Сонячні панелі (батареї): використання, облік та оподаткування

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про альтернативні джерела електроенергії» енергії» від 20.02.2003 р. № 555-IV (далі – Закон № 555) альтернативні джерела енергії – це  відновлювані джерела енергії, до яких належить, зокрема сонячна енергія. При цьому  суб’єкти господарювання можуть виробляти електроенергію із використанням як наземних, так і вмонтованих об’єктів альтернативних джерел енергії (далі – об’єкт АДЕ). Тож поговоримо про облік придбання (будівництва) об’єктів АДЕ для перетворення сонячної енергії в електричну, зокрема, про сонячні панелі (батареї). Якщо вартість таких об’єктів перевищує 20000 грн, а строк їх експлуатації перевищує один рік (або один операційний цикл, якщо він довший за один рік), то згідно пп. 14.1.138 ПКУ у податковому  обліку об’єкт АДЕ зараховують до складу основних засобів, як і у бухгалтерському обліку (відповідно до п. 4 НП(С)БО 7 «Основні засоби»). Далі – докладніше про це.

Облік об’єктів АДЕ

Бухгалтерський облік

Придбання наземних об’єктів АДЕ. Відповідно до НК 018:2023 (Класифікатор будівель і споруд) споруди – структури, пов’язані із землею, які створені з будівельних матеріалів і комплектуючих та/або для яких виконуються будівельні роботи. У цьому відношенні підготовка ґрунту, посадка або посів тощо для сільськогосподарських цілей не вважаються спорудами. Вважаємо, що наземні об’єкти АДЕ цілком можна віднести до споруд. Відповідно до п. 5 НП(С)БО 7 та п. 31 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.2003 р. № 561 (далі – Методрекомендації № 561), їх класифікують у групі основних засобів «Будівлі, споруди та передавальні пристрої» та обліковують на субрахунку 103 «Будинки та споруди».

Придбання вмонтованих об’єктів АДЕ. За  загальним правилом (п. 31 Методрекомендацій № 561) добудова (надбудова) будівлі, що збільшить кількість місць (площу) будівлі, обсяги та/або якість виконуваних робіт (послуг) чи умови їх виконання вважаються поліпшенням. А вартість робіт, що приводять до збільшення очікуваних майбутніх вигод від об’єкта основних засобів, включається до капітальних інвестицій з майбутнім збільшенням первісної вартості основних засобів. Підставою для визнання капітальними інвестиціями витрат, пов’язаних з поліпшенням основних засобів, є зростання внаслідок цих витрат очікуваного строку корисного використання об’єкта, кількості та/або якості продукції (робіт, послуг), яка виробляється (надається) цим об’єктом. При цьому первісна (переоцінена) вартість основних засобів може бути збільшена на суму витрат, пов’язаних з поліпшенням та ремонтом об’єкта, визначену у порядку, встановленомуподатковим законодавством.

Отже, витрати на придбання об’єктів АДЕ, які вмонтовані (встановлені) на дахах та/або фасадах будинків, будівель та споруд, що належать або орендуються підприємством – виробником сонячної електроенергії, можна визнавати поліпшенням таких будинків, будівель та споруд. Також ці об’єкти АДЕ за п. 8 НП(С)БО 7  можуть бути самостійними об’єктами основних засобів, які класифікують як групу основних засобів «Машини та обладнання» і обліковують на субрахунку 104 «Машини та обладнання».

Спочатку витрати на придбання самостійних об’єктів АДЕ (як наземних, так й вмонтованих), у тому числі вартість робіт з проектування, будівництва, монтажу тощо об’єктів АДЕ акумулюють на субрахунку 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів». Введення в експлуатацію наземних об’єктів АДЕ відображають за дебетом субрахунку 103 та кредитом субрахунку 152, а вмонтованих – за дебетом субрахунку 104 та кредитом субрахунку 152.

Нарахування бухгалтерської амортизації об’єктів АДЕ здійснюють за одним із методів, передбачених п. 26 НП(С)БО 7.

Податок на прибуток

Відповідно до пп. 138.3.3 ПКУ наземні об’єкти АДЕ як споруди належать до 3 групи основних засобів, мінімальний строк експлуатації яких становить 15 років, а вмонтовані об’єкти АДЕ як обладнання належать до 4 групи основних засобів з мінімальним строком експлуатації 5 років. Якщо виробник сонячної електроенергії – платник податку на прибуток проводить коригування фінансового результату до оподаткування, то він враховуватиме нараховану амортизацію на ці об’єкти АДЕ (п.п. 138.1 та 138.2 ПКУ).

