Сезонні роботи: оформлення працівників

Сезонні роботи та питання найму сезонних працівників є поширеними, зокрема, у сфері сільського господарства, громадського харчування.

Особливості регулювання праці сезонних працівників регламентує спеціальні нормативно-правові акти (ст. 7 Кодексу Законів про працю України, далі – КЗпП). Мовиться про Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974 р. № 310-ІХ (далі – Указ № 310).

Сезонними вважаються роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов можуть виконуватися лише протягом певного періоду (сезону), але не більше 6 місяців (п. 1 Указу № 310). Сезонні роботи перелічені у Списку сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.1997 року № 278 (далі – Список № 278).

Сезонні галузі:

• лісова промисловість і лісове господарство;
• торфяна промисловість;
• сільське господарство;
• переробні галузі промисловості;
• санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку;
• транспортно-дорожній комплекс.

Зверніть увагу!  У Списку № 278 не зазначаються конкретні професії, посади сезонних працівників і не деталізовано сезонні роботи. Тому перелік таких професій, посад та конкретних видів сезонних робіт, а також тривалість, дату початку та закінчення таких робіт підприємствам бажано встановлювати в колективному договорі або іншому локальному документі.

Сезонний трудовий договір є різновидом строкового трудового договору. Його укладають на строк, що не перевищує тривалості сезону. А отже укладення сезонного трудового договору на роботах, які не зазначені у Списку та які перевищують шість місяців, не допускається.

Оформлення на роботу сезонних працівників

Оформлюють на роботу сезонних працівників у загальновстановленому порядку: на підставі заяви працівника про прийом на роботу та наказу роботодавця про прийом на роботу. Працівник має ознайомитися з наказом і погодитися з умовами, визначеними в ньому. Роботодавець при укладенні сезонного трудового договору зобов’язаний попередити працівника про сезонний характер роботи (п. 3 Указу № 310).

Якщо строк, на який прийнято працівника не зазначений в наказі про прийняття на роботу, то вважається, що він прийнятий на підприємство на невизначений строк.

Відповідні записи про прийом на роботу вносять до трудової книжки працівника.

Завважимо, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 3 ст. 24 КЗпП).

Якщо вам важливі нюанси обліку не лише на тему сезонних робіт, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Строк дії договору з сезонними працівниками

Строковий трудовий договір відповідно до ст. 23 КЗпП укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами. Зокрема, на період виконання певної роботи або на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Роботодавець зобов’язаний інформувати працівників, які працюють за строковим трудовим договором, про вакансії, що відповідають їх кваліфікації та передбачають можливість укладення безстрокового трудового договору, а також забезпечити рівні можливості таких працівників для його укладення.

Зверніть увагу, що при прийманні на сезонні роботи випробування з метою перевірки відповідності робітника або службовця роботі, яка йому доручається, не встановлюється. Рівночасно згідно зі  ст. 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 р. № 2136-IX при укладенні трудового договору в період дії воєнного стану можна встановлювати умову про випробування під час прийняття на роботу для будь-якої категорії працівників..

Організація та оплата праці сезонних працівників

На сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку, колективного договору на підприємстві.

Також на сезонних працівників поширюються, зокрема, форми та системи оплати праці, умови та розміри виплати надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, що діють на підприємстві.

Згідно з п. 2.1 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 р. № 286, в облікову кількість штатних працівників включаються усі наймані працівники, які уклали письмовий трудовий договір (контракт) і виконували постійну, тимчасову або сезонну роботу один день і більше.

Сезонним працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу (ч. 9 ст. 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 р. № 504/96-ВР). При цьому тривалість щорічної основної відпустки для сезонних працівників розраховують пропорційно тривалості строку трудового договору.

Сезонні працівники є застрахованими особами відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі – Закон № 1105). Тому мають право на оплату листка тимчасової непрацездатності.

Звільнення сезонних працівників

Звільнення працівників, зайнятих на сезонних роботах проводиться після закінчення строку сезонних робіт за підставою передбаченою п. 2 ст. 36 КЗпП – закінчення строку. Заяви сезонних працівників на звільнення та попередження роботодавця про наступне звільнення працівника з означеної підстави не потрібно. При цьому днем звільнення  вважатиметься останній день сезонної роботи.

Якщо ж працівник після закінчення сезонної роботи продовжуватиме працювати або тривалість такої роботи перевищить шість місяців, трудовий договір із цим працівником буде вважатися таким, що укладений на невизначений строк. Тому роботодавцям не слід забувати вчасно припиняти трудові відносини із сезонними працівниками. Бо інакше ці працівники перейдуть до числа постійних штатних працівників.

Сезонні працівники мають право достроково за власним бажанням розірвати трудовий договір, для чого письмово за три дні повинні попередити про це роботодавця.

Роботодавець також може ініціювати розрив трудового договору як на підставах, визначених ст.ст. 40 і 41 КЗпП, так і з додаткових підстав згідно з п. 7 Указу № 310. Зокрема, у разі призупинення робіт на підприємстві на строк більше 2 тижнів з причин виробничого характеру; у разі відсутності працівника на роботі у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, безперервно протягом 1 місяця (проте, у разі втрати працездатності у зв’язку із нещасним випадком або професійним захворюванням на виробництві за працівником зберігається місце роботи до відновлення працездатності, або встановлення інвалідності, але не більше як до закінчення сезонного трудового договору).

Сезонних працівників звільняють відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП у зв’язку із закінченням роботи (сезону), тобто по закінченні строку трудового договору. Днем звільнення є останній день сезонної роботи.

Якщо після закінчення сезонної роботи працівник продовжує працювати, то трудовий договір із ним вважається укладеним на невизначений строк.