РРО у 2023 році

Спершу нагадаємо важливі моменти застосування ФОП реєстраторів розрахункових операцій (далі –  РРО), у тому числі у 2023 році (див. також статтю «РРО/ПРРО для ФОП: про важливе»).

Так, ФОП 2, 3 та 4  груп єдиного податку зобов’язані здійснювати розрахункові операції із застосуванням РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

ФОП – платники єдиного податку першої групи з 01.01.2022 р. не зобов’язані реєструвати та застосовувати РРО та/або програмні РРО.

ФОП на загальній системі оподаткування при здійсненні розрахункових операцій в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг), а також операцій з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов’язані застосовувати РРО та/або ПРРО. Виключення становлять ФОП, яким дозволено проводити розрахункові операції з використанням розрахункових книжок (РК) та книг обліку розрахункових операцій (КОРО).

Зверніть увагу, на п. 1 постанови КМУ «Про встановлення строків, до настання яких торговці повинні забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків (у тому числі з використанням електронних платіжних засобів, платіжних застосунків або платіжних пристроїв) за продані ними товари (надані послуги)» від 29.07.2022 р. № 894  (далі – Постанова № 894).  Постановою № 894 передбачено поетапне запровадження з 01.01.2023 р. торговцями можливості здійснення безготівкових розрахунків, зокрема, з використанням електронних платіжних засобів, за продані ними товари (надані послуги), включаючи товари (послуги), реалізація (надання) яких здійснюється дистанційно. 

Так, ця можливість у сфері роздрібної торгівлі, має бути забезпечена, починаючи з 01.01.2023 р., в населених пунктах з чисельністю населення понад 25 тис. осіб. Ця вимога до 01.01.2026 р. не стосується ФОП – платників єдиного податку 1 групи, торговців, які здійснюють торгівлю з використанням торгових автоматів, виїзну (виносну) торгівлю, продаж власноручно вирощеної або відгодованої продукції.

Тобто, якщо розрахунок за продані товари (надані послуги), що були замовлені через сайт Інтернет-магазину здійснюється у місці отримання товарів (послуг), суб’єкти господарювання зобов’язані забезпечити можливість здійснення безготівкових розрахунків за продані ними товари (надані послуги), у всіх без виключення випадках, починаючи з 01.01.2023 р., за умови, що чисельність населення у населеному пункті де здійснюється оплата товарів (послуг) перевищує 25 тис. осіб.

Податківці наголошують: якщо розрахунок за продані товари (надані послуги) здійснюється дистанційно, з можливістю замовлення товарів за допомогою сайту Інтернет-магазину, суб’єкт господарювання позбавлений можливості отримувати готівку та може приймати оплату за товари, роботи та послуги за договором з покупцем лише в безготівковій формі.  Це, по суті, і є виконанням вимог Постанови № 894 в частині забезпечення можливості здійснення безготівкових розрахунків.

Згідно з п. 2 постанови № 894 вимоги щодо дотримання встановлених нею етапів запровадження можливості здійснення безготівкових розрахунків (01.01.2023 р.-01.01.2026 р.) не поширюються на торговців:

• які провадять господарську діяльність на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), перелік яких затверджено наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій;

• протягом трьох місяців після припинення проведення воєнних (бойових) дій на таких територіях та/або деокупації, звільнення від оточення (блокування) цих територій.

Далі – про окремі нюанси застосування РРО/ПРРО.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему РРО, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар

Роздрібна торгівля через засоби пересувної торговельної мережі

Не потрібне застосування РРО/ПРРО при роздрібні торгівлі через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авторозвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень (п. 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336). Таку торгівлю здійснюють з оформленням РК та КОРО, зареєстрованих на господарську одиницю. При цьому у випадку виїзної торгівлі діє граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг) –  500000 грн на одного суб’єкта  господарювання. У разі перевищення цього ліміту застосування РРО/ПРРО є обов’язковим.

Розрахунки через РРО/ПРРО, якщо відсутня електроенергія

За загальними правилами на період тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії розрахункові операції проводять з використанням книги обліку розрахункових операцій (КОРО) та розрахункової книжки (РК) (ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР, далі – Закон про РРО). Після відновлення постачання електроенергії всі розрахункові операції в обов’язковому порядку мають бути проведені через РРО.

Докладніше про це див. у статті «Відсутність електроенергії: як проводити розрахунки при застосуванні РРО чи ПРРО».

Повітряна тривога: не створено Z-звіт

Пунктом 9 ст. 3 Закону про РРО встановлено, що суб’єкти господарювання, які застосовують РРО/ПРРО, зобов’язані щодня створювати в паперовій та/або електронній формі фіскальні звітні чеки (Z-звіти) в разі здійснення розрахункових операцій. Але у разі оголошення повітряної тривоги працівники магазину мають припинити реалізацію товарів (послуг) та покинути магазин (торговий зал). ГУ ДПС у Вінницькій області нагадує: у випадку, якщо повітряна тривога тривала в проміжку часу, в якому господарський об’єкт припиняє свою роботу згідно з розкладом, такий чек має бути створений на РРО/ПРРО не пізніше наступного робочого дня, до початку проведення розрахункових операцій на такому РРО/ПРРО.

Таку ж позицію викладено в ІПК ДПСУ від 19.08.2022 р. № 1303/ІПК/99-00-07-04-01-06, також у ній податківці говорять, що форс-мажорна ситуація потребує підтвердження, пояснення причин несвоєчасного створення фіскального звітного чека. Рівночасно Законом про РРО не передбачено штрафних санкцій за несвоєчасне формування Z-звіту. 

До речі, в ІПК ДПСУ від 09.12.2022 р. № 2181/ІПК/99-00-07-04-01-06 зазначено, що альтернативою в разі відключення електроенергії може стати застосування ПРРО, встановленого на телефоні, планшеті тощо, який має автономне джерело живлення та не залежить від централізованого електропостачання.

А якщо немає зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером ДПСУ, то проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн, що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери з діапазону фіскальних номерів, сформованих сервером (абз. 3 ст. 5 Закону про РРО). Можна використовувати вказані фіскальні номери не більше 168 годин протягом календарного місяця (абз. 4 ст. 5 Закону про РРО). На період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану або обставин непереборної сили, встановлено, що операції в режимі офлайн на ПРРО можуть здійснюватися з перевищенням вищевказаних строків (п. 13 розд. ІІ Закону про РРО).

Щодо санкцій податківці у вищезазначеній ІПК зауважують: тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, санкції за порушення вимог Закону про РРО не застосовуються, окрім санкцій за порушення порядку здійснення розрахункових операцій у разі продажу підакцизних товарів.

Розрахунки з покупцями за допомогою посередників

Тут обов’язок застосування РРО/ПРРО продавцем товарів у разі здійснення продажу з використанням посередника залежить від умов укладеного між ними договору.

Якщо споживач (клієнт) замовив товар без передоплати за нього, а доставку такого товару здійснює кур’єрська служба, то РРО/ПРРО застосовує кур’єрська служба – безпосередньо під час передачі товару покупцю. При цьому продавець зобов’язаний лише вкласти у посилку видаткову накладну (інший документ), яка буде свідчити про походження товару, а також гарантійний талон, технічний паспорт або інший документ, що його замінює – у випадках, передбачених законодавством. 

Якщо посередник лише доставляє товар, себто не є учасником договору купівлі-продажу, то підприємство має вкласти у відправлення розрахунковий документ встановленої форми та змісту, як це передбачено Законом про РРО.