Розрахунок амортизації здійснюють відповідно до пп. 138.3.1 ПКУ.

ПДВ

За визначенням, наведеним у пп. 14.1.29 ПКУ, відновлювальні джерела енергії – це, зокрема, джерела сонячної енергії. А відповідно до ПКУ від оподаткування ПДВ звільняються операції із ввезення на митну територію України:

• устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії, енергозберігаючого обладнання і матеріалів, засобів вимірювання, контролю та управління витратами паливно-енергетичних ресурсів, обладнання та матеріалів для виробництва альтернативних видів палива або для виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії (пп. 197.16.1);
• матеріалів, устаткування, комплектуючих, що використовуються для виробництва устаткування, яке працює на відновлюваних джерелах енергії; матеріалів, сировини, устаткування та комплектуючих, які будуть використовуватися у виробництві альтернативних видів палива або виробництві енергії з відновлюваних джерел енергії; енергозберігаючого обладнання і матеріалів, виробів, експлуатація яких забезпечує економію та раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів (пп. 197.16.2).

Операції із ввезення на митну територію України зазначених вище товарів звільняються від оподаткування, якщо ці товари застосовуються платником податку для власного виробництва та якщо ідентичні товари з аналогічними якісними показниками не виробляються в Україні.

Перелік таких товарів із зазначенням кодів УКТ ЗЕД встановлюється КМУ.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку сонячної енергії, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Операції з постачання сонячної електроенергії

Бухоблік

Згідно з пп. 26 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» електрична енергія – енергія, що виробляється на об’єктах електроенергетики і є товаром, призначеним для купівлі-продажу. Аналогічне визначення містить пп. 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 р. № 312.

Таким чином, для цілей бухгалтерського обліку вироблену сонячну електроенергію обліковують як запаси, адже відповідно до п. 6 НП(С)БО 9 «Запаси» запасами також вважають готову продукцію, що виготовлена на підприємстві. Відповідно до Інструкції № 291 до готової продукції належить продукція, обробка якої закінчена та яка пройшла випробування, приймання, укомплектування згідно з умовами договорів із замовниками і відповідає технічним умовам і стандартам. Вважаємо, що вироблена сонячна електроенергія відповідає статусу готової продукції. А надходження готової продукції власного виробництва за фактичною виробничою собівартістю або нормативною вартістю відображається за дебетом рахунку 26 «Готова продукція» та кредитом рахунку 23 «Виробництво». Собівартість реалізованої готової продукції списують на дебет субрахунку 901 «Собівартість реалізованої готової продукції».

Відповідно доходи від постачання сонячної електроенергії відображають за кредитом субрахунку 701 «Дохід від реалізації готової продукції».

Податок на прибуток

Облік з податку на прибуток базується на даних бухгалтерського обліку, і ПКУ не передбачає жодних коригувань за операціями із постачання такого специфічного товару як сонячна електроенергія.

ПДВ

Відповідно до пп. 14.1.191 ПКУ постачання товарів – будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. З метою застосування терміну «постачання товарів» електроенергію вважають товаром.

Згідно з п. 185.1 ПКУ об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких знаходиться на митній території України. Базу оподаткування операцій з постачання сонячної електроенергії визначають відповідно до п. 188.1 ПКУ. При цьому база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін. Нагадаємо, що відповідно до пп. 14.1.71 ПКУ у разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. На сонячну електроенергію встановлено «зелений» тариф, який є фіксованою ціною. А за ст. 13 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21.06.2012 р. № 5007-VI встановлення фіксованих цін – один зі способів державного регулювання процесу ціноутворення. Тож «зелений» тариф як регульована ціна є базою оподаткування ПДВ при постачанні сонячної електроенергії.

«Зелені» тарифи на електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт.

«Зелені» тарифи на електричну енергію, вироблену генеруючими установками споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність яких не перевищує 150 кВт затверджені постановою НКРЕ від 25.03.2025 р. № 464.

Акцизний податок

Згідно з пп. 14.1.145 ПКУ підакцизні товари (продукція) – товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД, на які ПКУ встановлено ставки акцизного податку. Електроенергію класифікують за кодом 2716 00 00 00 УКТ ЗЕД, на неї встановлено адвалорну ставку акцизного податку  3,2% (пп. 215.3.9 ПКУ). Проте операції з реалізації електроенергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії, не підлягають оподаткуванню акцизним податком (пп. 213.2.8 ПКУ).