Списання зіпсованих запасів: документування та облік

Документальне оформлення

При виявленні зіпсованих товарів (наприклад через закінчення терміну їхньої придатності тощо) підприємство має провести інвентаризацію (п. 7 розд. I Положення про інвентаризацію активів та зобов’язань, затвердженого наказом Мінфіну України від 02.09.2014 р. № 879, далі – Положення № 879; п. 12 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419).

Інвентаризацію проводять в день виявлення факту псування товарів: на підставі наказу керівника підприємства про проведення переобліку, у якому зазначають терміни та обсяг проведення (місце охоплення) інвентаризації.

Непридатні товари, які виявлені комісією під час переобліку слід заносять до окремого інвентаризаційного опису. У ньому зазначають найменування відповідних товарів, їхню кількість, причини, ступінь і характер псування, пропозиції щодо їх знецінення, списання або можливості використання цього краму в господарських цілях (п. 4.4 розд. III Положення № 879).

Бухгалтер далі складає звіряльні відомості, у яких зазначає розбіжності між даними бухобліку і відомостями інвентаризаційних описів (п. 20 розд. II Положення № 879).

Потім інвентаризаційна комісія оформлює протокол і передає його на підпис керівнику підприємства, який має розглянути та затвердити протокол протягом 5 робочих днів після завершення переобліку (п. 2 розд. IV Положення № 879). На підставі ухвалених керівником протоколів бухгалтерія результати інвентаризації відображає в обліку того звітного періоду, у якому вона була закінчена  (п. 3 розд. IV Положення № 879).

Бухоблік

Зіпсовані товари потрібно списати з балансу, позаяк вони більше не відповідають критеріям визнання активу, як того вимагає п. 5 НП(С)БО 9 «Запаси».  

Зіпсовані товари відносять на інші операційні витрати періоду за їх фактичною собівартістю (п. 27 НП(С)БО 9, п. 5.7 Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку запасів, затверджених наказом Мінфіну від 10.01.2007 р. № 2):

• Дт 947 «Нестачі і втрати від псування цінностей» Кт 28 «Товари».

Крім того, втрати від псування товарів відображають за Дт позабалансового cубрахунку 072 «Невідшкодовані нестачі і втрати від псування цінностей»: до моменту встановлення винних осіб.

Виявленні винні особи мають відшкодувати підприємству шкоду: Дт 375 «Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів» (п. 27 НП(С)БО 9). Ці ж суми, відображені на позабалансовому субрахунку 072 також списують за Кт субрахунку 072.

Суму відшкодування від винної особи збитку, завданого підприємству, відображають:

Дт 301 «Готівка в національній валюті», Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» Кт 375, якщо винуватець вносить кошти в касу або на поточний рахунок.

Утримання сум відшкодування з винного працівника може здійснюватися з зарплати: Дт 661 «Розрахунки за заробітною платою» Кт 375. 

За неможливості встановлення винних осіб втрати від псування товарів обліковуються на субрахунку 072 до закінчення строку позовної давності.

Якщо вам важливі нюанси бухобліку не лише на тему списання зіпсованих товарів, тоді реєструйтеся на безкоштовну вебінарну серію, де розберемо найактуальніші проблеми законодавства та бухгалтерії.

Зареєструватись на вебінар ✅

Податок на прибуток

Розділ III ПКУ не передбачено коригувань фінансового результату до оподаткування як при списанні зіпсованих товарів, так і при отриманні компенсації від винних осіб. Не заперечують цьому й податківці (див., наприклад ІПК ДФСУ від 08.08.2019 р. № 3687/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).

ПДВ

При списанні запасів з балансу потрібно нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ у сумі податкового кредиту, який був відображений при їх придбанні. Адже ці товари вже неможливо використовувати в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства (п. 198.5 ПКУ). При цьому складають податкову накладну, яку реєструють у ЄРПН.

У бухгалтерському обліку нарахування ПДВ відображають за Дт 949 «Інші витрати операційної діяльності» та Кт 641 «Розрахунки за податками».

Базою оподаткування виступає ціна придбання списаних товарів (п. 189.1 ПКУ). На практиці – це облікова (бухгалтерська) вартість списаних товарів.

Відповідно до п. 188.1 ПКУ до бази обкладання ПДВ не включають відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов’язань.

Уцінка зіпсованих товарів

У результаті інвентаризації може бути виявлено, що зіпсовані запаси хоча і втратили свою цінність, але можуть бути ще використані у господіяльності. Згідно п. 25 НП(С)БО 9 запаси відображають за чистою вартістю реалізації, якщо на дату балансу:

• ціна запасів знизилася;
• запаси зіпсовані;
• запаси застаріли, або іншим чином втратили первісно очікувану економічну вигоду.

Завважимо, що уцінку запасів можна проводити й на іншу дату, ніж дата балансу, якщо для цього виникли вагомі підстав (товар залежав, частково зіпсувався, товар пошкоджений тощо).

Чиста вартість реалізації запасів – очікувана ціна реалізації запасів в умовах звичайної діяльності за вирахуванням очікуваних витрат на завершення їх виробництва та реалізацію (п. 4 НП(С)БО 9).

Докладніше про уцінку запасів можна прочитати у статті «Уцінка запасів: документальне оформлення, облік»