• AVS
  • Статті
  • ПДВ
  • Списання грошової безнадійної дебіторської заборгованості: облік та оподаткування

Списання грошової безнадійної дебіторської заборгованості: облік та оподаткування

Дата публікації
26 Кві 2021

Списання безнадійної заборгованості в бухобліку

Яку заборгованість вважають безнадійною. З точки зору бухобліку безнадійною дебіторською заборгованістю є поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість у її неповерненні боржником або за якою сплив строк позовної давності (п. 4 НП(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»).

Це означає, що з метою бухобліку дебіторська заборгованість може бути визнана безнадійною в разі виконання хоча б однієї з двох умов:

  • підприємство впевнене, що контрагент-дебітор, тобто боржник, її не погасить;
  • за такою заборгованістю сплив строк позовної давності.

Один із типових прикладів, коли можна говорити про повну впевненість у непогашенні дебіторської заборгованості, — наявність інформації про ліквідацію боржника або про визнання його банкрутом. Припустімо, у вигляді вилучення з ЕДР.

Також можна бути впевненим у відсутності реальних перспектив стягнути борг, навіть якщо контрагент де-юре існує, але де-факто не провадить будь-яку госпдіяльність та не має ліквідних активів для погашення заборгованості. Якщо ви мали з ним судову справу, підтвердити таку оцінку ситуації може, скажімо, акт держвиконавця про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення.

Тягар щодо прийняття рішення про визнання заборгованості безнадійною та її списання лежить зовсім не на бухгалтерові, а на керівникові підприємства. Саме він на підставі наявних документів, наприклад, витягу з ЄДР про ліквідацію боржника, акта інвентаризації розрахунків і протоколу інвентаризаційної комісії, укладення юрслужби про сплив строку позовної давності, повинен визнати відповідну дебіторку безнадійною та розпорядитися списати її з балансу.

Певна річ, бухгалтер не може самоусуватися від цього процесу. Він повинен вчасно вдарити на сполох і забезпечити керівництво інформацією, необхідною для прийняття рішення. Адже якщо безнадійну заборгованість не списати вчасно, згодом доведеться виправляти помилки в обліку.

Рішення про визнання заборгованості безнадійною слід оформити наказом керівника про списання безнадійної дебіторської заборгованості. Далі бухгалтер оформлює первинний документ на списання «безнадії» у вигляді бухгалтерської довідки та відображає наслідки такої операції в обліку.

Зауважимо, що облікові наслідки залежать від того, яку саме безнадійну дебіторку списують: грошову чи товарну.

Під грошовою дебіторською заборгованістю прийнято розуміти заборгованість з оплати за раніше відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги), а під товарною — заборгованість із постачання товарів (робіт, послуг) у рахунок раніше перерахованої попередньої оплати.

А зараз розгляньмо лише грошову безнадійну дебіторську заборгованість.

Списуємо грошову безнадійну заборгованість. Перед тим, як перетворитися в безнадійну, дебіторка зазвичай проходить стадію «сумнівності».

Сумнівним боргом вважають поточну дебіторську заборгованість, щодо якої існує невпевненість в її погашенні боржником (п. 4 НП(С)БО 10). Інакше кажучи, звичайне прострочення в оплаті за договором — саме привід замислитися про сумнівний статус заборгованості.

Своєю чергою, визнавши грошову заборгованість сумнівною, підприємство зобов’язане сформувати в бухобліку т.зв. резерв сумнівних боргів (далі РСБ) проведенням Дт 944 «Сумнівні та безнадійні борги» Кт 38 «Резерв сумнівних боргів» — і відображати її в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто за вирахуванням РСБ (п.п. 4, 7, 10 НП(С)БО 10).

Варіанти (методи) розрахунку РСБ викладено в п. 8 та п. 9 НП(С)БО 10, а приклади — у додатку до цього Стандарту. Такий резерв перераховують (коригують) на кожну дату балансу. Припустімо, якщо його сума на дату балансу стала меншою, суму коригування ПДВ можна відобразити записом: Дт 944 Кт 38 (метод «червоне сторно»).

Згідно з НП(С)БО 10 створення РСБ для грошової дебіторської заборгованості є обов’язком підприємства. Підтверджує це й судова практика — див. постанову Верховного Суду від 02.11.2020 р. у справі № 520/528/19. Тому списання безнадійної грошової дебіторки без попереднього створення такого резерву може розцінюватися як бухгалтерська помилка та призвести до негативних податкових наслідків.

Щоправда, є винятки. Скажімо, мікропідприємства та непідприємницькі товариства мають право відмовитися від формування РСБ (пп. 2) п. 2, п. 7 р. І НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність»). Свій вибір вони фіксують у наказі про облікову політику.

