Списання безнадійної дебіторської заборгованості

Безнадійною заборгованістю вважають прострочену заборгованість фізичної або юридичної особи, не погашену внаслідок недостатності її майна. Також безнадійною вважають заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; заборгованість суб’єктів господарювання, визнаних банкрутами в установленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв’язку з їх ліквідацією.

Визнання безнадійної дебіторської заборгованості

Зокрема, в Узагальнюючій податковій консультації щодо необхідності звернення до суду для визнання заборгованості безнадійною, відповідно до підпункту “а” підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, затвердженій наказом Мінфіну України від 03.04.2018 р. № 400 (далі – УПК № 400) зазначено наступне. Заборгованість є безнадійною, якщо вона відповідає одній з перелічених пп. 14.1.11 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ознак. При цьому для заборгованості за зобов’язаннями, щодо яких минув строк позовної давності пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ не встановлює  будь-яких додаткових умов для визнання її безнадійною. Тобто платник – податків – кредитор  не повинен здійснювати будь-які заходи щодо стягнення такої заборгованості, зокрема у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо.

УПК № 400 акцентує: виключним та достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійної згідно пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ є сплив строку позовної давності за зобов’язаннями щодо такої заборгованості, незалежно від того звертався кредитор до суду з метою її стягнення чи ні.

Тож, якщо заборгованість відповідає ознаці, визначеній пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ платники податку не повинні перевіряти відповідність такої заборгованості іншим ознакам, передбаченим пп. 14.1.11 ПКУ.

Прострочена заборгованість. Безнадійною може стати прострочена заборгованість фізичних або юридичних осіб, для примусового погашення якої не вистачає майна боржника (пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ). Примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих документів, передбачених ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження»  від 02.06.2016 р. № 1404-VIII № 1404 (далі – Закон № 1404):

• ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях;
• постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Зокрема, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо (п.п. 2, 3, 6 ч. 1 ст. 37 Закону № 1404):

• у боржника немає майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем згідно із цим Законом заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
• стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення;
• у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом повинен передати стягувачу в натурі.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску виконавець виносить постанову (ч. 4 ст. 37 Закону № 1404).

Тож за відсутності в юридичної особи – боржника майна, необхідного для повного погашення заборгованості її згідно пп. «є» пп. 14.1.11 ПКУ визнають безнадійною за певних умов. Зокрема, що заходи щодо розшуку такого майна, здійснені виконавцем у відповідності з Законом № 1404, виявилися безрезультатними, інше майно в боржника відсутнє.

Підтвердити це має постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа в порядку й на умовах, визначених Законом № 1404 (див. ІПК ДПСУ від 16.07.2020 р. № 2915/ІПК/26-15-04-04-11).

Зауважимо, що стягувач має право повторно пред’явити виконавчий документ до виконання (ч. 5 ст. 37 Закону № 1404). Тому безнадійною слід визнавати заборгованість виконавче провадження у справі за якою повністю закрито.

Заборгованість за форс-мажором. Мовиться про заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв’язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством (пп. «ж» пп. 14.1.11 ПКУ). Ці форс-мажорні обставини засвідчують сертифікати. За ними слід звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП. Видають сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) протягом 7 днів із дня звернення суб’єкта господарювання (ч. 1 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 р. № 671/97-ВР, далі – Закон № 671).

Що вважати форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) роз’яснює ч. 2 ст. 141 Закону № 671. Засвідчують форс-мажорні обставині (обставини непереборної сили) у системі ТПП України в порядку, встановленому Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Банкрутство та припинення юридичних осіб. За ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства (далі –  КУПБ) банкрутство –  визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені в порядку, визначеному КУПБ, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури.

Крім того, ліквідація юрособи може відбуватися за рішенням її власників (учасників, акціонерів). Ліквідація юрособи після всіх належних процедур підтверджується записом про припинення юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Щоб визнати дебіторську заборгованість безнадійною відповідно до пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ необхідно пам’ятати: за ст. 58 КУПБ у випадках, передбачених цим Кодексом, господарський суд у судовому засіданні за участю сторін ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і відкриває ліквідаційну процедуру. Також суд визначає строк, протягом якого ліквідатор зобов’язаний здійснити ліквідацію боржника: він не може перевищувати 12 місяців. За добровільної ліквідації юрособа має самотужки визначити порядок та строки задоволення вимог кредиторів у межах термінів, установлених ч. 5 ст. 105 ЦКУ.

