законом (ч. 2 ст. 31 Закону  про ТОВ).

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону про ТОВ дивіденди мають бути виплачені  грошовими коштами, якщо інше не встановлено одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники  ТОВ. Дивіденди можуть виплачуватися за будь-який період, що є кратним кварталу, якщо інше не передбачено статутом ТОВ (ч. 3 ст. 26 Закону про ТОВ). ТОВ має виплатити дивіденди у  строк, що не перевищує шість місяців з дня  ухвалення рішення про їх виплату (ч. 4 ст. 26 Закону про ТОВ). Але статутом ТОВ або рішенням загальних зборів учасників можна встановити інший строк.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку нарахування та виплати дивідендів, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Обмеження виплати дивідендів ТОВ

Для ТОВ у ч. 1 ст. 27 Закону про ТОВ передбачено заборону ухвалювати рішення про виплату  дивідендів або здійснювати виплату дивідендів, якщо:

• ТОВ не здійснило розрахунків з учасниками товариства у зв’язку із припиненням їх участі у товаристві або з правонаступниками учасників ТОВ відповідно до Закону про ТОВ;

• майна ТОВ недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов’язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок прийняття рішення про виплату дивідендів чи здійснення виплати.

І ще! ТОВ не має права виплачувати дивіденди учаснику, який повністю або частково не вніс свій вклад.

ТОВ у своєму статуті може закріпити додаткові обмеження щодо нарахування та/або виплати дивідендів.

Важливо! ТОВ може діяти  на підставі модельного статуту (див. постанову КМУ від 27.03.2019 р. № 367). Тоді ТОВ не має права приймати рішення про виплату дивідендів або виплачувати дивіденди, зокрема, у випадках (п. 23):

визначених законом, а також якщо ТОВ є боржником у зобов’язанні, виконання якого прострочено більше ніж на місяць, а прострочена сума боргу ТОВ перевищує 10 місячних мінімальних заробітних плат.

При цьому цей пункт не може обиратися (застосовуватися) ТОВ, у статутному капіталі якого є корпоративні права держави.

Бухгалтерський облік дивідендів

Як ми вже зазначили вище при нарахуванні дивідендів фактично розподіляють прибуток між учасниками (власниками) ТОВ. Нагадаємо, що такий прибуток відображають на субрахунку 443 «Прибуток, використаний  у звітному періоді». В кінці року сальдо на субрахунку  443 закривають у кореспонденції із  субрахунком 441 «Нерозподілений прибуток»  чи  субрахунком 442 «Непокриті збитки», тобто виводять  сальдо на одному з цих субрахунків.

Для узагальнення інформації про розрахунки з учасниками  (власниками) підприємства, щодо дивідендів (нарахування та виплата) використовують субрахунок 671 «Розрахунки за нарахованими дивідендами» (див. Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій  підприємств і організацій, затверджену наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291).

На цьому субрахунку обліковують дивіденди, нараховані власникам простих та привілейованих акцій (часток  у статутному капіталі) за рахунок прибутку або  інших джерел, передбачених установчими документами. За кредитом цього субрахунку відображають збільшення заборгованості підприємства перед засновниками та учасниками товариства, за дебетом – її зменшення (погашення), в тому  числі реінвестування доходів тощо.

Аналітичний облік ведеться за кожним засновником та учасником та за видами виплат. Розподіл прибутку на виплату дивідендів  відображається за Дт 443  Кт 671. При нарахуванні та сплаті авансового внеску з  податку на прибуток на практиці також заводять окремий субрахунок до субрахунку 641 «Податок на прибуток»/Авансовий внесок на дивіденди: Дт 641/ Авансовий внесок на дивіденди  Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті».

Потім на цей авансовий внесок зменшують податок на прибуток звітного періоду, у якому його сплачено: Дт 641 «Податок на прибуток» Кт 641/Авансовий внесок на дивіденди.

Авансовий внесок при виплаті дивідендів

Емітент корпоративних прав,  який ухвалює рішення про виплату дивідендів  своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на  прибуток (пп. 57.1-1.2 ПКУ).

Не повинні сплачувати авансовий внесок, зокрема,  юридичні особи – емітенти корпоративних прав: платники єдиного податку; платники податку на прибуток, прибуток  яких звільнено від оподаткування. Також авансовий внесок не сплачується  в разі виплати дивідендів на користь (пп. 57.1-1.3  ПКУ):

• власників корпоративних прав материнської компанії, що сплачуються в межах сум до ходів такої компанії, отриманих у вигляді дивідендів від інших осіб;
• фізичних осіб.

Інші підприємства мають сплачувати авансовий внесок з податку на  прибуток при виплаті дивідендів. Дивідендний авансовий  внесок з податку на прибуток сплачують за  ставкою 18% (пп. 57.1-1.2, п. 136.1 ПКУ). Нараховують його на суму дивідендів, тобто  суму дивідендів на авансовий внесок не зменшують. Сплатити авансовий внесок до бюджету потрібно до або одночасно з виплатою дивідендів.  У разі виплати дивідендів у формі, відмінній  від грошової, базою для нарахування авансового внеску є вартість такої виплати, визначена у  рішенні про виплату дивідендів, або вартість такої виплати, розрахована відповідно до принципу «витягнутої руки» в операціях, визнаних згідно  зі ст. 39 ПКУ контрольованими.

Розмір бази для розрахунку  авансових внесків залежить від того, погашене  чи ні на момент перерахування дивідендів грошове зобов’язання з податку на прибуток за той  звітний рік, за результатами якого виплачують  дивіденди.