Визнаючи грошову дебіторку безнадійною, її виключають з активів з одночасним зменшенням величини РСБ. Якщо суми резерву недостатньо — залишок безнадійної заборгованості списують із балансу на інші операційні витрати (п. 11 НП(С)БО 10).

Кореспонденція рахунків буде такою:

  • Дт 38 Кт 36, 37 — на суму списання заборгованості за рахунок раніше створеного резерву;
  • Дт 944 Кт 36, 37 — на суму перевищення списаної заборгованості над створеним РСБ.

Якщо створення РСБ не було передбачено (наприклад, мікропідприємство скористалося своїм правом за НП(С)БО 25), у разі визнання безнадійною її списують із балансу кореспонденцією рахунків Дт 944 Кт 36, 37.

Суму списаної дебіторської заборгованості відображають на позабалансовому субрахунку 071 «Списана дебіторська заборгованість». Там вона числиться протягом 3 років із дати списання для спостереження за можливістю її стягнення в разі зміни майнового стану боржника.

Якщо контрагент все ж погасить заборгованість, раніше визнану безнадійною, бухгалтер зробить запис: Дт 31 «Рахунки в банках» Кт 716 «Відшкодування раніше списаних активів». А також спише борг із позабалансового субрахунку 071.

Списання безнадійної заборгованості в податковому обліку

Податок на прибуток. Як відомо, платники податку на прибуток поділені на дві категорії: ті, які не застосовують податкові різниці з р. ІІІ ПКУ, і ті, які здійснюють їх облік.

До першої категорії належать підприємства з річним бухдоходом за останній звітний рік не більш як 40 млн грн (т.зв. «малодохідники»), які відмовилися від застосування згаданих податкових різниць у спеціальному порядку, передбаченому пп. 134.1.1 ПКУ.

До другої — підприємства з річним бухдоходом понад 40 млн грн, а також «малодохідники», які добровільно вирішили застосовувати податкові різниці з р. ІІІ ПКУ.

У прибутківців, які не застосовують податкових різниць із р. ІІІ ПКУ, усе просто — податкові наслідки попереднього формування РСБ і подальшого списання боргу аналогічні до бухгалтерських. Тобто щодо таких госпоперацій вони не здійснюють якихось коригувань фінрезультату до оподаткування.

Прибутківцям, які ведуть облік податкових різниць потрібно ретельно вивчити п. 139.2 ПКУ. Він передбачає чотири види коригування фінрезультату до оподаткування, які спрацьовують під час формування РСБ і списання безнадійної дебіторки.

Такі податкові різниці відображають у додатку РІ до Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 20.10.2015 р. № 897. Наведімо їх із нашим коментарем і в прив’язці до рядків додатка РІ.

Суть коригування фінансового результату, норма ПКУ, поясненняРядок додатка РІ
Фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат на формування РСБ згідно з НП(С)БО (пп. 139.2.1 ПКУ). Тобто об’єктом даного коригування є сума бухвитрат, визнаних кореспонденцією Дт 944 Кт 38Рядок 2.1.2
Фінрезультат до оподаткування зменшують на суму коригування (зменшення) РСБ, на яку збільшився фінрезультат до оподаткування згідно з НП(С)БО (пп. 139.2.2 ПКУ). Ідеться про суми зменшення РСБ унаслідок його щоквартального перерахунку (Дт 944 Кт 38 — метод «червоне сторно») або ж погашення боржником дебіторки, під яку створювали такий резерв (Дт 311 Кт 36, 37; Дт 38 Кт 716)Рядок 2.2.2
Фінрезультат до оподаткування збільшують на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму РСБ (пп. 139.2.1 ПКУ). Тобто об’єктом коригування є сума бухвитрат від списання боргу, визнаних кореспонденцією Дт 944 Кт 36, 37Рядок 2.1.3
Фінрезультат до оподаткування зменшують на суму списаної дебіторської заборгованості (як за рахунок РСБ, так і понад нього), яка відповідає ознакам «податкової безнадійності», визначеним пп. 14.1.11 ПКУ (пп. 139.2.2 ПКУ). Таким чином, об’єктом коригування є суми списаної безнадійної дебіторки (Дт 38 Кт 36, 37; Дт 944 Кт 36, 37), але лише за умови її відповідності одній з ознак, передбачених пп. 14.1.11 ПКУ. Однією з таких ознак, що дозволяють здійснити дане зменшувальне коригування, є закінчення строку позовної давності — пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ. Важливо, що в Узагальнюючій податковій консультації, затвердженій наказом Мінфіну України від 03.04.2018 р. № 400, було зазначено, що ця норма не передбачає необхідності здійснення кредитором будь-яких заходів щодо стягнення заборгованості, у т.ч. у судовому порядку, визнання боржника банкрутом тощо. Тому достатнім критерієм для визнання заборгованості безнадійною відповідно до пп. «а» пп. 14.1.11 ПКУ є сплив строку позовної давності за такою заборгованістю, незалежно від того, звертався кредитор до суду для її стягнення чи ніРядок 2.2.3

ПДВ. Платники ПДВ визнають податкові зобов’язання (ПЗ) за датою першої з подій:

а) датою зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплати товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку — датою оприбуткування коштів до каси;

б) датою відвантаження товарів (а в разі їх експорту — датою оформлення митної декларації, що підтверджує факт перетину митного кордону України), а для послуг — датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг (п. 187.1 ПКУ).