Достатньою умовою для визнання заборгованості безнадійною, відповідно до пп. «з» пп. 14.1.11 ПКУ є наявність постанови господарського суду про визнання боржника банкрутом, прийнятої в судовому засіданні за участю сторін. А в разі самоліквідації юрособи варто спиратися на запис у ЄДР про державну реєстрацію припинення юрособи (див. ІПК ДПСУ від 22.09.2020 р. № 3959/ІПК/99-00-05-05-02-06).

Безнадійна дебіторська заборгованість у бухобліку. У бухобліку за таку заборгованість визначають відповідно до п. 4 НП(С)БО 10 вважають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності. Власне процедура визнання заборгованості сумнівною з наступним формування щодо неї резерву сумнівних боргів і подальше її списання як безнадійної базується на професійному судженні бухгалтера (див. лист Мінфіну України від 09.12.2003 р. № 31-04200).

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему обліку безнадійної заборгованості, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Бухоблік списання безнадійної дебіторської заборгованості

Відображення у бухобліку списання безнадійної дебіторської заборгованості обумовлено тим створювали під неї резерв сумнівних боргів чи ні.

При створенні резерву сумнівних боргів списання безнадійної  дебіторської заборгованості роблять записи:

Дебет 38 «Резерв сумнівних боргів» Кредит 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» або 377 «Розрахунки з різними кредиторами» – у межах створеного резерву сумнівних боргів;

Дебет 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кредит 36 – понад суму створеного резерву.

Якщо ж під безнадійну дебіторську заборгованість резерв сумнівних боргів не формували, то в бухобліку її списання відображають за Дт 944 Кт 371 «Розрахунки за виданими авансами».

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Мінфіну України від 30.11.1999 р. № 291 (далі – Інструкція № 291), суму списаної дебіторської заборгованості обліковують на забалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість» протягом не менш ніж 3 роки з дати списання для спостереження за можливістю її стягнення у випадках зміни майнового стану боржника.

Податковий облік списання безнадійної дебіторської заборгованості

Податок на прибуток

Тут все залежить від того, чи веде підприємство облік податкових різниць із розд. III ПКУ. Якщо платник податку на прибуток не веде облік податкових різниць, то списання безнадійної дебіторської заборгованості з метою оподаткування веде на підставі бухобліку.

Якщо підприємство застосовує коригувальні різниці, то  воно коригує фінрезультат до оподаткування на різниці, передбачені п. 139.2 ПКУ. Нагадаємо, що ця норма передбачає:

• збільшення бухфінрезультату до оподаткування на суму витрат:
• на створення резерву сумнівних боргів за бухобліковими правилами (рядок 2.1.2 додатка РІ до декларації з податку на прибуток);
• від списання в бухобліку дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів4 (рялок 2.1.3 додатка РІ до декларації з податку на прибуток);
• зменшення фінрезультату до оподаткування на суму:
• коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО або МСФЗ;
• списаної дебіторської заборгованості (у т. ч. за рахунок створеного резерву), яка відповідає ознакам безнадійна заборгованість відповідно до пп. 14.1.11 ПКУ.

ПДВ

Якщо списують безнадійну грошову дебіторську заборгованість списують, то продавець не може зменшувати податкові зобов’язання, нараховані за правилом «першої події» під час відвантаження товарів (див. консультацію у категорії 101.06 ЗІР). Якщо  платники ПДВ застосовують касовий метод нарахування податкових зобовְ’язань, то на дату списання в бухобліку дебіторської заборгованості за раніше поставлені товари/послуги, що не були оплачені їхнім отримувачем потрібно збільшувати податкові зобовְ’язання з ПДВ.

Якщо списується грошова безнадійна дебіторська заборгованість, то необхідно провести коригування податкового кредиту у зв’язку з тим, що придбання товарів не відбулося й умов п. 198.3 ПКУ не дотримано (див., наприклад, ІПК ДПСУ від 17.02.2023 р. № 358/ІПК/99-00-21-02-02-06 та від 08.04.2021 р. № 1449/ІПК/99-00-21-03-02-06).