Таким чином, відвантаживши товари (поставивши послуги), підприємство нарахувало ПЗ із ПДВ, виходячи з бази оподаткування, передбаченої п. 188.1 ПКУ.

Під час списання безнадійної грошової дебіторки підприємство-кредитор не має права зменшити ПЗ із ПДВ, нараховані під час відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг).

При цьому існує ризик, що контролюючі органи зажадають нарахувати т.зв. «компенсуючі» податкові зобов’язання згідно з п. 198.5 ПКУ щодо товарів (робіт, послуг), дебіторська заборгованість за якими визнана безнадійною та списана з балансу (на підставі негосподарського використання відповідних товарів, робіт, послуг, а саме їх безоплатного постачання). Ми не згодні з таким підходом. Однак щоб мінімізувати ризики, під час списання безнадійної грошової дебіторки рекомендуємо звертатися до податкового органу за ІПК.

Часті питання
Які підприємства мають право не створювати РСБ щодо грошової дебіторки?
Мікропідприємства, платники єдиного податку та непідприємницькі товариства. Право не створювати СБ про її фактичну суму, передбачено для них п. 7 р. І НП(С)БО 25. Свій вибір вони фіксують у наказі про облікову політику.
Решта підприємств зобов’язані формувати РСБ у порядку, передбаченому НП(С)БО 10.
Чи потрібно оформлювати будь-який первинний документ під час списання безнадійної дебіторки?
Будь-яка господарська операція повинна бути підтверджена належним чином оформленими первинними документами. Ми вважаємо, під час ідентифікації грошової дебіторської заборгованості як безнадійної, ідеально оформлювати наказ керівника про її списання, а як первинний документ — бухгалтерську довідку. Така довідка повинна містити всі обов’язкові реквізити, передбачені ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996-XIV.
Проходить набір
Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

    Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

    Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
    20 Лип 2021
    Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

      Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

      Світлана Шанайда
      Спікер Світлана Шанайда
      Статті по темі
      13 Травня 2021

      Податок на прибуток в Україні: порядок сплати, ставки, останні новини

      Автор статьи Зоряна Куриляк
      27 Листопада 2021

      Списання непридатного комп’ютера: документування, облік

      26 Жовтня 2021

      Відшкодування збитків: особливості визнання та стягнення

      30 Вересня 2021

      Фінансова звітність неприбуткових організацій

      Автор статьи Наталія Киріченко
      05 Серпня 2021

      Резерв відпусток

      Автор статьи Галина Казначей
      28 Липня 2021

      Дисконтування: реалії сьогодення

      Автор статьи Сергій Мефоденко
      23 Липня 2021

      Нецільова благодійна матеріальна допомога

      Автор статьи Любомир Антонюк
      Коментарі 0

        Отримайте PDF Чек-лист

        Експрес-аудит правильності Вашої бухгалтерії

        [utm_campaign_i][/utm_campaign_i] [utm_source_i][/utm_source_i] [utm_medium_i][/utm_medium_i] [utm_term_i][/utm_term_i] [utm_content_i][/utm_content_i] [gclid_i][/gclid_i]
        Найближчі курси
        Онлайн-курс по Зарплаті та кадрах

          Навчіться вести зарплатний і кадровий облік без помилок, завдяки комплексному ...

          Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
          20 Лип 2021
          Онлайн-курс “Бухгалтер-Експерт”

            Отримайте навички, якими повинен володіти єдиний / головний бухгалтер для ...

            Анастасія Волевач Ірина Тимошенко
            25 Чер 2021
            Онлайн-курс з Перевірок

              Навчіться проходити перевірки Податкової впевнено і без штрафів усього за 5 ...

              Ігор Січеславський
              Спікер Ігор Січеславський
              16 Сер 2021
              Онлайн-курс по 1С Бухгалтерія 2.0

                Навчіться використовувати 1С на 100%, працювати швидко та без помилок за 5 ...

                Світлана Шанайда
                Спікер Світлана Шанайда
                Онлайн-курс з Податку на Прибуток

                  Навчіться вести облік податку на прибуток без помилок, завдяки комплексному ...

                  Галина Морозовська
                  Спікер Галина Морозовська